Постанова

від 27.01.2011 по справі 40/237

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/237

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.01.2011 р.           справа №40/237

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівЛомовцевої Н.В.Колядко Т.М., Скакуна О.А.

при секретарі судового засіданняКлокоцькій О.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Курило Ю.В. –довір.

від відповідача:не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»м.Київ

на рішення господарського судуДонецької області

від18.11.2010р.

по справі№40/237 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-строн»м.Красноармійськ Донецької області

простягнення 976 267 грн. 91 коп.  

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-строн»м.Красноармійськ Донецької області про стягнення 976 267 грн. 91 коп., з яких 177 924 грн. 75 коп. заборгованості та пені, 6 254 грн. 85 коп. штрафу,  1 283 грн. 79 коп. 3% річних,  45 грн. 30 коп. індексу інфляції, 790 759 грн. 22 коп. збитків.  

Поясненнями  від 18.11.2010р. позивач визначив, що пеня нарахована за період з 19.05.2010р. по 26.05.2010р. у розмірі 1 720 грн. 17 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2010р. (суддя Підченко Ю.О.)  у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з прийнятим рішенням суду від 18.11.2010р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування  судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, допущення порушення норм матеріального та процесуального права та зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи. Також скаржник не погоджується з відмовою суду у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представники позивача у судових засіданнях підтримали правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Представник відповідача  у судові засідання не з'явився, причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 09.12.2010р.  та ухвалою від 11.01.2011р. про відкладення слухання  відповідач був повідомлений про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»(далі –лізингодавець) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Строн»(далі –лізингоодержувачу) укладено договір фінансового лізингу №080-07/2008 від 24.07.2008р., підписаний обома сторонами. Договір укладено з додатковими угодами №1 від 31.10.2008р., №2 від 02.02.2009р., №3 від 16.03.2009р., №4 від 14.05.2009р., №5 від 22.05.2009р., №6 від 09.02.2010р.

Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у специфікації), та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був отриманий лізингоодержувачем.

24.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2307, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити обладнання згідно специфікації (додатку №1 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно видаткової накладної №РН-0001576 від 31.07.2008р., лізингодавець оплатив ТОВ «Констракшн Машинері»обладнання, загальною вартістю 1 250 970  грн. 00 коп.

За актом приймання-передачі обладнання №РН-0001576  згідно договору №2307 від 24.07.2008р.  ТОВ «Констракшн Машинері» передало у власність покупця обладнання, визначене специфікацією від 24.07.2008р.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.

На виконання умов договору позивачем було передано у платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу предмет лізингу відповідно до специфікації, що є додатком № 1/1 від 24.07.2008р. до договору лізингу.

Факт передачі предмету лізингу підтверджується актом прийому-передачі №080/1 від 01.08.2008р., підписаним обома сторонами, в якому визначено, що відповідачу передано колісний екскаватор JS160W, у кількості 1 шт., та екскаватор-навантажувач 3СХ у кількості 1 шт., загальною вартістю з ПДВ –1 250 970 грн. 00 коп.  

Відповідно до п. 3.1 договору всі платежі, що здійснюються на підставі цього договору лізингоодержувачу сплачує лізингодавцю на умовах, вказаних в цьому договорі, Графіку платежів та Умовах фінансування, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю сторін.

Згідно п. 3.4 договору лізингодавець сплачує лізингові платежі, зазначені в Графіку платежів, щомісяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувачу або за допомогою факсимільного зв'язку. Лізингодавець направляє лізингоодержувачу рахунки, зазначені в цьому пункті договору не менш як за 3 дні до дати платежу.

Пунктом 3.6 договору, викладеного в редакції додаткової угоди №2 від 02.02.2009р. сторони визначили, що лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання додатку №4 (Графіку платежів). В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно виставленим йому рахункам в українській гривні, які можуть корегуватись відповідно до п.п. 3.11, 3.14 цього договору. Лізингові платежі розраховуються за формулою:

LPn =(PIn+RVn-1*Ir)*Ruice*Kuice, де

LP - Лізинговий платіж, грн.

