Ухвала

від 13.07.2011 по справі 5020-5/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

13 липня 2011 року справа № 5020-5/174

За скаргою:           Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

                    (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

на дії           Підрозділу примусового виконання рішень

          відділу Державної виконавчої служби

          Головного управління юстиції у місті Севастополі

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 88-А)

щодо винесення постанови від 30.05.2011 про накладення на боржника штрафу в розмірі 1020,00 грн

у справі          Закритого акціонерного товариства „Магазин № 55”

за позовом:           (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 29)

до          1.          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради,

                    (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

          2.          Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:           Управління культури та туризму

Севастопольської міської державної адміністрації

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

про спонукання виконати певні дії,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

скаржник (боржник) (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

стягувач (ТОВ „Магазин № 55”) –Писарькова О.М., директор, наказ № 11 від 14.09.2010;

орган виконання судових рішень (Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у місті Севастополі) –явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

ВСТАНОВИВ:

15.06.2011 до господарського суду надійшла скарга Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі, в якій боржник просить визнати неправомірними дії Підрозділу щодо винесення постанови від 30.05.2011 про накладення на боржника –Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради штрафу в розмірі 1020,00 грн, та скасувати зазначену постанову.

Відповідно до частини другої статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Ухвалою від 21.06.2011 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.07.2011.

У засідання суду 13.07.2011 скаржник (боржник) та суб'єкт оскарження (орган виконання судових рішень) явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином у встановленому порядку, про причини неявки суд не сповістили.

Відповідно до частини другої статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, суд визнав її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частин першої та другої статті 17 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, за наказами господарських судів.

Виконавче провадження відкривається державним виконавцем на підставі виконавчого документа (ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження”).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, серед іншого, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження”).

03.06.2011 на адресу Фонду комунального майна СМР надійшла постанова Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі від 30.05.2011 про накладення на боржника штрафу в розмірі 1020,00 грн у зв'язку з невиконанням у наданий для добровільного виконання строк рішення господарського суду м. Севастополя згідно з наказом, виданим 26.11.2009 у справі № 5020-5/174 за позовом ЗАТ „Магазин № 55” до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Севастопольської міської ради, за участю в якості третьої особи Управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації, про зобов'язання боржника здійснити приватизацію об'єкта –вбудованих нежитлових приміщень цокольного поверху житлового трьохповерхового будинку, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, загальною площею 264,80 м2 шляхом викупу ЗАТ „Магазин № 55” /том 3, арк. с. 3-5/.

Скаржник вважає дану постанову від 30.05.2011 незаконною та винесеною з перевищенням повноважень.

Згідно з вимогами статті 7 Закону України „Про державну виконавчу службу” працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

На реалізацію вказаного принципу і спрямовано процесуальний порядок примусового виконання судових рішень органами державної виконавчої служби.

Гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні забезпечуються, зокрема, правом сторони виконавчого провадження оскаржити постанову про накладення штрафу (ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження”).

Дослідивши матеріали виконавчого провадження та справи № 5020-5/174, суд встановив наступне.

16.12.2009 начальником Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі (далі –Підрозділ) було відкрито виконавче провадження з виконання рішення у справі № 5020-5/174 за наказом від 26.11.2009 /том 2, арк. с. 70/.

Цією постановою боржника (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) зобов'язано добровільно виконати рішення суду у строк до 22.12.2009.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, на адресу боржника неодноразово були надіслані вимоги на підставі статей 5, 6 Закону України „Про виконавче провадження”, щодо виконання рішення суду та обов'язкової явки до державного виконавця для проведення виконавчих дій (останню вимогу надіслано 12.05.2011 за вих. 2797/195/1-10 із встановленням строку виконання –до 19.05.2011).

Відповідно до вимог статті 76 Закону України „Про виконавче провадження” 19.05.2011 державним виконавцем був складений акт про невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку та неповідомлення про причини невиконання.

На підставі зазначеного, постановою головного державного виконавця Підрозділу від 30.05.2011 на боржника (Фонд комунального майна СМР) накладено штраф в розмірі 1020,00 грн /том 3, арк. с. 4-5/.

