Рішення

від 17.01.2011 по справі 11/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.11                                                                                 Справа № 11/299.

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,                       с. Кольчино Мукачівського району Закарпатської області

до Приватного підприємства “Агенція сучасних перевезень “Нова лінія”,                           м. Стаханов Луганської області

про стягнення 7171 грн. 64 коп.

                              суддя  Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

 в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за неналежне виконання умов договорів на разове транспортно-експедиційне обслуговування № 357433 від 17.08.2010 та № 357439 від 21.08.2010 в сумі 6900 грн.                00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 234 грн.      60 коп. та 3 % річних у розмірі 37 грн. 04 коп.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Позивач в судове засідання не прибув, надавши суду телеграму  від 13.01.2011 з  проханням розглянути справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів. При цьому вимоги ухвали господарського суду Луганської області від  02.12.2010, 16.12.2010 щодо надання доказів  в обґрунтування позовних вимог позивач не виконав, витребувані документи суду не надав.

Відповідач відзив на позовну заяву  та інші витребувані господарським судом документи не надав, внаслідок чого на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази,  суд встановив такі фактичні обставини.

17.08.2010 сторонами у  справі укладено договір-заявку на транспортно –експедиційне обслуговування (а.с. 13)  (далі за текстом –договір 1), відповідно до умов якого позивач як Перевізник зобов’язався  здійснити перевезення вантажу за маршрутом  м. Соледар - м. Ужгород, а відповідач як Замовник зобов’язався сплатити надані позивачем послуги у такому порядку: 1500 грн.  –софт передплата під час завантаження, 3700 грн. -  софт  за оригіналами 7-10 днів.

Обумовлене договором 1 перевезення здійснене позивачем, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, товарно –транспортною накладною  від 18.08.2010 (а.с. 15) та не спростовано відповідачем у справі.

21.08.2010 сторонами у  справі укладено договір-заявку на транспортно –експедиційне обслуговування (а.с. 14)  (далі за текстом –договір 2), відповідно до умов якого позивач як Перевізник зобов’язався  здійснити перевезення вантажу за маршрутом  м. Соледар - м. Ужгород, а відповідач як Замовник зобов’язався сплатити надані позивачем послуги у такому порядку: 2000 грн.  –софт передплата під час завантаження, 3200 грн. -  софт  за оригіналами 7-10 днів.

Обумовлене договором перевезення здійснене позивачем, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, товарно –транспортною накладною  від 21.08.2010 (а.с. 16), накладною № 4690 від 21.08.2010 (а.с. 17) та не спростовано відповідачем у справі.

Доказів надсилання на адресу відповідача у  справі оригіналів документів відповідно до умов договору позивач під час судового розгляду справи не надав.

Відповідач факт отримання оригіналів документів не підтвердив.

До матеріалів справи позивачем надано письмові претензії (а.с. 18 -21) з вимогами про сплачу заборгованості за надані згідно з договорами 1 та 2 послуги. Як зазначено у вказаних претензіях, до них позивачем додавалися копії  договір –заявок та товарно –транспортних накладних. Під час судового розгляду справи  позивачем, незважаючи на неодноразові вимоги суду, не було надано доказів надсилання на адресу відповідача вказаних претензій.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у  задоволенні позові у повному обсязі  з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з пунктом  1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від  14.10.1997, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України  20.02.1998 за                       № 1268/2568 (далі за текстом –Правила)  договір про  перевезення  вантажів  -  двостороння  угода між перевізником,   вантажовідправником  чи  вантажоодержувачем,  що є юридичним документом,  яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів,  права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до приписів пунктів 3.1, 3.8, 3.9  Правил договори   про   перевезення   вантажів    автомобільним транспортом  укладаються між фізичними та юридичними особами,  які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі    -    Перевізники),    та    вантажовідправниками    або вантажоодержувачами (надалі -  Замовники). Заявка   подається   Перевізнику   у  строк,  визначений Договором.    За погодженням  із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів  телефонограмою,  телетайпом,  телеграфом, телексом,  іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість  вантажу,  адреси вантаження та розвантаження,  відстані перевезення та рід упаковки. Перевізники   можуть   перевозити   вантажі  за  разовим Договором.

Укладеними сторонами у справі договорами 1 та 2  чітко визначено підстави для настання у відповідача обов’язку сплатити надані позивачем автотранспортні послуги –пред’явлення для оплати оригіналів документів (що підтверджують факт надання послуги). Договорами 1 та 2  інших умов щодо оплати наданих позивачем послуг  не встановлено,  

Позивачем не доведено факту надсилання або вручення відповідачеві за його належною адресою оригіналів документів, визначених умовами догвоорів1 та 2. Під час судового розгляду на вимогу суду такі документи позивачем надані не були, при цьому позивач заявив клопотання щодо розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Не надано позивачем під час розгляду справи також і доказів надсилання або вручення відповідачеві вимог про сплату наданих автотранспортних послуг (претензій).

За таких обставин позивачем не доведено факту настання у відповідача обов’язку сплатити надані автотранспортні послуги.

З урахуванням викладеного вище у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат у справі відповідно  до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і ш и в :

      1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

          2.  Судові витрати покласти на позивача.

          Дата складенні повного  рішення –18.01.2011.

Суддя                                                                                          М.О. Москаленко