Постанова

від 18.01.2011 по справі 22/487

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.01.2011                                                                                           № 22/487

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Баранця  О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Тунік А.В. (представник за довіреністю);

 від відповідача - не з‘явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2010

 у справі № 22/487 ( .....)

 за позовом                               Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

 до                                                   ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення несплаченого страхового відшкодування в розмірі 13008 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2010 року, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» 12 498,00 грн. суми страхового відшкодування, 1 945,84 грн. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.  

Дане рішення мотивоване тим, що позовні вимоги в сумі 12 498,00 грн. (13 008,00 грн. – 510,00 грн. франшиза) є обґрунтованими у відповідності до положень Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав зазначених у листі за вих. № 302 від 11.03.2009 року свідчить про порушення Відповідачем умов страхування та положень Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отримання Відповідачем заяви з документами підтверджуючими настання страхового випадку, є підставою для здійснення виплати страхового відшкодування.

Щодо відшкодування по сплаті вартості автотоварознавчого дослідження, то зазначене не передбачено положеннями Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з чим в задоволені вимог в цій частині відмовлено.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2010 року в частині відмови у стягненні 1 209,60 грн. - витрат на проведення експертизи та прийняти нове рішення, яким возовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у Відповідача наявний обов‘язок сплатити Позивачу 1 209,60 грн. витрат на проведення експертизи згідно п. 34.2. Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 22/487.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду міста Києва, Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Чернігівської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2010 року повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.  

Так, апелянт стверджує, що не був повідомлений про настання страхового випадку у строки, передбачені ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також апелянт зазначає, що згідно висновку експерта № Т-9113 від 20.02.2009 року розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженої колонки паливо роздавальної TATSUNO 2048STD-U, склав 236,40 грн.

Рахунок-фактури № СФ-0000133 від 17.04.2009 року, висновок Чернігівської Торгово-промислової палати № ЧК-77 від 25.03.2009 року та висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.07.2010 року не можуть бути належними доказами, так як складені зі спливом значного проміжку часу з моменту ДТП, на підставі доказів, які, на думку апелянта, не є доведеними.     

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Чернігівської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 22/487.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду у зв‘язку із виробничою необхідністю розгляд справи № 22/487 доручено колегії у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф.., Чорна Л.В.

Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що обов‘язок повідомити Відповідача про настання страхового випадку Законом покладено на власника застрахованого транспортного засобу, який спричинив ДТП. Відповідач, надаючи відмову у виплаті страхового відшкодування, посилався на розмір шкоди, що менше франшизи, а не на невчасне повідомлення.    

Також Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» зазначає, що відповідно до ст. 38 зазначеного Закону Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у стоки і за умов, визначених ст. 33.  

Також Публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз»  зазначає, що право самостійно обирати експерта виникло у нього в порядку п.п. 34.1, 34.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».     

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» двічі свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час місце розгляду справи належним чином повідомлене.  

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

           Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, по договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_2) що укладений громадянином ОСОБА_1 з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» застраховано цивільно-правову відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 210700-20. Тип договору – 3 (ст. 15 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»), відповідно особами цивільно-правова відповідальність яких застрахована  за полісом є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с. 25/. Таким чином, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 210700-20 була застрахована у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант».

14 червня 2008 року громадянин ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 210700-20, державний номер НОМЕР_1 здійснив пошкодження паливно-роздавальної колонки на АЗК «ОККО» за адресою м. Чернігів, проспект Миру 194-А, що належить ПАТ «Концерн Галнафтогаз», що підтверджується договором купівлі-продажу від 06.07.2007 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с. 18-24/.

24.06.2008 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про страхове відшкодування /а.с 7-8/.

Листом за вих. 302 від 11.03.2009 року Відповідач, з посиланням на те, що висновком № Т-9113 від 20.02.2009 року розмір матеріального збитку якого було завдано становить 236,40 грн., що значно менше передбаченої договором франшизи, було відмовлено у виплаті страхового відшкодування /а.с. 9/.

Вину ОСОБА_2, яким допущено порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху, підтверджено постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 17.07.2008 року та притягнуто до адміністративної відповідальності /а.с. 5/.

Строк дії полісу встановлений з 27.05.2008 року по 26.05.2009 року, тоді як страхова подія із застрахованим автомобілем сталась 14.06.2008 року.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов‘язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров‘ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - повідомлення про страховий випадок. Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов‘язані: терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально; проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов‘язані зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або  експерт.

Відповідно до ст. 34 зазначеного Закону страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов‘язаний направити аварійного комісара або експерта на  місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з‘явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов‘язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Пунктом 37.4 вказаного закону передбачено право страховика за договором обов‘язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов‘язані з відшкодуванням збитків.

Як свідчать матеріали справи № 22/487, а саме висновок судової автотоварознавчої експертизи № 486Ц, який складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 30.07.2010 року. Згідно вказаного висновку вартість матеріального збитку автозаправної колонки Tatsuno Benc, тип колонки ВМР 2048.STD, яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 194а, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 14.06.2008 року за участю автомобіля ВАЗ 21070 реєстраційний номер НОМЕР_1 дорівнює вартості відновлювального ремонту і складає 13 008 грн. /а.с. 90-91/.

Зазначеною сумою визначена також вартість ремонтних робіт пошкодженої автозаправної колонки згідно з рахунком-фактурою № СФ-0000133 від 17.04.2009 року, а також вказаний розмір завданих збитків підтверджений експертним висновком Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати № ЧК-77 від 25.03.2009 року що виконаний на підставі заяви Позивача про проведення дослідження автозаправної колонки на предмет визначення її технічного стану /а.с. 6, 10-17/.

Таким чином, враховуючи безумовну франшизу в розмірі 510,00 грн., розмір збитків становить 12 498,00 грн.   

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов‘язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров‘я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені вимог в частині стягнення з Відповідача вартості експертизи, яка проводилась за заявою Позивача Чернігівською регіональною Торгово-промисловою палатою (висновок № ЧК-77 від 25.03.2009 року) в сумі 1 209,60 грн.

Окрім цього, у відповідності до п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 року за №142/5/2092 у разі потреби виклик   заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

              У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що  викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

              Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).

Доказів виконання зазначеного матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва              від 06.10.2010 року у справі № 22/487.

Доводи наведені Публічним акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Чернігівської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» в апеляційних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.          

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2010 року у справі № 22/487 залишити без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

2. Матеріали справи № 22/487 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.01.11 (відправлено)