За приписами статті 89 Закону України „Про виконавче провадження”, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника –фізичну особу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб –від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника –юридичну особу –від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 201 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції Закону, яка діяла до 09.03.2011) на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, а згідно з частиною другою статті 21 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції Закону, який набрав чинності 09.03.2011) –на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень:

1)          за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2)          за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Суд зазначає, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради не відноситься до жодного з перелічених у пункті 1 частини другої статті 21 Закону України „Про виконавче провадження” органів, зокрема, не є міською радою чи будь-яким іншим територіальним підрозділом органу державної влади.

Так, відповідно до пункту 2 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради від 12.11.2002 № 339 (в редакції рішення Севастопольської міської ради від 26.01.2010 № 9128) (далі –Положення), Фонд комунального майна Севастопольської міської ради є виконавчим органом Севастопольської міської ради по управлінню майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Севастополя /том 3, арк. с. 6-10/.

Водночас, згідно з пунктом 3 Положення, Фонд є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного гербу України та своїм найменуванням, штампи, бланки та інші реквізити.

Крім того, на виконанні Підрозділу перебуває рішення у немайновому спорі, а отже, відсутня й друга ознака підвідомчості спірного виконавчого провадження відділу (Підрозділу) примусового виконання рішень, передбачена пунктом 2 частини другої статті 21 Закону України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Оскільки виконання рішення про зобов'язання боржника –Фонду комунального майна Севастопольської міської ради здійснити приватизацію об'єкта –вбудованих нежитлових приміщень цокольного поверху житлового трьохповерхового будинку, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, загальною площею 264,80 м2 шляхом викупу ЗАТ „Магазин № 55” не належить до компетенції Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Севастополі, суд вважає, що будь-які виконавчі дії у межах виконавчого провадження щодо виконання Підрозділом наказу господарського суду м. Севастополя від 26.11.2010 у справі № 5020-5/174, в тому числі й накладення на боржника штрафу в розмірі 1020,00 грн є неправомірними.

Тобто в даному випадку орган державної виконавчої служби вийшов за межі повноважень, наданих йому Законом України „Про виконавче провадження”, і здійснив певні виконавчі дії на підставі виконавчого документа, який прийнято до виконання із порушенням територіальної підвідомчості.

Таким чином, доводи скаржника щодо винесення органом виконання судових рішень оскаржуваної постанови з перевищенням власних повноважень знайшли своє підтвердження.

З урахуванням наведених правових норм та встановлених судом обставин вбачається наявність підстав для задоволення скарги Фонду комунального майна СМР в повному обсязі.

При цьому суд звертає увагу суб'єкта оскарження на те, що аналогічне питання –„щодо правомірності накладення на боржника штрафу в розмірі 510,00 грн” вже розглядалось судом і ухвалою від 03.02.2011 /том 2, арк. с. 81-85/, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 /том 2, арк. с. 135-149/ доводи скаржника (Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради) були визнані обґрунтованими, дії Підрозділу –протиправними, а відповідну постанову –недійсною.

Утім, орган виконання судових рішень не взяв до уваги, викладене в ухвалі господарського суду м. Севастополя від 03.02.2011 та постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 у справі № 5020-5/174, у зв'язку з чим знову прийняв неправомірне рішення про накладення на боржника штрафу в розмірі 1020,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.          Скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі з приводу винесення постанови від 30.05.2011 про накладення на боржника штрафу в сумі 1020,00 грн у справі № 5020-5/174 задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі щодо винесення постанови від 30.05.2011 про накладення на Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради штрафу в сумі 1020,00 грн за невиконання у встановлений строк рішення господарського суду м. Севастополя за наказом від 26.11.2010 у справі № 5020-5/174.

3.          Постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у місті Севастополі від 30.05.2011 про накладення на боржника штрафу в сумі 1020,00 грн визнати недійсною.

Суддя                                                                      підпис                                                 В.О. Головко