PI - сума відшкодування частини Вартості Предмета лізингу в доларах США, визначена у Графіку платежів

RV - Залишкова вартість Предмета лізингу в доларах США, визначена у Графіку платежів

Ir - Відсоткова ставка,%

n - номер Лізингового періоду

Ruice - офіційний обмінний курс гривні до долару США до гривні за міжбанківськими котируваннями за рахунком ЗАТ «Українська Міжбанківська Валютна Біржа» (USD/UAH_tod), що зазначений в Графіку платежів та використовувався для розрахунку Лізингових платежів. В тому випадку, якщо офіційний обмінний курс гривні до долару США, встановлений ЗАТ «Українська Міжбанківська Валютна Біржа», зазначений в Графіку платежів та використовувався для розрахунку Лізингових платежів, менший за курс УМВБ, що використовувався для розрахунку Залишкової вартості Предмета лізингу, Лізингодавець має право для розрахунку Лізингового платежу використовувати значення курсу УМВБ, що використовувався для розрахунку Залишкової вартості Предмета лізингу.

Kuice - коефіцієнт, що розраховується як співвідношення офіційного обмінного курсу гривні до долару США, встановленого ЗАТ «Українська Міжбанківська Валютна Біржа», на дату виставлення рахунку до офіційного обмінного курсу гривні до долару США, встановленого ЗАТ «Українська Міжбанківська Валютна Біржа», що зазначений в Графіку платежів та використовувався для розрахунку Лізингових платежів (або курс УМВБ, що використовувався для розрахунку Залишкової вартості предмета лізингу у випадку, передбаченому цим пунктом Договору). У випадку, якщо коефіцієнт Kuice на дату виставлення Лізингодавцем рахунку є меншим за 1 (одиницю), то для цілей розрахунку Лізингового платежу вважається, що коефіцієнт Kuice дорівнює 1 (одиниці).

Винагорода Лізингодавця (проценти або комісії) n-го періоду розраховуються як:

LFn=LPn-PIn, де

LF - винагорода Лізингодавця (проценти або комісії) грн.;

LP - сума Лізингового платежу, грн.;

PI - сума відшкодування частини вартості предмета лізингу у гривнях, визначена у Графіку платежів;

n - номер Лізингового періоду.

На виконання умов договору позивачем на електронну адресу відповідача було направлені рахунки на оплату:

№3925 від 26.11.2009р. на загальну суму 49 004 грн. 41 коп., яка включає лізинговий платіж згідно додатку №4/1 до договору (16 період) до складу якого входить відшкодування частини вартості предмету лізингу в розмірі 17 606 грн. 22 коп., ПДВ 3 521 грн. 25 коп. та винагорода лізингодавцю в розмірі 26 743 грн. 78 коп., ПДВ 1 133 грн. 16 коп., а всього 49 004 грн. 41 коп.;

№4755 від 30.12.2009р. на загальну суму 49 905 грн. 58 коп., яка включає лізинговий платіж згідно додатку №4/1 до договору (17 період) до складу якого входить відшкодування частини вартості предмету лізингу в розмірі 17 606 грн. 22 коп., ПДВ 3 521 грн. 25 коп. та винагорода лізингодавцю в розмірі 27 611 грн. 86 коп., ПДВ 1 166 грн. 25 коп., а всього 49 905 грн. 58 коп.;

№1/5480 від 16.02.2010р. на загальну суму 12 158 грн. 08 коп., яка включає лізинговий платіж згідно додатку №4/1 до договору (18 період) до складу якого входить винагорода лізингодавця в розмірі 12 158 грн. 08 коп.;

№6105 від 24.02.2010р. на загальну суму 10 931 грн. 90 коп., яка включає лізинговий платіж згідно додатку №4/1 до договору (19 період) до складу якого входить винагорода лізингодавцю в розмірі 10 931 грн. 90 коп.;

