Рішення

від 01.02.2011 по справі 3/389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/389

01.02.11

За позовом     В.о. Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

                        Бердянської міської ради

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Ірландське

                        підприємство «Хайфілд Інвесттраст»

Про                  внесення змін до договору оренди землі від 06.09.2007

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури     не з‘явився

Від позивача           не з‘явився

Від відповідача       Борейша О.Є. –по дов. № 08-11/10 від 08.11.2010

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги В.о. Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Ірландське підприємство «Хайфілд Інвесттраст»про внесення змін до договору оренди землі укладеного між Бердянською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Спільне підприємство Українське-Ірландське «Хайфілд Інвесттраст»від 06.09.2007, зареєстрованого у державному реєстрі земель 07.11.2007 за № 40726500417 в наступній редакції:

Орендодавець (уповноважена ним особа): Бердянська міська рада (м. Бердянськ пл. І Бердянської ради, 2) в особі міського голови Бакая Олексія Анатолійовича, діючого на підставі ст.ст. 33, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 3 Статуту територіальної громади м. Бердянськ, з одного боку, та Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-ірландське підприємство «Хайфілд Інвесттраст»(м. Київ, вул. Луначарського, 22Б) в особі директора Босака Олександра Анатолійовича, що діє на підставі Статуту підприємства, код ЄДРПОУ 14333716, з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене, і далі за текстом.

Пункт 9 Договору «Орендна плата»замість слів «в розмірі 1% (одного відсотків) нормативної грошової оцінки»читати: «у розмірі 3% (трьох відсотків) від її нормативної грошової оцінки»і далі читати за текстом.

Прокуратура та позивач в судове засідання 01.02.2011 не з‘явились.

Від позивача 31.01.2011 на адресу суду надійшла заява, в якій позивач просить розглядати справу за відсутності представника Бердянської міської ради. Також позивач зазначає, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідачем в судовому засіданні 18.01.2011 подано письмовий відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 по справі №1-28/2008 пункт 8 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Тому відповідач вважає посилання позивача на акти, які на державному рівні визнані незаконними, неправомірними та необґрунтованими. Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються незмінно у розмірі 1% (одного відсотка) від їх грошової оцінки. Щорічна зміна ставок земельного податку стосується тільки тих земель, грошову оцінку яких не проведено. Грошова оцінка земельної ділянки, що є предметом договору оренди між позивачем та відповідачем, була проведена відповідно до вимог чинного законодавства Бердянським міським управлінням земельних ресурсів про що отримано Витяг (довідку) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель №974 від 05.09.2007, що є невід'ємною частиною договору. Отже, на думку відповідача в даному випадку ставка земельного податку має бути постійною і дорівнювати 1%. Виходячи з цього у позивача немає підстав стверджувати, що ухилення відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди землі призводить до втрат місцевого бюджету чим порушуються інтереси держави. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів чинного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (свобода договору). Укладений між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки не суперечить чинному законодавству та визначає волю обох сторін. Відповідач зазначає, що він сумлінно виконує свої обов‘язки за умовами договору та не має простроченої заборгованості перед позивачем. Просить в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 01.02.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України  визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням Бердянської міської ради № 36 від 30.08.2007 «Про передачу в оренду земельних ділянок»(п. 1) Спільному українсько-ірландському підприємству Закрите акціонерне товариство «Хайфілд Інвесттраст»передана в оренду земельна ділянка площею 16,6395 га, розташована по вул. Макарова (на південь від лікувально-оздоровчого комплексу ЗАТ «Приазовкурорт», для будівництва курортно-оздоровчого комплексу, строком до 01.09.2012.

06.09.2007 між Бердянською міською радою (орендодавець) та Закритим  акціонерним товариством  спільне підприємство Українсько-Ірландське «Хайфілд Інвесттраст»(орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі –договір).

Відповідно до п. 1. договору орендодавець надає, а оренда приймає в стокове платне володіння та користування земельну ділянку  для будівництва курортно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться у місті Бердянськ, Запорізької області, вул. Макарова, (на південь від лікувально-оздоровчого комплексу ЗАТ «Приазовкурорт»).

Пунктом 3 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 16,6395 га.

