Рішення

від 13.01.2011 по справі 9/197-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/197-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2011 р.                                                                  Справа № 9/197-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16     тел. 239 72 81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/197-10                                                                                                                         13.01.2011 р.  

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Полімерагропостач”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Ареал Бізнесу”

Про стягнення 353982,47 грн.             

                                                                                                                         Суддя  Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: Кравченко О.М.  ( дов. б/н від 10 .12.2010р.)

від відповідача:  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Полімерагропостач” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ареал Бізнесу” про стягнення 353 982,47 грн.                     

Ухвалою суду від 01.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 16.12.2010 р. зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 01.12.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою.

        16.12.2010 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.12.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

        Відповідно до частини першої п. 1 ст. 77 ГПК України, в разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу господарський суд відкладає розгляд справи.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 16.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 13.01.2011 р.

10.01.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає повністю та просить суд розглянути справу № 9/197-10 без участі відповідача.

В судове засідання 13.01.2011 року представник відповідача вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.12.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.          

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду від  01.12.2010 р. та 16.12.2010 р. були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та Довідці ЄДРПОУ, а саме: Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова,3, але відповідач жодного разу не з'явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/197-10 двічі відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений та надіслав відзив, в якому просить суд розглянути справу без його участі, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Полімерагропостач” (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ареал Бізнесу” (відповідачем) укладено договір поставки № 47 (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язується передати у замовлені строки другій –відповідачу, товар, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Предмет поставки зазначається у накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 3.2 договору передача товару від позивача відповідачу здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що поставляється. Дата, вказана відповідачем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару позивачем.

Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару (п. 5.2 договору).

За ствердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Полімерагропостач”, на виконання умов Договору, надало відповідачу товар, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною.

В якості доказів передачі товару позивач долучив до матеріалів справи видаткову накладну № РН-000047 від 24.09.2010 р. на суму 353982,47 грн., підписану уповноваженими представниками сторін та скріплені їх мокрими печатками (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи), а також довіреність відповідача на отримання товару № 14 від 24.09.2010 р. (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

Відповідно до п. 6.1 договору відповідач повинен оплатити поставлений товар не пізніше 5 календарних днів з дати поставки товару позивачем, тобто відповідач повинен був перерахувати зазначені кошти позивачу до 30.09.2010 р.

За ствердженням позивача, відповідач не здійснив оплату за отриманий товар за вищезазначеною накладною у встановлений п. 6.1 договору термін, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 353982,47 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 03.10.2010 р. позивач направив відповідачу претензію № 107 з вимогою про оплату відповідачем заборгованості за договором.

08.10.2010 р. відповідач направив позивачу відповідь № 33/10, зі змісту якої вбачається, що відповідач посилається на відсутність коштів, як на основну підставу неможливості виконання грошового зобов'язання за договором.

Рішення суду є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК  України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов'язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судових засідання жодного разу не з'явився; доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав; зі змісту відзиву на позов вбачається, що відповідач проти позовних вимог не заперечує.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 353982,47 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України суми,  які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.   

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84  ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -  

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал Бізнесу»(08700, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова,3, код ЄДРПОУ 36018819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерагропостач» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна,4, код ЄДРПОУ 32302816) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 353 982 (триста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 47 коп. основної заборгованості та судові витрати: державне мито у сумі 3540 (три тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

         Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                               Л.В. Сокуренко

        Рішення суду підписано 25.01.2011 р.

 Суддя                                                                                Сокуренко Л. В.