29/123
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.12.10 р. Справа № 29/123
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,
при секретарі Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен”, м.Донецьк
до Відповідача 1: Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”, м.Київ
до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс”, м.Донецьк
про: стягнення солідарно заборгованості у розмірі 61 920,00грн.
та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс”, м.Донецьк
до Відповідача 1: Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”, м.Київ
до Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен”, м.Донецьк
про: визнання недійсними договір поставки №78 від 26.04.2010р., договір поруки б/н від 26.04.2010р.
за участю представників:
від позивача (за первісним позовом): Новакова Л.М. – довіреність від 20.11.2010р.
від відповідача1 (за первісним позовом): Нежигай І.О. – довіреність від 01.12.2010р.
від відповідача2 (за первісним позовом): Скубченко І.О. – довіреність від 01.12.2010р.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Пелен”, м.Донецьк (далі – Позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”, м.Київ (далі – Відповідач 1 за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Альянс”, м.Донецьк (далі – Відповідач 2 за первісним позовом) про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 61 920,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на неналежне виконання Відповідачем 1 за первісним позовом зобов'язань за договором поставки №78 від 26.04.2010р., та неналежне виконання Відповідачем 2 за первісним позовом за договором поруки від 26.04.2010р.
На підтвердження вказаних обставин позивач за первісним позовом надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №78 від 26.04.2010р., додаткової угоди №1 від 18.08.2010р., видаткової накладної, податкової накладної, листа вимоги №20/10-09 від 20.10.2010р., договору поруки від 26.04.2010р., додаткової угоди від 18.08.2010р., листа від 22.10.2010р. №10/78, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен”.
Нормативно свої вимоги Позивач за первісним позовом обґрунтовує ст.ст. 554, 553, ст. 526, ч.2 ст. 712, ст.ст. 610, 611, 612, 625, 655-697 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
03.12.2010р. Відповідачем 1 за первісним позовом через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що ПАТ „Інвестбудсервіс” найбільшу частину вартості отриманої продукції в розмірі 3 200 000,00грн. оплатило в строк, тобто до 18.08.2010р. (згідно графіку за Додатковою угодою №1 від 18.08.2010р.) Наступні платежі в узгоджені строки (до 17.09.2010р. та до 18.10.2010р.) були затримані через скрутне фінансове становище ПАТ „Інвестбудсервіс”, про яке останній повідомляв Позивача і у зв'язку з чим намагався узгодити відстрочення. Відповідач не заперечує існування боргу за Договором №78 від 26.04.2010р. в розмірі 61 920,00грн., проте на даний момент не має можливості оплатити борг. Крім того Відповідачем 1 були надані платіжні доручення з доказами часткової оплати, довідку про юридичну адресу та рахунки, належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”.
13.12.2010р. Відповідачем 2 за первісним позовом через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега – Альянс”.
13.12.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс”, м.Донецьк (далі – Позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”, м.Київ (далі – Відповідач 1 за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен”, м.Донецьк (далі – Відповідач 2 за зустрічним позовом) про визнання недійсними договорі поставки №78 від 26.04.2010р., договору поруки б/н від 26.04.2010р.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог Позивач за зустрічним позовом посилається, що договір поставки №78 від 26.04.2010р. має ознаки нікчемності, крім того порушує публічний порядок.
На підтвердження вказаних обставин позивач за зустрічним позовом надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №78 від 2604.2010р., додаткової угоди №1 до договору поставки №78 від 26.04.2010р., договору поруки від 26.04.2010р., додаткової угоди №1 до договору поруки №б/н від 26.04.2010р., листа №161/10 від 07.12.2010р.
Нормативно свої вимоги Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує ст.ст. 203, 215, 216, 228, 548 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 22, 60, 82 Господарського процесуального кодексу України.
