Рішення

від 18.01.2011 по справі 5020-6/068

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-6/068

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 січня 2011 року справа № 5020-6/068

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Лазарева С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №5020-6/068

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

                   (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до                Товариства з обмеженою відповідальністю “Максико”

                   (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 12 кв. 1)

про             стягнення заборгованості за фактичне користування майном в розмірі

                   108409,82 грн. та зобов'язання повернути майно,

за участю представників:

позивача - Сарахман Сергій Олександрович, довіреність б/н від 10.01.2011;

відповідача - Лутовiнов Сергій Володимирович, довіреність б/н від 20.12.2010;  

Суть спору:

19.10.2010 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Максико” про стягнення заборгованості за фактичне користування майном в розмірі 108 409,82 грн. за період з 01.02.2007 по 30.09.2010 та зобов'язання повернути майно.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.10.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

У судовому засіданні 30.11.2010 позивач подав заяву про зміну підстав позовних вимог (арк.с.32).

Відповідач позовні вимоги визнав частково, надав суду відзив на позов (арк.с.42, 59-62).

У порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжувався за клопотанням представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

15.03.2005 між Управленням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Максико” (Орендар) було укладено договір  №60-05 оренди нерухомого майна (надалі - Договір), відповідно до умов якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення підвального поверху загальною площею 39,60 кв.м, що розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 17, для використання під розміщення офісу, яке перебуває на балансі РЕП №3. Строк дії Договору встановлений до 23.02.2007 /арк.с.11-12/.

Факт передання приміщення підтверджується актом прийому-передачі вказаного майна від 15.03.2005 (арк.с. 13).

Відповідно до пунктів 3.1 –3.3 цього Договору розмір орендної плати становить 6230,90 грн за рік.

Орендна плата за перший місяць становить 519,24 грн. і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Сторони також встановили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній  місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Крім того, 23.02.2007 сторонами підписаний протокол узгодження змін до Договору (арк.с.15), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудоване нежитлове підвальне приміщення загальною площею 39,60 кв.м, що розташоване за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 17, яке перебуває на балансі РЕП №3.  

Розмір орендної плати згідно протоколу узгодження змін до Договору визначається відповідно до методики, затвердженої рішенням сесії Севастопольської міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 27054,90 грн на рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 10 % від вартості об'єкту оренди та щомісячно в сумі 2286,24 грн  перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригуванню розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Строк дії Договору встановлений до 02.02.2008.

Як зазначив позивач, сторони при підписанні Договору не дотримали форму Договору, нотаріально його не посвідчили, тому цей Договір є неукладеним, таким чином,  оскільки відповідач без достатній правових підстав користувався приміщенням, переданим йому в оренду за Договором, він повинен в силу статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України повернути майно та відшкодувати вартість за весь період користування їм.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, заслухав представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до положень  статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

          Згідно пункту першому статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар  за користування об'єктом оренди  вносить  орендну плату  незалежно  від  наслідків  господарської діяльності.

          Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

          Згідно до вимог статей 793, 794 цього Кодексу (в редакції, що діяла на момент укладання Договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

          Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

          Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Максико” (Орендар) 15.03.2005 був оформлений у простій письмовій формі договір №60-05 оренди нерухомого майна –вбудованого нежитлового підвального приміщення загальною площею 39,60 кв.м, що розташоване за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 17.

Строк дії цього договору встановлений з моменту його підписання до 02.02.2008, тобто, на строк більш одного року.

Таким чином цей договір підлягав нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, що сторонами не було дотримано.

За таких обставин договір №60-05 від 15.03.2005 є неукладеним, тобто, таким, що не відбувся, а тому і зобов'язання по ньому між сторонами не виникли, а майно, передане у оренду за цім Договором, знаходиться у користуванні відповідача без достатньої правової підстави.

Відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Статями 177, 179, 190 Цивільного кодексу України встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю.

Майнові права, у тому числі і право користування, визнаються речовими правами.

Таким чином, відповідач повинен повернути позивачу майно, передане йому за актом прийому –передачі від 15.03.2005, яке знаходиться у користуванні відповідача без достатньої правової підстави, та відшкодувати вартість за фактичне користування майном в розмірі 108 409,82 грн. за період з 01.02.2007 по 30.09.2010.

Відповідач пояснив що приміщення, передане йому на підставі Договору в оренду він звільнив 28.02.2008, а тому и вимоги про стягнення з нього заборгованості за фактичне користування майном визнає в сумі 2641,19 грн за період з 01.02.2007 по 28.02.2008. Крім того, вважає, що саме позивач повинен був своїм наказом утворити комісію для складення акту прийому-передачі орендованого приміщення, а оскільки він цього не зробив, це призвело до неможливості виконання своїх зобов'язань по поверненню майна відповідачем (арк.с.59-62).

Як вбачається з акту огляду об'єкту комунальної власності вбудованого нежитлового приміщення, розташованого в будинку №17 по вулиці Велика Морська, від 13.01.2011, який підписаний представниками КП СГС «Арікон» та ТОВ «Максико», у зазначеному приміщенні на момент перевірки знаходяться представники Громадської організації «Русский блок»(арк.с.116).

Суд не бере до уваги вищезазначені твердження відповідача та акт від 13.01.2011 оскільки вказане приміщення було передано за актом прийому-передачі від 15.03.2005 саме відповідачу.

Відповідно до пункту 4.1 Договору Орендодавець зобов'язався передати об'єкт оренди Орендодавцю на умовах розділу 2 цього договору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано суду жодного доказу того, що він на виконання пункту                 4.1 Договору вжив заходів для передачі позивачу за актом прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення підвального поверху загальною площею 39,60 кв.м, що розташоване за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 17.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування майном в розмірі 108 409,82 грн. за період з 01.02.2007 по 30.09.2010 та зобов'язання повернути майно підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 640, 793, 794, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтями 193, 283 Господарського кодексу України, статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Максико” (99011, місто Севастополь, проспект Нахімова, 12; ідентифікаційний код 19190210) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради  (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 25750044) заборгованість за фактичне користування майном за період з 01.02.2007 по 30.09.2010 в розмірі                 108409,82 грн. (з яких: 104320,76 грн - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЕДРПОУ 23895637, код платежу 22080400;  4088,96 грн - 3%  до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЕДРПОУ 23895637), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1169,10 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн на реквізити –р/р №37188003000416 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 25750044.

   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Максико” (99011, місто Севастополь, проспект Нахімова, 12; ідентифікаційний код 19190210) у десятиденний термін після набрання рішенням законної сили, звільнити вбудоване нежитлове підвальне приміщення загальною площею 39,60 кв.м, що розташоване за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 17, та передати його за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради  (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 25750044).

Суддя                                                                                              С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 24.01.2011.