Постанова

від 25.01.2011 по справі 6/151-09-4647

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 6/151-09-4647

Колегія суддів Одеськог о апеляційного господарсько го суду у складі:

Головуючого судді: Бє ляновського В.В.,

Суддів: Ш евченко В.В.

Мир ошниченко М.А.

при секретарі - Рикові й О.М.

за участю представників:

Від позивача: Орез В.П.

Від 1 відповідача: Паюл Т.І ., Будник І.С.

Від 2 відповідача: не з' яви вся

Від 3 відповідача: не з' яви вся

Від 4 відповідача: не з' яви вся

Від 5 відповідача: не з' яви вся

Від 6 відповідача: не з' яви вся

Від 7 відповідача: не з' яви вся

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційну скаргу Відк ритого акціонерного товарис тва „Дунайводбуд - 18”

на рішення господарськ ого суду Одеської області

від 14.10.2010 року

по справі № 6/151-09-4647

за позовом: Відкритого а кціонерного товариства „Дун айводбуд - 18”

до відповідачів:

1. Товариства з обмеже ною відповідальністю „Дельф ін”;

2. Татарбунарської рай онної державної адміністрац ії Одеської області;

3. ОСОБА_5

4. ОСОБА_6;

5. ОСОБА_7;

6. ОСОБА_8;

7. ОСОБА_9

про визнання недійсним и рішень засновників ТОВ „Де льфін”, визнання недійсним с татуту ТОВ „Дельфін”, визнан ня недійсним установчого дог овору ТОВ „Дельфін”, визнанн я недійсним запису про прове дення державної реєстрації Т ОВ „Дельфін” та про зобов' я зання проведення державної р еєстрації припинення ТОВ „Де льфін”.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року В ідкрите акціонерне товарист во „Дунайводбуд - 18” звернулос я до господарського суду Оде ської області з позовом до То вариства з обмеженою відпові дальністю „Дельфін” та Татар бунарської районної державн ої адміністрації Одеської об ласті та уточнивши свої позо вні вимоги під час розгляду с прави згідно з заявою від 09.03.2010р . просило господарський суд в изнати недійсними рішення за сновників (учасників) Товари ства з обмеженою відпо відал ьністю «Дельфін»:

- від 15.10.2003р., оформлене пр отоколом № 1 від 15.10.2003р., про ство рення ТОВ «Дель фін»;

- від 14.04.2005р., оформлене прото колом від 14.04.2005р. № 3, про збільшен ня розміру статутного фонду та перерахунок розмірів част ок учасників;

- від 10.08.2005р., оформлене протоко лом № 4 від 10.08.2005р., про внесення з мін до статуту та викладення його в новій редакції;

- від 12.08.2005р., оформлене протоко лом від 12.08.2005р. № 5, про примусове виключення ВАТ «Дунайводбуд - 18»із учасників ТОВ „Дельфін ";

визнати недійсним установ чий договір від 15.10.2003р. про ство рення і діяльність ТОВ „Дель фін", посвідчений Татарбунар ською державною нотаріально ю конторою 15.11.2003р., реєстровий № 5861; визнати недійсним статут т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Дельфін”, за тве рджений загальними зборами з асновниками 15.10.2003р. і зареєстро ваний 26.11.2003р. Татарбунарською р айонною державною адміністр ацією Одеської області (з под альшими змінами та доповненн ями від 10.08.2005р., зареєстрованими 11.08.2005р., від 01.02.2007р., зареє стровани ми 27.05.2007р.); визнати недійсним за пис про проведення державної реєстрації товариства з обм еже ною відповідальністю «Де льфін», вчинений Татарбунарс ькою районною державною адмі ніст рацією Одеської області 26.11.2003р., та зобов'язати Татарбун арську районну державну ад м іністрацію Одеської області здійснити державну реєстрац ію припинення ТОВ «Дельфін».

На обґрунтування пр ед' явлених вимог позивач вк азував те, що ВАТ „Дунайводбу д - 18” у встановленому порядку не приймалося рішень про ств орення ТОВ „Дельфін”, визнач ення розміру своєї частки та часток інших учасників, про п орядок формування статутног о фонду, переліку майна, що пер едається до статутного фонду відповідача, затвердження т а внесення змін або доповнен ь до статуту.

Установчий договір в ід 15.10.2003 року про створення і ді яльність ТОВ „Дельфін” від і мені позивача був підписаний колишнім головою правління „Дунайводбуд - 18” ОСОБА_9, я кий не був уповноважений на п ідписання цього договору, пе редання майна до статутного фонду ТОВ „Дельфін”, прийнят тя участі у загальних зборах , і діяв зловмисно разом з інши ми учасниками з метою неправ омірного заволодіння майном ВАТ „Дунайводбуд - 18”, а тому ця угода є недійсною на підстав і ст. 48, ч. 1 ст. 57, ст. 63 ЦК УРСР, чинно го на той момент.