27.12.2010р. Позивачем за первісним позовом надано відзив на зустрічну позовну заяву, у якому вимоги зустрічного позову ТОВ „Мега-Альянс” про встановлення факту нікчемності Договору №78 та про визнання його нікчемним є необґрунтованими, з огляду на наступне:
- факти на яких ґрунтуються вимоги Зустрічного позову, не доведені належним чином, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що за Договором №78 не відбувалось фактично передачі продукції від постачальника до покупця. В матеріалах справи є належні докази протилежного факту – того, що продукція фактично була передана Позивачем Відповідачу №1 ПАТ „Інвестбудсервіс”, а саме – належним чином засвідчена копія видаткової накладної, якою і повинно оформлятись така дія, як передача продукції на підставі договору поставки;
- невідповідність будь-якого правочину частині 5 ст. 203 Цивільного кодексу України не має наслідком нікчемність такого правочину;
- застосування ст. 228 ЦК України є недоречним. Згідно ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
27.12.2010р. Відповідачем 1 за первісним позовом через канцелярію суду надано відзив на зустрічну позовну заяву, у якому вказує, що ПАТ „Інвестбудсервіс” не заперечує проти існування боргу за Договором №78 від 26.04.2010р. в розмірі 61 920,00грн. і має намір виконати свій обов'язок з оплати всієї отриманої продукції При цьому, порушення строків оплати продукції не є підставою для визнання Договору поставки №78 від 26.04.2010р. недійсним.
Крім того Відповідачем 1 за первісним позовом надано акт звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку ТОВ „Пелен” та ПАТ „Інвестбудсервіс”, відповідно до якого заборгованість станом на 09.12.2010р. складає 1 361 920,00гнр.
У судовому засіданні представник Позивача за первісним позовом підтримав свою позицію, викладену письмово, заперечив проти задоволення зустрічної позовної заяви.
Представник Відповідача 1 за первісним позовом не заперечив проти задоволення первісної позовної заяви та заперечив проти зустрічних позовних вимог.
Представник Відповідача 2 за первісним позовом заперечив проти задоволення первісної позовної заяви та підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
ВСТАНОВИВ:
26 квітня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Пелен” (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством „Інвестбудсервіс” (Покупець) було укладено договір поставки №78, відповідно п.1.1 на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця таку продукцію: лігатура нікель (вміст Ni 80%) в кількості 31,68тн. (надалі продукція), а Покупець зобов'язується прийняти продукцію та своєчасно здійснити її оплату.
Згідно п.2.1 договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку всієї продукції протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня підписання Договору.
У розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо вартості продукції та порядку розрахунків:
- вартість 1 тн. продукції становить 144 000,00грн. (сто сорок чотири тисячі 00 копійок) разом з ПДВ (п.5.1 Договору);
- загальна вартість продукції, яка постачається за даним Договором, становить 4 561 920,00грн. (чотири мільйони п'ятсот шістдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% 760 320,00 гривень (п.5.2 Договору);
- Покупець зобов'язується повністю оплатити продукцію протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати поставки всієї продукції в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника або здійснити оплату іншим способом, в тому числі шляхом видачі векселя (п.5.3 Договору);
Відповідно п.9.1 даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а щодо взаєморозрахунків – до повного виконання Сторонами зобов'язань по переведенню взаєморозрахунків.
18 серпня 2010р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору поставки №78 від 26 квітня 2010р., де пункт 5.3 викладено у наступній редакції: „Покупець зобов'язується повністю оплатити поставлену продукцію в строк до 31 грудня 2010р. в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника, за таким графіком:
5.3.1 в строк до 18 серпня 2010р., Покупець зобов'язується перерахувати грошові кошти в розмірі 3 200 000 грн. (три мільйони двісті тисяч грн. 00 коп.) разом з ПДВ 20%;
5.3.2 в строк до 17 вересня 2010р. – грошові кошти в розмірі 1 920,00грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.) разом з ПДВ 20%;
5.3.3 в строк до 18 жовтня 2010р. – грошові кошти в розмірі 60 000,00грн. (шістдесят тисяч грн. 00 коп.) разом з ПДВ 20%;
5.3.4 в строк до 30 листопада 2010р. – грошові кошти в розмірі 600 000.00грн. (шістсот тисяч грн. 00 коп.) разом з ПДВ 30%;
5.3.5 в строк до 31 грудня 2010р. – грошові кошти в розмірі 700 000,00грн. (сімсот тисяч грн. 00 коп.) разом з ПДВ 20%”.
На виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Пелен” поставило Публічному акціонерному товариству „Інвестбудсервіс” товар на загальну суму 4 561 920,00грн., що підтверджується видатковою накладною №241 від 20.05.2010р., вказана накладна підписана обома сторонами та завірена печатками.
Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того, факт поставки підтверджується податковою накладною.
Відповідачем 1 за первісним позовом незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 3 200 000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 61 920,00грн.
Як вбачається із додаткової угоди №1 від 18 серпня 2010р., строк оплати 600 000.00грн. до 30 листопада 2010р., 700 000,00грн. до 31 грудня 2010р., відтак на час подання позовної заяви до суду (30.11.2010р.) не настав.
20.11.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Пелен” направило на адресу Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс” лист №20/10-09 з вимогою погасити заборгованість.
26 квітня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс” (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Пелен” (Кредитор) було укладено договір поруки, відповідно п.1.1 згідно з даним Договором Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання Публічним акціонерним товариством „Інвестбудсервіс” код ЄДРПОУ 32244833 (надалі іменується „Боржник”), обов'язку щодо оплати продукції за Договором поставки №78 від 26.04.2010р. (надалі іменується „Основний договір”), укладеним між Кредитором та Боржником.
У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо зобов'язання, забезпечене порукою:
- підставою зобов'язання, забезпеченого порукою за даним Договором, є Основний договір. Предметом Основного договору є поставка Кредитором Боржнику продукції (лігатура нікель в кількості 31,68 тн. За ціною 144 000 000,00 гривень за 1 тонну) на загальну суму 4 561 920,00 грн. з ПДВ і оплата Боржником її вартості грошовими коштами в національній валюті України в строк, визначений Основним договором (п.2.1 Договору);
- Строк виконання зобов'язання, забезпеченого даним Договором, становить: 90 календарних днів з дати поставки всієї продукції за Основним договором (п.2.2 Договору).
Відповідно п.3.1 договору передбачений даним Договором обов'язок Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою грошовими коштами суми 4 561 920,00 (чотири мільйони п'ятсот шістдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 копійок) грн.
У разі порушення Боржником зобов'язання за Основним договором Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання останнього у 3 (три) денний термін з дня отримання вимоги від Кредитора (п.4.1 Договору). У разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право у 5 (п'яти) денний строк звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань (п.5.1 Договору).
Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (п.7.2 Договору).
18 серпня 2010р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору поруки №б/н від 26.04.2010р., де п.2.2 викладено у наступній редакції: „строк виконання зобов'язання, забезпеченого даним Договором, становить до 31.12.2010р.”.
З метою отримання виконання зобов'язання від поручителя Позивач за первісним позовом 22 жовтня 2010р. звернувся до Відповідача 2 за первісним позовом з листом №10/78 з вимогою про сплату грошових коштів у сумі 61 920,00грн.
До теперішнього часу зобов'язання зі сплати грошових коштів не виконано.
За таким обставин Позивач звернувся з вказаним позовом.
Відповідач 1 позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач 2, заявив зустрічні вимоги про визнання недійсними договору поставки №78 від 26.04.2010р., договору поруки б/н від 26.04.2010р.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги первісного Позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов –таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст договору поставки №78 від 26.04.2010р. з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору поставки №78 від 26.04.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Пелен” поставило Публічному акціонерному товариству „Інвестбудсервіс” товар на загальну суму 4 561 920,00грн., проте останнім була виконана лише часткова оплата за поставлений товар внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 61 920,00грн.
Відповідно п. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною першою статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як вбачається з договору поруки від 26 квітня 2010р. у ньому не встановлено субсидіарну відповідальність поручителя.
На підставі Договору поруки Відповідач 2 за первісним позовом, солідарно відповідає за виконання Відповідачем 1 за первісним позовом з оплати отриманої продукції в межах суми 4 561 920,00грн. (п.1.1, 3.1 Договору поруки).
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі невідповідності предмета зобов'язання ст. 541 ЦК України. Згідно ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відтак, решта несплаченої суми, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 61 920,00грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення солідарно заборгованості у розмірі 61 920,00грн., які задовольняє у повному обсягу.
Щодо зустрічного позову, слід зазначити наступне:
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Правочини можуть бути односторонніми та двостороннім –чи багатосторонніми (договори) (ст.202 Цивільного кодексу України).
