Постанова

від 20.01.2011 по справі 14/273-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2011 р.                                                                                    

№ 14/273-09  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Могил С.К. –головуючого,

Бернацької Ж.О. –доповідача,

Борденюк Є.М.,

розглянувши касаційну скаргу

ліквідатора приватного підприємства "Істар"

на рішення

господарського суду Сумської області від 13.09.2010

та постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2010

у справі

№ 14/273-09

за позовом

приватного підприємства "Істар"

До

відкритого акціонерного товариства "Сумбуд" в особі управління капітального будівництва

Про

стягнення 50000 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шапоренко І.А., Прокопенко Є.Є.,

від відповідача: Петренко Н.А.,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Істар" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Сумбуд" в особі управління капітального будівництва про стягнення 50000,00 грн. збитків у вигляді трьох процентів річних, нарахованих відповідно до договору від 05.03.2004 про надання посередницьких послуг по пошуку покупців нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Коваленко О.В.) від 13.09.2010 у справі № 14/273-09 повернуто приватному підприємству "Істар" заяву про зміну позовних вимог від 26.04.2010 на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського кодексу України, в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з приватного підприємства "Істар" на користь відкритого акціонерного товариства "Сумбуд" в особі управління капітального будівництва 2392,92 грн. витрат по сплаті за проведення судової експертизи, стягнуто з приватного підприємства "Істар" в доход державного бюджету 500,00 грн. витрат з оплати державного мита.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді:  Пушай В.І., Плужник О.В.) від 08.11.2010 у справі № 14/273-09 рішення господарського суду Сумської області від 13.09.2010 залишено без змін.

Ліквідатор приватного підприємства "Істар" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій простить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 13.09.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2010 у справі № 14/273-09, а справу  направити на новий розгляд. Касаційна скарга обґрунтована тим, що господарськими судами порушені норми матеріального та процесуального  права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., пояснення представників сторін,  обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заявляючи позов про стягнення 50000,00 грн. збитків у вигляді  трьох процентів річних, нарахованих за період з 01.01.2007 по 31.05.2009, позивач посилається на те, що між відкритим акціонерним товариством "Сумбуд" в особі управління капітального будівництва і приватним підприємством "Істар" 05.03.2004 укладений договір про надання посередницьких послуг, відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати нерухомість відповідача у відповідності до умов останнього, а також посприяти відповідачу в укладенні договору купівлі-продажу між ним та контрагентом.   

Згідно вимог пункту 5 договору, позивач за надані послуги отримує винагороду в наступних розмірів: за виконання зобов‘язань винагорода у розмірі 5% від суми угоди. Підставою до оплати є підписання договору між сторонами. Оплата здійснюється  протягом першого банківського дня після підписання вказаного договору купівлі-продажу. Позивач може отримувати додаткову винагороду у вигляді різниці між ціною, яку визначив відповідач і ціною, за якою об'єкт купив контрагент, знайдений за сприяння позивача.   

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що належним чином виконував передбачені договором обов'язки, що підтверджується копією акту приймання-передачі виконаних робіт від 28.12.2006, відповідно до якого вартість робіт виконаних позивачем становить 1403927, 20 грн. За період з 01.01.2007 по 31.05.2009 нараховані три процент річних у сумі 100621,19 грн. та інфляційні збитки у сумі 547531,61 грн. Фінансова можливість позивача дозволила заявнику подати позов лише про стягнення 50000 грн. як збитків у вигляді трьох процентів річних.

Постановляючи судові рішення, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що з висновку №11 від 10.03.2010 експертизи, проведення якої було доручене Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при Головному управлінні міністерства внутрішніх справ України в Сумській області вбачається наступне: 1) Підпис від імені ОСОБА_1 в графі "від "замовника" в наданому акті від 28.12.2006 прийому-передачі виконаних робіт по договору № б/н від 05.03.2004, виконано за допомогою пишучого приладу з кульковим стрижнем; 2) Підпис від імені ОСОБА_1 в графі "від "замовника" в наданому акті від 28.12.2006 прийому-передачі виконаних робіт по договору № б/н від 05.03.2004, виконаний не ОСОБА_1., відповідно до наданих зразків, а іншою особою; 3) Відбиток печатки "Управління капітального будівництва" ВАТ "Сумбуд", в наданому акті від 28.12.2006 прийому-передачі виконаних робіт по договору № б/н від 05.03.2004 нанесений рельєфним полімерним кліше –печаткою "Управління капітального будівництва" ВАТ "Сумбуд", зразки відбитків якої надані.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що акт прийому-передачі виконаних робіт по договору №б/н від 05.03.2004 є неналежним доказом по справі, оскільки підписаний не ОСОБА_1, а невстановленою особою.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що для застосування вказаної норми права необхідно довести  наявність та розмір грошових зобов'язань, що не виконано позивачем.

Позивач не надав суду першої інстанції  доказів про сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі, а тому суд першої інстанції обґрунтовано повернув приватному підприємству "Істар" заяву про зміну позовних вимог від 26.04.2010 на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського кодексу України.

У доповненнях до касаційної скарги скаржник посилається на недослідженість судами попередніх інстанцій актів виконаних робіт та копій зворотньо-сальдових відомостей та інших фактичних обставин справи, проте вказані доводи не можуть бути предметом касаційного дослідження, виходячи з вимог частини 2 статті 1117  Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відповідності до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних. Тобто, вимога про сплату інфляційних нарахувань та річних може  бути заявлена лише одночасно з вимогою про стягнення боргу.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ліквідатора приватного підприємства "Істар" на рішення господарського суду Сумської області від 13.09.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2010 у справі № 14/273-09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 13.09.2010 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2010 у справі № 14/273-09 залишити без змін

Головуючий, суддя

Могил С.К.

Судді:

Бернацька Ж.О.

Борденюк Є.М.