Статут ТОВ „Дельфін” , зареєстрований 26.11.2003 року Тата рбунарською райдержадмініс трацією, з урахуванням його н ової редакції, не містить від омостей, які згідно з законом повинні обов' язково в ньом у міститися, зокрема, відомос тей про порядок утворення ст атутного фонду, порядок оцін ки вкладів учасників, склад т а порядок внесення ними вкла дів, порядок розподілу прибу тків та збитків. Таким чином, д ержавна реєстрація ТОВ „Дель фін” відбулася в порушення в имог закону.

Подальше збільшення статутного фонду ТОВ „Дельфі н” та перерахунок розміру ча сток засновників через додат кові внески було зроблено в п орушення вимог закону, тому щ о на цей момент засновники не сплатили свої вклади в повно му обсязі, окрім того, установ чі документи ТОВ „Дельфін” т акої можливості не передбача ють.

Рішення загальних зб орів учасників ТОВ „Дельфін” від 12.08.2005 року, оформлене прото колом № 5, про примусове виключ ення позивача із складу учас ників, є підробленим, оскільк и зазначене рішення 12.08.2005 року н асправді не приймалося, а від повідний протокол було вигот овлено вже після подання дан ого позову.

Татарбунарська район на державна адміністрація не визнала позов посилаючись н а дотримання вимог Положення про державну реєстрацію суб ' єктів підприємницької дія льності, затвердженого поста новою Кабінету Міністрів Укр аїни від 26.05.1998р. № 740, при проведен ні державної реєстрації ТОВ „Дельфін” і невідповідність викладених у позовній заяві доводів позивача дійсним об ставинам справи та звернулас я до господарського суду з кл опотанням застосувати до поз овних вимог ВАТ „Дунайводбуд - 18” наслідків спливу трирічн ого строку позовної давності щодо звернення до суду відпо відно до ст. 267 ЦК України.

Ухвалою господарського с уду Одеської області від 11.02.2010 р оку до участі у справі в якост і інших відповідачів залучен о сторони спірного установчо го договору : ОСОБА_5, ОСО БА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Рішенням господарського с уду Одеської області від 14.10.2010 р оку (суддя - Демешин О.А.) у зад оволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Судове рішення мотивовано посиланнями на відсутність передбачених законом підста в для визнання оспорюваних р ішень, установчого договору, статуту та запису про провед ення державної реєстрації то вариства недійсними та дотри манням чинного законодавств а при створенні та діяльност і цього товариства.

В апеляційній скарзі ВАТ „Д унайводбуд - 18” просить зазнач ене рішення скасувати та при йняти нове рішення, яким позо вні вимоги задовольнити. При цьому скаржник посилається на те, що викладені в оскаржув аному рішенні суду висновки є суперечливими, обставини, щ о мають значення для справи і які суд визнав встановленим и, є недоведеними, при вирішен ні справи суд порушив норми м атеріального і процесуально го права, а також дійшов певни х висновків за неповно з' яс ованих обставин.

У відзивах на апеляц ійну скаргу Татарбунарська р айдержадміністрація та ТОВ „ Дельфін” заперечують проти ї ї задоволення, вказуючи на бе зпідставність викладених у н ій доводів і просять оскаржу ване рішення господарського суду залишити без змін, вважа ючи його законним і обґрунто ваним.

При цьому, додані ТОВ „Дельф ін” до свого відзиву в якості додаткових доказів документ и і матеріали судом апеляцій ної інстанції не прийнято ві дповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК Україн и, оскільки відповідач не обґ рунтовував неможливість їх п одання суду першої інстанції з причин, що не залежали від н ього.

За правилами встанов леними ч. 3 ст. 77 ГПК України в за сіданні суду оголошувалася п ерерва до 25.01.2011 року.

Про день, час і місце розгл яду апеляційної скарги сторо ни заздалегідь були повідомл ені належним чином, проте Тат арбунарська райдержадмініс трація, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБ А_9 не скористалися наданим законом правом на участь сво їх представників в засіданні суду. Нез' явлення представ ників сторін в судове засіда ння не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявни ми в справі матеріалами згід но з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК Ук раїни.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та запер ечення на неї, вислухавши поя снення представників сторін , дослідивши матеріали справ и, перевіривши правильність застосування судом норм мате ріального та процесуального права при прийнятті оскаржу ваного рішення, колегія судд ів вважає, що апеляційна скар га не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалі в справи, загальними зборами акціонерів ВАТ „Дунайводбуд - 18” від 16.05.2003р. було прийнято ріш ення про створення на базі ві дпочинку „Дельфін” курортно ї зони „Расєйка” товариства з обмеженою відповідальніст ю із залученням інвестицій в ід приватних осіб, з відділен ням товариства на єдиний под аток і свій баланс.

