Рішення

від 27.01.2011 по справі 26/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 р.   Справа № 26/55   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді  Кобрин О. М.,

при секретарі судового засідання Каркузаєвій Н. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом            Публічного акціонерного товариства "Плюс Банк"  

                               вул. Галицька, 7, м. Івано-Франківськ, 76019 - юридична адреса

                               вул. Валова, 11, м. Львів, 79008 - поштова адреса  

до відповідача-1  Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна

                           механізована  колона 150"  

                               вул. Іванціва, 21, смт. Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська

                               область, 78223

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні

                               технології"

                               вул. Кобилянської, 24, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 274 837,31 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:  Винник І.І. - юрисконсульт, (довіреність №07/3-248 від 07.12.10);

від відповідача-1 представники не з'явилися;

від відповідача-2 представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Плюс Банк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області  із позовною заявою (вх. №4998 від 29.11.10) до Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона 150" та  Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 274 837,31 грн.

Ухвалою суду від 02.12.10 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.12.10.

В судове засідання 22.12.10 представники відповідачів не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 13.01.11.

В судовому засіданні 13.01.11 представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог з 274 837,31 грн. до 280 245,73 грн. (а.с.68). Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце  розгляду справи були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 13.01.11 позивача було зобов'язано направити відповідачам заяву про збільшення позовних вимог, докази чого подати суду, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.01.11.

В судовому засіданні 27.01.11 представником позивача було надано докази відправки відповідачам заяви про збільшення позовних вимог і вимог про погашення боргу  та їх вручення (а.с.77-80, 82,84). По суті справи представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 280 245,73 грн. та пояснив наступне. Між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір №691 про відкриття револьверної кредитної лінії, до якої в подальшому вносились зміни і доповнення. Видача траншів кредиту відповідачеві-1 здійснювалась за його заявами, копії яких додаються до позовної заяви. Для забезпечення виконання зобов'язань був укладений іпотечний договір від 30.03.05 та договір поруки від 30.12.09, відповідно до якого відповідач-2 зобов'язується нести солідарну відповідальність перед банком за виконання відповідачем-1 зобов'язань по кредитному договору. Заборгованість відповідача-1 станом на 25.11.10 складає 274 837,31 грн., включаючи пеню. За час розгляду справи відповідачем не було сплачено черговий платіж на погашення заборгованості по кредитному договору, в зв'язку з чим суму позовних вимог було збільшено до 280 245,73 грн. Позивач обґрунтовує свою правову позицію ст. 258, 549-552 Цивільного кодексу України та ст. 218, 231, 343 Господарського кодексу України, а також умовами кредитного договору.

Представники відповідачів в судові засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення кореспонденції суду (а.с.2,75), заперечення чи спростування позову не подано, доказів погашення боргу не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм  процесуальними  правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом   інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника сторони, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив, що між ВАТ АКБ "Прикарпаття" (пізніше змінено назву ПАТ "Плюс Банк") та  ВАТ "Отинійська пересувна механізована колона - 150" 28 березня 2005 року було укладено договір №691 про відкриття револьверної кредитної лінії (далі - Договір). Відповідно до п.1.1. Договору банк (позивач) відкриває позичальнику (відповідач-1) мультивалютну револьверну кредитну лінію, з можливістю одержання траншів кредиту в гривнях, доларах США та євро, на поточні потреби, в сумі еквівалентній 1 200000,00 грн. на строк, який встановлено додатками до даного Договору, але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 22 березня 2010 року, із сплатою 22 відсотків річних (при наданні траншів у гривні) та 13 відсотків річних (при наданні траншів у доларах США та євро) (а.с.12). Пунктом 1.4 Договору встановлено, що підставою для надання кожного траншу кредиту є лист позичальника із зазначенням бажаної валюти траншу кредиту і документ, що підтверджує цільове використання кредиту.

Для забезпечення виконання вказаного Договору його сторонами було укладено іпотечний договір 30.03.05. (а.с.37-42) та договір застави 28.03.05. (а.с.43-47).

Позивачем та відповідачем-1  21.03.07 було укладено додатковий договір №1 про внесення змін до Договору в частині збільшення ліміту кредитування до 1 335 000,00 грн. (а.с.17).

30.12.2009 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором  за виконання боржником - ВАТ "Отинійська ПМК-150" зобов'язань зі сплати кредиту  згідно з Договором №691 про відкриття револьверної кредитної лінії від 28.03.05. з наступними змінами і доповненнями, відповідно до якого боржник зобов'язаний:

–          повернути кредитору кредит, наданий на поточні потреби у вигляді револьверої кредитної лінії в сумі еквівалентній 1 335 000,00 грн.  у термін до 22.03.10;

–          сплачувати проценти за користування кредитом з розрахунку 22 проценти річних (при наданні траншів у гривні) та 13 процентів річних (при наданні траншів в доларах США та євро), нарахованих за весь період користування кредитом  у термін до 26 числа щомісячно, а також на день погашення кредиту;

–          сплатити одноразово комісію у випадку пролонгації дії кредитного договору в розмірі 0,5% від суми залишку ліміту, яка пролонговується;

–          сплачувати пеню за несвоєчасну сплату процентів, кредиту, комісій, - в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочки;

–          відшкодовувати збитки, завдані кредитору невиконанням чи неналежним виконанням кредитного договору (а.с.52).

30.03.2010 між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої за взаємною згодою сторін з 30.03.10 пролонговується термін дії договору до 22.03.2015, встановлюється плаваюча процентна ставка у розмірі 23% проценти річних за траншами кредиту у гривні, встановлюється графік погашення залишку кредиту у сумі 1 199 880,50 грн. ануїтетним платежем по 33 825,20 грн. щомісячно, починаючи з квітня 2010 року (а.с.18).

Факт отримання коштів відповідачем-1 підтверджується листами про надання кредиту, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.20-27), та ордерами-розпорядженнями про видачу (погашення) кредиту (а.с.28-36).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ВАТ "Отинійська ПМК-150" станом на 25.11.10 (а.с.6) сума простроченого боргу відповідача-1 становить 60 597,72 грн., прострочених процентів 158 489,24 грн., строкових процентів 25 893,67 грн., пеня по кредиту та процентах 29 856,68 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості відповідача-1 станом на 10.01.11 прострочений борг становить 84 976,41 грн., прострочені та нараховані проценти 178 892,77 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 16 376,55 грн., загальна сума - 280 245,73 грн.

Заява позивача про збільшення позовних вимог (а.с.68)  прийнята до розгляду судом, а тому сума позову становить 280 245,73 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено матеріалами справи, що відповідає фактичним обставинам справи,  відповідач-1 не здійснював вчасно погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на 10.10.11 перед позивачем утворилась заборгованість із сплати кредиту у сумі 84 976,41 грн. та  прострочених і нарахованих процентів 178 892,77 грн. Позивач звертався із вимогою про погашення заборгованості (а.с.81,82), однак відповідач-1 не погасив борг. За таких обставин позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 612  Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.1. Договору за несвоєчасне погашення кредиту та несплату  процентів  позичальник сплачує за кожен день прострочки 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочки (а.с.13).

Однак, відповідно до ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період  за який сплачується пеня.

Як встановлено судом при перевірці правильності нарахування пені,  позивачем здійснено розрахунок пені саме із врахуванням ст. 343 ГК України, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Зважаючи на такі обставини справи, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у сумі  16 376,55 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення заборгованості із відповідача-1, суд відмовляє у задоволенні таких вимог щодо відповідача-2 як поручителя. При цьому судом враховано наступне.

Договір поруки було підписано між позивачем та відповідачем-2  30 грудня 2009р. За даним договором відповідач-2 взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (відповідачем-1) зобов'язань, забезпечених порукою за даним договором, зі сплати кредиту у сумі еквівалентній 1 335 000,00 грн., процентів у розрахунку 22 % річних (при наданні траншів у гривні) та 13% річних (при наданні траншів у доларах США та євро), комісій, пені за несвоєчасне виконання та завданих збитків (п.4 Договору, а.с.52).

Однак, позивач та відповідач-1 30 березня 2010 року уклали додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої пролонгували дію кредитного договору та змінили умови погашення кредиту із застосуванням плаваючої процентної ставки у розмірі 23% річних у гривні.

Позивач не зміг надати докази того, що з відповідачем-2 (поручителем) узгоджувались нові умови кредитування  та збільшення процентної ставки зокрема.

За таких обставин слід вважати, що відповідач-2 (поручитель) не може відповідати за зобов'язаннями відповідача-1 щодо умов Договору №691 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 28.03.05, що були змінені відповідно до додаткової угоди №2 від 30.03.10.

Приписами ч.1 с.559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, порука, що встановлена договором поруки від 30.12.2009 між позивачем та відповідачем-2, припинена внаслідок збільшення зобов'язань боржника (відповідача-1) перед кредитором (позивачем) без погодження із поручителем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача-2.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов  Публічного акціонерного товариства "Плюс Банк" до Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона 150" та  Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" про стягнення заборгованості за кредитним договором  у сумі 280 245,73 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Отинійська пересувна механізована колона 150" (вул. Іванціва, 21, смт. Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78223, і.к. 01037560) на користь Публічного акціонерного товариства "Плюс Банк" (вул. Галицька, 7, м. Івано-Франківськ, 76018, і.к.19390819) 280 245,73 грн. (двісті вісімдесят тисяч двісті сорок п'ять гривень 73 коп.) боргу за Договором №691 про відкриття револьверної кредитної лінії від 28 березня 2005 року, що включає 84 976,41 грн. (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість гривень 41 коп.) простроченої заборгованості по кредиту, 178 892,77 грн. (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні 77 коп.) прострочених та нарахованих процентів та 16 376,55 грн. (шістнадцять тисяч триста сімдесят шість гривень 55 коп.) пені, а також 2 802,45 грн. (дві тисячі вісімсот дві гривні 45 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні  технології" - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Cуддя                                                                                  Кобрин О. М.  

Повне рішення складено 31.01.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"