Рішення

від 31.01.2011 по справі 7/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/253

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.01.11 р.                                                                                    Справа № 7/253                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов Сків” м. Маріуполь

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію – 3 458, 66 грн., за реактивну електроенергію – 205, 44 грн., борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії – 1 994, 61 грн., суми 3% річних – 61, 07 грн., пені – 324, 43 грн., інфляційних нарахувань – 153, 03 грн., суму штрафу – 256, 48 грн.

За участю представників:

від позивача: Пахомов Д.Ю. -довір.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:                      

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов Сків” м. Маріуполь  про стягнення боргу за активну електроенергію – 3 458, 66 грн., за реактивну електроенергію – 205, 44 грн., борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії – 1 994, 61 грн., суми 3% річних – 61, 07 грн., пені – 324, 43 грн., інфляційних нарахувань – 153, 03 грн., суму штрафу – 256, 48 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №3661 від 30.05.2008р. з додатками; рахунки за активну та реактивну електроенергію за березень-квітень 2010р., за перевищення договірної величини споживання електроенергії за березень 2010р.; повідомлення №1029 від 24.03.2010р.; реєстри замовної кореспонденції від 05.05.2010р., 24.03.2010р.; поштові квитанції №3288 від 06.05.2010р., №7469 від 25.03.2010р.; акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №028663 від 31.03.2010р.; лист №1631; наказ б/н; ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду №2а-434/09/0570 від 09.10.2009р.; №2а-434/09/0570 від 23.06.2009р.; постанову Донецького окружного адміністративного суду №2а-434/09/0570 від 23.06.2009р.

У судовому засіданні відповідач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином (за адресою, вказаною відповідачем у договорі та за його юридичною адресою).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ №№410199-410200, на час розгляду спору по суті Товариство з обмеженою відповідальністю „Азов Сків” зареєстрований як юридична особа в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

У зв'язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №3661 від 30.05.2008р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2008р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає  електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення електроустановок споживача з приєднаною потужністю 39,36 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно пункту 5 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових приладів обліку (або розрахунковим шляхом). Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. У разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим з дня його відправлення.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної та реактивної електроенергії у березні та квітні 2010р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов Сків” борг за активну електроенергію – 3 458, 66 грн., за реактивну електроенергію – 205, 44 грн.

В підтвердження факту надання послуг з електропостачання у березні 2010р. позивач надав відповідний акт прийому-передачі за березень 2010р., підписаний обома сторонами без зауважень.

Стосовно факту передачі електроенергії споживачу у квітні 2010р., позивач посилається на те, що ним на адресу ТОВ „Азов Сків” було направлено рекомендованою кореспонденцією, підписаний з боку ВАТ „Донецькобленерго”, акт прийому-передачі електроенергії за квітень 2010р., в підтвердження чого у справі міститься реєстр замовленої кореспонденції від 05.05.2010р. (строка 8 реєстру) та поштова квитанція №3288 від 06.05.2010р.

Відповідно до п.6.1 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Згідно п.6.13 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Аналогічний порядок передбачений й пунктом 5 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, зокрема, за підсумками розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №10 „Акт прийняття-передавання товарної продукції”.

Таким чином, умовами Договору та додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору прямо передбачено, що фактичний обсяг спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії визначається обома сторонами в акті прийому-передачі електричної енергії за такий розрахунковий період, і іншого позивачем не доведено.

Крім того, приписами діючого законодавства (п.6.39 ПКЕЕ) та умовами Договору (п.п.2.5, 2.6 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору) передбачені інші способи здійснення нарахування вартості спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії, у тому числі, розрахунковим шляхом та на підставі контрольного огляду засобів обліку та/або технічній перевірці.

Як вбачається з матеріалів справи, наданих позивачем документів, нарахування вартості електроенергії здійснено позивачем:

- за березень 2010р. – у відповідності до умов Договору, на підставі двостороннього акта прийому-передачі за цей розрахунковий період (кількість спожитої активної електроенергії склала 5103 кВт-год; реактивної – 4082 кВАР/год);

- за квітень 2010р. – здійснено нарахування на підставі одностороннього акта прийому-передачі за цей розрахунковий період, що не відповідає вимогам Договору та приписам діючого законодавства; будь-яких належних доказів кількості спожитої відповідачем електроенергії у квітні 2010р. чи документів в підтвердження факту нарахування за спожиту електроенергію розрахунковим чи іншим шляхом позивачем до справи не надано.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними доказами факт надання послуг з електропостачання відповідачу у квітні 2010р. у кількості, зазначеної у позові, тоді як факт постачання електроенергії у березні 2010р. є доведеним матеріалами справи і не спростованим відповідачем.

У виконання умов Договору, позивач виставив відповідачу рахунки за березень 2010р.:

- рахунок №11/3661 від 22.03.2010р. за активну електроенергію – на суму 2 431, 21 грн.;

- рахунок №11/3661 від 22.03.2010р. за реактивну електроенергію – на суму 163, 21 грн.

Факт отримання рахунків відповідачем підтверджений відповідними відмітками на самих рахунках.

В порушення умов Договору, відповідач по справі у встановлений строк (рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання – п.5  додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору) отримані рахунки у повному обсязі не сплатив.