15.10.2003 року за участю ВАТ „Дуна йводбуд - 18” (від імені якого ді яв голова правління товарист ва ОСОБА_9) та приватних ос іб: ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОС ОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в ідбулися установчі збори зас новників товариства з обмеже ною відповідальністю „Дельф ін”, на яких було прийнято ріш ення, яке оформлено протокол ом № 1, про створення на базі ві дпочинку „Дельфін”, яка знах одиться за адресою: Одеська о бласть, Татарбунарський райо н, с. Приморське, курорт „Расєй ка”, товариство з обмеженою в ідповідальністю, підписання установчого договору та зат вердження статуту товариств а.

Згідно з умовами установчо го договору та статуту, затве рджених Татарбунарською рай онною державною адміністрац ією 26.11.2003 року, для забезпечення діяльності товариства за ра хунок грошових та майнових в кладів учасників створюєтьс я статутний фонд у розмірі 18500 г рн. Розмір вкладів та часток к ожного із учасників у статут ному фонді складає: ВАТ„Дуна йводбуд - 18” - 4995 грн. - 27%; ОСОБА_ 9 - 3145 грн. - 17%; ОСОБА_8 - 3145 гр н. - 17%; ОСОБА_6 - 3145 грн. - 17%; ОСО БА_5 - 3145 грн. - 17%; ОСОБА_7 - 925 грн. - 5%. Учасники зобов' язані повністю внести свій вклад н е пізніше 6 днів після реєстра ції товариства; товариство м ає право змінювати (збільшув ати або зменшувати) розмір ст атутного фонду. Збільшення с татутного фонду може бути зд ійснено лише після внесення повністю усіма учасниками св оїх вкладів (часток); товарист во створює резервний фонд у р озмірі 25% статутного фонду тов ариства. Резервний фонд ство рюється шляхом щорічних відр ахувань не менше як 5% чистого прибутку товариства до досяг нення необхідного розміру.

Розділом 3 статуту визначен о, що майно товариства склада ється з основних засобів та о боротних коштів, а також цінн остей, вартість яких відобра жена в балансі товариства. То вариство є власником майна п ереданого йому засновниками у власність; продукції вироб леної товариством у результа ті господарської діяльності ; іншого майна, набутого на під ставах, не заборонених чинни м законодавством.

14.04.2005 року зборами засновникі в ТОВ „Дельфін” було прийнят о рішення, яке оформлено прот околом № 3, про збільшення роз міру статутного фонду товари ства до 78000 грн. у зв' язку з тим , що протягом 2004-2005 років засновн ики вносили додаткові внески в розбудову бази, а також про перерахунок розміру часток у часників у статутному фонді товариства, а саме: ВАТ „Дунай водбуд - 18” - 5000 грн. - 6.4%; ОСОБА_9 - 17000 грн. - 21.8%; ОСОБА_8 - 17000 грн. - 21.8%; ОСОБА_6 - 17000 грн. - 21.8%; ОСО БА_7 - 6000 грн. - 7.7%; ОСОБА_5 - 16000 г рн. - 20.5%.

10.08.2005 року зборами засновникі в ТОВ „Дельфін” було прийнят о рішення, яке оформлено прот околом № 4, про затвердження но вої редакції статуту товарис тва, за якою місце знаходженн я товариства змінено на с. При морське, Курортна зона „Расє йка”, Татарбунарський район, а також визначено розмір ста тутного фонду товариства та розмір вкладів і часток його учасників відповідно до ріш ення від 14.04.2005р. Державну реєстр ацію змін до статуту ТОВ „Дел ьфін” було проведено Татарбу нарською райдержадміністра цією 11.08.2005 року.

12.08.2005 року загальними зборами учасників ТОВ „Дельфін” бул о прийнято рішення, яке оформ лено протоколом № 4, про примус ове виключення ВАТ „Дунайвод буд - 18” із складу учасників то вариства без відшкодування в несків в статутний фонд ТОВ „ Дельфін” у зв' язку з тим, що В АТ „Дунайводбуд - 18” ніяких вн есків до статуту ТОВ „Дельфі н” не вносило.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідноси ни виникли між сторонами з ус тановчого договору про створ ення та діяльність ТОВ „Дель фін”, підписаного учасниками товариства - сторонами, зат вердженого 15.10.2003 року загальни ми зборами учасників товарис тва, оформленого протоколом № 1 та зареєстрованого 26.11.2003р. Та тарбунарською районною держ авною адміністрацією Одеськ ої області.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративними є права особи, частка якої визн ачається у статутному капіта лі (майні) господарської орга нізації, що включають правом очності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певн ої частки прибутку (дивіденд ів) даної організації та акти вів у разі ліквідації останн ьої відповідно до закону, а та кож інші правомочності, пере дбачені законом та статутним и документами.

Під корпоративними віднос инами маються на увазі відно сини, що виникають, змінюютьс я та припиняються щодо корпо ративних прав.

Згідно з постановою Пленум у Верховного Суду України ві д 24.10.2008 року №13 „Про практику роз гляду судами корпоративних с порів” до підвідомчості господарських судів віднесе но справи, що виникають з корп оративних відносин у спорах між господарським товариств ом та його учасником (засновн иком, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновникам и, акціонерами) господарськи х товариств, що пов'язані зі ст воренням, діяльністю, управл інням та припиненням діяльно сті цього товариства. До к орпоративних належать спори за позовами учасників (засно вників, акціонерів) господар ського товариства, пов'язані з вимогами, зокрема, про визна ння недійсними установчих до кументів господарського тов ариства у зв'язку з порушення ми вимог законодавства щодо порядку їх прийняття та затв ердження.

Враховуючи наведене, спірн і відносини за своєю правово ю природою відносяться до ко рпоративних правовідносин, д о врегулювання яких застосов уються положення ЦК УРСР, Зак ону України „Про господарськ і товариства”, чинних на моме нт їх виникнення, та ЦК Україн и, ГК України, норми яких діють на час розгляду справи.

Предметом судового розгля ду даної справи є недійсніст ь установчого договору та ст атуту товариства, запису про проведення державної реєстр ації товариства, а також ріше нь загальних зборів учасникі в товариства, що стосувалися створення товариства, збіль шення статутного фонду товар иства, внесення змін до стату ту та виключення позивача з т овариства з підстав невідпов ідності їх вимогам закону.

Положеннями пунктів, 13, 14, 15 по станови Пленуму Верховного С уду України від 24.10.2008 року № 13 „Пр о практику розгляду судами к орпоративних спорів” передб ачено, що відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, ста тей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України „Пр о господарські товариства”, статей 27, 30 Закону України „Про державну реєстрацію юридичн их осіб та фізичних осіб - підп риємців суди вправі визнати недійсними установчі докуме нти товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відпо відають вимогам законодавст ва;

- порушення, допущені при пр ийнятті та затвердженні уста новчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення уста новчих документів порушують права чи охоронювані законо м інтереси позивача.

Положення установчих доку ментів господарських товари ств, які не відповідають вимо гам законодавства, не застос овуються.

При вирішенні спорів про ви знання установчих документі в господарського товариства недійсними господарським су дам необхідно розмежовувати правову природу статуту та у становчого (засновницького) договору товариства.

Статут юридичної особи за з містом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає пра вовий статус юридичної особи , оскільки він містить норми, о бов'язкові для учасників тов ариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затверджен ня та внесення змін до статут у.

Підставами для визнання ак та, в тому числі статуту, недій сним є його невідповідність вимогам чинного законодавст ва та/або визначеній законом компетенції органу, який вид ав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його при йняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім п равочином, оскільки затвердж ується (змінюється) загальни ми зборами учасників (заснов ників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, я кий здійснює представництво товариства. Не є статут і дого вором, тому що затверджуєтьс я (змінюється) не за домовлені стю всіх учасників (засновни ків, акціонерів) товариства, а більшістю у ѕ голосів акціон ерів чи простою більшістю го лосів учасників товариства ( статті 42, 59 Закону про господар ські товариства).

У зв'язку з цим при вирішенн і спорів щодо визнання стату ту недійсним не застосовують ся норми, які регламентують н едійсність правочинів.

Судам необхідно враховува ти, що з набранням чинності ЦК (статті 142, 153) договір про створе ння (заснування) АТ, ТОВ та ТДВ не регулює відносини між уча сниками (акціонерами) товари ства при здійсненні його дія льності і припиняє свою дію п ісля досягнення мети - створе ння та державної реєстрації товариства. Зазначені догово ри мають відповідати загальн им вимогам, що пред'являються до правочинів, і при розгляді спорів про визнання їх недій сними суди повинні керуватис я відповідними нормами про н едійсність правочинів.

Згідно з роз' ясненнями, що містяться в п. 5 постанови Пле нуму Верховного Суду України від 28.07.1978 року № 3 „Про судову пра ктику в справах про визнання угод недійсними” (що була чин ною на момент виникнення спі рних правовідносин) ст. 48 Ц К УРСР застосовується при по рушенні встановленого поряд ку вчинення громадянами і ор ганізаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи при пинення цивільних прав і обо в'язків, а також в інших випадк ах їх невідповідності вимога м чинного законодавства, якщ о для них не встановлені особ ливі правила визнання угод н едійсними (статті 45 - 47, 49 - 58 ЦК УРС Р).

Останнє означає, що у разі, к оли угода підпадає під дію сп еціальної норми, яка передба чає її недійсність, ст. 48 ЦК УРС Р до цієї угоди не застосовує ться, а застосовується спеці альна норма. А тому, при виріше нні даного спору слід керува тися нормами Закону України „Про господарські товариств а”.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Зак ону України „Про господарськ і товариства” (в редакції, що д іяла на момент укладення уст ановчого договору та затверд ження статуту товариства) ус тановчі документи повинні мі стити відомості про вид това риства, предмет і цілі його ді яльності, склад засновників та учасників, найменування т а місцезнаходження, розмір т а порядок утворення статутно го фонду, порядок розподілу п рибутків та збитків, склад та компетенцію органів товарис тва та порядок прийняття ним и рішень, включаючи перелік п итань, по яких необхідна квал іфікована більшість голосів , порядок внесення змін до уст ановчих документів та порядо к ліквідації і реорганізації товариства.

