Рішення

від 17.01.2011 по справі 5020-12/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-12/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

17 січня 2011 року справа № 5020-12/232

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-12/232

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Бетонстрой”

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Севхозстрой”

про                     стягнення заборгованості у розмірі 78 705,84 грн,

за участю представників:

позивача –не з'явився;

відповідача - не з'явився,

Суть спору:

29.11.2010 товариство з обмеженою відповідальністю “Бетонстрой” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Севхозстрой” про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.03.2008 у сумі 78705,84грн., з якої основна сума боргу складає 59702,50 грн, інфляційне відшкодування –16537,59 грн , 3% річних –2465,75 грн.

Ухвалою суду від 01.12.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі №5020-12/232, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

13.12.2010, ухвалою суду, позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судове засідання 17.01.2011 сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відповідач вимоги ухвали суду від 10.01.2011 не виконав, відзив на позов і витребувані документи не подав.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази,

в с т а н о в и в:

01.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетонстрой" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма «Севхозстрой»" (Покупець) був укладений договір поставки (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник - позивач за цім позовом - зобов'язався передати у власність Покупця –відповідач за цім позовом –товар: товарний бетон в асортименті та в кількості, згідно накладних, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити за нього встановлену ціну. Крім того, Покупець зобов'язався сплатити витрати Постачальника по транспортуванню до місця призначення (арк.с. 28-34).

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2009 року. В частині розрахунків Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 2.2. цього Договору встановлено, що розрахунок за товар здійснюється по безготівковому розрахунку після виставлення рахунків протягом трьох банківських днів, але не пізніше трьох календарних днів з моменту фактичного отримання товару за первинної накладної на його відвантаження. По попередньої домовленості сторін можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому законодавству України.

Згідно пунктів 3.2, 5.1 Договору поставка бетону здійснюється Постачальником на підставі письмових заявок Покупця. Бетон вважається поставленим Покупцю з моменту його отримання Покупцем в пункті призначення, який зазначений в письмової заявці за первинної накладної на його відвантаження.

Протягом 2008 року позивачем на виконання умов Договору було відвантажено на адресу відповідача та прийнято відповідачем за витратними накладними №РН-0000156 від 30.04.2008 на суму  26 940,00 грн.; №РН-0000275 від 31.07.2008 на суму 20 880,00 грн.; №РН-0000317 від 29.08.2008 на суму 22 160,00 грн.; №РН-0000348 від 30.09.2008 на суму 38 612,50 грн., всього на загальну суму 108892,50 грн. Крім того, відповідно до акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000025 загальна сума транспортних послуг, наданих відповідачу, склала 5 620,00 грн. (арк.с.69-73).

Як зазначив позивач, зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав неналежним чином, оплатив отриманий товар частково в розмірі 54 510,00 грн. (у тому числи отримані транспортні послуги в розмірі 5620,00 грн), у зв'язку з чим заборгованість останнього за Договором склала 59 702,50 грн., що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків, підписаного сторонами 05.05.2009 (арк.с.37).

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей                                   525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи те, що своєчасна оплата отриманого товару є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 59 702,50 грн.

Поряд з основною сумою заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування в сумі 16537,59 грн та 3% річних сумі 2465,75 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційного відшкодування та 3% річних /арк.с. 9/, суд визнає вимоги про стягнення інфляційного відшкодування в сумі 16537,59 грн та 3% річних сумі 2465,75 грн –такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до розрахунку суду розмір 3% річних складає 3922,38 грн, а інфляційне відшкодування –16776,40 грн:

з 04.05 по 07.05.2008 - 13180 грн х 3% : 365дн х 4 дн = 4,33 грн

з 08.05 по 19.06.2008 - 3180 грн х 3% : 365дн х 42 дн = 10,98 грн

з 04.08 по 03.10.2008 - 3310 грн х 3% : 365дн х 60 дн = 16,32 грн

з 02.09 по 03.10.2008 - 27780 грн х 3% : 365дн х 32 дн = 73,06 грн

з 04.10 2008 по 20.11.2010 –59702,50 грн х 3% : 365дн х 778 дн = 3817,69 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?

04.10.2008 - 20.11.201059702.501.28116776.40

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки клопотання заінтересованої сторони про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційного відшкодування в сумі 16537,59 грн та 3% річних сумі 2465,75 грн.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтею                   193 Господарського кодексу України статтями 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма «Севхозстрой»" (99040, місто Севастополь, вулиця Генерала Коломійця, 1 кв. 19, ідентифікаційний код 32213229, р/р 26007021874001 в АКБ «Імексбанк»м. Одеса, МФО 328384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонстрой" (99053, місто Севастополь, вулиця Тульська, 14 кв. 9, ідентифікаційний код 32610969, р/р 26007010690801 (980) в ПАТ «Альфа-Банк» м. Київ,  МФО 300346) заборгованість за договором поставки у розмірі 78705,84 грн., з якої основна сума боргу складає 59702,50 грн, інфляційне відшкодування –16537,59 грн , 3% річних –2465,75 грн., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 787,06 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                      підпис                                         І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 24.01.2011.