Постанова

від 24.01.2011 по справі 3/133-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2011 року Справа № 3/133-10

Дніпропетровськ ий апеляційний господарськи й суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Моро за В.Ф. (доповідача),

суддів: Науменка І .М., Голяшкіна О.В.

при секретарі: Деббіш Г.В .

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, до в. від 03.02.2010 р.

від відповідача: Маєвськ а Д.В., дов. від 20.07.10 р.

від третьої особи-1: не з' яв ився;

від третьої особи-2: не з' яв ився

розглянувши апеляційну ск аргу товариства з обмеженою відповідальністю «АМО»на рі шення господарського суду Дн іпропетровської області ві д 22.10.10 р. у справі № 3/133-10

за позовом фізичної осо би-підприємця ОСОБА_3, с. Д ослідне, Дніпропетровського району

до товариства з обмежен ою відповідальністю «АМО», м . Дніпропетровськ

за участю третіх осіб без са мостійних вимог на предмет с пору:

приватне підприємство VTL»(т ретя особа-1), м. Харків

приватне підприємство «Гл едіс»(третя особа-2), м. Дніпроп етровськ

про визнання недійсни м договору

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 р. позивач звер нувся з позовом про визнання недійсною лізингової угоди №ОЕМ02_39624_03 від 25.06.2008 р., укладеної з відповідачем. В обґрунтуван ня позову послався на її неві дповідність вимогам ст. 203, ст. 806 ЦК України, мотивуючи це ти м, що обумовлена зазначеним д оговором техніка ним не отри мувалась та перебуває у факт ичному користуванні інших ос іб.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 22.10.2010 р. (суддя Юзіков С.Г.) вказаний позов задоволено, в изнано недійсною зазначену л ізингову угоду, укладену між сторонами у справі. Рішення с уду першої інстанції мотивов ано тим, що відповідач, зважаю чи на умови договору поставк и щодо набуття ним права влас ності після сплати 20% вартост і техніки, не набув на неї прав а власності на момент уклада ння лізингової угоди, оскіль ки вказана сума була ним пере рахована пізніше. Крім того, с уд першої інстанції пославс я на те, що договір поставки, н а підставі якого відповідаче м придбавалась відповідна те хніка (баштові крани) не місти ть її індивідуалізуючи ознак , у зв' язку з чим зробив висно вок про відсутність беззапе речних доказів належності са ме відповідачеві на праві вл асності техніки, переданої п озивачу у лізинг на підставі оспорюваної лізингової угод и.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відпо відачем подано апеляційну ск аргу про його скасування та п рийняття нового про відмову в задоволенні позову. Апеляц ійна скарга мотивована поруш енням норм матеріального та процесуального права, невідп овідністю висновків, викладе них в оскаржуваному рішенні обставинам справи та неповне з' ясування обставин, що маю ть значення для справи. Посил ається на те, що техніка була фактично передана позивачу у лізинг згідно підписаних с торонами актів приймання-пер едачі, придбана відповідачем та оплачена згідно договорі в поставки, укладених з треть ою особою-1.

Треті особи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались. Враховуючи , що наявні в матеріалах справ и документи дозволяють визна читись щодо законності оскар жуваного рішення, судова кол егія вважає можливим розглян ути апеляційну скаргу за від сутності третіх осіб, належн им чином повідомлених про ча с та місце її розгляду.

По справі оголошувалась п ерерва до 24.01.2011 р.

Перевіривши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення сторін, дослідивши ма теріали справи, судова колег ія вважає, що апеляційна скар га не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 25.06.2008 р. між сторонами ук ладено лізингову угоду №ОЕМ0 2_39624_03, за умовами якої відповіда ч (лізингодавець) зобов' яза вся передати позивачу в опер ативний лізинг обладнання - два баштові крани ST5515B 2008 року ви пуску, максимальною вантажоп ідйомністю 8 т., довжиною стріл и по 55 метрів, висотою під крюк ом 52,2 м та 67,2 м. (специфікація обл аднання (додатки 5.1 та 5.2 до лізи нгової угоди), а позивач зобов ' язався сплачувати за облад нання обов' язкові лізингов і платежі згідно узгодженого сторонами графіку (додатки 1.1 та 1.2 до угоди).

Пунктами 2.1, 2.2 додатків 1.1 та 1.2 л ізингової угоди передбачено , що лізингодавець зобов' яз ується передати обладнання л ізингоодержувачу протягом 20 робочих днів з моменту отрим ання першого лізингового пла тежу у повному розмірі; строк лізингу становить 36 календар них місяців, а датою повернен ня є дата, визначена у акті при йому-передачі.

26.06.2008 р. сторонами підписано д одатки 3.1 та 3.2. лізингової угод и - акти прийому-передачі об ладнання, відповідно до яких позивачу було передано, а тим отримано баштові крани ST 5515 B, 2008 року випуску, заводський ном ер 208К135 та ST 5515 B, 2008 року випуску, за водський номер 208К138 вартістю 1 580 000,00 грн. та 1 640 000,00 грн., з моменту п ідписання яких згідно п. 2.1 лі зингової угоди обладнання вв ажається взятим у лізинг.

Як на підставу набуття обла днання, щодо якого між сторон ами в подальшому було укладе но оспорювану лізингову угод у, відповідач посилається на укладені з третьою особою-1 до говори поставки №15/06-08-1 від 15.06.2008 р . та № 16/06-08-2 від 15.06.08 р. про придбанн я обладнання та акти прийман ня-передачі від 26.06.2008 р. складен і на виконання цих договорів про фактичне отримання відп овідачем двох баштових крані в ST 5515 B, 2008 року випуску вартістю 1 580 000,00 грн. та 1 640 000,00 грн.

За змістом ст. 215 ЦК України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу. Недійсним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом (нікчемни й правочин). Також дійсність п равочину може заперечувати о дна із сторін або інша заінте ресована особа на підставах, встановлених законом (оспор юваний правочин).

Судова колегія вважає поми лковим висновок суду першої інстанції про укладення вказ аної угоди усупереч вимогам ЦК України, а саме ч. 1 ст. 806 ЦК.

Відповідно до частини перш ої статті 806 ЦК України, якою на дається загальне визначення договору лізингу, за яким одн а сторона (лізингодавець) пер едає або зобов'язується пере дати другій стороні (лізинго одержувачеві) у користування майно, що належить лізингода вцю на праві власності і було набуте ним без попередньої д омовленості із лізингоодерж увачем (прямий лізинг), або май но, спеціально придбане лізи нгодавцем у продавця (постач альника) відповідно до встан овлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрям ий лізинг), на певний строк і з а встановлену плату (лізинго ві платежі).

Частиною другою ст. 806 ЦК Укра їни передбачено, що до віднос ин, пов'язаних з лізингом, заст осовуються загальні положен ня про купівлю-продаж та поло ження про договір поставки, я кими визначено наслідки неви конання покупцем чи продавце м відповідних умов щодо при дбання майна, що передається у лізинг, у тому числі щодо пе редачі майна, його оплати, які сних характеристик тощо.

Відповідно до ст. 328 ЦК Украї ни право власності вважаєтьс я набутим правомірно, якщо ін ше прямо не випливає із закон у або незаконність набуття п рава власності не встановлен а судом.

Отримання майна на підстав і правомірно укладеного дого вору про його придбання, не мо же бути підставою для виснов ку про те, що передача такого м айна у подальший лізинг, здій снена усупереч вимогам ст. 806 Ц К України незалежно від визн аченого у цьому договорі мом енту переходу права власност і до набувача, пов' язаного з внесенням частини вартості та здійснення такої оплати п ісля передання майна у лізин г, на що послався суд першої ін станції.

Оскільки зазначена норма ч астини першої статті 806 ЦК Укр аїни не містить окремих вимо г щодо обов' язкового здійсн ення розрахунку лізингодавц ем за придбане майно до перед ання його у лізинг, судова кол егія вважає необґрунтованим посиланням суду першої інст анції на те, що укладення оспо рюваної лізингової угоди 25.06.200 8 р. до виконання відповідачем зобов' язань за договорами поставки щодо внесення 20% опла ти суми договору, що відбулос ь у період з 07.07.2008 р. по 03.09.2008 р., здій снене усупереч вимог ч. 1 ст.806 Ц К України. Умови договорів по ставки №15/06-08-1 від 15.06.2008 р. та № 16/06-08-2 ві д 15.06.08 р, у тому числі щодо пере ходу права власності від про давця до покупця з моменту 20% о плати суми договору стосують ся взаємовідносин сторін цих договорів та не можуть мати н аслідком недійсність в подал ьшому укладеної лізингової у годи.

Також судова колегія не пог оджується з доводами позивач а щодо недійсності лізингов ої угоди у зв' язку з тим, що о бумовлена зазначеним догово ром техніка ним не отримувал ась та згідно відповіді Держ гірпромнагляду від 30.07.2010 р. вих. №1/03-11.2-9/9/5301 зареєстрована і видан о дозвіл на експлуатацію ДП ” Контакт” ВАТ “Житлобудмехан ізація-2” та знаходиться у кор истуванні останнього на підс таві договору оренди №39/08 від 31 .07.2008 р., укладеного 31.07.2008 р. з ПП “Гл едіс” (третя особа-2)

Згідно матеріалів справи п озивачем та відповідачем про передачу баштових кранів у л ізинг згідно оспорюваної ліз ингової угоди було складено акти прийому-передачі обладн ання (додатки 3.1. та 3.2 лізингово ї угоди), підписані обома стор онами та з моменту підписанн я яких згідно п. 2.1 лізингової угоди обладнання вважається взятим у лізинг. Позивачем не надано жодних доказів висло влення відповідачу заперече нь щодо фактичного непередан ня йому обумовленої лізингов ою угодою техніки після скла дання вказаних актів прийому -передачі, тоді як лізингові п латежі згідно копій платіжни х доручень (т.2, а.с. 59-94) ним сплачу вались протягом липня-вересн я 2008 р.

При цьому відповідно до ст. 215 України підставами недійс ності правочину є недодержан ня сторонами вимог, встановл ених частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу в момент вчиненн я правочину. Тоді як наведені позивачем обставини щодо не передання відповідачем у ліз инг техніки за оспорюванню у годою є обставинами щодо нев иконання стороною взятих на себе договірних зобов' язан ь, які не є підставами, з якими закон пов' язує недійсність правочину та можуть мати нас лідки передбачені законом у зв' язку з невиконанням (нен алежним виконанням) договірн их зобов' язань. Також не є пі дставою для визнання недійсн ою лізингової угоди посилан ня на відсутність у лізингов ій угоді індивідуалізуючих ознак майна, що передається у лізинг.

За викладеного, судова коле гія вважає помилковим виснов ок суду першої інстанції про задоволення позову. Апеляці йна скарга підлягає задоволе нню, а оскаржуване рішення пі длягає скасуванню на підстав і ст. 104 ГПК України з прийняття м нового про відмову в задово ленні позову.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України, у то му числі за подання апеляцій ної скарги, покладаються на п озивача.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товар иства з обмеженою відповідал ьністю «АМО» задовольнити.

Рішення господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 22.10.10 р. у справі № 3/133-10 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_3 (52070, АДР ЕСА_1, ідн. код НОМЕР_1) на к ористь товариства з обмежено ю відповідальністю «АМО» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Тел евізійна, 12, кв. 50, код ЄДРПОУ 329 98860) 42,50 грн. витрат на сплату держ мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити гос подарському суду Дніпропетр овської області.

Постанова набирає законно ї сили з моменту проголошенн я і може бути оскаржена в кас аційному порядку до Вищого г осподарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя І.М.Науменко

Суддя

О.В. Голяшкін