Постанова
від 17.01.2011 по справі 5020-11/206
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 

справа № 5020-11/206

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

17 січня 2011 року  14:45                                                                                м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді Дмитрієва В.Є.

при секретарі: Алексєєнко А.П.

за участю представників:

позивача - Іванова Н.В., довіреність № 27-25-17/52 від 10.01.2011, Контрольно-ревізійне управління в м. Севастополі;

позивача - Чернова Ю.М., довіреність № 27-25-17-17/54 від 10.01.2011, Контрольно-ревізійне управління в м. Севастополі;

відповідача - Сазонов О.В., довіреність №3 від 11.01.2011, РВ Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі;

третьої особи –не з'явився, Севастопольська міська Рада.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Контрольно-ревізійного управління в місті Севастополі

(99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 2)

(99000, м.Севастополь, вул.Будіщева, 9)

до:                     Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній

республіці Крим та місті Севастополі  

(99008, м.Севастополь, майд.Повсталих, 6)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача  Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул.Леніна, 3)

про                     зобов`язання  відповідача виконати вимогу від 27.04.2008 № 01-14/996,

відшкодування збитків у розмірі 1315248,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Контрольно-ревізійне управління в місті Севастополі (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі (далі - відповідач) про зобов`язання  відповідача виконати вимогу від 27.04.2008 № 01-14/996, відшкодування збитків, заподіяних державі, у розмірі 1315248,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до теперішнього часу обов'язкова вимога позивача від 27.04.2008 № 01-14/996 щодо відшкодування збитків, заподіяних державі, у розмірі 1315248,00 грн. відповідачем не виконана, тому відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" позивач вправі звернутися із даним позовом.

Ухвалою від 19.05.2008 провадження у справі відкрито, призначене попереднє судове засідання.

Заявою від 10.11.2008 позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача виконати вимоги (вказівки) Контрольно-ревізійного управління в місті Севастополі, викладені в вих.№01-14/996 від 27.04.2007, а саме здійснити продаж земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва (складу обладнання промбази комбінату залізобетонних виробів, розташованих в м. Севастополі на хуторі Молочному), зі спрямуванням коштів від продажу до Державного бюджету України у повному обсязі. Вказана заява прийнята судом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач та третя особа проти позову заперечують, з посиланням на те, що земельна ділянка, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва, не визначена у порядку, передбаченому Законом України „Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва”, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для її продажу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши докази в межах позовних вимог, суд

ВСТАНОВИВ:

До функцій Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі статтею 8 Закону України „Про контрольно-ревізійну службу в Україні” віднесено проведення ревізій та перевірок фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів.

За наслідками ревізій та перевірок, відповідно до статті 2 цього Закону складається акт та довідка або доповідна записка відповідно.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України „Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні” Контрольно-ревізійним управлінням надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для  контрольно-ревізійної служби таким доказом є акт ревізій та перевірок фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів.

На підставі постанови Апеляційного суду міста Севастополя від 05.04.2007 за зверненням Управління СБУ в м. Севастополі Контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі проведена позапланова ревізія Регіонального відділення Фонду державного майна України по Автономній республіці Крим та м. Севастополю з питання продажу об'єкту незавершеного будівництва за період з 01.12.2006 по 31.03.2007.

За результатами ревізії складено акт №08-21/44 від 13.04.2007, підписаний представником відповідача із запереченнями.

