Рішення

від 18.01.2011 по справі 15/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/253

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.01.11 р.                                                                                    Справа № 15/253                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергосервіс-2008” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 35794158)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Стройтехком” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 35484485)

про стягнення основного боргу в сумі 15977,46 грн., пені в сумі 1798,65 грн., інфляції в сумі 4960,67 грн., 3% річних у розмірі 223,55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Глибоченко Т.В. за довіреністю б/н від 15.11.2010 р.

від відповідача: Чорна Т.А. за довіреністю б/н від 18.10.2010 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.12.2010 р. до 18.01.2011 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергосервіс-2008” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Стройтехком” м. Донецьк  про стягнення основного боргу в сумі 15977,46 грн., пені в сумі 1798,65 грн., інфляції в сумі 4960,67 грн., 3% річних у розмірі 223,55 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/253, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р., на підставі якого ним було поставлено відповідачу кабельну продукцію за період з 24.09.2008 р. по 22.01.2009 р. на загальну суму 40601,00 грн. за видатковими накладними № 0000065 від 24.09.2008 р. на суму 6013,80 грн., № 0000080 від 07.10.2008 р. на суму 2211,60 грн., № 0000081 від 07.10.2008 р. на суму 269,20 грн., № 0000082 від 07.10.2008 р. на суму 10675,68 грн., № 0000086 від 10.10.2008 р. на суму 338,40 грн., № 0000095 від 16.10.2008 р. на суму 1169,15 грн., № 0000091 від 27.10.2008 р. на суму 57,43 грн., № 0000105 від 29.10.2008 р. на суму 19607,54 грн., № 0000138 від 02.12.2008 р. на суму 233,20 грн., № 0000005 від 22.01.2009 р. на суму 25,00 грн., завірені копії яких додані до позову. В обґрунтування факту здійснення поставки позивач надав до суду завірені копії рахунків на оплату, податкових накладних, довіреностей на отримання товарно–матеріальних цінностей.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 40 днів з моменту поставки товару та надання всіх належно оформлених документів, вказаних в п. 7.1 даного договору.

Згідно п. 7.1 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю разом із товаром наступні документи: рахунок на відвантажений товар, товарно–транспортну накладну, сертифікат якості (відповідності), податкову накладну, іншу документацію, передбачену п. 3.2 договору.

Відповідно до п. 3.2 договору на кожну партію товару постачальник зобов'язаний надати паспорт, посібник по експлуатації та сертифікат відповідності продукції ДСТУ, ТУ.

Спірний договір підписаний сторонами та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

Договір поставки № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Буденергосервіс-2008” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕРЦ” Будівельно–монтажне управління–1” (покупець).

В матеріалах справи міститься статут товариства з обмеженою відповідальністю “Стройтехком” (нова редакція), затверджений загальними зборами учасників ТОВ “Стройтехком” протокол № 13/04 від 13.04.2009 р., зареєстрований у виконавчому комітеті Донецької міської ради 16.04.2009 р., з якого вбачається, що вказане підприємство було створено шляхом зміни назви товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРЦ” Будівельно–монтажне управління–1”. Вказані обставини також підтверджуються довідкою Управління статистики в Донецькій області АБ № 203317, свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 431566, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач отриманий товар оплатив частково, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість за розрахунком позивача за договором № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. склала 15977,46 грн. В обґрунтування цього факту позивач надав до суду завірені копії банківських виписок з відміткою банку про проведення платежу від 10.11.2008 р. на суму 19623,54 грн., від 14.11.2008 р. на суму 5000,00 грн.

В позовній заяві позивач вказує, що фактично сторони здійснювали постачання та прийом товару згідно договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. В письмових поясненнях № 0712 від 07.12.2010 р. позивач посилається на той факт, що товар постачався саме на підставі спірного договору і після закінчення строку, зазначеного в п. 13.1 договору. Пунктом 13.1 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. На підставі ст.ст. 8, 641, 642 ЦК України позивач вважає, що після 31.12.2008 р. сторони продовжували виконувати взяті на себе обов'язки по поставці та прийому товару згідно договору. Крім того, позивач посилається на те, що будь-яких інших договорів між сторонами не укладалося, в тому числі в усній формі або у спрощений спосіб.

Відповідач надав до суду відзив № 6/12–10 від 06.12.2010 р. на позовну заяву, в якому визнає факт укладення між сторонами договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р., але проти позовних вимог заперечує тим, що товар за спірними видатковими накладними був поставлений на підставі усного договору, оскільки він не надавав постачальнику заявок на поставку товару згідно п. 4.1 договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. Крім того, в рахунках–фактурах та видаткових накладних відсутнє посилання на заявки, специфікації та сам спірний договір. За вказаних обставин відповідач вважає, що строк виконання грошового зобов'язання сторонами в усній формі не погоджувався, вимог на оплату згідно ст. 530 ЦК України позивач не пред'являв, у зв'язку з чим строк оплати отриманого товару для відповідача не наступив, прострочення відсутнє, а нарахування пені, інфляції та 3% річних необґрунтоване.

Суд, враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, дійшов наступних висновків:

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вказані поставки товару на спірну суму були здійснені на підставі договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р.

Згідно п. 11.2 договору в усьому, що не врегульовано даним договором, сторони керуються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Пунктом 13.2 договору передбачено, що будь–які доповнення, зміни та додатки до цього договору мають силу, якщо вони підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до ст. 179 ч. 7 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 ч. 1 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Договір № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. був укладений в формі єдиного письмового документа за підписами уповноважених представників обох сторін, тому й зміни до цього договору повинні бути оформлені як єдиний письмовий документ (наприклад, додаткова угода до договору).