№7143 від 30.03.2010р. на загальну суму 12 068 грн. 39 коп., яка включає лізинговий платіж згідно додатку №4/1 до договору (20 період) до складу якого входить винагорода лізингодавцю в розмірі 12 068 грн. 39 коп.;

№7766 від 27.04.2010р. на загальну суму 11 681 грн. 42 коп., яка включає лізинговий платіж згідно додатку №4/1 до договору (21 період) до складу якого входить винагорода лізингодавцю в розмірі 11 681 грн. 42 коп.;

№8855 від 27.05.2010р. на загальну суму 53 004 грн. 39 коп., яка включає лізинговий платіж згідно додатку №4/1 до договору (22 період) до складу якого входить відшкодування частини вартості предмету лізингу в розмірі 19 412 грн. 02 коп., ПДВ 3 882 грн. 40 коп. та винагорода лізингодавцю в розмірі 27 611 грн. 86 коп., ПДВ 1 166 грн. 25 коп., а всього 23 294 грн. 42 коп.,

докази отримання яких містяться в матеріалах справи (а.с 69) і зазначене відповідачем не спростоване.

Правильність арифметичного розрахунку загальної суми лізингових платежів відповідачем не спростовано.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору щодо сплати лізингових платежів за 16-22 лізингові періоди звернувся до господарського суду та просив стягнути  заборгованість в розмірі 176 204 грн. 58 коп.

Пунктом 3.2 договору визначено, що лізингоодержувачу зобов'язується своєчасно сплачувати лізингодавцю всі передбачені даним договором платежі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.   

Статтями 526, 527 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів  за 16-22 лізингові  періоди  в розмірі 176 204 грн. 58 коп.

Також позивач просив господарський суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 720 грн. 17 коп. за період з 19.02.2010р. по 26.05.2010р.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Пунктом 3.16 договору передбачено, що якщо лізингоодержувач своєчасно не сплачує лізингові платежі та інші платежі, передбачені цим договором, він зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє на момент прострочення грошового зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.  

Судова колегія дійшла висновку, що дана сума нарахована відповідно до діючого законодавства і умов договору і підлягає стягненню.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 283 грн. 79 коп. 3% річних  за період з 22.06.2010р. по 17.08.2010р. та  45 грн. 30 коп. індексу інфляції за період з 22.06.2010р. по 12.07.2010р. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов п. 8.1.6.1 договору, просить стягнути на підставі п. 17.1.2 договору штраф в розмірі 6 254 грн. 85 коп.

Відповідно до п. 8.1.6.1 договору, лізингоодержувач зобов'язується періодично надавати лізингодавцю документи, що відображають свій фінансовий стан: для господарських товариств проміжну фінансову звітність (баланс та звіт про фінансові результати), завірену підписами осіб, що мають право першого й другого підпису банківських документів і печаткою –щокварталу, але не пізніше 20 календарних днів після завершення календарного кварталу; копії документів, що входять у  річну фінансову звітність, затверджену підписами осіб, що мають право першого й другого підпису банківських документів і печаткою –щорічно, але не пізніше 16 лютого календарного року, наступного за звітним; повний аудиторський висновок – щорічно (за наявності), до 16 лютого календарного року, наступного за звітним.

Судова колегія вважає, що сума штрафу в розмірі 6 254 грн. 85 коп. нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню.

Також позивач просив господарський суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 790 759 грн. 22 коп., які складаються з вартості втраченого у вигляді різниці між коштами, які були сплачені при придбанні предметів лізингу позивачем та коштами, які фактично позивач отримав внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу в розмірі 789 459 грн. 22 коп. та коштів, що сплачені позивачем за оцінку предмету в розмірі 1 300 грн.

В ході розгляду справи господарським судом позивач підстави позову в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не змінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання другою стороною.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна.   

Складовими збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

З наведеного вбачається, що позивачем не доведено наявності збитків з вартості втраченого у вигляді різниці між коштами, які були сплачені при придбанні предметів лізингу позивачем та коштами, які фактично позивач отримав внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу в розмірі 789 459 грн. 22 коп., причинного зв'язку між неправомірним діями особи, яка заподіяла шкоду і безпосередньо збитками.

