Рішення

від 19.01.2011 по справі 38/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/269

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.01.11 р.                                                                                    Справа № 38/269                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

         за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьквуглезбагачення”, м.Донецьк

         до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кит-Авто”, м.Донецьк

         про стягнення штрафу за договором  №ДУО-15/03/1пк від 15.03.2010р. в розмірі 47 547,15грн.

за участю представників сторін:

         від позивача: Гнилицька А.І- за дов.№б/н від 18.01.2011р.

         від відповідача: Калашніков А.Є.- за дов.  №б/н  від 25.10.2010р.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецьквуглезбагачення”, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кит-Авто”, м.Донецьк  про стягнення штрафу за договором  №ДУО-15/03/1пк від 15.03.2010р. в розмірі 47 547,15грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки вугільної продукції №ДУО-15/03/1 пк від 15.03.2010р., додаткову угоду №1 від 16.03.2010р., специфікації до договору, банківські виписки, акт прийому-передачі вугільної продукції від 31.05.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

                    18.01.2011р. відповідач надав суду відзив на позов від 17.01.2011р., в якому зазначив, що підприємство відповідача  не змогло провести своєчасну поставку продукції, а саме до 28.05.2010р., з причин не залежних від нього.

                    Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

                    Перед початком розгляду справи по суті сторони були ознайомлені з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні  сторони надали  клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “КИТ-АВТО” м.Донецьк (далі-відповідач, за договором – постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецьквуглезбагачення”, м.Донецьк  (далі-позивач, за договором - покупець) був укладений договір поставки вугільної продукції №ДУО-15/03/1 пк (далі – договір), згідно п.1.1, якого, постачальник зобов'язався поставити, а покупець – прийняти відповідно з умовами діючого договору вугільну продукцію (далі - продукція). Найменування, ціна, кількість, якість, строки і умови поставки, строк оплати продукції зазначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

                              Згідно п. 2.1 договору, поставка продукції  в адресу покупця  або за його реквізитами здійснюється залізничним транспортом у люкових вагонах (навіввагонах) згідно вантажопідйомності, якщо інше не зазначено у специфікаціях (додатках) до договору. При необхідності зміни реквізитів відвантаження покупець зобов'язаний письмово сповістити постачальника про ці зміни.

                              Розділом 3 договору сторони узгодили ціну та порядок розрахунків.

                              Загальна сума за договором складає суму, визначену на підставі доданих до договору специфікацій. (п.3.1 договору).

                              Так, пунктом 3.3 договору, передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок постачальника у строк встановлений у специфікаціях до договору.

                              Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р. Сплив строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.9.2 договору).

                 Договір поставки вугільної продукції №ДУО-15/03/1 пк від 15.03.2010р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

               Додатковою угодою №1 від 16.03.2010р. до договору №ДУО-15/03/1 від 15.03.2010р. сторони внесли зміни у договір доповнивши його пунктом 5.7: “У випадку порушення строків поставки продукції, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно поставленої продукції”.

                       Додаткова угода № 1 від 16.03.2010р. підписана сторонами, скріплена печатками підприємств  та  є невід'ємною частиною договору №ДУО-15/03/1 від 15.03.2010р.

                              Додатком №1 від 15.03.2010р. (специфікація на вугільну продукцію) до договору поставки вугільної продукції  №ДУО-15/03/1 пк від 15.03.2010р. сторони визначили марку, граничні показники якості (%), кількість, ціну без ПДВ та суму без ПДВ. Так, за додатком №1 загальна сума продукції складає  5 327 280,00грн. Крім того, додатком №1  сторони визначили умови оплати – 100% передплати, строк поставки: протягом 10 днів з моменту передплати та умови поставки.

Додатком №2 від 15.03.2010р. (специфікація на вугільну продукцію) до договору поставки вугільної продукції  №ДУО-15/03/1 пк від 15.03.2010р. сторони визначили марку, граничні показники якості (%), кількість, ціну без ПДВ та суму без ПДВ. Так, за додатком №2 загальна сума продукції складає 4 289 340,00грн. Крім того, додатком №1 сторони визначили умови оплати – 100% передплати, строк поставки: протягом 10 днів з моменту передплати та умови поставки.

                       Позивач належним чином виконав умови договору поставки вугільної продукції №ДУО-15/03/1 пк   від 15.03.2010р. та додатків №1, №2 (специфікацій),  здійснив попередню оплату за вищевказаними специфікаціями на загальну суму 9 509 429,73грн., що підтверджено банківськими виписками, які наявні у матеріалах справи.

                    Згідно банківських виписок, остання сума передплати була перерахована на рахунок відповідача  18.05.2010р.

                    Відповідач здійснив поставку вугільної продукції 31.05.2010р., чим порушив строки поставки, визначені у Додатках №1 та №2 від 15.03.2010р. до Договору №ДУО-15/03/1 пк від 15.03.2010р.

Згідно акту прийому – передачі вугільної продукції від 31.05.2010р. постачальник передав, а покупець прийняв вугілля марки Ж 0-100, в кількості 2621,36т, вугілля марки Г О-100, в кількості 463 т., вугілля марки Жр О-200 в кількості 4839,17т на загальну суму 9 509 429,73грн.

          Оскільки відповідач здійснив постачання вугілля з порушенням строків поставки, обумовлених договором №ДУО-15/03/1 пк   від 15.03.2010р., позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача штраф у розмірі 47 547,15грн.

 Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору  (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки  укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712, 655-697 Цивільного кодексу України.

   У відповідності до визначення договору поставки, наведеного в ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

               Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

  Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив постачання вугільної продукції з порушенням строків обумовлених договором №ДУО-15/03/1 пк від 15.03.2010р.

            Пунктом 5.7 додаткової угоди №1 від 16.03.2010р. до договору встановлено, що у випадку порушення строків поставки продукції, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно поставленої продукції”.

            Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено поняття неустойки.

         Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

         Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

   З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не здійснив постачання вугільної продукції в строки обумовлені договором, вимога позивача щодо стягнення штрафу в розмірі  47 547,15грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

  Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовані відповідачем.

      З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті державного мита  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

   Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьквуглезбагачення”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кит-Авто”, м.Донецьк  про стягнення штрафу за договором  №ДУО-15/03/1пк від 15.03.2010р. в розмірі 47 547,15грн., задовольнити.

              Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кит-Авто”, м.Донецьк  (83007, м.Донецьк, вул.Жмури,1, ЄДРПОУ 35794268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьквуглезбагачення”, м.Донецьк (83058, м.Донецьк, вул.Майська, 66, ЄДРПОУ 36887724) штраф за договором №ДУО-15/03/1пк від 15.03.2010р. в розмірі 47 547,15грн., державне мито у розмірі 475,47грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.01.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 24.01.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.