Постанова

від 08.01.2008 по справі 16/244пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем

України

23.01.2008 р.                                                            

справа № 16/244пд

Донецький апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

Савченко В.В. за довір. № 14 від

12.02.2007року,

від відповідача 1:

від відповідача 2:  третя

особа:

не з"явився ОСОБА_3 за

довір. № б/н від 09.01.2008року,                ОСОБА_4 за довір. № б/н від

28.03.2005року не з"явився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької

області

на рішення господарського суду

 Донецької області

від

19.09.2007 року

по справі

№16/244пд

за позовом

Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Донецькій області м. Донецьк

до  третя особа

"Будпромкомплект" ПП м.

Макіївка Донецької області 2. ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької області  ОСОБА_2 м. Макіївка Донецької області

про

застосування наслідків нікчемного

правочину та повернення об"єкту приватизації до державної власності

          Господарський суд Донецької області

(суддя Манжур В.В.) рішенням                                від

19.09.2007року задовольнив позовні вимоги Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Донецькій області м. Донецьк (далі - Фонд),

застосував правові наслідки недійсності правочину, визначені ч. 1                            ст. 216 Цивільного

кодексу України та зобов"язав фізичну особу ОСОБА_1, що мешкає у м.

Макіївка, повернути до державної власності об"єкт незавершеного

будівництва - завод по виробництву блоків з коміркового бетону та стягнув з неї

на користь держбюджету державне мито у розмірі 85,00 грн.                               Провадження у

справі щодо приватного підприємства "Будпромкомплект"              м. Макіївка (далі - ПП

"Будпромкомплект") припинив на підставі п. 1.1                  ст. 80 Господарського

процесуального кодексу України, пославшись на відсутність предмету спору (не є

власником майна).                              

          Не погодившись з прийнятим рішенням

ОСОБА_1 звернулась до суду             з

апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду від 19.09.2007року

просить скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та

процесуального права.

          Зокрема, заявник вважає, що не була

належним чином повідомлена            про

час та місце засідання суду та не отримала копію позовної заяви, суд              не з"ясував всі обставини

справи, оскільки, за твердженням заявника 25.12.2005року між нею та ОСОБА_2

було укладено договір купівлі-продажу спірного майна  та складено акт приймання-передачі.

          Заявник також вважає, що відсутні

підстави для повернення майна Фонду, оскільки договір купівлі-продажу від

10.01.2001року (приватизаційний)                  не розірваний та не визнаний

недійсним.

          Фонд вимоги ухвали апеляційного суду

від 08.10.2007року не виконав, відзив на апеляційну скаргу не надав. Відповідач

1 - ПП "Будпромкомплект" - відзив на апеляційну скаргу не надав,

свого представника в судове засідання не направив.

          Ухвалою апеляційного суду від

09.01.2008року до участі у справі в якості третьої особи, на стороні

відповідача 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено

ОСОБА_2, що мешкає за адресою: 86100, м. Макіївка, Донецька обл., АДРЕСА_1, у

якого витребувано договір купівлі-продажу спірного майна від 25.12.2005року,

укладеного                   з ОСОБА_1

          Відповідна ухвала судом направлена за

адресою, указаною ОСОБА_1             в

апеляційній скарзі та ОСОБА_2 в касаційній скарзі на ухвалу апеляційного суду

від 08.10.2007року (про порушення апеляційного провадження).

          Перевіркою матеріалів справи, доводів

та заперечень Фонду і ОСОБА_1, встановлено наступне.       

          Між Фондом та ПП

"Будпромкомплект" 10.01.2003року укладено договір № 4155

купівлі-продажу під розбирання - заводу по виробництву блоків                        з коміркового бетону до

державної власності (а.с. 8-10).

          Договір нотаріально посвідчений

державним нотаріусом Кіровської державної нотаріальної контори 10.01.2003року.

          В липні 2007року Фонд звернувся

до  господарського суду з позовом               до  ПП "Будпромкомплект" та ОСОБА_1 про

застосування наслідків нікчемного правочину, та повернення незавершеного

будівництва під розбирання - заводу          

по виробництву блоків з коміркового бетону до державної власності.

          Позовні вимоги Фонду обґрунтовані

посиланням на невиконання покупцем за договором купівлі-продажу № 4155 від

10.01.2003року -                                           ПП

"Будпромкомплект" умов договору щодо приведення будівельного

майданчика після розібрання об"єкту незавершеного будівництва в належний

стан протягом 2 років та передачі земельної ділянки місцевим органам

самоврядування (п. 5.2 договору); зверненням до суду з позовом про розірвання

договору та повернення об"єкту до державної власності.