Статтею 51 вказаного Закону (в редакції, що діяла на момент укладення установчого догов ору та затвердження статуту товариства) передбачено, що у становчі документи товарист ва з обмеженою відповідальні стю, крім відомостей, зазначе них у статті 4 цього Закону, по винні містити відомості про розмір часток кожного з учас ників, розмір, склад та порядо к внесення ними вкладів.

З наявних в справі матеріал ів вбачається, що оспорювані установчий договір та стату т товариства містять необхід ні відомості, передбачені ци м Законом, зокрема, щодо розмі ру та порядку формування ста тутного фонду товариства, ви значення частки внеску у ста тутний фонд товариства кожно го з учасників товариства, по рядку їх внесення та відпові дальність учасників у разі н есплати своїх внесків, поряд ку розподілу прибутку та пок риття збитків, розміру і поря дку формування резервного фо нду, порядку передання (перех оду) часток у статутному фонд і.

Таким чином, оспорювані уст ановчий договір та статут ТО В „Дельфін” відповідають вим огам Закону України „Про гос подарські товариства”, оскіл ьки їхні умови містять необх ідні відомості, визначені ци м Законом, як обов' язкові.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України „Про госп одарські товариства” ві дсутність відомостей зазнач ених в ст. 4 Закону в установчи х документах є підставою для відмови у державній реєстра ції товариства.

А тому, оскільки оспорювані установчий договір та стату т товариства були зареєстров ані Татарбунарською районно ю державною адміністрацією О деської області 26.11.2003 року, то з азначене також спростовує до води позивача про невідповід ність установчих документів ТОВ „Дельфін” вимогам Закон у.

Як випливає з матеріалів сп рави, на момент створення ТОВ „Дельфін” діяльність ВАТ „Д унайводбуд - 18” здійснювалася на підставі статуту, зареєст рованого Татарбунарською ра йдержадміністрацією Одеськ ої області 15.01.1998 року.

Відповідно до п. 5.1 цього стат уту статутний фонд акціонерн ого товариства становить 351000 г рн. Згідно з положеннями пунк тів 8.2.3, 8.2.4 статуту повноваження щодо створення, реорганізац ії та ліквідації дочірніх пі дприємств, філій та представ ництв, затвердження їх стату тів та положень належать до в иключної компетенції загаль них зборів акціонерів і для п рийняття відповідного рішен ня необхідна кваліфікована б ільшість голосів у 3/4 акціонер ів, які беруть участь у зборах . Зазначені статутні положен ня акціонерного товариства в ідповідають приписам ст. 41 Зак ону України „Про господарськ і товариства” (в редакції, що д іяла на момент виникнення сп ірних правовідносин), яка від носить повноваження щодо ств орення, реорганізації та лік відації дочірніх підприємст в, філій та представництв, зат вердження їх статутів та пол ожень до виключної компетенц ії загальних зборів акціонер ів.

Також до компетенції загал ьних зборів акціонерів належ ать повноваження щодо затве рдження угод, укладених на су му, що перевищує 40% статутного фонду акціонерного товарист ва.

Відповідно до п. 8.3.5 статуту г олова правління вправі без д овіреності здійснювати всі д ії від імені акціонерного то вариства. Він уповноважений керувати поточними справами акціонерного товариства, ви конувати рішення загальних з борів акціонерів, представля ти акціонерне товариство в й ого відносинах з іншими юрид ичними та фізичними особами, державними та іншими органі заціями, вести переговори та укладати угоди від імені акц іонерного товариства.

Тобто, відповідно до статут них положень ВАТ „Дунайводбу д - 18” голова правління вправі без довіреності здійснювати всі дії від імені акціонерно го товариства, представляти інтереси підприємства та укл адати від його імені угоди. Бу дь - яких обмежень щодо суми уг од або переліку угод або ж дій , які не мав права здійснювати голова правління, статут акц іонерного товариства не міст ить.