Враховуючи те, що сторонами не підписувалися додаткові угоди до спірного договору про продовження його дії, строк чинності договору припинився 31.12.2008 р.

Заперечення відповідача стосовно здійснення поставок товару по спірним накладним не на підставі договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. суд частково приймає до уваги у зв'язку з наступним:

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що в період з 24.09.2008 р. по 31.12.2008 р. правовідносини між сторонами регулювалися умовами договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р., тому товар за спірними накладними № 0000065 від 24.09.2008 р., № 0000080 від 07.10.2008 р., № 0000081 від 07.10.2008 р., № 0000082 від 07.10.2008 р., № 0000086 від 10.10.2008 р., № 0000095 від 16.10.2008 р., № 0000091 від 27.10.2008 р., № 0000105 від 29.10.2008 р., № 0000138 від 02.12.2008 р. був поставлений позивачем та отриманий відповідачем саме на підставі спірного договору. Асортимент та кількість товару погоджувалися сторонами під час підписання видаткових накладних.

Заперечення відповідача стосовно відсутності у видаткових накладних та рахунках–фактурах посилання на спірний договір не приймається судом до уваги, тому як сама тільки невідповідність документів первинного бухгалтерського обліку вимогам чинного законодавства не звільняє відповідача від виконання грошового зобов'язання в разі придбання та фактичного одержання товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, товар за спірними видатковими накладними, отриманий в період з 24.09.2008 р. по 31.12.2008 р., підлягає оплаті згідно умов договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. Пунктом 6.1 договору сторони погодили строк оплати з відстрочкою платежу на 40 днів з моменту отримання товару та документів, передбачених п. 7.1 даного договору. Тобто, початок відстрочення платежу для покупця відліковується від моменту отримання не тільки товару, а і відповідних документів. При цьому для настання строку оплати наявність обох вказаних умов обов'язкова.

Ухвалами від 24.11.2010 р., від 07.12.2010 р. суд зобов'язував сторін надати письмові пояснення щодо фактичної передачі позивачем та отримання відповідачем усіх документів, передбачених п. 7.1 спірного договору.

На виконання вимог ухвал суду позивач надав до суду письмові пояснення № 0712 від 07.12.2010 р., в яких стверджує, що передавав всі передбачені п. 7.1 договору документи відповідачу нарочно без супровідного листа, оскільки даний пункт договору такої вимоги не містить. Підтвердженням передачі документів позивач вважає часткову оплату, здійснену відповідачем, а також факти підписання видаткових накладних та видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Інших доказів передачі разом з товаром усіх документів, передбачених п.п. 7.1 та 3.2 договору, позивач не надав.

Відповідач надав до суду письмові пояснення № 20/12-2010 від 20.12.2010 р., в яких вказує про отримання від позивача факсом рахунків-фактур (оригінали вказаних рахунків відповідач отримав не всі), оригіналів видаткових накладних (за винятком накладних № 0000138 від 02.12.2008 р. та № 0000005 від 22.01.2009 р.), оригіналів податкових накладних. Крім того, відповідач стверджує, що сертифікат якості, паспорт, посібник по експлуатації, іншу документацію, яка підтверджує якість товару, відповідач від позивача не отримував.  

Аналіз вказаних обставин у їх сукупності, з урахуванням позицій кожної сторони, дає підстави суду вважати, що позивач не довів належними та допустимими доказами настання строку оплати за отриманий товар на умовах спірного договору, у зв'язку з відсутністю доказів надання позивачем відповідачу разом із товаром усіх документів, передбачених п. 7.1 та п. 3.2 договору. За вказаних обставин позовні вимоги в цій частині необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

За видатковою накладною № 0000005 від 22.01.2009 р. товар на суму 25,00 грн. був переданий позивачем та отриманий відповідачем не на виконання договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р., оскільки вказаний договір в період здійснення вказаної поставки був не чинний.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений сам факт поставки товару в січні 2009 р. за спірним договором, на підставі якого позивач вимагає стягнути заборгованість за переданий товар.

Фактично судом встановлено, що в січні 2009 р. після закінчення строку дії договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. між сторонами відбулися правовідносини купівлі–продажу товару, не пов'язані з виконанням цього договору, що підтверджені певними діями та первинними документами. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача.

Такого клопотання до суду не надходило. Позивачем до початку розгляду господарським судом справи по суті підстави позову не змінювалися.

Оскільки передача товару по спірній накладній на умовах договору № 08/07–08/2 від 08.07.2008 р. матеріалами справи не підтверджена, а позовні вимоги в цій частині засновані на невиконанні відповідачем зобов'язання оплатити вартість товару на умовах вказаного договору, то за таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за видатковою накладною № 0000005 від 22.01.2009 р. на суму 25,00 грн. необґрунтованими, тому їх відхиляє. В даному випадку суд відмовляє в задоволенні позову за формальних причин, у зв'язку з чим позивач в подальшому має право звернутися до суду із позовом з інших підстав.

Позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1798,65 грн., 3% річних у розмірі 223,55 грн., інфляції в сумі 4960,67 грн. засновані на невиконанні основного грошового зобов'язання, тому також не підлягають задоволенню у зв'язку з відхиленням позову про стягнення основного боргу.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 18.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 20.01.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                               Богатир К.В.