          Ухвалою господарського суду Донецької

області від 18.04.2007року                  

у справі №  16/411 провадження по

справі було припинено в зв"язку з відсутністю предмету спору, оскільки

з"ясувалось, що ПП "Будпромкомплект" не є власником

приватизованого майна в зв"язку з його продажем за договором купівлі-продажу

№ 16 від 30.08.2003року, укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 13).

          Зазначений договір Фонд вважає

нікчемним, оскільки відповідно                     до ст. 27 Закону України

"Про приватизацію державного майна" (в редакції, що діяла на момент укладення

договору) зобов"язання приватизаційного договору зберігають свою дію для

осіб, які придбають об"єкт у разі його подальшого відчуження протягом

терміну дії цих зобов"язань. Відчуження майна, обтяжених передбаченими

зобов"язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації,

який здійснює контроль за їх виконанням, договір купівлі-продажу підлягає

нотаріальному посвідченню. Цим вимогам договір № 16                                від

30.08.2003року не відповідає.   

          Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного

кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне

посвідчення договору, такий договір є нікчемним, тому Фонд просить застосувати

наслідки нікчемного правочину та повернути об"єкт незавершеного будівництва

у державну власність.

          Господарським судом Донецької області

доводи Фонду визнані обґрунтованими, тому з посиланням на п. 1 постанови

Кабінету Міністрів України № 32 від 18.01.2001року "Про порядок повернення

у державну власність об"єктів приватизації у разі розірвання або визнання

недійсними договорів купівлі-продажу таких об"єктів" задоволені в

повному обсязі за рахунок відповідача 2 - ОСОБА_1

          Апеляційна інстанція вважає такі

висновки суду першої інстанції помилковими, та такими, що не ґрунтуються на

фактичних обставинах з врахуванням наступного.

          Дійсно, чинним законодавством

передбачено право органів приватизації контролювати виконання умов договорів

купівлі-продажу приватизованого майна. Орган приватизації також зобов"язаний

вимагати і від нового власника         

(в разі подальшого відчуження об"єкту приватизації) виконання

зобов"язань, визначених договором купівлі-продажу об"єкта

приватизації і застосовувати

до нього у разі їх невиконання

санкції згідно із законом (ст. 27 Закону України         "Про приватизацію державного

майна").

          Порядок повернення у державну

власність об"єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними

договорів купівлі-продажу таких об"єктів регулюється постановою Кабінету

Міністрів України № 32 від 18.01.2001року            з подальшими змінами та

доповненнями. 

          Втим, Фондом не доведено, що за

договором купівлі-продажу                         від 30.08.2003року

ОСОБА_1 придбала у власність об"єкт приватизації, оскільки предметом

договору купівлі-продажу № 4155 від 10.01.2003року є переданий         під розбирання об"єкт

незавершеного будівництва - завод по виробництву блоків           з коміркового бетону, розташований

за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Асфальтна, 152, а за договором

від 30.08.2003року продано товар - залізобетоні вироби колишні у вживанні, які

знаходяться на земельній ділянці         

2 га за адресою:  м. Кіровське,

вул. Асфальтна, 152, об"єкт незавершеного будівництва - завод по виробництву

блоків з коміркового бетону (п.п. 1.2,                 1.3 договору).

          При цьому сторони домовились, що

приймання товару по кількості і якості здійснюється в порядку, передбаченому

законодавством (п. 8.2), а асортимент товару визначається в додатку № 1 до

договору (п. 2.1), який суду не був наданий.

          Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Апеляційна інстанція вважає, що

заявляючи позов про витребування майна (повернення майна в державну власність)

Фонд не надав доказів, що це майно - об"єкт незавершеного будівництва -

завод по виробництву блоків з коміркового бетону знаходиться у відповідача 2 -

ОСОБА_1, як зазначено у позові.

          Фонд також не надав доказів, що

продані ПП "Будпромкомплект"                     за договором № 16 від

30.08.2003року залізобетонні вироби і є розібраний об"єкт незавершеного

будівництва - завод по виробництву блоків з коміркового бетону, а не його

частина. Посилання Фонду, що це встановлено ухвалою суду                     від 18.04.2007року у

справі № 16/411 не може бути враховано як преюдиціальний факт, оскільки ОСОБА_1

не була стороною у справі № 16/411, крім того, як слідує із договору № 16 від

30.08.2003року його предметом є залізобетонні вироби.