Відповідно до зазначеного акту, в ході перевірки виявлене наступне порушення.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Автономній республіці Крим та м. Севастополю №2 від 09.01.2007 затверджений протокол №2 конкурсної комісії з продажу об'єкту незавершеного будівництва та прийнято рішення про продаж об'єкту незавершеного будівництва способом „викуп” єдиним заявником –товариством з обмеженою відповідальністю „Віджіо” за ціною продажу 131640,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Автономній республіці Крим та м. Севастополю у особі виконуючого обов'язки начальника Сазонова О.В. 12.01.2007 укладений договір купівлі-продажу незавершеного будівництва промбази комбінату залізобетонних виробів № 194/40, вартістю продажу 131640,00 грн. з урахуванням ПДВ. Приватизація промбази комбінату залізобетонних виробів здійснена без земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до статті 121 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 № 489, продаж у 2007 році об'єктів незавершеного будівництва здійснюється разом із земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Таким чином, актом №08-21/44 від 13.04.2007 встановлено, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Автономній республіці Крим та м. Севастополю №2 від 09.01.2007, а саме прийняттям рішення про продаж об'єкту незавершеного будівництва без земельної ділянки порушена статті 121 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Згідно зі статтею 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в  Україні” позивачем відповідачу пред'явлено лист-вимогу №01-14/996 від 27.04.2007 щодо усунення порушень, виявлених ревізією, в тому числі, приведення в строгу відповідність із Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” реалізацію об'єкту незавершеного будівництва промбази комбінату залізобетонних виробів, розташованого за адресою: м. Севастополь, хутір Молочний, в частині обов'язкової реалізації земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Однак, відповідачем зазначене порушення не усунено.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.  

Так, міжнародні Угоді між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського Флоту, та Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, ратифіковані Верховною Радою України, а це визначає, що вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України у редакції на момент укладення договору купівлі-продажу державного майна № 194 від 12.01.2007, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Проте, згідно з пунктом 7 Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про управління державним майном, яке використовував Чорноморський флот колишнього СРСР” від 21.12.2005 № 555-р Держкомзему, Фондові державного майна доручено здійснити заходи щодо проведення державної реєстрації речових прав, надання Фондові державного майна в постійне користування земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти, зазначені у додатках 2 і 3 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту і земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти, що не включені до цих додатків, але фактично використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації, та оформлення державних актів на право постійного користування ними.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вказаних Угод спірна земельна ділянка є частиною військового містечка № 488, що займає земельну ділянку площею 42,76 га на хуторі Молочний, наданого в оренду Російській Федерації.

Згідно з частиною другою статті 10 Цивільного кодексу України якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Статтею 19 Закону України „Про міжнародні договори України” передбачено, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, у даному випадку міжнародні договори (угоди) мають перевагу перед національним законодавством, а саме Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, тобто відчуження спірної земельної ділянки неможливе поки діють вказані міжнародні угоди.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відчуження об'єкту незавершеного будівництва разом зі вказаною земельною ділянкою суперечило б зазначеним міжнародним Угодам.

Крім того, відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеннями щодо неї правами.

Межі спірної земельної ділянки на момент її продажу встановлені відповідно до вимог чинного законодавства встановлені не були. Таким чином, земельна ділянка як об'єкт права, який можна продати, не існувала.

За таких обставин, суд погоджується з правовою позицією третьої особи стосовно того, що приписи статті 121 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” стосуються лише тих випадків, коли земельні ділянки під об'єктами, що реалізуються, оформлені належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, чинним законодавством не передбачено право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Автономній республіці Крим та м. Севастополю на продаж земельних ділянок окремо, як того вимагає позивач по даній справі. Крім того, позивач не послався на конкретні норми матеріального права, які уповноважували б останнього звертатися до суду із позовами про здійснення продажу земельної ділянки зі спрямуванням коштів від продажу до Державного бюджету України.

За таких обставин, суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений можливості з метою приведення дій відповідача у відповідність до норм чинного законодавства звернутися до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва промбази комбінату залізобетонних виробів № 194/40 від 12.01.2007.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                                     В.Є. Дмитрієв

           

Постанова складена та підписана

в порядку частини третьої статті

160 КАС України 24.01.2011.

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення17.01.2011
Оприлюднено01.02.2011
Номер документу13571044
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-11/206

Ухвала від 19.04.2011

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Горошко Наталія Петрівна

Постанова від 25.02.2011

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Євдокімов Ігор Вячеславович

Ухвала від 02.02.2011

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Євдокімов Ігор Вячеславович

Постанова від 17.01.2011

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Дмитрієв Віктор Євгенович

Ухвала від 19.01.2011

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Євдокімов Ігор Вячеславович

Ухвала від 19.01.2011

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Євдокімов Ігор Вячеславович

Рішення від 20.12.2010

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Дмитрієв Віктор Євгенович

Ухвала від 13.12.2010

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Дмитрієв Віктор Євгенович

Ухвала від 02.11.2009

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Дмитрієв Віктор Євгенович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні