Постанова

від 31.01.2011 по справі 23/305

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/305

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.01.2011 р.                                                                     справа №23/305

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гези  Т.Д.

суддів Акулової  Н.В. Приходько І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Шупик А.В., дов. б/н, від 26.01.11.

від відповідача:Лищук І.В., дов. б/н від 16.11.10.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Донецького комунального підприємства "Фармація" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від08.11.2010 року

по справі№23/305 (Богатир К.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Конарк Інтелмед" м. Харків

доДонецького комунального підприємства "Фармація" м. Донецьк

простягнення основного боргу в сумі 101 354,70грн., штрафних санкцій у сумі 16460,78грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог та зменшення суми позову від 18.02.10р.)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Конарк Інтелмед” м. Харків (далі по тексту –ТОВ “Конарк Інтелмед”) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького комунального підприємства “Фармація” м. Донецьк (далі по тексту –ДКП “Фармація”) про стягнення основного боргу за Договором постачання №22 від 16.04.08р. (далі - Договір) в сумі 101 354,70грн. та штрафних санкцій у сумі  16 460,78грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог та зменшення суми позову від 18.02.10р.).

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.11.10р. по справі №23/305 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ДКП “Фармація” на користь ТОВ “Конарк Інтелмед” суму 117 599,65 грн. (а саме: основний борг на суму 101 354,70 грн., пеню в сумі 9 579,40 грн., інфляцію в розмірі 5 215,69 грн., 3% річних в сумі 1 449,86 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі  1 176,00 грн.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 215,83грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач свої зобов'язання за договором поставки №22 від 16.04.08р. виконав належним чином, здійснивши поставку продукції за видатковими накладними у травні – серпні 2009р., що підтверджується доказами матеріалів справи. В договорі сторони передбачили здійснення оплати за кожну партію наданого товару не пізніше 60 календарних днів з дати його отримання.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції, у встановлений договором строк, не виконав, тому позовні вимоги ТОВ “Конарк Інтелмед” щодо стягнення основного боргу визнані господарським судом обґрунтованими і задоволені у повному обсязі.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання  позивач, відповідно до п.7.1 Договору, нарахував відповідачу за загальний період з 12.08.09р. по 15.02.10р. пеню в розмірі 9579,40грн., інфляцію у сумі 5215,69грн., 3% річних в розмірі 1665,69грн.(згідно заяви про уточнення позовних вимог та зменшення суми позову від 18.02.10р.).

Вимоги про стягнення пені та інфляції визнано господарським судом обґрунтованими та задоволені в повному обсязі.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних господарський суд виходив з того, що у розрахунку позивач застосовував показник періоду не в календарних днях, а в місяцях, що призвело до збільшення сум. Таким чином, вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 665,69грн. задоволено частково на суму 1 449,86грн.

ДКП “Фармація” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 08.11.10р. по справі №23/305 скасувати повністю.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарський суд не надав належної оцінки видатковим накладним, не встановивши, чи є вони відповідними додатками до договору.

За твердженням скаржника, у видаткових накладних, які позивач надає як доказ постачання товару за договором №22 від 16.04.08р. вказаний строк оплати, який не співпадає зі строком, погодженим сторонами в спірному договорі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що в договорі №22 від 16.04.08р. сторони не визначили строк його дії, у зв'язку з чим такий договір, згідно ч.1 ст. 267 Господарського кодексу України припинив свою дію через один рік після підписання, тобто –16.04.09р. За вказаних обставин спірні поставки товару були здійснені після  закінчення строку дії договору №22 від 16.04.08р., в результаті чого до таких поставок не можуть застосовуватися умови даного договору щодо строку оплати та нарахування штрафних санкцій.

Скаржник також посилається на те, що 14.04.08р., тобто за два дні до підписання спірного договору №22 від 16.04.08р., між сторонами був укладений договір №К-53/22. Таким чином, заборгованість за договором укладеним пізніше , існувати не може.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу Донецького комунального підприємства «Фармація»м. Донецьк без задоволення, а рішення господарського суду донецької області від 08.11.10р. по справі № 23/305 залишити без змін.

Позивач посилається на те, що матеріалами справи підтверджується, що видаткові накладні оформленні належним чином і у всіх видаткових накладних є посилання на договір №22 від 16.04.08р., а співпадання строків оплати за товар, вказаних у видаткових накладних та у договорі №к-53/22 від 14.04.08р., не є доказом того, що товар поставлявся у рамках цього договору.

З приводу строку дії договору позивач вважає, що строк дії договору встановлений п10.1 договору №22 від 16.04.08р. та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені у скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги  і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно до розпорядження №04-08/8754/10 від 09.12.10р. Голови суду для розгляду апеляційної скарги Донецького комунального підприємства «Фармація»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 08.11.10р. у справі №23/305 призначено колегію суддів у складі: головуючий судді: Геза Т.Д., судді: Акулова Н.В., Приходько І.В.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Згідно договору постачання №22 від 16.04.08р. Постачальник  (позивач) передає у власність Покупцю (відповідачу) медичні препарати та вироби медичного призначення, а Покупець приймає їх і своєчасно оплачує згідно з умовами Договору. Товар постачається окремими партіями в асортименті, кількості і за цінами згідно з угодженими замовленнями Покупця та видатковими накладними, які є невід'ємними додатками Договору.

