Постанова

від 25.01.2011 по справі 11/5-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 р. № 11/5-09

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

Т.Б. Дроботової - голову ючого,

Н.О. Волковицької, Л.І. Ро гач

за участю представників:

позивача Стаднійчук Р.В., дов. від 1 2.01.2011 року

відповідача Кучерява І.П., дов. від 22.06.201 0 року

третіхособ, які не заявляю ть самостійних вимог на пред мет спору, на стороні відпові дача ОСОБА_6, дов. від 08.02.2010 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСО БА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

на постанову Житомирського апеляцій ного господарського суду від 09.11.2010 року

у справі № 11/5-09 Господарського суду Вінницької області

за позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Комарівці"

до Сільськогосподарського відкритого акціонерного тов ариства "Подільське"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних ви мог на предмет спору, на сторо ні відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОС ОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

про витребування майна з чуж ого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

09.12.2008 року Товарист во з обмеженою відповідальні стю "Комарівці" звернулося до господарського суду з позов ом про витребування із незак онного володіння Сільського сподарського відкритого акц іонерного товариства "Поділь ське" у свою власність багато річних насаджень, що знаходя ться в с. Комарівці Барського району Вінницької області, н омера кварталів: 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 38, 39, 40, 42, зазнач ених у договорі купівлі-прод ажу, укладеному сторонами.

В обґрунтування позо ву позивач послався на припи си статті 387 Цивільного кодекс у України, зазначивши, що на пі дставі договору купівлі-прод ажу набув право власності на предмет договору, оплачений належним чином; натомість ві дповідач, що відмовляється б ез поважних причин підписат и акт прийому-передачі, є неза конним володільцем, від яког о може бути витребувано зазн ачене майно.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що станом н а 01.04.2010 року багаторічні насадж ення по його бухгалтерському обліку не значаться та не вкл ючені у ліквідаційну масу; ст аном на час укладення догово ру головою правління відпові дача був ОСОБА_14, яким підп исано подані 24.03.2010 року доповне ння до позовної заяви.

Треті особи без самос тійних вимог на предмет спор у заперечували проти позовни х вимог, вважаючи себе належн ими власниками багаторічних насаджень, що є предметом дог овору купівлі-продажу.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарсь кого суду Вінницької області від 27.05.2010 року (судді: Мельник П.А . - головуючий, Лабунська Т .І., Залімський І.Г.) у позо ві відмовлено. Судове рішенн я вмотивовано зверненням поз ивача за захистом свого пору шеного права у спосіб, що не пе редбачений чинним законодав ством; відсутністю прав пози вача на спірне майно внаслід ок нікчемності правочину, на якому ґрунтуються позовні в имоги; належності спірного м айна третім особам.

Постановою Житомирськог о апеляційного господарсько го суду від 09.11.2010 року (судді: Філ іпова Т.Л. - головуючий, Горшк ова Н.Ф., Майор Г.І.) рішенн я місцевого господарського с уду залишено без змін. Постан ову суду апеляційної інстанц ії вмотивовано неправильно о браним позивачем способу зах исту порушеного права щодо м айна; водночас суд апеляційн ої інстанції не погодився з в исновками місцевого господа рського суду про нікчемність правочину, на якому ґрунтуют ься позовні вимоги, та дійшов висновків, що предмет догово ру належить відповідачу на п раві власності за наслідками проведеної приватизації.

Не погоджуючись з висновка ми апеляційного господарськ ого суду щодо правомірного н абуття права власності відпо відачем на спірне майно та пр авового статусу залучених до участі у справі фізичних осі б лише як власників земельни х ділянок, а не розміщених на н их багаторічних насаджень, т реті особи без самостійних в имог на предмет спору на стор оні відповідача подали до Ви щого господарського суду Укр аїни касаційну скаргу, в якій просять постанову апеляційн ої інстанції скасувати, а ріш ення місцевого господарсько го суду залишити без змін.

