Рішення

від 12.02.2008 по справі 3/495

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/495

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/495

12.02.08

За позовом    Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут

                       автоматики»

До                      Приватного підприємства «ТРК «Славія ТБ»

Про                       повернення та звільнення орендованих приміщень

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача            Іванов О.В. –по дов. № 0101/392 від 03.07.07

Від відповідача       Дашкеєв В.Г. –генеральний директор

У засіданні брали участь

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.02.2008 оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»про зобов'язання Приватного підприємства «ТРК «Славія ТБ» повернути об'єкт оренди по договору № 53/1 від 01.04.2002, а саме нежитлові приміщення : кімнати №№ 514, 514а, 519, 519а, 424, загальною площею 161,40 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нагірна, 20 та зобов'язання Приватного підприємства «ТРК «Славія ТБ» звільнити займані приміщення по договору № 53/1 від 01.04.202 : кімнати №№ 514, 514а, 519, 519а, 424, загальною площею 161,40 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нагірна, 20

Позивачем 25.12.2007 до канцелярії суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зміну позовних вимог, в якій заявник просить виселити відповідача з займаних приміщень за договором оренди № 53/1 від 01.04.2002 (кімнати №№ 514, 514а, 519, 519а, 424) загальною площею 161,80 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Нагірна, 20 повернувши їх позивачу.

Позивачем 05.02.2008 до канцелярії суду подано додаткові пояснення до позовних вимог, в яких зазначено, що відповідач належним чином був повідомлений про закінчення строку дії договору оренди № 53/1 від 01.04.2002 листом від 03.07.2006 № 0101/329, який відповідач отримав під розписку та надав на нього відповідь від 06.07.2006 № 117/06, листом від 26.02.07 № 0101/113, завірену копію якого відповідач надав у матеріали справи № 35/97, листом від 03.04.07 № 0101/199, який було відправлено рекомендованим листом на адресу відповідача 03.04.07. Також зазначає, що обставини щодо припинення дії договору оренди № 53/1 від 01.04.2002 були досліджені і встановлені у справі № 35/197 та у справі № 4/268.

У письмовому відзиві відповідач зазначає, що беручи до уваги відсутність додатків до позову, який надіслано позивачем не може повно та всебічно сформулювати відзив, але судячи з тексту позовної заяви повідомляє наступне. Питання по суті викладене позивачем у позові перекликається з питаннями щодо виконання позивачем вимог договору оренди № 53/1 від 01.04.2007 укладеного між сторонами (справа № 4/268). Відповідач не вважає договір оренди розірваним оскільки позивачем не виконані його умови не в частині розірвання (відповідне повідомлення за договором, ані в частині повідомлення, як того вимагає Закон при розірванні договорів оренди майна (ст.778 ч. 3 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст. 5 ГПК України). Листами № 16/07 від 05.03.2007 та 26/07 від 07.03.2007 відповідач висловлював свою думку щодо розірвання договору оренди та повернення приміщення. Ці листи залишились без уваги по суті. Вважає, що на підставі ст. 33 ГПК України позов не підлягає задоволенню, а тому просить в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2002 року між Науково-виробничим підприємством «Київський інститут автоматики»(орендодавець) (правонаступником якого є позивач, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2007 № 4/268) та Приватним підприємством ТРК «Славія ТБ»(орендар) було укладено договір оренди № 53/1 індивідуально визначеного нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить до державної власності (далі - договір).

У відповідності до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 54,80 кв. м., розташоване за адресою: вул. Нагірна, 20 у будинку, що знаходиться на балансі орендодавця, з метою розміщення офісу резидента України.

Відповідно до пункту 2.1 договору, орендар вступає  у строкове платне користування приміщенням у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі приміщення.

З акта приймання-передачі приміщення, складеного і підписаного сторонами, вбачається що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення загальною площею 54,80 кв. м. (кімн. 514, 514а) згідно договору оренди від 01.04.2002 № 53/1 01 квітня 2002 року.    

