Рішення

від 03.02.2011 по справі 20/309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/309

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.02.11 р.                                                                                    Справа № 20/309                               

Суддя господарського суду Донецької області  Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка  

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління, м.Часів Яр

про стягнення 474549,32 грн.

За участю представників:

від позивача: Цацуліна Т.О. – дов.

від відповідача: Літвіненко Г.О. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

          До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління, м.Часів Яр, про стягнення 474549,32 грн., з яких 449024,29 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію, 14823,40 грн. – сума пені, 7832,59 грн. – сума інфляції, 2869,04 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 02.04.03 р. № 820, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов № 03/330 від 03.02.11 р., в якому зазначив, що борг за спожиту електроенергію за договором № 820 від 02.04.03 р., за період з серпня 2010 р. – жовтень 2010 р. дорівнює 449024,29 грн.

Крім того, відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому просив суд зменшити розмір пені на 80% та розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення суду заперечив, про що надав суду письмові заперечення від 03.02.11 р., в яких просив суд відмовити відповідачу у задоволенні зазначених клопотань. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

02 квітня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (далі-Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 820 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно із п.2.2.2 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно із умовами додатку № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.  

13 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” та Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” було укладено угоду до договору на постачання електроенергії від 02.04.03 р. № 820.

Згідно із п.1 Угоди, у зв'язку з перетворенням державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” на комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником, та відповідним перейменуванням Горлівського районного управління ДВП “Укрпромводчормет” в Регіональне управління з експлуатації каналу КП “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником, преамбулу договору від 02.04.03 р. № 820 вважати такою:

“Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго”, далі – Постачальник електричної енергії, а в особі начальника Костянтинівського РЕМ Краматорських ЕМ Відлоги Володимира Івановича, що діє на підставі доручення № 256-07 від 30.03.07 р., з однієї сторони, та Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, далі – Споживач, в особі директора Часовоярського регіонального виробничого управління Корчевського Анатолія Сергійовича, що діє на підставі Положення від 04.09.07 р. № 4 та довіреності від 05.09.07 р. № 03-04”.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Статуту Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004 № 4/24-554 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.07 № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”. Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” є правонаступником прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”, у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”.

Отже, відповідач є правонаступником Споживача за Договором.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 474549,32 грн., з яких 449024,29 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію, 14823,40 грн. – сума пені, 7832,59 грн. – сума інфляції, 2869,04 грн. – сума 3% річних.

Відповідач проти позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

           Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

            Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.      

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії від 02.04.03 р. № 820, додатками до договору на постачання електричної енергії, Додатковими угодами до Договору, актами прийому-передачі, розрахунками, рахунками.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 449024,29 грн. – суми заборгованості за активну електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

  Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

  У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

  Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

  В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7832,59 грн. – суми інфляції, 2869,04 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача 14823,40 грн. – суму пені.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач є комунальним підприємством, фінансово-економічне положення підприємства, систематичні неплатежі населення за спожите водопостачання та  те, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є підприємством житлово-комунального господарства, яке здійснює центральне питне та технічне водопостачання населенню, суд зменшує розмір стягуваної пені на 20%, тобто до 11858,72 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси, частково задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 80%.

Клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області на 12 місяців суд залишає без задоволення, оскільки відповідач не надав суду доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, та враховуючи заперечення та майнові інтереси позивача.

Судові витрати покладаються на відповідача.

        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління, м.Часів Яр, – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 11858,72 грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління (84553, Донецька область, м.Часів Яр, вул.З.Космодем”янської, 3) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на рахунок із спеціальним режимом користування № 260323031295 філії Донецької обл. упр. ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131127) 449024,29 грн. – суму заборгованості за активну електричну енергію.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління (84553, Донецька область, м.Часів Яр, вул.З.Космодем”янської, 3) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок ВАТ „Донецькобленерго” № 26002301551830 у філії „Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області”, МФО 334550, ЄДРПОУ 00131127) 7832,59 грн. – суму інфляції, 2869,04 грн. – суму 3% річних, 11858,72 грн. – суму пені.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Часовоярського регіонального виробничого управління (84553, Донецька область, м.Часів Яр, вул.З.Космодем”янської, 3) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 4746,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

                                            Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.02.11 р.

                                                                                             Повне рішення складено 04.02.11 р.

Суддя                                                               Донець О.Є.