Заявляючи позов про визнання недійсними договору поставки №78 від 26.04.2010р., договір поруки б/н від 26.04.2010р., Позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).
Позивач посилається на те, що сторони договору №78 від 26.04.2010р. без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою зниження об'єкту оподаткування з ПДВ за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання документально оформили фактично не здійснену господарську операцію.
Посилання Позивача на те, за договором №78 від 26.04.2010р. не відбувалось фактично передачі продукції від постачальника ТОВ „Пелен” до покупця ПАТ „Інвестбудсервіс”, що свідчить про укладення договору №78 від 26.04.2010р. без мети настання реальних наслідків, є безпідставними, оскільки на виконання умов вказаного договору ТОВ „Пелен” було поставлено
ПАТ „Інвестбудсервіс” товар, що підтверджується видатковою та податковою накладною. Доказів які спростовували факт поставки до матеріалів справи не надано.
Крім того є також безпідставними посилання Позивача за зустрічним позовом на ст.228 ЦК України.
Відповідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізична особа або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Невідповідність правочину вимогам частин 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, яку намагався довести ТОВ „Мега-Альянс” у зустрічному позові, не може бути доказом спрямованості правочину на знищення чи пошкодження майна.
Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Однак, всупереч наведеним вимогам закону, Позивач не надав жодного доказу в обґрунтування своїх вимог, факту спрямованості Договору №78 на знищення чи пошкодження майна фізичної або юридичної особи, або держави. Договором №78 обумовлено поставку продукції, поставки була здійснена Позивачем за первісним позовом відповідно до умов Договору №78.
З огляду на наведене, викладені позивачем обставини щодо недійсності укладеного між сторонами договору поставки №78 від 24.04.2010р та договору поруки від 26.04.2010р. в цій частині є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.
Наразі позивачем не наведено суду жодних правових підстав щодо невідповідності укладених договорів вимогам чинного законодавства, що мало б наслідком його недійсність, так само як і не представлено доказів в обґрунтування позовних вимог в цій частині.
Наявності інших обставин, які б свідчили про невідповідність спірного договору вимогам закону, позивачем не вказано, та судом не встановлено, у зв'язку з чим в позовних вимогах Товариству з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс” слід відмовити.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”, м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс”, м.Донецьк про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 61 920,00грн. задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс” (03150, м.Київ, вул..Горького, 97, ЄДРПОУ 32244833, р/р 26005001273 у АТ „КБ „Союз”, МФО 380515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен” (83049, м.Донецьк, вул..Куйбишева, 68, ЄДРПОУ 36811527, р/р 26004001337 у АТ „КБ „Союз”, МФО 380515) заборгованості у розмірі 30 960,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс” (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 66, ЄДРПОУ 32862282, р/р 26000000100673 у філії Донецької Дирекції ПАТ „Банк Камбіо”, МФО 394523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен” (83049, м.Донецьк, вул..Куйбишева, 68, ЄДРПОУ 36811527, р/р 26004001337 у АТ „КБ „Союз”, МФО 380515) заборгованості у розмірі 30 960,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс” (03150, м.Київ, вул..Горького, 97, ЄДРПОУ 32244833, р/р 26005001273 у АТ „КБ „Союз”, МФО 380515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен” (83049, м.Донецьк, вул..Куйбишева, 68, ЄДРПОУ 36811527, р/р 26004001337 у АТ „КБ „Союз”, МФО 380515) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 309,60грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс” (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 66, ЄДРПОУ 32862282, р/р 26000000100673 у філії Донецької Дирекції ПАТ „Банк Камбіо”, МФО 394523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен” (83049, м.Донецьк, вул..Куйбишева, 68, ЄДРПОУ 36811527, р/р 26004001337 у АТ „КБ „Союз”, МФО 380515) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 309,60грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
6. У зустрічних впозовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега-Альянс”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”, м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелен”, м.Донецьк про визнання недійсними договір поставки №78 від 26.04.2010р., договір поруки б/н від 26.04.2010р. відмовити повністю.
У судовому засідання 27.12.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Риженко Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 28.12.10р.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2010 |
Оприлюднено | 09.02.2011 |
Номер документу | 13655605 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні