Рішення

від 19.01.2011 по справі 4/312

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/312

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.01.11 р.                                                                                    Справа № 4/312                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Глазков В.Л. – довіреність від 05.08.2010р.,

від відповідача – Матюхіна І.К. – довіреність від 18.01.2011р.,

за позовом -          Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк

до відповідача -    Приватного Донецького міського ліцею із загальноосвітніми класами

                              „Наукова зірка Донбасу” м. Донецьк

про стягнення 22065,30грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

в с т а н о в и в СУТЬ СПОРУ:

КП „Тепломережа” м. Донецьк 24.12.2010р. звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного Донецького міського ліцею із загальноосвітніми класами „Наукова зірка Донбасу” м. Донецьк 22065,30грн., з яких: 18130,34грн. - заборгованість за послуги надані за період з 30.10.2009р. по 31.10.2010р., 455,06грн. - 3%річних за період з 11.12.2009р. по 30.11.2010р., 1292,52грн. – інфляційних за період з грудня 2009р. по листопад 2010р., 2187,38грн. – пеня за період з листопада 2009р. до 30.11.2010р.

В підтвердження позову надав укладений між сторонами договір на поставку теплової енергії №519 від 15.10.2009р. з додатками №№1-3, актом балансового розмежування теплових мереж, акти на включення та виключення опалення, рахунки-фактури: №2033 від 11.11.2009р. на суму 1390,19грн., №2033 від 10.12.2009р. на суму 3092,12грн., №2033 від 14.01.2010р. на суму 5833,24грн., №2033 від 26.02.2010р. на суму 5191,25грн., №2033 від 10.03.2010р. на суму 4867,96грн., №2033 від 30.04.2010р. на суму 2983,58грн., №2033 від 14.10.2010р. на суму 672,00грн., договір оренди №9 від 14.09.2009р.

Представник відповідача, яких діяв від імені підприємства, в судовому засіданні погодився із сумою боргу, пред'явленою позивачем до стягнення, але вважає, що позивач не вірно нарахував пеню, не застосувавши строк позовної давності, річні та інфляційні витрати. В судовому після оголошеної перерви, представник відповідача надав письмовий відзив на позов, в якому не визнає позов в повному обсязі, просить застосувати строк позовної давності до розрахунку пені відповідно до статті 232 ГК України і просить суд надати розстрочку виконання рішення на 10 місяців.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом

ВСТАНОВЛЕНО:

Позовні вимоги стосуються виконання укладеного між сторонами договору на поставку теплової енергії №519 від 15.10.2009р. в частині грошового зобов'язання.

За договором оренди № 9 від 14.09.2009р. відділом освіти Київської районної в м.Донецьку ради передано в оренду відповідачу - Приватному Донецькому міському ліцею із загальноосвітніми класами „Наукова зірка Донбасу” нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.П.Поповича, 10 загальною площею 434кв.м. на другому поверсі будинку, на який позивачем подається теплова енергія (опалення).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

2

Відповідно до Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про постачання енергоносіїв” „Правил постачання та користування тепловою енергією”, „Правил технічної експлуатації постачальних установок і теплових мереж та відповідної якості” Приватним Донецьким міським ліцеєм із загальноосвітніми класами  „Наукова зірка Донбасу” м. Донецьк, яке займає приміщення на підставі договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька №9 від 14.09.2009р., та КП „Тепломережа” м. Донецьк укладений договір на поставку теплової енергії №519 від 15.10.2009р. з додатками №№1-3, актом балансового розмежування теплових мереж.

Згідно умовами цього договору постачальник (позивач) поставляє споживачу (відповідач) теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону, на гаряче водопостачання – протягом року (п. 1.1 договору).

Обсяг теплоспоживання: загальна площа, що опалюється 434,0 кв.м., тариф на момент підписання договору складає 26,86грн. з ПДВ/кв.м. площі, що опалюється, 635,04грн. з ПДВ за один Гкал (п. 1.3 договору).

Початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішень місцевих або інших органів власті.

В п. 6 договору сторонами обумовлений порядок та умови оплати, а саме:

Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі у відповідності з діючими тарифами.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Пред'явлення рахунків проводиться: на проведення авансових платежів до 10 числа, на проведення кінцевого розрахунку не пізніше 25 числа.

Оплату за посікши теплопостачання споживач проводить до 10 числа місяця, що слідує за звітним згідно рахунку, який виставлений постачальником. Абонент має право провести оплату за декілька місяців наперед.

Відповідно до п. 9.1 даний договір вважається укладеним з 15.10.2009р. та діє до 15.10.2012р. та, якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшло заяв про розірвання даного договору або його перегляді, він вважається продовженим на 1 рік.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Послуги позивачем відповідачу надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать підписані сторонами акти на включення та виключення опалення.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані послуги виставлені рахунки: №2033 від 11.11.2009р. на суму 1390,19грн., №2033 від 10.12.2009р. на суму 3092,12грн., №2033 від 14.01.2010р. на суму 5833,24грн., №2033 від 26.02.2010р. на суму 5191,25грн., №2033 від 10.03.2010р. на суму 4867,96грн., №2033 від 30.04.2010р. на суму 2983,58грн.,  №2033 від 14.10.2010р. на суму 672,00грн., всього на загальну суму 24030,34грн.