На виконання умов Договору №22 від 16.04.08р. позивач передав відповідачу, в період з 20.05.08р. по 11.08.09р., продукцію згідно видаткових накладних.

Відповідачем продукція отримана без претензій та зауважень.

Посилання відповідача на те, що спірні правовідносини ґрунтуються на договорі №К–53/22 від 14.04.08 р. позивач спростовує в письмових поясненнях від 25.10.10р., від 08.11.10р. в яких зазначає, що всі поставки між сторонами здійснювались на підставі договору № 22 від 16.04.08 р. Жодних дій між сторонами на виконання договору №К–53/22 від 14.04.08 р. не було. Наявність двох однакових договорів між сторонами позивач пояснює тимчасовою неузгодженістю дій між регіональними менеджерами підприємства позивача та його центральним офісом.  

В спірних видаткових та податкових накладних , за виключенням видаткової накладної № 7270 від 11.08.09р., підставою отримання товарно –матеріальних цінностей вказаний договір № 22 від 16.04.08р. З письмових пояснень позивача вбачається, що при зазначенні підстави поставки у видатковій накладній № 7270 від 11.08.09 р. була допущена технічна помилка, в результаті якої замість договору № 22 від 16.04.08 р. був вказаний договір № 88 від 07.04.09р. що укладений між позивачем та приватним підприємством „Фармацея”, яке не є відповідачем у даній справі.

Згідно п. 5.2. даного договору сплата за кожну партію наданого товару здійснюється покупцем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 60 календарних днів з дати його отримання.

Згідно п.11.1 спірного договору зміни та доповнення до нього приймаються за спільним узгодженням сторін та оформлюються як додатки до нього.

Сторони не надали до суду додатку до договору у вигляді додаткової угоди про внесення змін до п.5.2. договору щодо іншого строку оплати.

Частиною 1 статті 267 Господарського кодексу України передбачено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року або на інший строк, визначений угодою. Якщо в договорі строк його дії не визначено, він вважається укладеним на один рік.

Пунктом 10.1 договору №22 від 16.04.08р. передбачено, що він набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє до виконання ними всіх своїх зобов'язань до договором.

Згідно ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки  відповідно до договору.

Строк дії договору може або співпадати зі строком виконання сторонами своїх обов'язків за договором, або бути більшим за нього, охоплювати його.

Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З матеріалів справи вбачається , що сторонами в добровільному порядку за взаємною згодою був погоджений строк дії договору поставки, а саме до повного виконання ними своїх зобов'язань за даним договором.

Пунктом 10.2 договору №22 від 16.04.08р. передбачено, що він може бути припинений за ініціативою будь-якої із сторін шляхом прийняття відповідної двосторонньої письмової угоди.

Відповідач не надав до суду ніяких доказів прийняття відповідної двохсторонньої письмової угоди, на виконання п.10.2 договору №22 від 16.04.08р. щодо припинення дії договору за ініціативою будь-якої із сторін.

Крім того з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 23.03.10р. зупинялося провадження по даній справі до вирішення, пов'язаної з нею справи №25/43пд за позовом ДКП «Фармація»м.Донецьк про визнання договору постачання №22 від 16.04.08р. недійсним. За результатами розгляду справи №25/43пд у позові відмовлено, рішення господарського суду Донецької області залишено без змін Донецьким апеляційним господарським судом.

Отже, суд дійшов до висновку, що у період, за який заявлено позов, договір постачання № 22 від 16.04.08р. між сторонами діяв.

З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості отриманої продукції та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг  у  сумі  101 354,70грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача (згідно заяви від 18.02.10р. про уточнення позовних вимог та зменшення суми позову) суму інфляції за весь час прострочення у розмірі 5215,69грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1449,86грн., пеню від суми боргу за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ пеню в сумі 9579,40грн. за несвоєчасну оплату товару відповідно до п.7.12 договору поставки №22 від 16.04.08р., яким передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги, щодо стягнення інфляційних та пені у повному обсязі та частково задовольнив вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 1 449,86грн. у зв'язку з тим, що позивачем при розрахунку невірно застосовано показник періоду прострочення, а саме: застосовано період в місяцях а не в календарних днях.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду  дійшла до висновку, що  рішення господарського суду Донецької області від 08.11.10р. по справі №23/305 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги  не  спростовують висновку суду.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.11.10р. по справі №23/305 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 08.11.10р. по справі №23/305 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий          Т.Д.  Геза

Судді:          Н.В.  Акулова

          І.В. Приходько

Надруковано: 4 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС