Рішення

від 26.01.2011 по справі 20/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  20/408

26.01.11

За позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділпек»

До                     Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про                   стягнення 2256,17 грн.

                                                                                                           Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача                     Швець О.Л. –предст. (дов. від 05.01.2011р.)

від відповідача             не з’явився

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 2256,17грн. заборгованості (1200грн. –основного боргу, 115,25грн. –пені, 106,80грн. –збитків від інфляції, 34,12грн. –3%річних, 500,00грн. –сума компенсації витрат на розробку макета флаєра, 300,00грн. –витрат по оплаті послуг адвоката), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті наданих позивачем послуг за договором по наданню рекламних послуг № 044-45/13 від 06.11.2009р., а також витрати по сплаті державного мита –102,00грн. та 236,00грн. –витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/408, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.12.2010р.

У судовому засіданні 22.12.2010р. представник позивача подав суду витребувані документи.

Також, представник позивача надав суду заяву, в якій викладено додаткове обґрунтування вимоги про стягнення 500,00грн. - компенсації витрат на розробку макета флаєра.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 22.12.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 19.01.2010р. представник позивача подав суду витребувані документи та клопотання, в якому позивач уточнює розмір витрат, понесених останнім на оплату послуг адвоката, та які позивач просить стягнути з відповідача, а саме: 500,00грн., в підтвердження чого до клопотання додано Додаток №1 від 23.11.2010р. та Рахунок №18/1 від 01.12.2010р. на суму 200,00грн. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 19.01.2011р. відкладено.

У судовому засіданні 26.01.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, АДРЕСА_1  відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, та отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

06.11.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання рекламних послуг № 044-45/13 (далі –договір), відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов’язується виконати роботи по розробці, підготовці й розсилання реклами у фірмових конвертах в обсязі, у строки й за ціною, зазначеною в додатку №1, а замовник (відповідач) зобов’язується своєчасно і в повному об’ємі прийняти та оплатити  роботи відповідно до умов даного договору.

Сторонами був підписаний додаток №1 до договору, умовами якого сторони погодили розсилку позивачем флаєрів у кількості 3000 (за 1 місяць) в 1 зоні протягом 6 місяців. Загалом 18000 флаєрів.

Згідно з п. 2.3.3. договору замовник зобов’язаний протягом 2 (двох) днів підписати акт виконаних робіт по факту виконаного розсилання. Відсутність претензії відповідача на момент строку підписання акту являється його добровільною згодою з якістю наданих послуг (в цьому випадку штрафні санкції до позивача не застосовуються) та з фактом виконаної розсилки.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу у листопаді та грудні 2009 року послуги з надання рекламних послуг з розробки, виготовлення, друку флаєрів у кількості 3000, розміщення реклами на сайті, а також розсилання видрукованого тиражу флаєрів загалом на суму 1200,00грн., що підтверджується Актами приймання - передачі наданих послуг від 26.11.2009р. та від 23.12.2009р., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печаткою позивача, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що доказом факту надання послуг являються: затверджений макет флаєра, плюс доказ відправлення стандартного на ту дату пакета рекламної продукції на адрес відповідача або акт виконаних послуг.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з претензіями щодо якості отриманих послуг за вищевказаними актами загалом на суму 1200,00грн.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата послуг позивача здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів після виконаного розсилання, згідно додатку №1.

Проте, відповідач у встановлений строк вартість отриманих послуг на суму                 1200,00грн. не оплатив.

08.11.2010р. позивач надіслав відповідачу лист №35-08/11 від 08.11.2010р. з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги в сумі 1200,00грн., однак відповідач відповіді на лист не надав, заборгованість не сплатив.

В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 1200,00грн. –основного боргу.  

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1200,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 115,25грн. –пені, 160,80грн. –збитків від інфляції, 34,12грн. – 3%річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що у випадку порушення відповідачем встановлених строків оплати послуг позивача, згідно п. 3.1. даного договору, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 1% від вартості замовлення за кожний день прострочення.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

          Враховуючи строки оплати, встановлені п.3.1 договору, а також приписи статті 253 ЦК України, суд встановив, що строк кінцевий оплати відповідачем послуг позивача за актом від 23.12.2009р. настав 01.01.2010р.

Відтак, період прострочення оплати послуг у сумі 600,00грн. за вказаним актом починається з 02.01.2010р.

Ознайомившись з розрахунком пені, 3% річних, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до уточненого розрахунку суду у розмірі 114,58грн. –пені, 34,02 –3% річних.

Вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню відповідно до уточненого розрахунку суду у розмірі 100,20грн. –збитків від інфляції. (з урахуванням того, що заборгованість відповідача в грудні 2009р. складала 600,00грн.)

Також позивачем заявлено до стягнення 500,00грн. –сума компенсації витрат на розробку макета флаєра.

Вказана вимога обґрунтована тим, що пунктом 5.2. договору встановлено, що даний договір може бути достроково розірваний за домовленістю сторін. При цьому, сторона-ініціатор розірвання договору повинна повідомити про це іншу сторону в письмовому вигляді за 10 (десять) робочих днів до прогнозованої дати розірвання.

Згідно з п. 5.4. договору у випадку дострокового розірвання договору за ініціативою замовника (відповідача), останній сплачує позивачу витрати відповідно до п. 2.4.3, в якому, в свою чергу, встановлено, що у випадку призупинення рекламної кампанії з ініціативи відповідача згідно п. 2.4.2. компенсувати вартість послуг позивача з розробки макету флаєра в розмірі 500,00грн., а також вартість віддрукованого тиражу флаєрів згідно з додатком №1.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на розробку макета флаєра додано Договір №1 від 01.07.2009р. на виконання послуг, укладений між позивача та ФОП ОСОБА_2., акт прийому-передачі виконаних робіт №М/3011 від 30.11.2009р. та платіжне доручення №216 від 10.12.2009р.

Проте, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з ініціативою про розірвання договору.

Лист позивача №35-08/11 від 08.11.2010р., надісланий відповідачу 11.10.2010р., в якому позивач повідомляє, що у випадку неповідомлення відповідачем про терміни здійснення позивачем інших чотирьох розсилок флаєра, договір №044-45/13 від 06.11.2009р. буде вважатися достроково розірваним відповідачем з 26.11.2010р., судом не приймається як доказ звернення про розірвання договору №044-45/13 від 06.11.2009р. саме з ініціативи відповідача.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 500,00грн. компенсації витрат на розробку макета флаєра вважається судом необґрунтованою, безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 500,00грн., суд вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 500,00грн. позивач надав Договір (угода) про надання  правової допомоги від 02.11.2010р., який укладений між позивачем та Адвокатом ОСОБА_3., Додаток №1 від 23.11.2010р. до договору, свідоцтво №1548 про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3., Акт наданих послуг №18 від 23.11.2010р. на суму 300,00грн., рахунки №18 та №18-1 загалом на суму 500,00грн. та платіжне доручення №160 від 02.12.2010р.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 500,00грн. витрат на оплату послуг адвоката, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 1200,00грн. –основного боргу, 114,58грн. – пені, 34,02грн. –3% річних, 100,20грн. – збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

   ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця –ОСОБА_1 (03039, м. Київ, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділпек»(м. Ялта, вул. Ленінградська, 15, код ЄДРПОУ 36331149) 1200,00грн. –основного боргу, 114,58грн. –пені, 34,02грн. –3% річних, 100,20грн. –збитків від інфляції, 321,07грн. –послуги адвоката, 65,50грн. –державного мита, 151,55грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.    В іншій частині позовних вимог - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

  Суддя                                                                                                                              В.В. Палій