В порушення умов договору відповідачем здійснена їх часткова оплата в сумі 5900,00грн., що підтверджується витягами з банківських рахунків, а саме: платіжним дорученням № 17 від 21.05.2010р. за опалення у листопаді 2009р. проведена оплата в сумі 1390,19грн. та за грудень 2009р. - 609,81грн., за грудень 2009р. платіжним дорученням № 44 від 17.06.2010р. оплачено ще 1500,00грн., за цей же період платіжним дорученням № 81 від 06.09.2010р. перераховано 1300,00грн. і платіжним дорученням № 111 від 13.10.2010р. – 1100,00грн. Таким чином, сума заборгованості складає 18130,34грн. за послуги надані за період з 30.10.2009р. по 31.10.2010р.

3

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи. Докази виконання своїх зобов'язань щодо опалення приміщення, яке займає відповідач суд вважає доведеними.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості за отримане опалення не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в частині стягнення боргу в сумі 18130,34грн. за послуги надані за період з 30.10.2009р. по 31.10.2010р. в повному обсязі, так як статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені коментованою статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька:

-     по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

-   По-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

4

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Якщо після прийнятого господарським судом рішення про стягнення боргу і відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права пред'явити новий позов до винної особи.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до  ч.  1  ст.  625  Цивільного  кодексу   України ( 435-15   )  боржник  не  звільняється  від  відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Положення цієї статті ( 435-15 ) застосовуються до боржника у разі порушення  ним  грошового  зобов'язання  в незалежності від наявності вини в його діях.

Судом доведено, що відповідач несвоєчасно виконав грошове зобов'язання, строк якого наступив за отриману теплову енергію, факт якого не заперечує відповідач.

Грошове зобов'язання  боржника  не припинилось,  оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав.

Відтак, встановлені ст.  625 ЦК ( 435-15 ) відсотки річних та інфляційні  витрати  підлягають  нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

За таких  обставин,  господарський суд  прийшов   до  висновку,  що вимоги про стягнення інфляційних витрат в сумі 1292,52грн. та 3% річних в сумі 455,06грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем отриманої ним теплової енергії, позивач просить суд стягнути з боржника 2187,38грн. пені за період з листопада 2009р. до 30.11.2010р..

Вирішуючи це питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання,  а також фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями  1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) строк виконання грошового зобов'язання та виставлені рахунку на оплату (п.6.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання (п.6.4 договору); в) розмір пені (п.6.4 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2187,38грн. пені в частково в сумі 2178,38грн., оскільки вона повинна бути розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного терміну, а позивачем розрахунок проведений за більш тривалий термін.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, пропорційно стягнутої суми.  

Відповідач просить суд надати розстрочку на сплату боргу на 10-місяців.

Розстрочка відповідно до умов ст.121 ГПК України означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строк виконання кожної частки визначається господарським судом.

Оскільки підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, господарський суд приймає до уваги такі обставини: по-перше, суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави; по-друге, боржник повинен довести поважність причини відстрочки виконання рішення і можливість виконати рішення в зазначений строк.

5

Ухвала про розстрочку виконання рішення може бути винесена лише у виняткових випадках за наявністю доказів обставин, що ускладнюють виконання рішення. Таких обставин заявником не надано, тому господарський суд відмовляє боржнику в цих вимогах.

Відмова у заяві не позбавляє боржника звернутись з цією вимогою до суду на загальних підставах за нормами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про постачання енергоносіїв” „Правил постачання та користування тепловою енергією”, „Правил технічної експлуатації постачальних установок і теплових мереж та відповідної якості”, ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк до Приватного Донецького міського ліцею із загальноосвітніми класами  „Наукова зірка Донбасу” м. Донецьк про стягнення 22065,30грн., з яких: 18130,34грн. - заборгованість за послуги надані за період з 30.10.2009р. по 31.10.2010р., 455,06грн. - 3%річних за період з 11.12.2009р. по 30.11.2010р., 1292,52грн. – інфляційних за період з грудня 2009р. по листопад 2010р., 2187,38грн. – пеня за період з листопада 2009р. до 30.11.2010р. частково.

Стягнути з Приватного Донецького міського ліцею із загальноосвітніми класами  „Наукова зірка Донбасу” м. Донецьк-83056, вул. П. Поповича, 10, ЗКПО 26153534 на користь Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк-83096, вул. Куйбишева, 109, ЗКПО 05473192 суму заборгованості в розмірі 18130,34грн. за послуги надані за період з 30.10.2009р. по 31.10.2010р., 455,06грн. - 3%річних за період з 11.12.2009р. по 30.11.2010р., 1292,52грн. – інфляційних за період з грудня 2009р. по листопад 2010р., 2178,38грн. – пені за період з листопада 2009р. до 30.11.2010р., 220,56грн. витрат на оплату державного мита та 235,90грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя                                                               Гринько С.Ю.                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 19.01.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

1 – відповідачу