У зв'язку з викладеним у відповідача перед позивачем виник борг за березень 2010р. за активну електроенергію – 2431,21 грн., за реактивну електроенергію – 163,21 грн., який підтверджено матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Вимоги щодо стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 1027,45 грн.  та за реактивну електроенергію в сумі 42,23 грн. за квітень 2010р. задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.6 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим Договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідачів за період з 30.03.2010р. по 31.10.2010р. 3% річних в сумі 61, 07 грн. та за цей же період інфляційні в сумі 153,03 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку вказаних сум, вони нараховані як на заборгованість за спожиту активну та реактивну електроенергію за березень 2010р. (3% річних складають 46, 04 грн., інфляційні – 108,08 грн.), так і на заборгованість за квітень 2010р. (3% річних складають 15,03 грн., інфляційні – 44,23 грн.).

Розрахунок 3% річних та інфляційних, які нараховані на заборгованість за спожиту електроенергію у березні 2010р. перевірено судом та відповідно складає:

3% річних – 46,04 грн.

інфляційні – 108,08 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 46,04 грн. та інфляційних у сумі 108,08 грн., нарахованих на борг за березень 2010р., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог в частині стягнення боргу за активну та реактивну електроенергію за квітень 2010р. –  вимоги щодо стягнення 3% у сумі 15,03 грн. та інфляційних у сумі 44,23 грн., нарахованих на дану заборгованість, також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.4 -2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач оплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла на дату виникнення заборгованості; за прострочення платежів за активну, реактивну та недовраховану електроенергію більш ніж на 30 днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% від її вартості.  

Згідно п.6 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 324, 43 грн. за період з 30.03.2010р. по 31.10.2010р., а також 7% штрафу у сумі 256, 48 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку вказаних сум, вони нараховані як на заборгованість за спожиту активну та реактивну електроенергію за березень 2010р. (пеня складає 238, 55 грн., 7% штрафу – 181, 60 грн.), так і на заборгованість за квітень 2010р. (пеня складає 85,88 грн., 7% штрафу – 74, 88 грн.).

Розрахунок пені та 7% штрафу, які нараховані на заборгованість за спожиту електроенергію у березні 2010р. перевірено судом та відповідно пеня складає 238, 55 грн., 7% штрафу – 181, 60 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 238, 55 грн. та 7% штрафу у сумі 181, 60 грн., нарахованих на борг за березень 2010р., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог в частині стягнення боргу за активну та реактивну електроенергію за квітень 2010р., то вимоги щодо стягнення пені у сумі 85,88 грн. та 7% штрафу у сумі 74, 88 грн., нарахованих на дану заборгованість, також не підлягають задоволенню.

Посилаючись на перевищення споживачем у березні 2010р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач також просить стягнути  1 994, 61 грн.

Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).

Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору.

Згідно п.5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії у наступному році за формою встановленою додатком №7 „Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем” до цього Договору.

Заявлені споживачем згідно п.5.1 Договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до цього Договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 Договору).

Відповідно до додатку „Договірні величини споживання електричної енергії на 2010 рік” до Договору, узгодженими величинами електроспоживання на березень 2010р. є 2.000 тис. кВт/год.

Згідно п.5.9 Договору та п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач, надавши обґрунтування, має право протягом поточного розрахункового періоду письмово звернутись до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на березень 2010р., і іншого відповідачем по справі не доведено.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на березень 2010р. становить 2000 кВт/год.

Згідно двостороннього акта прийому-передачі за березень 2010р. відповідач фактично спожив 5103 кВт/год (перевищення договірної величини  активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 5103 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 2000 кВт/год = 3103 кВт/год).

У виконання умов Договору постачальник направив відповідачу повідомлення №1029 від 24.03.2010р. та відповідний рахунок №11/3661.163458 від 24.03.2010р. на суму 1994,61 грн., про направлення яких свідчать реєстр замовленої кореспонденції від 25.03.2010р. та поштова квитанція №7469 від 25.03.2010р.

Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I – IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Строк оплати рахунків, у тому числі рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, який встановлений пунктами 5 та 7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, складає 5 банківських днів з дня їх отримання.

Зазначений рахунок №11/3661.163458 на момент розгляду справи відповідачем не сплачений, у зв'язку з чим за ним перед позивачем значиться грошове зобов'язання за перевищення договірних величин електроспоживання за березень 2010р. в сумі 1 994, 61 грн., що підтверджено матеріалами справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов Сків” м. Маріуполь про стягнення боргу за активну електроенергію – 3 458, 66 грн., за реактивну електроенергію – 205, 44 грн., борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії – 1 994, 61 грн., суми 3% річних – 61, 07 грн., пені – 324, 43 грн., інфляційних нарахувань – 153, 03 грн., суму штрафу – 256, 48 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов Сків” (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, 16/22, ідентифікаційний код 34372953) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на п/р Маріупольського РЕМ Приазовських ЕМ зі спеціальним режимом користування 260373011294 в УПЕРВ ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131096) –  заборгованість за активну електроенергію у сумі 2431,21 грн., за перевищення договірних величин електроспоживання у сумі 1 994, 61 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов Сків” (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, 16/22, ідентифікаційний код 34372953) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на п/р Маріупольського РЕМ Приазовських ЕМ 26000060261354 у філію КБ „Приватбанк” м.Маріуполь, МФО 335429, ЄДРПОУ 00131096) –  заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 163,21 грн., 3% річних у сумі 46,04 грн., інфляційні у сумі 108,08 грн., пеню у сумі 238, 55 грн., штраф у сумі 181, 60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азов Сків” (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, 16/22, ідентифікаційний код 34372953) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) – державне мито у сумі 81,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 188,81 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду відповідно до діючого  законодавства.

Повний текст рішення підписаний 03.02.2011р.

Суддя                                                               Сгара Е.В.