Постанова

від 07.02.2011 по справі 15/255

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/255

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.02.2011 р.           справа №15/255

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівАкулової  Н.В.Гези Т.Д.Приходько І.В.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Данило Т.В., довіреність №24 від 02.02.2011р.

від відповідача:Сапетна В.В., довіреність № 86 від 25.01.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства “Служба єдиного замовника м. Зугрес” м. Зугрес

на рішення господарського суду

Донецької області

від23.12.2010року

у справі№15/255 /суддя Богатир К.В./

за позовомКомунального підприємства “Зугрестепломережа-1” м. Зугрес

до Комунального підприємства “Служба єдиного замовника м. Зугрес” м. Зугрес

простягнення збитків в сумі 3770,47 грн.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство  “Зугрестепломережа-1” м. Зугрес звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Служба єдиного замовника м. Зугрес” м. Зугрес про стягнення збитків в сумі 3770,47 грн./арк. справи 3-4/.

Рішенням від 23.12.2010року господарський суд Донецької області /суддя БогатирК.В./позовні вимоги задовольнив./арк. справи 103-105/.

Рішення мотивоване тим, що 04.01.2005 р. укладений договір доручення № 3 між комунальним підприємством “Зугрестеплосервіс” (довіритель) та комунальним підприємством “Служба єдиного замовника” (повірений), згідно якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання від імені та за рахунок довірителя отримувати від населення грошові кошти за теплопостачання та гарячу воду на розподільчий рахунок; права та обов'язки довірителя за спірним договором № 3 від 04.01.2005 р. –КП “Зугрестеплосервіс” перейшли в порядку правонаступництва до КП “Зугрестепломережа–1”, позивача у даній справі; Згідно п. 3.3 договору доручення № 3 від 04.01.2005 р. якщо повірений своїми неправомірними або некомпетентними діями заподіє довірителю збитки, він зобов'язаний відшкодувати їх в повному об'ємі протягом 5 днів з дня пред'явлення претензій довірителем; в лютому–березні 2010 року на його адресу надійшли заяви громадян Тарасенко В.В., що мешкає за адресою: м. Зугрес, вул. 60 років Жовтня, б. 23, кв. 52, про оплату в жовтні 2005 р. до каси КП „СЕЗ м. Зугрес” суми за послуги теплопостачання в розмірі 473,46 грн., та Кисельової Ю.Ю., що мешкає за адресою: м. Зугрес, вул. 60 років Жовтня, б. 18, кв. 15, про оплату в сумі 433,89 грн.; суми не надійшли на розрахунковий рахунок позивача та обліковані на особових рахунках абонентів Тарасенко В.В. та Кисельової Ю.Ю. як заборгованість; позивач направив відповідачу претензію № 649 від 14.09.2010 р. з вимогою погасити заборгованість на загальну суму 3770,47 грн. ; відповідач у відповідь надіслав лист № 1836 від 20.09.2010 р., згідно якого не погоджується з вимогами позивача; вироком Харцизького міського суду Донецької області від 10.08.2006 р. по справі № 1–244/06 Турчину С.М., касира КП „СЕЗ м. Зугрес” визнано винною у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 191 КК України та стягнуто на користь відповідача грошові кошти в розмірі 5110,74 грн.; вказаний вирок суду підтверджує неправомірність дій відповідача стосовно коштів позивача, доводить факт нанесення позивачу цими діями матеріальних збитків; строк відшкодування збитків на день подачі позову до суду, тобто 23.11.2010 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання;суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Комунальне підприємство “Служба єдиного замовника м. Зугрес” м. Зугрес у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010року у справі №15/255 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального  права./арк. справи 121-113/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що обставини встановлені на досудовому слідстві у кримінальній справі № 1–244/06  щодо призначення платежу та  розміру завданих збитків є загальновідомими у відповідності з приписами ст. 35 ГПК України;  строк позовної давності є пропущений; відповідач не отримував на розподільчий рахунок  грошові кошти; згідно п.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду , звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини;  у даному випадку  є особа, яка визнана винною у скоєнні злочину, саме вона повинна відшкодовувати суму збитків.

Представник Комунального підприємства “Зугрестепломережа-1” м. Зугрес вважає рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010року у справі №15/255 законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки матеріалами справи доведено факт спричинення діями відповідача збитків позивачу в сумі 3770,47 грн.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з'явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом  першої інстанції,  04.01.2005 р. укладений договір доручення № 3 між комунальним підприємством “Зугрестеплосервіс” (Довіритель) та комунальним підприємством “Служба єдиного замовника” (повірений)./арк. справи 7/.

