Постанова

від 20.09.2006 по справі 4/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

  "20" вересня 2006 р.                                                                                                справа № 4/133

.

За позовом           Кельменецького районного центру зайнятості

до відповідача     Товариства з обмеженою відповідальністю “Бабинське”

про стягнення коштів  – 9991,79 грн.

Суддя                                             Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання       Тинок О.С.

Представники:

Від позивача –Дерев'янко Ю.В.

Від відповідача – не з'явився

У судовому засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Кельменецький районний центр зайнятості звернувся з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю “Бабинське” про стягнення у сумі 9991,79 грн.  

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 6 травня 2006 року проведено перевірку ТОВ “Бабанський” щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, про що складено акт  № 42, відповідно до якого заборгованість становить 20077,46 грн., пеня 2919,21 грн. за період з 1 жовтня 2004 року по 31 березня 2006 року. Далі позивач стверджує, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14 червня 2005 року по справі № 2/61, позов задоволено та стягнуто з ТОВ “Бабинське” прострочених страхових внесків за період з 1 липня 2003 року по 30 вересня 2004 року у сумі 10085,67 грн. пені 1509,59 грн.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про збільшення позовних вимог та з урахуванням викладеного просить стягнути  9991,79 грн. боргу та 1409,65 грн. пені.   

Відповідач у поясненнях на позов вказує, що заборгованість не визнає, оскільки позивач повинен списати дану заборгованість, вважаючи її податковим боргом, відповідно до Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ у зв'язку з форс-мажорними обставинами, про що звертався до Кельменецького районного центру зайнятості.

Відповідач явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду. Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає вирішення спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

6 травня 2006 року проведено перевірку ТОВ “Бабанський” щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, про що складено акт  № 42, який підписаний сторонами без заперечень.

За результатами перевірки встановлено прострочену заборгованість у сумі 20077,46 грн. та пеню у сумі 2919,21 грн., за період з 1 жовтня 2004 року по 31 березня 2006 року.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14 червня 2005 року по справі № 2/61, позов задоволено та стягнуто з ТОВ “Бабинське” прострочених страхових внесків за період з 1 липня 2003 року по 30 вересня 2004 року у сумі 10085,67 грн. пені 1509,59 грн.

Отже, заборгованість відповідача відповідно до розрахунків позовних вимог по сплаті страхових внесків становить 9991,79 грн. та 1409,65 грн. пені.

Відповідно до п. 2 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, відповідач зареєстрований як платник внесків до Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 35 Закону України “України “Про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ визначено, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Згідно пункту 9.7. “Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на  випадок безробіття” затвердженої Наказом Міністерства Праці та Соціальної політики  N 339 від 18.12.2000 визначено, що не сплачені  в  строк страхові  внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідач не виконував покладені на нього означеним Законом № 1533-ІІІ обов'язки по сплаті страхових внесків, а тому зобов'язаний сплатити заборгованість у сумі  9991,79 грн. та 1409,65 грн. пені.

Окрім того, помилковим є посиланням відповідача на Закон України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ щодо списання заборгованості у зв'язку з форс-мажорними обставинами, оскільки норми Закону № 2118- ІІІ не поширюють свою дію на дані правовідносини.

Так, Стаття 1 Закону України “Про систему оподаткування” встановлює, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у статтях 14, 15 даного Закону, є вичерпним. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України “Про джерела фінансування дорожнього господарства України”, сплаті не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 1533 (який набрав чинності з 01.01.2001 р.), законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.

У силу пункту 2 розділу 8 Закону України № 1533, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з моменту вступу в силу Закону України № 1533 (з 01.01.2001 р.) норми Закону України “Про систему оподаткування” у частині, що йому суперечили, не застосовуються. Хоча, зміни у Закон України “Про систему оподаткування”, якими виключено пункт 16 частини першої статті 14 Закону, що відносив до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) і збір на обов'язкове соціальне страхування, були внесені тільки Законом № 429-1V від 16.01.2003 р.

Окрім того, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р. було встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України № 2181, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. У свою чергу, пункт 1.2 статті 1 Закону визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Страхові внески, зокрема, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України “Про систему оподаткування”. Закон України № 2181 не може розширювати перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов'язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування.

Стаття 8 Закону України №  1533 встановлює, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України (п. 2, п. 5 ст. 8 Закону).

Згідно з частинами 2, 3 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

Тобто, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Таким чином, не можна вважати зобов'язання по страховим внескам податковим боргом, на який поширюється дія Закону України № 2181.

Керуючись статтями 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бабинське”, село Бабин Кельменецький район Чернівецька область, код 30868998, р/р 260021925  у ЧОД АППБ “Аваль”, МФО 356464 - на користь Кельменецького районного центру зайнятості, вулиця Довженка, 7, смт. Кельменці, Чернівецька область, код 23246229, р/р 37177975900101 в РВДК смт. Кельменці, МФО 856135, код бюджетної класифікації 50040500, символ звітності 405 —   9991,79 грн. боргу, 1409,65 грн. пені.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Порядок і строки апеляційного оскарження.  Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                         О. Г.Проскурняк