Касаційну скаргу вмотивов ано порушенням апеляційним г осподарським судом норм проц есуального та матеріального права, оскільки суд апеляцій ної інстанції прийняв апеляц ійну скаргу відповідача, що н е оплатив державне мито у вст ановленому розмірі; залишаюч и рішення місцевого господар ського суду без змін, суд апел яційної інстанції дійшов пр отилежних правових висновкі в, оскільки не застосував вим оги статей 181, 187, 373 Цивільного ко дексу України, статтю 79 Земель ного кодексу України, пункт 2.3 Наказу міністерства юстиції України № 660/5 від 14.04.2009 року, ГОСТ 266640 "Землі. Терміни та визначен ня", пункти 2.1 та 2.2 Наказу Фонду д ержавного майна України № 1450 в ід 22.07.1998 року "Про затвердження порядку підтвердження права власності на нерухоме майно "; невірно застосовано пункт п ерший Указу Президента Украї ни № 720/95 "Про порядок паювання з емель, переданих у колективн у власність сільськогоспода рським підприємствам та орга нізаціям", статті 22 Земельного кодексу України.

Відповідач та позивач відз ив на касаційну скаргу не под али; у судовому засіданні від хилили доводи касаційної ска рги, вказавши на законність т а обґрунтованість постанови апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення пре дставників сторін та третьої особи, присутніх у судовому з асіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцін ки обставин справи та повнот и їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вваж ає, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з таких пі дстав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст атті 1117 Господарського проце суального кодексу України, п ереглядаючи у касаційному по рядку судові рішення, касаці йна інстанція на підставі фа ктичних встановлених обстав ин справи перевіряє застосув ання судом першої чи апеляці йної інстанції норм матеріал ьного і процесуального права .

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вва жати доведеними обставини, щ о не були встановлені у рішен ні або постанові господарськ ого суду чи відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти до кази.

Відповідно до статті 1 Госпо дарського процесуального ко дексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господар ського суду згідно з встанов леною підвідомчістю господа рських справ за захистом сво їх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів; господарські суд и вирішують спір між позивач ем та відповідачем відповідн о до предмету та підстав пода ного позову, ґрунтуючись на в себічному, повному та об'єкти вному розгляді в судовому пр оцесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись зак оном.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено госпо дарськими судами попередніх інстанцій, Товариство з обме женою відповідальністю "Кома рівці" звернулося до господа рського суду з позовом про ви требування із незаконного во лодіння Сільськогосподарсь кого відкритого акціонерног о товариства "Подільське" у св ою власність багаторічних на саджень, зазначених у догово рі купівлі-продажу, посилаюч ись на підстави, передбачені статтею 387 Цивільного кодексу України, за якою власник має п раво витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без в ідповідної правової підстав и заволоділа ним; до істотних обставин, що підлягають вста новленню судами в межах тако го спору та доводяться сторо нами належними та допустимим и доказами відповідно до ста тей 33 та 34 Господарського проц есуального кодексу України, належать обставини справи що до змісту майнових прав пози вача на спірне майно, а також щ одо перебування спірного май на у володінні відповідача, п ідстави, за якої здійснюєтьс я таке володіння.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, а сторонами н е заперечується, що 07.05.2008 року м іж Сільськогосподарським ві дкритим акціонерним товарис твом "Подільське" (відповідач ) та Товариством з обмеженою в ідповідальністю "Комарівці" (позивач) було підписано дого вір купівлі-продажу, відпові дно до якого відповідач зобо в'язався продати позивачу то вар відповідно до Специфікац ії (додаток № 1 до договору); згі дно зі специфікацією предмет ом купівлі-продажу є яблуні т а черешні, розташовані у квар талах 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 2 9, 30, 31, 32, 35, 36, 38, 39, 40, 42.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 догово ру покупець оплачує товар за ціною, вказаною в додатку № 1 д о договору, що складає 177609 грн.; п унктом 3.1 договору визначено, що датою продажу товару вваж ається дата підписання акта прийому-передачі товару стор онами договору.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 177609 грн. за платіжними доручен нями № 154 від 28.07.2008 року, № 102 від 20.06.2008 року; разом з тим позивач звер нувся до господарського суду з даним позовом з огляду на не виконання відповідачем зобо в'язань за договором.

Судова колегія зазначає, що не може ґрунтуватися на стат ті 387 Цивільного кодексу Украї ни позов про передання речі, я кщо обов'язок передати її ґру нтується на договорі.

Відтак як місцевим господа рським судом у рішенні, так і с удом апеляційної інстанції у постанові вірно зазначено п ро звернення позивача до гос подарського суду з позовом у спосіб, що не відповідає спос обам, визначеним законодавст вом, що є законною та обґрунто ваною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог .

Також як місцевим, так і апе ляційним господарськими суд ами встановлено, що на підста ві розпорядження Барської ра йонної державної адміністра ції від 18.07.2006 року № 325 громадянам - членам Сільськогосподарс ького відкритого акціонерно го товариства "Подільське" бу ло видано державні акти від 24 лютого 2007 року, розташовані на території Комаровецької сіл ьської ради Барського району для ведення товарного сільс ькогосподарського виробниц тва на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА _8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, О СОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_13 , ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСО БА_10

З довідки Комаровецького с ільського голови від 23.04.2009 року вбачається, сторонами у спра ві не оспорюється, що земельн і ділянки, належні третім осо бам, знаходяться на територі ї Комаровецької сільської ра ди за межами населеного пунк ту в кварталі № 8; відтак судам и обох інстанцій вірно зазна чено, що даний спір стосуєтьс я прав та обов'язків третіх ос іб, залучених до участі у дані й справі.

Підставою для скасування а бо зміни рішення місцевого ч и апеляційного господарсько го суду або постанови апеляц ійного господарського суду є порушення або неправильне з астосування норм матеріальн ого або процесуального права ; як вже зазначено вище, постан овою апеляційної інстанції з алишено без змін рішення міс цевого господарського суду ( яке скаржник просить залишит и в силі за наслідками касаці йного провадження), зокрема, з огляду на звернення з даним п озовом у спосіб, що не відпові дає чинному законодавству, в ідтак апеляційним господарс ьким судом вірно застосовано положення статей 15, 16, 387 Цивільн ого кодексу України, статті 20 Господарського кодексу Укра їни, статті 1 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни і підстав для скасування т акої постанови суду апеляцій ної інстанції не вбачається і в касаційній скарзі не наве дено.

Звертаючись з касаційною с каргою, треті особи не погодж уються з певними правовими в исновками суду апеляційної і нстанції, що викладені в моти вувальній частині постанови , вважаючи це підставою для ск асування постанови в цілому. Відповідні вимоги касаційно ї скарги не ґрунтуються на по ложеннях процесуального зак онодавства.

Разом з тим судова колегія в ідзначає, що суди попередніх інстанцій виклали у мотивув альній частині судових рішен ь обставини справи та правов і висновки щодо права власно сті на багаторічні насадженн я, за витребуванням яких звер нувся позивач, вирішивши тим самим спір про право власнос ті не між позивачем та відпов ідачем, а між відповідачем та третіми особами без самості йних вимог на предмет спору.

Тим самим суди попередніх і нстанцій вийшли за межі пред мету та підстав поданого поз ову, захистивши право осіб, як і за захистом такого права у в становлений спосіб не зверта лися (ні відповідач, ні треті о соби); правові висновки судів попередніх інстанцій в цій ч астині не стосуються обстави н справи, що є істотними для ви рішення поданого позову.

Рішення є законним тоді, кол и суд, виконавши всі вимоги пр оцесуального законодавства і всебічно перевіривши обст авини, вирішив справу у відпо відності з нормами матеріаль ного права, що підлягають зас тосуванню до даних правовідн осин; обґрунтованим визнаєть ся рішення, в якому повно відо бражені обставини, які мають значення для даної справи, ви сновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають д ійсності і підтверджуються д остовірними доказами, дослід женими в судовому засіданні.

Не вбачаючи передбачених з аконодавством підстав для ск асування постанови апеляцій ної інстанції, що залишила рі шення місцевого господарськ ого суду без змін та висновки якої щодо відмови у позові за неправильно обраним способо м порушеного права в цілому є вірними, судова колегія нато мість відзначає, що судове рі шення залишається без змін з урахуванням правового обґру нтування, наведеного у даній постанові.

Враховуючи викладене, керу ючись статтями 43, 1117, пунктом 1 ст атті 1119, статтями 11110, 11111 Господар ського процесуального коде ксу України, Вищий господар ський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу О СОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСО БА_12, ОСОБА_13 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарськог о суду від 09.11.2010 року у справі № 11 /5-09 Господарського суду Вінни цької області та рішення Гос подарського суду Вінницької області від 27.05.2010 року залишити без змін.

Головуючий Т. Дробото ва

Судді: Н. Волковицьк а

Л. Рогач