Рішення

від 10.01.2011 по справі 6/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/256

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.01.11 р.                                                                                    Справа № 6/256                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства „Віктор і К” м.Світловодськ, Кіровоградської області

до відповідача: Приватного підприємства „Даниил” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення  23 968грн. 59коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Кириленко Ю.Г. – представник по довіреності від 10.11.2010р.

від відповідача – не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Приватне підприємство „Віктор і К” м.Світловодськ, Кіровоградської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Даниил” м. Маріуполь, Донецької області основного боргу у сумі 20 312 грн. 79 коп., пені у сумі 6 417 грн. 96 коп. на підставі дистрибуційного договору № 13/04/09 від 15.04.2009р. (Усього 26 730 грн. 75 коп.)

  Позивач у позовній заяві просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову, що знаходяться на рахунках відповідача в банківських установах. Позивач не навів  належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

          Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

          У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст.22 ГПК України, в якій зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 20 312 грн. 79 коп. та пеню у сумі 3 655грн. 80коп. (Усього 23 968грн. 59коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

          Відповідач у засідання суду не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 22.11.2010р. була направлена відповідачу 22.11.2010р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 06.12.2010р. була направлена відповідачу 09.12.2010р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були надіслані відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі та витягу з ЄДРПОУ станом на 03.12.2010р., про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштові повідомлення про вручення рекомендованого листа були повернуті з поштового відділення з відміткою про вручення відповідачу. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

         15 квітня 2009р. між Приватним підприємством „Віктор і К” м. Світловодськ, Кіровоградської області та Приватним підприємством „Даниил” м. Маріуполь, Донецької області було укладено дистрибуційний договір № 13/04/09, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати товар у власність відповідача (далі по тексту - дистрибутор), а останній зобов”язався прийняти цей товар та оплатити його у повному обсязі на умовах, визначених цим договором. Пунктом 1.2 визначено, що предметом договору є продукти харчування ТМ „Королівський смак”.

          Договір складений з протоколом розбіжностей до нього.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору за видатковою накладною № ВК -02291 від 08.12.2009р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 26 134 грн. 67коп., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №501 від 08.12.2009р., прийнято уповноваженою особою відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази поставки товару, а саме: видаткову накладну, довіреність до неї, податкову накладну і переконав суд у факті поставки товару у адресу відповідача.

У наданих суду накладних як доказу поставки товару асортимент продукції співпадає з асортиментом, визначеним в договорі від 15.04.2009р. Позивач надав суду пояснення, що продукти харчування ТМ „Королівський смак” відповідно до рахунку-фактури №ВК-02311 від 08.12.2009р., податкової накладної № 2293 від 08.12.2009р. та видаткової накладної №ВК-02291 від 08.12.2009р. відпущено представнику відповідача на підставі договору № 13/04/09 від 15.04.2009р.

Отже, суд доходить висновку, що поставка товару згідно представленої позивачем накладної відбулася в межах договору № 13/04/09 від 15.04.2009р.

Загальна кількість товару визначається згідно з сумарною кількістю вказаною у відповідних видаткових накладних продавця (п.2.2. договору).

          Пунктом 4.5 укладеного договору сторони встановили, що остаточна оплата 100% вартості товару здійснюється дистриб'ютором на протязі 21 календарного дня з моменту поставки товару згідно кожної накладної продавця (згідно протоколу розбіжностей до договору №13/04/09). Однак, відповідачем в порушення умов договору оплата в повному обсязі за отриману продукцію проведена не була. Наявність заборгованості за дистрибуційним договором №13/04/09 від 15.04.2009р. підтверджується підписаними сторонами актом звіряння розрахунків, станом на 22.07.2010р. На той час заборгованість складала 24312 грн. 79 коп.. Протягом липня-серпня 2010р. боржник частково сплатив борг, перерахувавши на користь позивача загальну суму 4 000 грн., що підтверджено виписками з банківського рахунку позивача. Таким чином, на момент вирішення спору борг перед позивачем складає 20 312 грн. 79 коп.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті товару не виконав.

         Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

         Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

         Пунктом 7.4 укладеного договору сторони передбачили, що якщо товар не буде оплачений у визначені в розділі 4 даного договору строки, дистриб'ютор сплачує продавцю пеню в розмірі 0,10% від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день затримки. Згідно цього пункту позивач нарахував пеню, яка за період з 30.12.2009р.-28.06.2010р. включно (180 днів) склала суму 3 655грн. 80коп.

Проте ст.3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Але, позивачем здійснений не вірний розрахунок пені за вказаний період, який суперечить нормі вищевказаного Закону.   

 Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що розмір пені за період з 30.12.2009р.-28.06.2010р. включно (за 180 днів) з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, відносно заборгованості у сумі 20 312грн. 79коп. складає 2 036грн. 01коп.

 На підставі вищевикладеного, сума пені, яку відповідач зобов”язаний сплатити на користь Приватного підприємства „Віктор і К” м.Світловодськ, Кіровоградської області складає 2 036грн. 01коп.

         Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений товар позивачем не оплачений, то суд вважає вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з вищевикладених підстав.  

  Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

         Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

             Позовні вимоги Приватного підприємства „Віктор і К” м.Світловодськ, Кіровоградської області до Приватного підприємства „Даниил” м. Маріуполь, Донецької області про стягнення 23 968грн. 59коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Даниил” (87512 м.Маріуполь, Донецької області, Володарське шоссе,23, п/р26006011376500 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 31191079) на користь Приватного підприємства „Віктор і К” (27552 м.Світловодськ, Кіровоградської області, с.Власівка, вул.Висоцького,2, п/р26001148721 „Райфайзен Банк Аваль” м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 20651018) основний борг у сумі 20 312 грн. 79 коп., пеню у сумі 2 036грн. 01коп., витрати по сплаті держмита у сумі 223грн. 49коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 220грн. 05коп.

        В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

       Повний текст  рішення складено та підписано 14.01.2011р.

Суддя                                                               Подколзіна Л.Д.