          Фонд не виконав вимогу апеляційної

інстанції щодо надання відповідних доказів (ухвала від 09.01.2008року), втим це

є необхідною умовою позову             про повернення майна, оскільки відповідно до

ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, що визначає зміст

рішення, суд при задоволенні позову в резолютивної частини рішення вказує

найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про

передачу майна).

          Судом першої інстанції

місцезнаходження майна не було з"ясовано,                   в резолютивній частині

рішення вимоги ст. 84 Господарського процесуального кодексу України не

виконані.

          Як пояснив представник Фонду -

Савченко В.В., що діє на підставі довіреності № 14 від 12.02.2007року - у Фонда

відсутні такі відомості.

          Як зазначено в апеляційній скарзі та

як пояснив представник відповідача 2 - ОСОБА_1 ніколи не була власником

об"єкта незавершеного будівництва - заводу по виробництву блоків з

коміркового бетону, за договором купівлі-продажу з         ПП "Будпромкомплект" вона

набула у власність залізобетонні вироби, які пізніше продала фізичній особі -

ОСОБА_2, але відповідний договір купівлі-продажу на вимогу апеляційної

інстанції не був наданий.

          Крім того, господарський суд припинив

провадження у справі щодо             

ПП  "Будпромкомплект"

посилаючись на відсутність предмету спору                       (п. 1.1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України), що є порушенням процесуального

закону, оскільки висновок про відсутність предмету спору            не ґрунтується на матеріалах

справи. Відсутність у відповідача майна, що                  є предметом позову про його

витребування, є підставою для відмови                          у задоволенні позову.

          З врахуванням викладеного, Фонд не

довів, що об"єкт приватизації - об"єкт незавершеного будівництва

(завод по виробництву блоків з коміркового бетону ) був проданий за договором

купівлі-продажу № 16 від 30.08.2003року, укладеним  між ПП "Будпромкомплект" та

фізичної особою ОСОБА_1, і що цей договір має відповідати вимогам ст. 27 Закону

України "Про приватизацію державного майна", щодо обтяжень, що

містяться у договорі про приватизацію об"єкта незавершеного будівництва (№

4155 від 10.01.2003року) та обов"язкового нотаріального посвідчення.

          Доводи апеляційної скарги щодо

повідомлення заявника про час та місце судового засідання апеляційна інстанція

вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про

вручення 27.07.2007року та 11.08.2007року особисто ОСОБА_1 поштового

відправлення - рекомендованого листа (а.с. 22, 28), та клопотання ОСОБА_1 про

перенесення судового засідання             (а.с. 25).

          Апеляційна інстанція вважає, що

підстави для задоволення позову відсутні, тому рішення господарського суду

Донецької області від 19.09.2007року                 по справі № 16/244пд підлягає

скасуванню. В задоволенні позову відмовити через недоведеність позовних вимог.

На підставі викладеного та

керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального

кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О

В И В:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 м. Макіївка

Донецької області задовольнити.

          Рішення господарського суду Донецької

області від 19.09.2007року             

по справі № 16/244пд скасувати.

          У позові Регіонального відділення

Фонду державного майна України            по Донецькій області м. Донецьк до

відповідачів: 1. приватного підприємства "Будпромкомплект" м.

Макіївка та 2. ОСОБА_1 м. Макіївка          

про застосування наслідків нікчемного правочину та повернення

об"єкту приватизації - об"єкту незавершеного будівництва завод по

виробництву блоків з коміркового бетону, який розташований за адресою: Донецька

область,               м. Кіровське,  вул. Асфальтна, 152, що знаходиться на балансі                          ДВАТ Шахтоуправління

№ 8 ДХК "Жовтеньвугілля" до державної власності відмовити.

          Стягнути з Регіонального відділення

Фонду державного майна України  по

Донецькій області м. Донецьк (р/р 37187561900001 у УДК по Донецькій області,

МФО 834016, ЄДРПОУ 13511245, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97)        на користь ОСОБА_1 (86100 м. Макіївка,

Донецька область,        АДРЕСА_2)

державне мито за подання апеляційної скарги у сумі 42,50 грн.

          Направити на адресу керівника

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.

Донецьк окрему ухвалу.

          Видати ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької

області довідку           на повернення

державного мита у розмірі 42,50 грн. за квитанцією № 230             від 01.10.2007року.

Головуючий         

Судді:         

             Надруковано: 7 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачам

3. 3-ій особі

          4 у справу

          5 ДАГС

6. г/с Дон. обл