Постанова

від 05.02.2008 по справі 15/267-07-7301

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/267-07-7301

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" лютого 2008 р. Справа № 15/267-07-7301

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін в засіданнях суду 04.12.2007р., 25.12.2007р.:

від позивача не з'явилися,

від Виконавчого комітету Одеської міської ради Кіхтенко О.С.,

від ПП “Гермес-В” не з'явилися,

представники сторін в засідання суду 05.02.2008р. не з'явилися

розглянула апеляційну скаргу

Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області

від 15.10.2007р.

у справі № 15/267-07-7301

за позовом ПП “Зевс-4”

до Виконавчого комітету Одеської міської ради; ПП “Гермес-В”

про визнання права власності на майно, визнання рішення і договору недійсними.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2007р., яка надіслана сторонам у справі 13.11.2007р., прийнята до провадження та призначена до розгляду на 04.12.2007р. апеляційна скарга Виконавчого комітету Одеської міської ради.

За правилами ст.77 ГПК України в засіданні суду 04.12.2007р. розгляд справи відкладено на 25.12.2007р., в засіданні суду 25.12.2007р. —на 05.02.2008р.

Ухвалою голови Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2007р. строк розгляду апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради продовжено до 09.02.2008р.

Сторони вважаються повідомленими належним чином про час і місце засідань господарського суду апеляційної інстанції, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

До початку судового засідання 05.02.2008р. на адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання, підписане директором ПП “Зевс-4”, про відкладення розгляду даної справи через зайнятість в засіданні Верховного Суду України.

Порадившись, колегія суддів відмовила в задоволенні вказаного клопотання, оскільки 09.02.2008р. закінчується встановлений приписами ст.102 ГПК України процесуальний строк розгляду апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради, продовжений за правилами ст.69 ГПК України. Крім того, стороною у справі є ПП “Зевс-4”, представником якого в судовому засіданні згідно із ст.28 ГПК України може бути керівник позивача, представники повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також за довіреністю інші особи. Між тим, ПП “Зевс-4”, маючи достатньо часу для надання відзиву та своїх міркувань з приводу доводів апеляційної скарги, не направило до господарського суду апеляційної інстанції уповноваженого представника та не скористалось передбаченим ст.22 ГПК України правом на участь в засіданнях апеляційного господарського суду, а, відтак, розгляд справи в апеляційному порядку здійснено за відсутності представника підприємства.

ПП “Зевс-4” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради та ПП “Гермес-В” про визнання права власності на нежиле приміщення першого поверху площею 22,5 м2, яке складається з 2-1 –підсобне приміщення, що знаходиться у літ. “В” за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,42, визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.03.2006р. № 304 та договору на право забудови від 17.03.2006р. № 219/кс.

Рішенням місцевого господарського суду від 15.10.2007р. (суддя Петров В,С.) зі справи № 15/267-07-7301 позовні вимоги ПП “Зевс-4” задоволено в повному обсязі, судові витрати покладено на відповідачів порівну.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Виконавчий комітет вважає, що господарським судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на наявність постанови Апеляційного суду м. Києва зі справи № 22-1074а/06, якою скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва, відмовлено в позові Шнякіну С.О. до Виконавчого комітету Одеської міської ради та ПП “Гермес-В”, предметом якого є теж саме рішення та договір. Крім того, на думку Виконавчого комітету Одеської міської ради спір із даної справи підлягає розгляду за правилами КАС України, тобто повинен бути розглянутий адміністративним судом, а господарському суду слід припинити провадження згідно із п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування оскарженого судового рішення, виходячи з наступного:

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.03.2006р. № 304 надано дозвіл ПП “Гермес-В” на подальше проектування та будівництво 5-поверхового офісного центру із паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,42 після оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою згідно із чинним законодавством. При цьому ПП “Гермес-В” зобов'язано вжити заходи щодо відселення громадян, які проживають у цьому будинку (додаток № 1), знести споруди, розташовані за вказаною адресою, отримати дозвіл на будівництво тощо. Завершення будівництва передбачено до кінця ІV кварталу 2007р.

На підставі вказаного рішення між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ПП “Гермес-В” укладено договір від 17.03.2006р. № 219/кс на право забудови, предметом якого є надання ПП “Гермес-В” (забудовник) від імені міськвиконкому права забудови земельної ділянки в межах відводу по вул. Успенська,42 в м. Одесі строком до IV кварталу 2007р. для здійснення будівництва офісного центру, а також комплексного благоустрою прилеглої території.

