Рішення

від 02.02.2011 по справі 22/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/333

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.02.11 р.                                                                                    Справа № 22/333                               

  Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк,

ЄДРПОУ 03361477,

до відповідача, Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33257089,

про стягнення 935 967,91 грн.

за участю представників:

від позивача: Мироненко В.М. – за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.02.2011р. по 02.02.2011р.

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення у сумі 935 967,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем умов договору на водопостачання та прийом господарсько-побутових стоків №1520 від 01.07.2005р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано копію договору №1520 від 01.07.2005р. на водопостачання та прийом господарсько-побутових стоків, вимоги про сплату №09/6875 від 08.12.2010р., фіскального чеку №7727 від 13.12.2010р., акти-рахунки №1520 від 26.11.2008р., №1520 від 24.12.2008р., розрахунок заборгованості станом на 01.11.2010р.     

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

26.01.2011р. у судовому засіданні представником Позивача надано копію акту звірки розрахунків №1520 від 10.01.2010р., підписаного лише ним, та пояснення щодо відсутності на розгляді у іншого судді даних позовних вимог, а також відсутності відносно Відповідача провадження по справі про банкрутство.

28.01.2011р. представником Позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надано копії банківських виписок за період з листопада 2008р. по грудень 2008р., угод про зарахування зустрічних вимог від 21.11.2008р., від 28.11.2008р., від 11.12.2008р., від 17.12.2008р., від 18.12.2008р., актів взаємозаліку за теплопостачання від 24.11.2008р., від 24.12.2008р., актів приймання-передачі векселів від 28.11.2008р., 22.12.2008р., від 29.12.2008р.

У судовому засіданні 01.02.2011р. представником Відповідача надано відзив на позовну заяву №404 від 31.01.2011р. та заяву №б/н від 01.02.2011р.

Відповідно до наведеного відзиву, Відповідач не заперечує проти вищевказаної заборгованості та пояснює обставини, що спричинили виникнення боргу та, які унеможливлюють негайне виконання рішення.

За змістом заяви №б/н від 01.02.2011р., представник Відповідача зазначає, що останній визнає суму боргу у розмірі 935 967,91 грн. у повному обсязі та просить надати відстрочку виконання рішення до 01.12.2011р. у зв'язку з наявністю обставин, викладених у відзиві №404 від 31.01.2011р.

Представник Позивача у судовому засіданні 02.02.2011р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, проти відстрочення виконання рішення заперечив.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.07.2005р. між Комунальним підприємством „Донецькміськводоканал” (Водоканал) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” укладений договір №1520 на водопостачання та прийом господарсько-побутових стоків.

За умовами наведеного правочину, Водоканал зобов'язується відпускати Споживачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, що надходять у каналізаційні мережі. Об'єкти водоспоживання вказані в додатку (список об'єктів по районам).  

Згідно п.4 договору №1520 від 01.07.2005р., обсяг поданої Споживачу питної води визначається за приборами обліку.  

Розділом „Ціна та порядок розрахунку” договору встановлено наступне: порядок затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення встановлений законодавством України. Тарифи вводяться у дію без будь-яких додаткових узгоджень із Споживачем розміру цих тарифів та строків їх введення; Водоканал сповіщає Споживача про зміну тарифів у п'ятиденний строк з моменту доведення цих змін; послуги водоспоживання та водовідведення Споживач сплачує у триденний строк після отримання рахунку чи іншого платіжного документу.

Строк дії договору, визначений його п.8, обумовлений до 31.12.2005р. та є щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заяви однієї із сторін про відмову від цього правочину чи його перегляд.

В підтвердження виконання умов договору Позивачем складені, підписані та додані до матеріалів справи акти-рахунки №1520 від 26.11.2008р., №1520 від 24.12.2008р.

