Рішення

від 05.01.2011 по справі 37/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/253

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.01.11 р.                                                                                    Справа № 37/253                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Луганськнафтопродукти”, м. Луганськ, ідентифікаційний код 05481582

до Відповідача: Приватної виробничої-торгівельної фірми „БІО-М”,  м. Артемівськ Донецької області , ідентифікаційний код 23120706

про: стягнення заборгованості за договором оренди №28 від 08.06.2010р. в розмірі 48774,30грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Попов О.О. (за довіреністю №473 від 20.12.2010р.);

від Відповідача –  не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового  засідання.

У судовому засіданні 05.01.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Луганськнафтопродукти”, м. Луганськ (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватної виробничої-торгівельної фірми „БІО-М”, м. Артемівськ Донецької області (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди №28 від 08.06.2010р. в розмірі 48774,30грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №28 від 08.06.2010р. за період з  10.08.2010р.  по 31.10.2010р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми боргу, договір оренди №28 від 08.06.2010р. з додатковою угодою, акт прийому передачі основних засобів, правоустановчі документи,  наказ №71-к від 10.07.2001р., наказ №132-к від 12.11.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 526 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 265, 283 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.26-42).

Відповідач у судові засідання без пояснення причин  не з'являвся, доказів сплати стягуваної заборгованості або відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місцезнаходження  згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.28-30), достовірність яких (відомостей)  презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”  від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним.

У судовому засіданні 05.01.2011р. представник Позивача наполягав на задоволені заявлених вимог та вимагав вирішення спору за наявними у справі документами.

Суд вважає за можливе вирішити спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних документів, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції з підтверджуючими доказами (у разі наявності) по суті розглядуваного спору, і від нездійснення Відповідачем власних процесуальних прав не може перебувати у залежності встановлена ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. гарантія розгляду справи впродовж розумного строку.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

08.06.2010р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди №28 (а.с.а.с. 6-8), згідно п.п. 1.1, 9.1. якого Орендар зобов'язався передати Орендатору у тимчасове оплатне користування автозаправну станцію,  склад та стан майна вказується у Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору (акт прийому-передачі - а.с.9), що знаходиться за адресою: Луганська область, Антрацитівський район, с. Колпаково, вул. Лісна, а Орендар зобов'язався прийняти його та своєчасно сплачувати орендну плату, строком до 31.05.2011р.

Приналежність об'єкту оренди Позивач обґрунтовує посиланням на визначений Фондом державного майна України перелік нерухомого майна, що передається у власність (а.с.а.с.37-39), у зв'язку із перетворенням орендного підприємства – фірми „Луганськнафтопродукт” (а.с.36)  

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної із розрахунку 18000,00грн., у т.ч. ПДВ – 3000,00грн. на місяць, яка має сплачуватися Орендарем на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 25 числа поточного місяця.

Своєчасність та повнота здійснення орендних платежів положеннями п. 4.2. договору віднесено до обов'язків Відповідача.

На виконання п. 2.1. договору об'єкт оренди  був передане Відповідачу в користування, про що сторонами був складений відповідний акт приймання-передавання основних засобів від 01.07.2010р.

Додатковою угодою №1 (а.с.10) сторони визначили початком дії договору вважати 10.08.2010р., вказавши, що  з 08.06.2010р. по 09.08.2010р. сплачується тільки електроенергія, зв'язок та плата за  землю, а нарахування орендної плати почало обчислюватись з 10.08.2010р.

У зв'язку із несплатою Відповідачем орендної плати за період з  10.08.2010р.  по 31.10.2010р. у загальному розмірі 48774,3грн. (а.с.5), Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.  До цього позивач листом №419 від 17.11.2010р. (а.с.41), надісланим 30.11.2010р. (а.с.42), посилаючись на несплату орендних платежів протягом 3 місяців підряд, в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України відмовився від договору оренди автозаправної станції №28 від 08.06.2010р.

Як вбачається з довідки Позивача №497 від 24.12.2010р. (а.с.34) за підписом керівника і головного бухгалтера, стягувана заборгованість не погашена.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.32), складеного та надісланого (а.с.а.с.31, 33) Позивачем на виконання вимог суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договорами оренди.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору оренди №28 від 08.06.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №28 від 08.06.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення перерахування орендної плати, визначеної із розрахунку 18000грн., у т.ч. ПДВ – 3000,00грн. на місяць, не пізніше 25 числа кожного місяця відповідно до умов п.п.4.2., 3.1. укладеного договору оренди  від 08.06.2010р., починаючи х 10.08.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання із сплати орендної плати за  період з 10.08.2010р. по 31.10.2010р. – жодних доказів іншого Відповідачем всупереч ст. ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України судом не надано - внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення  у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач – таким, що прострочив їх виконання у розмінні ч. 1 ст. 612 вказаного Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення  на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши відповідність розрахунку заявленої до стягнення суми умовам договору оренди та іншим матеріалам справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо сплати заборгованості за договором оренди №28 від 08.06.2010р. у розмірі 48774,30 грн.

Відповідно до вимог  ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Луганськнафтопродукти”, м. Луганськ (ідентифікаційний код 05481582) до Приватної виробничої-торгівельної фірми „БІО-М”, м. Артемівськ Донецької області (ідентифікаційний код 23120706) про стягнення заборгованості за договором оренди №28 від 08.06.2010р. в розмірі 48774,30грн. задовольнити в повному обсягу.

2. Стягнути з Приватної виробничої-торгівельної фірми „БІО-М”, м. Артемівськ  Донецької області (ідентифікаційний код 23120706) на користь Відкритого акціонерного товариства „Луганськнафтопродукти” м. Луганськ (ідентифікаційний код 05481582) заборгованість з орендної плати в розмірі 48774,30грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватної виробничої-торгівельної фірми „БІО-М”, м. Артемівськ  Донецької області (ідентифікаційний код 23120706) на користь Відкритого акціонерного товариства „Луганськнафтопродукти”, м. Луганськ (ідентифікаційний код 05481582) державне мито в розмірі 487грн.74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 05.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 10.01.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.