Вважаючи, що вищевказані рішення та договір порушують право власності ПП “Зевс-4” на приміщення, останній звернувся до господарського суду із відповідним позовом, який задоволено повністю.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позову про визнання права власності ПП “Зевс-4” на нежитлове приміщення першого поверху площею 22,5 м2 в буд. № 42 по вул. Успенській (Чичеріна) в м. Одесі. Право власності ПП “Зевс-4” на вказаний об'єкт нерухомості підтверджується витягом, виданим КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” від 03.08.2007р. № 15467365, згідно із яким ПП “Зевс-4” є власником цього майна на підставі договору купівлі-продажу реєстр. № 1287 від 03.07.2007р. При цьому колегія суддів відзначає відсутність будь-яких заперечень відповідачів стосовно цих вимог позивача.

Між тим, посилаючись на доводи позивача стосовно відсутності в рішенні міськвиконкому від 17.03.2006р. № 304 та додатку до нього будь-якої інформації про ПП “Зевс-4” як власника приміщення в буд. по вул. Успенській,42 в м. Одесі та відселення його із власного приміщення із наданням компенсації або іншого приміщення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність рішення органу місцевого самоврядування, яким порушуються права підприємства, оскільки спірні рішення та договір передбачають знесення буд. № 42 по вул. Успенській в    м. Одесі та будівництво офісного центру, внаслідок чого позивач буде позбавлений права володіння, користування та розпорядження власним майном.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсним рішення  Виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.03.2006 р. № 304 та договору від 17.03.2006р. № 219/кс, господарський суд Одеської області виходив із приписів ст.ст.16,21 ЦК України, якими передбачено способи захисту порушеного права та право суду скасувати правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Проте господарським судом не наведено жодних доказів порушення Виконавчим комітетом Одеської міської ради на день прийняття оспорюваного рішення чинного законодавства України або фактів, які б свідчили про перевищення повноважень міськвиконкомом, що є обов'язковими умовами при вирішенні питання про визнання рішення недійсними, яке порушує цивільні права та інтереси третіх осіб.

При цьому судова колегія відзначає, що спірне рішення міськвиконкому прийняте та договір між відповідачами підписаний 17.03.2006р., у той час як право власності у ПП “Зевс-4” на приміщення в буд. № 42 по вул. Успенській у м. Одесі згідно із витягом КП “МБТІ та РОН” виникло тільки 03.08.2007р., тобто значно пізніше, ніж оформлені оспорювані документи, що, на думку суду апеляційної інстанції, позбавило відповідачів по справі можливості врахувати права позивача на частину споруди, яка підлягає знесенню.

З огляду на зазначені обставини, висновок господарського суду Одеської області щодо визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.03.2006р. № 304 та договору на право забудови від 17.03.2006р. № 219/кс суперечить обставинам справи та нормам матеріального права.

Стосовно доводів скаржника про непідвідомчість господарським судам справ, порушених за позовом про визнання недійсними в даному випадку рішення міськвиконкому, колегія суддів відзначає:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної    юрисдикції —це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган  місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому  числі на виконання делегованих повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли в зв'язку із наданням рішенням виконкому Одеської міськради від 17.03.2006р.   № 304 дозволу ПП “Гермес-В” на подальше проектування та будівництво 5-поверхового офісного центру із паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,42 та, з огляду на зазначене, виселенням у інші квартири громадян, які проживають у вказаному будинку, а також знесенням останнього та  оформленням права користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим і було укладено договір від 17.03.2006р. № 219/кс.

Отже, предметом спору в цій частині позову є право на проектування, знесення старої будівлі, будівництво офісного центру, право користування земельною ділянкою ПП “Гермес-В” та право власності на приміщення в цій же будівлі ПП “Зевс-4”, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу.

Відтак, між даними особами існує спір про право, що, в свою чергу, виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Доводи скаржника про неврахування господарським судом першої інстанції наявності рішення суду про той же предмет спору судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки ст.35 ГПК України не передбачено обов'язковість фактів, встановлених рішенням адміністративного суду, для  господарського суду.

За таких обставин, оскаржене судове рішення від 15.10.2007р. зі справи № 15/267-07-7301 слід частково скасувати та в позові відмовити в частині визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.03.2006р. № 304 та договору між відповідачами від 17.03.2006р. № 219/кс.

Керуючись ст.ст.77,85,99,101-105 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2007р. зі справи № 15/267-07-7301 частково скасувати.

В задоволенні позову ПП “Зевс-4” про визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.03.2006р. № 304 “Про надання дозволу ПП “Гермес-В” на подальше проектування та будівництво 5-поверхового офісного центру із паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,42” та договору на право забудови від 17.03.2006р., укладеного між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та ПП “Гермес-В”, відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ПП “Зевс-4” на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради 28,33 грн. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати наказ.

Видати Виконавчому комітету Одеської міської ради довідку на повернення з Державного бюджету України надлишково сплаченого державного мита в сумі 8,5 грн.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.Т. Пироговський

Судді

В.І. Картере

В.І. Жеков

Повний текст постанови підписано 11.02.2008р.