Рішення

від 01.02.2011 по справі 9/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/1

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.02.11 р.                                                                                    Справа № 9/1                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О. А.

При секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСТЕР ВОСТОК”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „ВІСС-ТЕК”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 10 410грн.00коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Завгородній О.С. – представник (за довіреністю №1 від 01.02.2011р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ОСТЕР ВОСТОК”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „ВІСС-ТЕК”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 10 410грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу товарів №3-01 від 11.03.2010р., специфікацію б/н від 11.03.2010р. до наведеного договору, накладну №КР-20 від 11.03.2010р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей ААВ №789822 від 11.03.2010р., претензію №26 від 30.03.2010р., відзив на претензію №7/2 від 02.04.2010р., акт звіряння б/н від 02.04.2010р.

Відповідач 26.01.2011р. надав відзив на позовну заяву б/н від 26.01.2011р., відповідно з яким останній визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №8132388 Товариство з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „ВІСС-ТЕК”, м.Донецьк станом на 17.01.2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

11.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОСТЕР ВОСТОК”, м.Донецьк, та Товариством з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „ВІСС-ТЕК”, м.Донецьк укладений договір купівлі-продажу товарів №3-01, відповідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: блок качающий 20 у зборі (п.1.1 договору).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо купівлі-продажу товару за договором купівлі-продажу товарів №3-01 від 11.03.2010р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що передання товарів від продавця до покупця за цим договором здійснюється не пізніше ніж в двохденний строк після підписання договору.

Загальна кількість товару, його асортимент та ціна визначаються сторонами у специфікації, що є додатком №1 до цього договору (п.1.2 договору).

11.03.2010р. сторонами підписано специфікацію б/н від 11.03.2010р. до договору купівлі-продажу товарів №3-01 від 11.03.2010р., якою останні визначили кількість, асортимент та ціну товару.

За твердженням позивача, на виконання умов договору останнім на адресу відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 10 410грн.00коп., що підтверджує накладною №КР-20 від 11.03.2010р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Належність наведеної накладної до предмету спору перевірена судом.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного вище товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначеній накладній в графі „отримав”, печаткою підприємства відповідача та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей ААВ №789822 від 11.03.2010р., а отже прийнятий відповідачем без заперечень (копія довіреності додана до матеріалів справи).

Відповідно до п.8.1 договору, покупець зобов'язується сплатити продавцеві загальну ціну товару протягом двох днів з моменту одержання товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком оплати отриманого відповідачем за накладною №КР-20 від 11.03.2010р. товару є 13.03.2010р.

За твердженням позивача, відповідач вартість отриманого товару не оплатив, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 10 410грн.00коп. за договором купівлі-продажу товарів №3-01 від 11.03.2010р., що також підтверджується актом звіряння б/н від 02.04.2010р., підписаний представниками та акцептований печатками сторін.

У зв'язку з несплатою заборгованості позивач 30.03.2010р. надав відповідачу претензію №26 від 30.03.2010р. про погашення заборгованості.

У відповідь на зазначену претензію відповідач направив позивачу відзив на претензію №7/2 від 02.04.2010р., відповідно до якого відповідач визнає вимоги позивача в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 10 410грн.00коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Одночасно, як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 10 410грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСТЕР ВОСТОК”, м.Донецьк щодо стягнення заборгованості в розмірі 10 410грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                        ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСТЕР ВОСТОК”, м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „ВІСС-ТЕК”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 10 410грн.00коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „ВІСС-ТЕК” (за адресою: пр-т. Павших комунарів, б.61, м. Донецьк, 83014, код ЄДРПОУ 36617219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСТЕР ВОСТОК” (за адресою: вул. Батищева, б.2 А, м. Донецьк, 83004, р/р 26007019985001 в ВАТ КБ „Південкомбанк” м.Донецька, МФО 335946, код ЄДРПОУ 36936017) суму заборгованості в розмірі 10 410грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 104грн.10коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 01.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                                                               Марченко О.А.                               

Повне рішення складено 07.02.2011р.