Постанова

від 18.01.2011 по справі 16/70-1445

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/70-1445

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

18.01.11                                                                                           Справа  № 16/70-1445

ПОСТАНОВА

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Скрипчук О.С.

Суддів                                                                      Дубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Мацкулі Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства (далі ПП) «Марс-Буд»б/н від 04.11.2010 року;

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2010 року;

у справі № 16/70-1445;

за позовом Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль;      

до відповідача ПП «Марс-Буд», м.Тернопіль;        

про стягнення заборгованості по оплаті коштів пайової участі на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації в розмірі 25 735,71 грн., 35% річних в розмірі 4 446,53 грн., інфляційних донарахувань в розмірі 631,69 грн., понесених судових витрат в розмірі 544,15 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Тернопільводоканал»звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП «Марс-Буд» про стягнення заборгованості по оплаті коштів пайової участі на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації в розмірі 25 735,71 грн., 35% річних в розмірі 4 446,53 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 631,69 грн., понесених судових витрат в розмірі 544,15 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.10.20140 року у справі № 16/70-1445 (суддя Хома С.О.) позов Комунального підприємства «Тернопільводоканал»задоволено частково. Суд стягнув з ПП «Марс-Буд»на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал»25735,71 грн. заборгованості по оплаті коштів пайової участі на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації, 3782,47 грн.  –35% річних, 500,63 грн. інфляційних нарахувань, 300,19 грн. державного мита та 229,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ПП «Марс-Буд»подало апеляційну скаргу б/н від 04.11.2010 року, в якій просить рішення суду від 25.10.2010 року скасувати в частинах стягнення 23 396,10 грн. заборгованості по оплаті коштів пайової участі на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації, 4 446,53 грн. - 35% річних,  631,69 грн. інфляційних нарахувань, 300,19 грн. державного мита та 229,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Прийняти в цих частинах нове рішення, в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при укладення договору від 30.11.2007 року про порядок сплати коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації сторони керувались рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1488 від 22.12.2003 року, № 1334 від 22.12.2004 року, які скасовані. Та вважає, що з грудня 2009 року сплата пайової участі на розширення і реконструкцію міських мереж та об'єктів водопроводу не повинна стягуватись.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 82 від 17.01.2011 року, в якому просить залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2010 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони у судове засідання, яке відбулося 18.01.2011 року, уповноважених представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень № № 04942488, 04942496.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2007 року між Комунальним підприємством «Тернопільводоканал»(надалі Водоканал) та ПП «Марс-Буд»(надалі Пайовик), які керувались рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1488 від 22.12.2003 року та №1334 від 22.12.2004 року, було укладено договір про порядок сплати коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації (надалі договір) (107-ми квартирний будинок з вбудованими автостоянками для автомобілів за адресою вул. Львівська).

Згідно п.1 договору сторони погодили суму пайової участі Пайовика на розширення та реконструкцію міських об'єктів водопроводу та каналізації в розмірі 105282,67 грн.

Відповідно до п. 2 Пайовик зобов'язався сплатити повну суму пайової участі, визначеної в п.1 цього договору згідно графіка, але в будь-якому випадку до моменту введення об'єкта, згаданого в преамбулі договору, в експлуатацію.  

Пунктом 3 договору передбачено, що відповідно до п.3 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1488 від 24.12.2003року Водоканал зобов'язався отримати кошти, сплачені Пайовиком за пайову участь у розширенні та реконструкції міських об'єктів водопроводу та каналізації і направити вказані кошти, на власний розсуд, на розвиток водопровідно-каналізаційного господарства.

Згідно пункту 7 договору, останній вступає в дію з моменту підписання його сторонами.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач свої зобов'язання згідно умов договору від 30.11.2007 року про порядок сплати коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації не виконував належним чином, у зв'язку з чим в останнього виник борг в сумі 30 813,93 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно умов договору Пайовик зобов'язався сплатити повну суму пайової участі, визначеної в п.1 цього договору згідно графіка, але в будь-якому випадку до моменту введення об'єкта, згаданого в преамбулі договору, в експлуатацію.

Згідно графіка сплати сум пайової участі судом встановлено, що відповідач повинен проводити оплату до 21.11.2010 року.

В матеріалах справи відсутні відомості того, що відповідач сплатив суму пайової участі на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації в розмірі 25735,71 грн. за період з 21.09.2009 року по 21.08.2010 року.

Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем згідно умов договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 25 735,71 грн.

Також, судом першої інстанції у відповідності до ст. 625 ЦК України, п. 6 ст. 231 ГК України та п. 5 договору, підставно стягнуто з відповідача на користь позивача 500,63 грн. - інфляційних нарахувань за період з листопад 2009 року по серпень 2010 року та  3 782,47 грн.  - 35% річних за період з 22.11.2009 року по 31.08.2010 року.

Щодо посилань апелянта на рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 03.12.2009 року, яким були скасовані п.п. 2-5 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 19.11.2008 року, слід зазначити наступне.

Скасування пп. 2-5 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 19.11.2008 року не є підставою для невиконання умов договору від 30.11.2007 року.

Договір від 30.11.2007 року на момент розгляду справи є чинним і спорів щодо визнання його недійсним чи розірвання немає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2010 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2010 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий - суддя                                                                      Скрипчук О.С.

суддя                                                                                          Дубник О.П.

суддя                                                                                          Процик Т.С.