Ухвала

від 03.02.2011 по справі 5020-5/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

03 лютого 2011 року справа № 5020-5/174

За скаргою:          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

                    (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

на дії:           Підрозділу примусового виконання рішень

          відділу Державної виконавчої служби

          Головного управління юстиції у місті Севастополі

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 88-А)

у справі           Закритого акціонерного товариства „Магазин № 55”

за позовом:          (99011 м. Севастополь, вул. Суворова, 29)

до:                    Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

Севастопольської міської Ради

(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:          Управління культури та туризму

Севастопольської міської державної адміністрації

(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

про спонукання виконати певні дії,

суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

орган виконання судових рішень (Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у місті Севастополі) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

стягувач (ЗАТ „Магазин № 55”) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

скаржник (боржник) (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

боржник (Севастопольська міська Рада) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

третя особа (Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

ВСТАНОВИВ:

24.12.2010 до господарського суду надійшла скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі, у якій боржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати постанову від 03.12.2010 про накладення штрафу.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 28.12.2010 скарга прийнята до провадження (суддя Дмитрієв В.Є.) та призначена до розгляду в судовому засіданні на 20.01.2011.

У засіданні суду 20.01.2011 оголошена перерва до 03.02.2011 о 15:00.

На виконання розпорядження керівника апарату суду № 2 від 31.01.2011 скаргу прийнято до провадження суддею Головко В.О.

У судове засідання 03.02.2011 учасники судового процесу явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до частини другої статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі надав відзив на скаргу, в якому просить в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на правомірність накладення штрафу за невиконання в добровільному порядку судового рішення. Крім того, орган ДВС посилається на відсутність потреби у винесенні постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження з одного відділу до іншого, оскільки стягувач звернувся за виконанням рішення суду безпосередньо до Підрозділу /том 2, арк. с. 65-69/.

Також, в матеріалах справи міститься письмова думка Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації, зі змісту якої вбачається клопотання про розгляд скарги без участі представника управління культури. Крім того, надаються пояснення по суті виконання судового рішення /том 2, арк. с. 58-59/.

Розглянувши скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, суд визнав її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини першої статті 3 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, за судовими наказами.

Виконавче провадження відкривається державним виконавцем на підставі виконавчого документа (ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”).

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, серед іншого, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі –виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження”).

15.12.2010 на адресу Фонду комунального майна СМР надійшла постанова Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі від 03.12.2010 про накладення на боржника штрафу в розмірі 510,00 грн. у зв'язку з невиконанням у наданий для добровільного виконання строк рішення господарського суду м. Севастополя згідно з наказом, виданим 26.11.2009 у справі № 5020-5/174 за позовом ЗАТ „Магазин № 55” до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Севастопольської міської ради, за участю в якості третьої особи Управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації, про визнання незаконними дій Фонду комунального майна з розгляду заяви позивача про приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення. Скаржник вважає дану постанову від 03.12.2010 незаконною та винесеною з перевищенням повноважень.

Згідно з вимогами статті 7 Закону України „Про державну виконавчу службу” працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

На реалізацію вказаного принципу і спрямовано процесуальний порядок примусового виконання судових рішень органами державної виконавчої служби.

Гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні забезпечуються, зокрема, правом сторони виконавчого провадження оскаржити постанову про стягнення виконавчого збору (ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження”).

Дослідивши матеріали виконавчого провадження та справи № 5020-5/174, суд встановив наступне.

16.12.2010 головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі (далі –Підрозділ) було відкрито виконавче провадження з виконання рішення у справі № 5020-5/174 за наказом від 26.11.2010 /том 2, арк. с. 70/.

Цією постановою боржника (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) зобов'язано добровільно виконати рішення суду у строк до 22.12.2009.

У зв'язку з невиконанням у наданий для добровільного виконання строк зазначеного рішення суду, 03.12.2010 Підрозділом винесено постанову про стягнення з боржника (Фонду комунального майна СМР) штрафу в розмірі 510,00 грн. /том 2, арк. с. 43-44/.

