ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 р.
№ 13/1438
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову
від 11.11.10 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№13/1438 господарського суду Черкаської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромсат"
до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про
стягнення 153 205,94 грн. безпідставно отриманих грошей
у справі взяли участь представники
позивача: Трофимов О.В.. довір. від 14.05.10, Дешунін С.В., довір. від 10.01.11р.
відповідача: ОСОБА_2, довір. від 22.01.09р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.09.2010 року в задоволенні позовних вимог про стягнення 153205 грн. 94 коп. як безпідставно отриманих, відмовлено з тих підстав, що ці кошти є орендною платою за користування земельною ділянкою (Суддя Г.Скиба).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 року рішення місцевого суду скасовано, позовні вимоги задоволено частково в сумі 120 600 грн. Договір оренди землі по якому були сплачені кошти не набув чинності і є неукладеним. Відповідач отримав кошти без достатньої правової підстави (Судді О. Моторний, В. Кошіль, В. Шапран)
Підприємець ОСОБА_1 в касаційній скарзі просить скасувати постанову та залишити в силі рішення місцевого суду. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосована ст.. 20 Закону України «Про оренду землі». Не застосовна ст.. 15 цього закону та ст. 1215 ЦК України. Фактично земля позивачем використовувалася, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки і цей факт суд апеляційної інстанції не спростував. Відповідно до Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
14.12.2006р. між сторонами було підписано договір оренди земельної ділянки № 1412-06/0, згідно якого з 18.12.2006р. по 30.11.2008р. позивач перерахував відповідачу 120 600 грн., що підтверджує рядом платіжних доручень.
Проте, в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про оренду землі», даний договір не пройшов державну реєстрацію, у зв‘язку із чим рішенням господарського суду по справі №13/647 було встановлено його нечинність. Дане рішення сторони не оскаржували, воно набрало законної сили та має преюдиціне значення для суду та сторін.
Ст. 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Натомість, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Договір сторін №1412-06/0 від 14.12.2006 року не пройшов державну реєстрацію, а тому є неукладеним. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що кошти відповідач отримав без достатньої правової підстави. Позивачем неправомірно нараховані проценти за користування безпідставно набутими коштами на підставі ст. 1048 ЦК України, що регулює правовідносини позики. У сторін по даній справ відсутні відносини по договору позики.
З огляду на встановлені обставини колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 792 ЦК України встановлено, що відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Те ж саме зазначено і в ст. 93 ЗК України. На сьогодні, такими законами є Земельний кодекс України, Закон України «Про оренду землі», Закон України «Про плату за землю», тощо.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»передбачений виключний перелік істотних умов договору оренди земельної ділянки, відсутність хоча б однієї з яких є підставою для відмови в державній реєстрації договору, а також визнання його недійсним. Статтею 18 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Обов’язковість державної реєстрації договору оренди землі передбачена ст. 20 Закону України «Про оренду землі». Порядок державної реєстрації договору оренди землі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998 року.
Статтею 25 Закону України «Про оренду землі»передбачені зобов’язання орендаря земельної ділянки, серед яких, приступати до використання земельної ділянки в строки встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Оскільки договір оренди землі, укладений сторонами не пройшов державної реєстрації, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що він не є чинним. Оскільки у сторін відсутній договір оренди землі, то у орендодавця були відсутні підстави для отримання орендної плати. Апеляційний суд обґрунтовано повернув позивачу суму, сплачену орендодавцю в якості орендної плати.
Доводи скаржника про те, що землекористування в Україні є платним, а позивач використовував земельну ділянку відповідача, отримавши її по акту прийому-передачі, - колегія суддів не приймає до уваги. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Оскільки договір оренди у сторін відсутній, а позивач використовував землю відповідача без належно оформлених документів, то власник землі не позбавлений права пред’явити позов про відшкодування збитків в порядку ст. 156 ЗК України, ст. 1166 ЦК України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального права і підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.10р. у справі №13/1438- без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2011 |
Оприлюднено | 08.02.2011 |
Номер документу | 13651548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Цвігун В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні