Ухвала

від 18.03.2008 по справі 15/267-07-7301

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/267-07-7301

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

18 березня 2008 р.                                                                                   № 15/267-07-7301  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши

касаційну скаргуПриватного підприємства "Зевс-4"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду

від05.02.2008 року

у справі№ 15/267-07-7301

господарського судуОдеської  області

за позовомПриватного підприємства "Зевс-4"

доВиконавчого комітету Одеської міської радиПриватного підприємства "Гермес-В"

провизнання права власності на майно, визнання рішення і договору недійсними

в с т а н о в и в :

Касаційна скарга Приватного підприємства "Зевс-4" від 20.02.2008 року на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року у справі № 15/267-07-7301 не приймається до розгляду та повертається судом, оскільки до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому  розмірі.

Згідно частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Підпунктом “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено ставку державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50% ставки, обчислюваної з оспорюваної суми.

Згідно підпункту ”в” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, яке справляється із позовних заяв немайнового характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку позовні вимоги складаються із позову немайнового характеру про визнання права власності на нежитлове приміщення, визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 17.03.2006 року, визнання  недійсним договору  на право забудови від 17.03.2006 року № 219кс (50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції  складає 42,50 грн). Проте позивачем згідно з наданою квитанцією № 17 від 20.02.2007 року сплачено державне мито в розмірі 22,50 грн.,  що  є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду, згідно пункту 4 частини 1  статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення зазначеного недоліку позивач не позбавлений можливості подати належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом  4  частини 1 статі  1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

                                         У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Зевс-4" від 20.02.2008 року на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року у справі № 15/267-07-7301 та додані до неї документи  повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддяТ.Добролюбова  

судді:

Т.Гоголь  

В.Швець