За приписами статті 87 Закону України „Про виконавче провадження”, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб –від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника –юридичну особу –від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Відповідно до частини другої статті 201 Закону України „Про виконавче провадження” на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень:

1)          за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади;

2)          за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.

Суд зазначає, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради не відноситься до жодного з перелічених у пункті 1 частини другої статті 201 Закону України „Про виконавче провадження” органів, зокрема, не є міською радою чи будь-яким іншим територіальним підрозділом органу державної влади.

Так, відповідно до пункту 2 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради від 12.11.2002 № 339 (в редакції рішення Севастопольської міської ради від 26.01.2010 № 9128) (далі –Положення), Фонд комунального майна Севастопольської міської ради є виконавчим органом Севастопольської міської ради по управлінню майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Севастополя /том 2, арк. с. 46-50/.

Водночас, згідно з пунктом 3 Положення, Фонд є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного гербу України та своїм найменуванням, штампи, бланки та інші реквізити.

Крім того, сума штрафу, яка підлягає стягненню з Фонду комунального майна СМР (510,00 грн.), є значно меншою за рівень, встановлений пунктом 2 частини другої статті 201 Закону України „Про виконавче провадження” (5000000,00 грн.).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Оскільки виконання рішення про стягнення з боржника –Фонду комунального майна Севастопольської міської ради –суми штрафу в розмірі 510,00 грн. не належить до компетенції Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Севастополі, суд вважає, що відкриття виконавчого провадження здійснено з порушенням компетенції Підрозділу.

Отже, питання виконання виконавчих документів відносно Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, згідно з якими він є боржником, не належить до компетенції Підрозділу, а тому будь-які виконавчі дії щодо виконання Підрозділом наказу господарського суду м. Севастополя від 26.11.2010 у справі № 5020-5/174 про стягнення з боржника штрафу в сумі 510,00 грн. є неправомірними.

Доводи органу Державної виконавчої служби щодо „відсутності потреби у винесенні постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження з одного відділу до іншого” відхиляються судом, зважаючи на таке.

Дійсно, в установленому Міністерством юстиції України порядку на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах державної виконавчої служби. Про прийняття до виконання виконавчого провадження або передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого виноситься вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого провадження.

Але така ситуація може мати місце лише тоді, коли в іншому органі державної виконавчої служби чи в іншого державного виконавця є на виконанні якесь відкрите виконавче провадження.

При цьому, оскільки при передачі виконавчого провадження виноситься відповідна постанова, яка доводиться до відома сторін виконавчого провадження, то, в разі незгоди, сторона виконавчого провадження може оскаржити таку постанову в установленому порядку.

В даному випадку орган державної виконавчої служби вийшов за межі повноважень, наданих йому Законом України „Про виконавче провадження”, і здійснив певні виконавчі дії на підставі виконавчого документа, який прийнято до виконання із порушенням територіальної підвідомчості.

Таким чином, доводи скаржника щодо винесення органом виконання судових рішень оскаржуваної постанови з перевищенням власних повноважень знайшли своє підтвердження.

З урахуванням наведених правових норм та встановлених судом обставин вбачається наявність підстав для задоволення скарги Фонду комунального майна СМР в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.          Скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі з приводу винесення постанови від 03.12.2010 про накладення на боржника штрафу в сумі 510,00 грн. у справі № 5020-5/174 задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі про накладення на Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради штрафу в сумі 510,00 грн. за невиконання у встановлений строк рішення господарського суду                          м. Севастополя за наказом від 26.11.2010 у справі № 5020-5/174.

3.          Постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі від 03.12.2010 про накладення на боржника штрафу в сумі 510,00 грн. у справі № 5020-5/174 визнати недійсною.

Суддя                                                      підпис                                        В.О.Головко