01 травня 2002 року до договору № 53/1 від 01.04.2002 була укладена додаткова угода № 1 про оренду додатково нежитлового приміщення площею 11,40 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 20, які були передані орендарю за актом приймання-передачі від 01.05.2002.

01 серпня 2005 року до договору № 53/1 від 01.04.2002 була укладена додаткова угода № 2 про оренди додатково нежитлового приміщення площею 95,20 кв. м.,  розташованого за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 20, які були передані орендарю за актом приймання-передачі від 01.08.2005.

Таким чином, загальна площа приміщень, які перебували в орендному користуванні відповідача становила 161,40 кв. м.

Відповідно до частини першої статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно пункту 10.1 договору, цей договір є укладеним строком на один рік, що діє з 01.04.2002 до 31.03.2003 включно. Згідно додаткових угод № 1 від 01.05.2002 та № 2 від 01.08.2005 до договору оренди № 53/1 від 01.04.2002, термін їх дії триває до припинення дії договору оренди № 53/1 від 01.04.2002.

Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відповідності до частини шостої статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 10.6 договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, договір вважається продовженим ще на один рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Таким чином, за відсутності у обох сторін заяв про припинення дії договору оренди від 01.04.2002 № 53/1, його дію було продовжено до 31.03.2004, потім до 31.03.2005, потім до 31.03.2006, потім до 31.03.2007.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2007 на адресу відповідача позивачем було направлено заяву пр припинення дії договору оренди у зв'язку із закінченням строку на який він був укладений, що підтверджується копією реєстру рекомендованих листів та касовим чеком.

З наявних у матеріалах справи листів ПП «Славія ТБ»також вбачається, що йому було відомо про намір позивача не продовжувати дію договору після закінчення терміну його дії, тобто після 31.03.2007. Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.07 № 35/197, яке має преюдиційне значення для даної справи у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлено обставини щодо небажання позивача продовжувати дію договору оренди № 53/1 від 01.04.2002 після закінчення строку, на який він був укладений.

Таким чином, зважаючи на те, що після закінчення строку дії договору, а саме, після 31.03.2004, позивач заявив відповідачу про свій намір припинити дію договору оренди № 53/1 від 01.04.2002 і не продовжувати його дію на новий строк, з 31 березня 2007 року дія договору оренди № 53/1 від 01.04.2002 припинилася.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження … орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до пункту 2.4 договору, у разі припинення цього договору приміщення повертається орендарем орендодавцю за відповідним актом приймання-передачі. Приміщення вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 5.6 договору на орендаря також покладено обов'язок повернути орендоване приміщення у разі припинення дії договору.   

Матеріалами справи підтверджується, що після закінчення терміну дії договору відповідач орендовані приміщення не звільнив і не передав їх за актом приймання-передачі позивачу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, у зв'язку з припиненням дії договору оренди, відповідач зобов'язаний звільнити орендовані на підставі договору оренди  № 53/1 від 01.04.2002 приміщення та передати їх за актом приймання-передачі позивачу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинен довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування тверджень позивача суду не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне підприємство «ТРК Славія ТБ»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 17/10, м. Київ, вул. Нагірна, 20, код 24376394) із займаних приміщень за договором оренди № 53/41 від 01.04.2002 (кімн. №№ 514, 514а, 519, 519а, 424) загальною площею 161,8 кв. м., що розташовані  за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 20.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «ТРК Славія ТБ»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 17/10, м. Київ, вул. Нагірна, 20, код 24376394) повернути Державній науково-виробничій корпорації «Київський інститут автоматики»(м. Київ, вул. Нагірна, 22, код 05796251) об'єкт оренди за договором оренди № 53/1 від 01.04.2002 (кімн. №№ 514, 514а, 519, 519а, 424) загальною площею 161,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 20.

4. Стягнути з Приватного підприємства «ТРК Славія ТБ»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 17/10, м. Київ, вул. Нагірна, 20, код 24376394) на користь Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»(м. Київ, вул. Нагірна, 22, код 05796251) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В.Сівакова