Відповідно до п. 8 договору договір укладено строком до 01.09.2012.

Даний договір зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.11.2007 № 040726500417.

06.09.2007 по акту прийому-передачі земельна ділянка площею 16,6395 га розташована по вул. Макарова (на південь від лікувально-оздоровчого комплексу ЗАТ «Приазовкурорт») в місті Бердянську передана орендарю.

31.01.2008 Бердянською міською радою прийнято рішення № 11 «Про передачу в оренду земельних ділянок»яким внесено зміни до п. 1 рішення № 36 від 30.08.2007 та замість слів «Спільному українсько-ірландському підприємству Закрите акціонерне товариство «Хайфілд Інвесттраст»слід читати «Товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Ірландське підприємство «Хайфілд Інвесттраст».

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1% від її грошової оцінки –у гривнях зі зазначенням способів внесення за земельні ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності також із зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Стаття 21 Закону України «Про оренду землі»(в редакції чинній на момент укладення договору) визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Стаття 7 Закону України «Про плату за землю»визначає, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 309-VI від 03.06.2008, який набрав чинності з 04.06.2008 частину четверту статті 21 Закону України «Про оренду землі»викладено в такій редакції:

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

01.10.2008 комісією з питань визначення збитків, заподіяних внаслідок порушення земельного законодавства виконавчого комітету Бердянської міської ради (протокол № 01/08) за участю представника TOB «Спільне Українсько-ірландське підприємство «Хайфілд Інвесттраст»Кузнєцова П.А., доручено управлінню земельних ресурсів Бердянського міськвиконкому укласти додаткову угоду до договору оренди з TOB «Спільне Українсько-Ірландське підприємство «Хайфілд Інвесттраст»на предмет приведення розміру орендної плати за землю вимогам діючого законодавства України.

11.12.2008 Бердянською міською радою винесено рішення № 9 «Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську», згідно пункту 5 якого орендарям земельних ділянок м. Бердянська, розмір орендної плати яких не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 03.06.2008 № 309-VI, тобто менший трикратного земельного податку, до 01.01.2009 укласти додаткові угоди до договорів оренди землі щодо приведення розміру орендної плати за землю до вимог Закону.

Листом № 02-1304/31 від 07.04.2009 Бердянською міською радою було надіслано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.09.2007 для підписання.

Відповідач листами № 516 від 21.04.2009 та № 7 від 22.01.2010 відмовився від укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Спір виник внаслідок того, що прокуратура вважає, що відповідач має виконати рішення Бердянської міської ради № 9 від 11.12.2008, яке є чинним, яким встановлено трикратний розмір орендної плати, в зв’язку з чим просить зобов’язати відповідача укласти додаткову угоду до договору, проект якої було надіслано на адресу відповідача, оскільки ухилення від укладення додаткової угоди призводить до втрат місцевого бюджету.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов‘язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі»однієї з істотних умов договору оренди землі визначає орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за винятком випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Стаття 30 Закону України «Про оренду землі»передбачає можливість здійснення зміни умов договору оренди землі лише за взаємною згодою сторін. При цьому визначено що в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При укладенні договору (п. 32) сторони також визначили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв‘язується у судовому порядку.

Пунктом 12 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

02.12.2010 Верховною Радою України прийнято Закон № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»яким взагалі частину 4 статті 21 Закону України «Про оренду землі»виключено.

Прокуратура в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішення Бердянської міської ради № 9 від 11.12.2008 є чинним, що не приймається судом, оскільки

на час ухвалення Бердянською міською радою вказаного рішення рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 у справі № 10/рп-2008 положення пункту 8 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними);

в даному рішенні зазначається, що воно прийнято в тому числі на підставі ст. 21 Закону України «Про оренду землі», положення якої щодо зміни розміру ставки земельного податку, станом на день вирішення спору, є не чинними.

Стаття 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.09.2007 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується прокуратури, яка мала довести наявність тих обставин, на підставі яких вона звернулась до господарського суду з позовними вимогами.      

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги В.о. Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бердянської міської ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

                                                В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Суддя

                                               Сівакова В.В.

Рішення підписано 03.02.2011.