Згідно даних актів, у період з листопада 2008р. по грудень 2008р. Споживачу надані послуги на загальну суму 4 776 360,90 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та наявних в матеріалах справи банківських виписок, призначенням платежів в яких є оплата за воду за відповідний місяць означеного періоду за договором №1520 від 01.07.2005р., надані Позивачем послуги у спірний період частково сплачені. Одночасно, відповідно до угод про зарахування зустрічних вимог від 21.11.2008р., від 28.11.2008р., від 11.12.2008р., від 17.12.2008р., від 18.12.2008р., актів взаємозаліку за теплопостачання від 24.11.2008р., від 24.12.2008р., проведено залік зустрічних вимог у рахунок погашення заборгованості за надані послуги за договором №1520 від 01.07.2005р. Крім того, Відповідачем передано Позивачу прості векселі. Згідно актів приймання-передачі векселів від 28.11.2008р., 22.12.2008р., від 29.12.2008р., передано векселів на суму 499 963,77 грн.

Отже, з урахуванням наведеного, заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення Відповідачем погашена на суму 3 840 392,99 грн.

Таким чином, борг за надані послуги Відповідачу за договором №1520 на водопостачання та прийом господарсько-побутових стоків у період з листопада 2008р. по грудень 2008р. становить 935 967,91 грн.

Дані обставини у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, не спростовані.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як було зазначено вище, згідно п.3 договору, розрахунок за надані послуги повинен бути здійснений у триденний строк після отримання рахунку чи іншого платіжного документу.

Враховуючи дані банківських виписок та інших документів, представлених суду як підтвердження часткового погашення заборгованості за вказаним правочином, підстави вважати не отриманими Відповідачем рахунки чи інші платіжні документи відсутні, оскільки, як вбачається, за ними проводилась часткова оплата.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 935 967,91 грн. суду не представив.

Отже, в порушення умов договору та наведених норм матеріального права грошове зобов'язання Споживача перед Позивачем на суму 935 967,91 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане.

Разом з цим, як було зазначено вище, представником Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа” представлено суду відзив на позовну заяву, а також заяву №б/н від 01.02.2011р., за змістом якої Відповідач визнає суму боргу у розмірі 935 967,91 грн. у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті, суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують будь-чиї права і охоронюваних законом інтереси.

За змістом ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для суду щодо прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою – Філіповою Ольгою Ігорівною на підставі довіреності №241 від 18.01.2011р.

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення у сумі 935 967,91 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання представника Відповідача про надання відстрочки виконання рішення до 01.12.2011р., то воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Підставою застосування відстрочки виконання судового рішення є посилання на  неспроможність виплатити суму заборгованості у повному обсязі через неповернення боргів контрагентами (споживачами послуг теплопостачання), невідповідність тарифів на послуги теплопостачання реальним витратам підприємства.

Позивач проти надання Відповідачу відстрочки заперечує, про що заявив 02.02.2011р. в  судовому засіданні.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, Відповідачем не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду. Не підтверджено документально обставини, на які останній посилається, обґрунтовуючи дане клопотання. Крім того, рахунків або банківських виписок, з яких би вбачалась відсутність грошових коштів у Відповідача, як на момент виникнення заборгованості, так і на даний час, суду не надано.

Боржником також жодним чином не обґрунтовано довготривалий термін (до 01.12.2011р.), на який слід відстрочити виконання судового рішення.

Інших суттєвих причин, доказів неможливості або складності виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути підставою для відстрочення, не надано.

Слід наголосити, що суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення має враховувати поряд з іншими обставинами наявність інфляційних процесів у економіці держави. Аналогічні висновки містяться в пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”.

З огляду на наведене та заперечення Позивача, суд дійшов висновку, що клопотання представника Відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі №22/333 є необґрунтованими, недоведеними, а тому таким, що підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати розподіляються з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд,-

                                                        ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк, до Відповідача, Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення у сумі 935 967,91 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р26002150424971 у Донецькому обласному філіалі ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 110, ЄДРПОУ 03361477, р/р260039801206 у ДОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) суму боргу у розмірі 935 967,91 грн.

3.Стягнути з Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р26002150424971 у Донецькому обласному філіалі ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) на користь Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 110, ЄДРПОУ 03361477, р/р260039801206 у ДОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 9 359,68 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5.У судовому засіданні 02.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Іванченкова О.М.                               

Повний текст рішення підписано 07.02.2011р