В обґрунтування заявлених збитків в розмірі 1 300 грн. 00 коп., сплаченої позивачем за оцінку предмету лізингу ТОВ «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»посилається на договір про надання послуг №1007/1 від 01.07.2010р., звіт ТОВ «Рента Груп»від 13.07.2010р., рахунок фактуру №СФ-00380 від 14.07.2010р. та платіжне доручення №1286 від 15.07.2010р.

Разом з тим позивачем не доведено безпосередньо причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та суми  збитків в розмірі 1 300 грн. 00 коп., сплачених позивачем за оцінку предмету лізингу.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 790 759 грн. 22 коп. у зв'язку з їх недоведеністю.

Безпідставним є посилання позивача на відмову місцевим господарським судом у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

В заяві про вжиття заходів до забезпечення позову  позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ «А-строн»-   - технологічний транспортний засіб –фронтальний погрузчик марки «Вольво»BL61+, 2007 року випуску, шасі VCE0B61PH00010207, двигун №10498439, реєстраційний номер Т4493ДО, який належить ТОВ «А-строн»на підставі свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу серії ДО№028581, виданого Донецьким ТУ Дерміськпромнагляду, посилаючись на постанову про розшук майна боржника  Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

В матеріалах справи містяться докази того, що в Підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області знаходиться  на примусовому виконанні виконавчий напис нотаріусу   №ВМР780095 виданий 06.07.2010р. про звернення стягнення на технологічний транспортний засіб - фронтальний погрузчик марки «Вольво»BL61+, 2007 року випуску, шасі VCE0B61PH00010207, двигун №10498439, реєстраційний номер Т4493ДО і на яке державним виконавцем.

Здійснюючи виконання зазначеного виконавчого документу, державний виконавець повинен сприяти заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», серед яких можливо і накладення арешту на майно.

Забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. В обґрунтування заявленого клопотання позивачем не було представлено жодних доказів, з яких би вбачалось, що саме не вжиття такого запобіжного заходу, як накладання арешту на певне майно відповідача утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, яке буде прийнято за результатами розгляду справи №40/237.

При таких обставинах, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»м.Київ підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2010р. у справі №40/237 підлягає  скасуванню частково.

Витрати по сплаті державного мита, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»м.Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2010р. у справі №40/237 скасувати частково.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-строн»м.Красноармійськ Донецької області про стягнення 976 267 грн. 91 коп.  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-строн»(85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, б. 174, ЄДРПОУ 35470330, п/р 2600439886751 у ДФ ВАТ «Кредитпромбанк»в м.Донецьку, МФО 335593, ІПН 354703305168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»(03056, м.Київ, вул. Польова, б. 24д, ЄДРПОУ 35378830, п/р 2600615638 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 300335, ІПН 353788326588) 176 204 грн. 58 коп. -боргу, 1 720 грн. 17 коп. - пені, 45 грн. 30 коп. - індексу інфляції, 1 283 грн. 30 коп. - 3% річних, 6 254 грн. 85 коп. –штрафу, 1 855 грн. 09 коп. - державного мита  та 44 грн. 84 коп. - витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В залишковій частині рішення господарського суду Донецької області залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-строн»(85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, б. 174, ЄДРПОУ 35470330, п/р 2600439886751 у ДФ ВАТ «Кредитпромбанк»в м.Донецьку, МФО 335593, ІПН 354703305168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»(03056, м.Київ, вул. Польова, б. 24д, ЄДРПОУ 35378830, п/р 2600615638 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 300335, ІПН 353788326588) 927 грн. 55 коп. витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                             Н.В. Ломовцева

Судді:                                                                                      Т.М. Колядко

                                                                                О.А. Скакун

Надруковано:  6 прим.:

1-2. Позивачу (2 адр.);

3. Відповідачу;

4. У справу;

5. ДАГС;

6. ГСДО.