Постанова

від 17.01.2011 по справі 33/90-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/90-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2011 року                                    Справа №  33/90-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді: Верхогляд Т.А (доповідач)

суддів:  Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі:  Корх Д.В.

за участю представників сторін:

від відповідача: Іваненко Яна Сергіївна, довіреність №37  від 27.07.10,  представник;

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Будшляхмаш" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 року  у  справі № 33/90-09

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Восток 2006"  про визнання наказу від 08.05.2009 року таким, що не підлягає виконанню

у справі

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Будшляхмаш", м. Київ 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Восток 2006",                                м. Дніпропетровськ

про стягнення 745 256 грн. 50 коп.           

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 року по справі № 33/90-09 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Будшляхмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Восток 2006"  задоволені  та стягнуто з відповідача на користь позивача 412 500 грн. основного боргу, 8 500 грн. 3% річних, 5 298 грн. 97 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.05.2009 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 21.04.2009 року.

        13.10.2010 року ТОВ "Восток 2006"   у порядку ст. 117 ГПК України звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2009 року у даній справі таким, що не підлягає виконанню.

        Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від  18.11.2010 року (суддя Рудовська І.А.) заяву ТОВ "Восток 2006"  задоволено, наказ визнано таким, що не підлягає виконанню.

        Ухвала мотивована положеннями ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  (в редакції Закону №2343-ХІІ зі змінами і доповненнями) та ч. 4 ст. 117 ГПК України, а також посиланням на те, що позивач не заявив свої вимоги до відповідача, які є конкурсними, в процедурі провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Восток 2006", тому вони вважаються погашеними.

       Не погоджуючись з ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відповідачу у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити. При цьому скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 124 Конституції  України,  ст. 115, 117  ГПК України,  ст. ст. 34, 36  Закону України

"Про виконавче провадження", ст.ст. 12, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

        Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу законною, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

        В судове засідання по розгляду апеляційної скарги представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду про направлення йому 21.12.2010 року ухвали про прийняття апеляційної скарги. Враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.  102 ГПК України, справа розглянута за відсутності скаржника.

        Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

        Як вбачається з матеріалів справи,  ухвалою господарського суду Дніпропетровської області  від 30.04.2010 року порушено провадження у справі № Б 24/132-10 про банкрутство ТОВ  "ВОСТОК-2006" (а.с.48).

         19.06.2010 року в газеті "Голос України" № 112 (4862) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Восток-2006" (а.с.57).

20.08.2010 року ухвалою суду затверджено реєстр кредиторів і визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в строк, встановлений для їх подання (а.с.51-53).  

Згідно з п. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст.14 Закону.

Статтею 14 вищевказаного Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі якою затверджує реєстр вимог кредиторів, а зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, грошові вимоги позивача у даній справі, підтверджені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2009 року (справа № 33/90-09, а.с.39-40), існували до 30.04.2010 року, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Восток-2006", а тому  відповідно до ст. 1 Закону є конкурсними.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2010 року затверджено мирову угоду від 10.09.2010 року та припинено провадження у справі № Б24/132-10.  

Господарський суд правомірно зазначив, що заборгованість позивача вважається погашеною на підставі ч. 2 ст. 14 Закону №2343.

Наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло позивача від обов'язку звернення із заявою про визнання його грошових вимог до боржника.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги колегією суддів в силу наступного:

Відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з підстав передбачених статтею 117 ГПК України, частина 4 якої надає право господарському суду визнати наказ таким, що не підлягає виконанню у разі коли його видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В силу ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, до відносин, які мали місце в справі про банкрутство, норми ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження" застосовуються з урахуванням особливостей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акта.  

За вказаних обставин до інших підстав, в розумінні ч. 4 ст. 117 ГПК України,  слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону №2343, за приписами ст. 1 якого погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування граничного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постановах від 2 жовтня 2007 року у справі № 6/73, від 19 серпня 2008 року у справах № 36/114, 12/111, 3/321.

З огляду на відповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог скаржника щодо скасування вказаної ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -          

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 року у справі №33/90-09 залишити без змін.                        

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Т.А. Верхогляд

Суддя                                                                                          Л.М. Білецька

Суддя                                                                                          І.В. Тищик

           Підписано в повному обсязі 24.01.2011 року.