Постанова

від 02.02.2011 по справі 1/287

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/287

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.02.2011 р.                                                                     справа №1/287

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колядко  Т.М.

суддів Скакуна  О.А. , Ломовцевої Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Трушкова О.С. - довір. № 01/4-10-07 від 04.01.11р., Мухін В.О. - довір. № 01/4-10-07 від 02.11.10р.,

від відповідача:Маслов А.І. - довір. від 31.12.10р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуприватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" м.Луганськ

на рішення господарського суду

Луганської області

від14.12.2010 року

по справі№1/287 (Зюбанова Н.М.)

за позовомдержавного підприємства "Первомайсквугілля" в особі відокремленого підрозділу "Первомайське спеціальзоване управління" м. Первомайськ

доприватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" м.Луганськ

простягнення 61 874, 72 грн.

Господарський суд Луганської області (суддя Зюбанова Н.М.) рішенням від 14.12.2010р. у справі № 1/287 задовольнив позовні вимоги державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Первомайське спеціалізоване управління" м. Первомайськ Луганської області (далі-Державне підприємство) та стягнув з приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ (далі-Компанія) 47 798, 70грн. боргу, 11 236, 52грн. інфляційних нарахувань, 2 839, 50грн. річних та судові витрати.

Рішення суду обґрунтовано доведеністю заборгованості Компанії за виконані позивачем роботи за договором № 1 від 20.12.2007р.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційної скаргою, в якій рішення господарського суду від 14.12.10р. просить скасувати, у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник посилається на відсутність доказів направлення йому рахунків, що відповідно до п. 3.2 договору свідчить про ненастання строку виконання зобов'язань за договором. Крім того, на думку заявника, акти виконаних робіт, підписані не генеральним директором Компанії, не є належним доказом у справі.

Державним підприємством у відзиві на апеляційну скаргу, її доводи вважає безпідставними, оскільки відповідачем підписаний акт звірки розрахунків від 08.05.2008р.; 09.12.2010р. на адресу відповідача направлені копії рахунків; відповідачу була направлена претензія 347 від 02.09.2008р., в т.ч. за спірним договором; акти приймання виконаних робіт підписані уповноваженими особами, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Крім того, Державне підприємство повідомило апеляційний суд про отримання від Компанії заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №249/12/10 від 28.12.2010р., в т.ч. по боргу, стягнутому рішенням господарського суду Луганської області від 14.12.2010р. по справі № 1/287, яке є предметом апеляційного провадження.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, доводи та заперечення сторін, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з врахуванням наступного.

Предметом спору є стягнення з Компанії заборгованості за виконані Державним підприємством роботи за договором № 1 від 20.12.2007р., укладеного між ЗАТ "Луганська вугільна компанія", правонаступником якого є відповідач та відокремленим підрозділом "Первомайське спецуправління" ДП "Первомайськвугілля".

Від імені відокремленого підрозділу договір підписав начальник управління Шабрацький О.Г., що діяв на підставі Положення про відокремлений підрозділ та генеральної довіреності №01/4-10-206 від 29.12.2006р.

Відповідно до довіреності Шабрацький О.Г. був уповноважений укладати від імені Державного підприємства договори у встановленому порядку (а.с.16).

Згідно роз'яснення президії Вищого Арбітражного суду України, якщо керівник відособленого підрозділу має такі повноваження, але у тексті договору помилково відсутні вказівки на те, що договір укладений від імені юридичної особи, то тільки ця обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним. У таких випадках договір слід вважати укладеним від імені юридичної особи (п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 30.03.1995, № 02-5/220 "Про укладання договорів відособленими підрозділами юридичних осіб").

Відповідно до умов договору позивач здійснює профілактику породної маси від самозапалювання на порідному відвалі замовника (п.1.1); замовник здійснює розрахунок з виконавцем згідно акта приймання виконаних робіт, підписаного уповноваженими особами сторін щомісячно (п. 2.1); загальна вартість робіт складає 1 294 182, 34 грн., ПДВ –258 836, 47 грн., загальна сума –1 553 018, 81грн. Вартість 1 т –3 грн. 70 коп. без ПДВ (п.2.2); оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 7 днів з дня отримання рахунку (п.2.3).

Судом першої інстанції надана належна правова оцінка правовідносин сторін з посиланням на ст. 837 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а останній зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з профілактики породної маси за період з 01.01.2008р. по 31.01.2008р. в кількості 6 850т вартістю 24 454 ,50грн. з ПДВ та з 01.02.2008р. по 29.02.2008р. у кількості 6 550т вартістю 23 344, 20грн. (а.с. 25).

Посилання відповідача на те, що зазначені акти підписані не генеральним директором є безпідставними, оскільки договір такої умови не містить. Хто є уповноваженою особою на підписання актів має визначати сама Компанія. Оскільки акти підписані, підписи скріплені печаткою, а відповідачем не спростовано виконання позивачем робіт, прийнятих за зазначеними актами, господарський суд обґрунтовано визнав їх належними доказами.

Також обґрунтовано суд визнав, що відсутність доказів вручення відповідачу відповідних рахунків не є підставою вважати, що строк виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт не настав.

Як свідчать матеріали справи, вартість виконаних робіт сторони визначили в актах прийняття виконаних робіт, позивачем направлена претензія на їх оплату (а.с. 22- претензія № 347 від 02.09.2008р., а.с. 24 –поштова квитанція).

За таких обставин, відсутність доказів вручення відповідачу рахунків не є простроченням кредитора в розумінні ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України.

З врахуванням викладеного, висновок господарського суду Луганської області про доведеність заборгованості за договором № 1 від 20.12.2007р. та про правомірність застосування до боржника відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме: визначення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за період з жовтня 2008р., є законним та обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідачем проведено взаємозалік відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зустрічних однорідних вимог, в т.ч. на суму заборгованості з врахуванням інфляції, 3% річних та судових витрат, стягнутих з відповідача оскарженим судових рішенням.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення суду від 14.12.2010р., тому апеляційну скаргу ПАТ "Луганська вугільна компанія" не задовольняє.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія" м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2010 року у справі №1/287 – залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий          Т.М.  Колядко

Судді:          О.А.  Скакун

          Н.В. Ломовцева

          Надруковано: 5 прим.

          2. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС