Рішення

від 31.01.2011 по справі 10/151-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/151-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.11           Справа № 10/151-10.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі  судового засідання Дябелко Т.М., розглянувши матеріали справи №10/151-10

за позовом:          сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Маїс Насіння», м. Черкаси

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Харужівка», с. Хоружівка Недригайлівського району

про стягнення 304906,50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:           Устименко Р.П.

від відповідача:           Шинкаренко Н.Я.

У судовому засіданні від 13.12.2010р. судом було  оголошено перерву до  27.12.2010р. до 11 год. 00 хв., у судовому засіданні від 13.01.2011р. судом було оголошено перерву до  31.01.2011р. до 11 год. 30 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 304906,50 грн. заборгованості (в т.ч. 274347,50 грн. боргу, 1165 грн. пені, 29394 грн. штрафу) відповідно до договору поставки № 10268 від 22.04.2010р. на умовах товарного кредиту під купівлю посівів (незавершеного виробництва), укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник відповідача позовні вимоги визнає частково, зазначаючи, що ним визнається лише сума основного боргу в розмірі 195962,50 грн. в іншій частині - просить суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення  спору по суті, суд встановив:

22.04.2010р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря-Маїс Насіння» та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою «Хоружівка» був укладений договір № 10268  на поставку  на умовах товарного кредиту під купівлю  посівів (незавершеного виробництва).

Відповідно п. 1.1. договору відповідач придбав у позивача  насіння соняшника «Коралія», гібридне  насіння кукурудзи «Петровський 169 СВ» загальною вартістю 355962,50 грн., що відповідачем не заперечувалось ні в судовому засіданні ні в його відзиві на позов.

Відповідно до п.2.2 договору, укладеного між сторонами даного спору, відповідач повинен був здійснити  оплату в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача в два етапи та в наступні терміни: 1) до 01.09.2010р. 55962,50 грн., 2) до 01.10.2010р. 100000 грн., 3) до 01.11.2010р. 200000 грн.

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач, останнім було здійснено часткове погашення боргу і станом на 10.11.2010р. заборгованість відповідача становила 195962,50 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору, у разі не проведення оплати у встановлений строк, позивач  має право  переглянути ціну  на товар  в сторону  збільшення на 10% – 40 % від вартості  поставленого товару або в односторонньому порядку  розірвати договір, що не звільняє відповідача  від покладених  на нього цим договором  зобов'язань. При  простроченні оплати  до 30 днів -  нараховується 10%, до 60 днів – 20 % , до 90 днів – 30 %, при про строчці оплати 90 днів – 40 % вартості поставленої і неоплаченої продукції. З урахуванням даного пункту договору позивач збільшив ціну поставленого товару на 40%,  тому заборгованість відповідача за поставлений товар склала 274347,50 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Відповідач вважає збільшення ціни односторонньою зміною договірної ціни позивачем. Суд  не може з цим погодитися, оскільки саме договором, укладеним  сторонами даного спору, встановлені порядок зміни ціни в разі прострочки оплати з боку відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно  до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідачем доказів сплати 274347,50 грн. основного боргу не подано, тому суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, стст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 4.3. договору, укладеного між сторонами даного спору, за невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті придбаного товару  останній сплачує відповідачу  пеню в розмірі  подвійної облікової ставки  НБУ від суми  боргу  за кожен  день  прострочки,  яка діє на дату  останньої  проплати  згідно  2.2. договору.

Так у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору позивач нарахував йому пеню в розмірі  1165 грн. за період з 01.11.2010р. по 10.11.2010р.

Однак відповідно до ухвали господарського суду Сумської області  про порушення провадження про банкрутство від 11.10.2010р. та ухвали господарського суду Сумської області  від 02.12.2010р. по справі № 19/99-10 за заявою дочірнього підприємства з 100 %  іноземним капіталом  «Лемкен-Укроаїна», м. Київ до боржника – товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Хоружівка», с. Хоружівка Недригайлівського району (який є відповідачем у даній справі) про  визнання  банкрутом, копії цих ухвал додані відповідачем до матеріалів справи, з 11.10.2010р. по 02.12.2010р.  діяв мораторій  на задоволення вимог кредиторів до боржника – товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Хоружівка».

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). А відповідно до ч. 7 цієї ж статті дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1165 грн. пені  за період з 01.11.2010р. по 10.11.2010р. такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на час, коли була нарахована пеня діяв мораторій  з 11.10.2010р. по 02.12.2010р.  на задоволення вимог кредиторів, а тому  відповідно до норм  ч. 4 і ч. 7 ст. 12   Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позивач не мав права нараховувати відповідачеві пеню за несвоєчасне виконання  договірних зобов'язань.

Також позивач просить стягнути з відповідача  29394 грн. штрафу відповідно до  п. 4.4. договору, укладеного між сторонами даного спору, яким передбачено, що у разі прострочки оплати товару більше ніж на 30 днів відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі  15% від суми заборгованості.

Статтею 546 Цивільного кодексу встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися  неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші види  забезпечення виконання зобов'язання, а ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штраф є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Але відповідно до ч. 1. ст. 233 Господарського кодексу України  у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пункт 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України  надає право господарському суду  зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню  зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд вважає за необхідне  зменшити  розмір штрафу, оскільки внаслідок  збільшення ціни, передбаченого п. 2.3. договору № 10268 від 22.04.2010р. збитки позивача  не є значними, крім того, відповідач є сільгоспвиробником і тільки вийшов з процедури банкрутства.

Таким чином, суд вважає за доцільне  вимоги позивача щодо стягнення  29394 грн. штрафу задовольнити частково та стягнути з відповідача 15000 грн. штрафу.

Отже, враховуючи вище викладене, суд стягує з відповідача 289347,50 грн. заборгованості (в т.ч.  274347,50 грн. основного боргу та 15000 грн. штрафу), в іншій частині позовних вимог – відмовляє.  

Згідно стст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 3037,41 грн. витрат по сплаті державного мита та  236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись стст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Хоружівка» (вул. Центральна, 9, с. Хоружівка, Недригайлівський район, і.к. 30133681) на користь сільськогосподарського  товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Маїс Насіння» (м. Черкаси, вул. Смілянська, 144, і.к. 32399236) 289347,50 грн. заборгованості (в т.ч. 274347,50 грн. боргу та 15000 грн. штрафу), а також 3037,41 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В стягненні пені в сумі 1165 грн. пені - в позові відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили за заявою особи на користь якої ухвалене дане рішення.

СУДДЯ                                                                                           І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та  підписано 02.02.2011  р.