Отже, приймаючи участь в уст ановчих зборах засновників Т ОВ „Дельфін” від 15.10.2003 року та п ідписуючи установчий догові р про створення і діяльність товариства і статут цього то вариства голова правління ВА Т „Дунайводбуд - 18” діяв відпо відно до наданих йому статут ом акціонерного товариства п овноважень та на виконання р ішення загальних зборів акці онерів від 16.05.2003р. про створення на базі відпочинку „Дельфін ” товариства з обмеженою від повідальністю із залученням інвестицій від приватних ос іб та мав право підписувати у становчий договір і статут т овариства. Оскільки ТОВ „Дел ьфін” не є дочірнім підприєм ством, філією або ж представн ицтвом ВАТ „Дунайводбуд - 18” у розумінні ст. 41 Закону Україн и „Про господарські товарист ва”, а є самостійною юридично ю особою, і затверджувати йог о статут акціонерне товарист во не уповноважено, тому для с творення ТОВ „Дельфін” не ви магалося прийняття рішення з агальними зборами акціонері в ВАТ „Дунайводбуд -18”. А також , оскількиустановчими докуме нтами ТОВ „Дельфін” розмір в кладу ВАТ „Дунайводбуд -18” в с татутний фонд товариства бул о визначено в сумі 4995 грн., що зн ачно менше, ніж 40% статутного ф онду акціонерного товариств а, то установчий договір не пі длягав затвердженню загальн ими зборами акціонерів ВАТ „ Дунайводбуд -18” відповідно до п. 8.2.3 свого статуту.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Закону Украї ни „Про господарські товарис тва” (в редакції, що діяла на м омент прийняття оспорюваних рішень товариства) зміни вар тості майна, внесеного як вкл ад, та додаткові внески учасн иків не впливають на розмір ї х частки у статутному фонді, в казаної в установчих докумен тах товариства, якщо інше не п ередбачено установчими доку ментами.

Відповідно до ст. 52 вказаног о Закону (в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюва них рішень товариства) до моменту реєстрації товарист ва з обмеженою відповідальні стю кожен з учасників зобов'я заний внести до статутного ф онду не менше 30 відсотків вка заного в установчих документ ах вкладу. Внесення до статут ного фонду грошей підтверджу ється документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повні стю внести свій вклад не пізн іше року після реєстрації то вариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначе ний строк учасник, якщо інше н е передбачено установчими до кументами, сплачує за час про строчки 10 відсотків річних з н едовнесеної суми.

Частиною 6 ст. 144 ЦК України пе редбачено, що збільшення статутного капіталу товарис тва з обмеженою відповідальн істю допускається після внес ення усіма його учасниками в кладів у повному обсязі. Поря док внесення додаткових вкла дів встановлюється законом і статутом товариства.

Пунктом 5.3 статуту ТОВ „Дель фін” також встановлено, що зб ільшення статутного фонду мо же бути здійснено лише після внесення повністю усіма уча сниками своїх вкладів (часто к).

Матеріалами справи підтве рджується відсутність будь - яких даних про те, що на момент прийняття загальними зборам и учасників ТОВ „Дельфін” рі шення від 14.04.2005р. про збільшення статутного фонду товариства та перерахунок розміру част ок учасників у статутному фо нді, усіма його засновниками були внесені свої вклади у по вному обсязі.

При цьому, не можуть бути пр ийняті до уваги посилання ві дповідача в обґрунтування за перечень проти позову, і з чим погодився місцевий суд, на до відку від 21.11.2009р. та заяву від 20.04.2 010р. щодо розміру внесків учас ників, як єдині докази внесен ня учасниками своїх вкладів, оскільки ці документи не є на лежними доказами у розумінні ст. 34 ГПК України підтверджен ня достовірності факту внесе ння учасниками своїх вкладів у статутний фонд товариства . Окрім того, зазначені в цих д окументах відомості об' єкт ивно нічим не підтверджені.

А тому, рішення загальних зб орів учасників ТОВ „Дельфін” від 14.04.2005р., яке оформлено прото колом № 3, а також рішення від 10. 08.2005р., яке оформлено протоколо м № 4, про внесення змін до стат уту товариства щодо збільшен ня статутного фонду та перер ахунку розміру часток учасни ків, не відповідають вимогам ст. ст. 51, 52 Закону України „Про г осподарські товариства”, ст. 144 ЦК України, а також порушува ли права і охоронювані закон ом інтереси позивача, оскіль ки в результаті їх прийняття розмір частки позивача у ста тутному фонді товариства бул о зменшено з 27% до 6.4%.

Згідно з положеннями ст. 11 За кону України „Про господарсь кі товариства” учасники товариства зобов'язані, зокр ема, додержуватися установчи х документів товариства і ви конувати рішення загальних з борів та інших органів управ ління товариства; виконувати свої зобов'язання перед това риством, в тому числі і пов'яза ні з майновою участю, а також в носити вклади (оплачувати ак ції) у розмірі, порядку та засо бами, передбаченими установч ими документами.

Статтею 64 вказаного Закону передбачено, що учасника товариства з обмеженою відп овідальністю, який системати чно не виконує або неналежни м чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями до сягненню цілей товариства, м оже бути виключено з товарис тва на основі рішення, за яке п роголосували учасники, що во лодіють у сукупності більш я к 50 відсотками загальної кіль кості голосів учасників това риства. При цьому цей учасник (його представник) у голосува нні участі не бере.

Право виключення учасника з товариства при невиконанн і ним положень установчого д оговору та статуту товариств а та у випадку, коли учасник св оїми діями перешкоджає досяг ненню товариством його мети, або діє всупереч інтересів т овариства, передбачено також п. 7.2 статуту ТОВ „Дельфін”.

На підтвердження майновог о вкладу ВАТ „Дунайводбуд -18” у статутний фонд товариства позивачем подано суду ксерок опії актів приймання - перед ачі основних засобів № 19, № 21 ві д 11.12.2003р. про передачу з свого ба лансу на баланс ТОВ „Дельфін ” адміністративно - господа рської будівлі та 14-ти дерев' яних будиночків, а також накл адних № 61, № 62 від 12.09.2003р. про перед ачу водонапірної ємкісті з к олодязем та КТП 63ква (трансфор маторної підстанції). Проте, к опії зазначених документів н е можуть бути прийняті до ува ги, оскільки всупереч вимога м ст. 36 ГПК України не засвідче ні належним чином, що взагалі унеможливлює їх оцінку. Окрі м того, в цих актах не визначен а вартість майна та не містит ься посилань на правовстанов люючі документи, які б підтве рджували право власності ВАТ „Дунайводбуд -18” на ці об' єк ти.

Накладні № 61, № 62 складені вза галі до прийняття рішення пр о створення ТОВ „Дельфін”.

Таким чином, матеріалами сп рави підтверджується відсут ність належних доказів про т е, що на момент прийняття зага льними зборами учасників тов ариства рішення від 12.08.2005р. про виключення ВАТ „Дунайводбуд -18” з товариства ним було внес ено свій вклад у розмірі 4995 грн . у статутний фонд товариства у повному обсязі.

Така поведінка позивача ро зцінюється як недбалість, в р езультаті якої існує вірогід ність настання для товариств а негативних наслідків у виг ляді зменшення свого статутн ого капіталу, між якими існує причинний зв' язок. Мотивом такої поведінки вірогідно є те, що голова правління ВАТ „Д унайводбуд -18” ОСОБА_9 одно часно є співзасновником това риства як фізична особа та ді яв з метою заволодіння майно м акціонерного товариства.

Отже, рішення загальних збо рів учасників ТОВ „Дельфін” від 12.08.2005р., яке оформлено прото колом № 5, про виключення позив ача з товариства прийнято з д отриманням вимог законодавс тва, а безпредметне тверджен ня позивача про те, що цей прот окол є підробленим, об' єкти вно нічим не підтверджено.

Що стосується позовних вим ог про визнання недійсним за пису про проведення державно ї реєстрації ТОВ „Дельфін”, в чиненого Татарбунарською ра йонною державною адміністра цією 26.11.2003 року, та зобов' язанн я останньої здійснити держав ну реєстрацію припинення ТОВ „Дельфін”, то колегія суддів вважає, що дані вимоги задово ленню не підлягають з огляду на те, що вони є похідними від вимог про визнання недійсни ми установчого договору від 15.10.2003р. про створення і діяльніс ть ТОВ „Дельфін” та статуту о станнього.

Разом з тим, у відповідності до ст.76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починаєть ся з дня виникнення права на п озов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про п орушення свого права. Відпов ідно до п.6 прикінцевих та пере хідних положень ЦК України, п равила Цивільного кодексу Ук раїни про позовну давність з астосовуються до позовів, ст рок пред'явлення яких, встано влений законодавством, що ді яло раніше, не сплив до набран ня чинності цим Кодексом.

Оскільки перше оскаржуван е рішення прийнято зборами 15.1 0.2003 року, загальний строк позов ної давності до набрання чин ності норм ЦК України не спли в, а тому до спірних правовідн осин слід застосовувати норм и саме ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК Україн и позовна давність - це строк, у межах якого особа може звер нутися до суду з вимогою про з ахист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визнач ено, що загальна позовна давн ість встановлюється тривалі стю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України ви значено, що перебіг позовної давності починається від дн я, коли особа довідалася або м огла довідатися про порушенн я свого права або про особу, як а його порушила.

Позивач стверджує, що про ст ворення ТОВ „Дельфін” та інш і обставини, викладені у позо вній заяві, він дізнався лише у листопаді 2006 року після отри мання копії вироку Татарбуна рського районного суду Одесь кої області від 10.10.2006 року у спр аві № 1-117/2006, який набув законної сили 27.10.2006 року, і саме тоді поча вся перебіг строку позовної давності.

Проте, наявні в справ і матеріали свідчать про те, щ о на всіх загальних зборах уч асників ТОВ „Дельфін”, на яки х приймалися оспорювані ріше ння, приймав участь голова пр авління ВАТ „Дунайводбуд-18”, я кий діяв в межах наданих йому повноважень, отже саме в моме нт прийняття цих рішень пози вач міг дізнатися про поруше ння свого права.

Посилання позивача на те, що строк позовної давності н а спірні правовідносини не п оширюється, оскільки корпора тивне право є особистим нема йновим правом судом до уваги не прийнято, оскільки ст.10 Зак ону України "Про господарськ і товариства" передбачено та кож майнові права учасника т овариства - право на отриман ня частки прибутку (дивіденд ів) пропорційно частці кожно го з учасників. Таким чином, пр аво участі у товаристві має е кономічний зміст, а тому не то тожне поняттю особистого нем айнового права визначеного в ст.269 ЦК України з урахуванням ч. 1 ст.91 ЦК України.

Незважаючи на перелік нале жних йому прав як учаснику то вариства, позивач, починаючи з дня проведення загальних з борів, на яких було прийнято р ішення про створення ТОВ „Де льфін” (15.10.2003р.) і до моменту звер нення із позовом до господар ського суду (14.09.2009р.), не здійснюв ав права на захист своїх прав як учасника товариства.

Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставо ю для їх припинення, крім випа дків встановлених законом. В изначення перебігу строку по зовної давності знаходиться у взаємозв'язку із правом поз ивача на здійснення своїх ци вільних прав як учасника тов ариства і здійсненням права на захист цих прав. Нездійсне ння позивачем своїх прав не в ідноситься до тих причин, які від нього не залежали і свідч или б про обмеження його дієз датності. У випадку належног о використання своїх прав на даних як учаснику товариства , позивач міг дізнатися про по рушення свого права, у вигляд і рішення зборів учасників у день проведення цих зборів.

Також не заслуговує на уваг у і посилання позивача на те, щ о його не було повідомлено пр о час та місце проведення збо рів, порядку денного тощо, що п ризвело до позбавлення позив ача можливості взяти участь у таких загальних зборах, оск ільки спростовується наявни ми в справі належними доказа ми, які беззаперечно свідчат ь про те, що він приймав участь у всіх зборах.

Позов ВАТ „Дунайвод буд-18” подано до господарсько го суду 14.09.2009 року. Перебіг стро ку позовної давності для поз ивача розпочався 16.10.2003 року, з н аступного дня від дати прийн яття зборами засновників від повідного рішення про створе ння ТОВ „Дельфін”, підписанн я установчого договору та за твердження статуту товарист ва від 15.10.2003р. За останнім оспор юваним рішенням загальних зб орів учасників від 12.08.2005р. про в иключення з товариства переб іг строку позовної давності для позивача розпочався 13.08.2005 р оку, з наступного дня від дати прийняття цього рішення. Від повідно до ст. 257 ЦК України заг альна позовна давність встан овлюється тривалістю у три р оки. Таким чином, на день зверн ення позивача до суду із дани м позовом строк загальної по зовної давності сплив.

Згідно з ст. 267 ЦК Україн и позовна давність застосову ється судом лише за заявою ст орони у спорі, зробленою до ви несення ним рішення.

Сплив позовної давності, п ро застосування якої заявлен о стороною у спорі, є підставо ю для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними п ричини пропущення позовної д авності, порушене право підл ягає захисту.

За змістом зазначен ої норми відповідну заяву ма є бути зроблено в суді першої інстанції до моменту прийня ття ним рішення по суті заявл ених вимог.

Як вбачається з матер іалів справи, Татарбунарська районна державна адміністра ція Одеської області подала до суду клопотання від 26.10.2009р. (т .1, а.с.82), в якому просила застосу вати до позовних вимог ВАТ „Д унайводбуд-18” наслідки сплив у трирічного строку позовної давності відповідно до ст. 267 Ц К України. Оскільки відповід ачем заявлено про застосуван ня позовної давності до спір них правовідносин, а в ході зд ійснення судового проваджен ня позивачем не надано доказ ів, які б підтверджували пова жність причин пропуску строк у позовної давності, колегія суддів приходить до висновк у про відмову у задоволенні п озову повністю за спливом ст року позовної давності.

Слід зазначити, що мі сцевий господарський суд фак тично ухилився від досліджен ня та правової оцінки вищевк азаних обставин, які мають іс тотне значення для справи.

Разом з тим, оскільки м ісцевий господарський суд в цілому прийняв правильне ріш ення про відмову у задоволен ні позову, то його резолютивн у частину слід залишити без з мін з урахуванням викладеног о у мотивувальній частині да ної постанови.

З урахуванням наведе них правових положень та вст ановлених обставин справи, к олегія суддів вважає, що дово ди, викладені позивачем в апе ляційній скарзі, є необґрунт ованими, оскільки вони спрос товуються зібраними по справ і доказами, ретельно дослідж еними судом апеляційної інст анції, і не відповідають вимо гам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обс тавин колегія суддів не знах одить законних підстав для п овного чи часткового задовол ення вимог апеляційної скарг и.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК У країни, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скарг у Відкритого акціонерного то вариства „Дунайводбуд - 18” зал ишити без задоволення.

Рішення господарського с уду Одеської області від 14.10.2010 р оку у справі № 6/151-09-4647 залиш ити без змін з урахуванням ви кладеного у мотивувальній ча стині даної постанови.

Постанова набирає з аконної сили з дня її прийнят тя і може бути оскаржена у кас аційному порядку до Вищого г осподарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.