Згідно п 1.1 даного договору Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання від імені та за рахунок довірителя отримувати від населення грошові кошти за теплопостачання та гарячу воду на розподільчий рахунок.

Строк дії договору встановлено сторонами  до 31.12.2005 р./п.3.1 договору/.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство “Зугрестепломережа-1” є правонаступником всіх прав та обов'язків Комунального підприємства “Зугрестеплосервіс”.

Даний факт, зокрема, підтверджується рішенням виконавчого комітету Зугреської міської ради № 589 від 27.12.2006 р., передавальниим актом,  розподільчим балансом, довідкою Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–20/5984 від 07.12.2010 р., витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 391373 станом на 20.12.2010 р./арк. справи 8, 28-39/.

Таким чином, права та обов'язки Довірителя за договором № 3 від 04.01.2005 р. перейшли в порядку правонаступництва до  позивача - Комунального підприємства “Зугрестепломережа-1” м.Зугрес.

Відповідно п. 3.3 договору доручення № 3 від 04.01.2005 р. якщо повірений своїми неправомірними або некомпетентними діями заподіє довірителю збитки, він зобов'язаний відшкодувати їх в повному об'ємі протягом 5 днів з дня пред'явлення претензій довірителем.

Предмет позовних вимог - стягнення збитків на суму 3770,47 грн., у тому числі /арк. справи 3-4/.

Суд першої інстанції дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення збитків на суму 3770,47 грн.

Суд апеляційної інстанції підтримує вказаний висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Збитки –це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст.224 ГК України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка  зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі  належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невонанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Як вбачається з матеріалів справи,  у період з кінця жовтня по початок листопада 2005року Турчина С.М., працюючи  у відповідача на посаді  контролера –касира , будучи матеріально –відповідальною особою, з метою незаконного присвоєння ввіреного їй чужого майна, а саме грошових коштів  квартиронаймачів, по гарячій воді та опаленню: Тарасенко В.В. у розмірі 473,46грн., Наумчак Л.В. у розмірі 1397,89грн., Кисильової Ю.Ю. в розмірі 433,89грн., Леушина Н.Н. у розмірі 500,00грн., Спіциної О.А. у розмірі 965,23грн. отримала суму 3770,47грн./арк. справи 14/.

Вироком Харцизького міського суду Донецької області від 10.08.2006 р. по справі № 1–244/06 Турчину С.М., касира КП „СЕЗ м. Зугрес”, визнано винною у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 191 КК України та стягнуто на користь відповідача грошові кошти в розмірі 5110,74 грн. (за гарячу воду та опалення в сумі 3770,47 грн., по квартирній платі в розмірі 638,61 грн., за холодну воду в сумі 694,46 грн., за вивіз побутових відходів в розмірі 7,20 грн.)/арк. справи 64-69/.

Вирок суду вступив в законну силу з 29.08.2006 р.

Згідно ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Таким чином, вироком Харцизького міського суду Донецької області встановлені факти отримання касиром–контролером КП „СЕЗ м. Зугрес” під час дії спірного договору доручення № 3 від 04.01.2005 р. грошових коштів від населення за надані послуги з теплопостачання та гарячу воду на суму 3770,47 грн. та подальша їх втрата для позивача шляхом незаконного присвоєння вказаною особою.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вказаного вироку від 10.08.2006 р. Харцизьким міським судом Донецької області був виданий виконавчий лист, який пред'явлений відповідачем до виконання до ВДВС Васильківського РУЮ. /арк. справи 70/.

Частково з Турчиної С.М. на виконання вказаного вироку стягнуто грошові кошти в розмірі 181,82 грн.

Відповідно довідки КП „СЕЗ м. Зугрес” № 2442 від 02.12.2010 р. вказані кошти зараховані в рахунок погашення квартплати в сумі 177,82 грн., погашення ТПВ в сумі 4,00грн., а не за послуги теплопостачання./арк. справи 73/.

Оскільки у боржника /Турчиної С.М./  відсутні рахунки в банківських установах, рухоме та нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, 23.02.2010 р. ВДВС Васильківського РУЮ винесена постанова про закінчення виконавчого провадження./арк. справи 71/.

Судова колегія вважає, що господарський суд правомірно дійшов висновку про понесення позивачем збитків у сумі 3770,47 грн., оскільки відповідачем отримані від населення грошові кошти за надані послуги з теплопостачання та гарячу воду на суму 3770,47 грн., але були втрачені з вини касира–контролера, у зв'язку з чим заподіяно збитків позивачу.

Так як, відповідно п. 3.3 договору доручення № 3 від 04.01.2005 р. якщо повірений своїми неправомірними або некомпетентними діями заподіє довірителю збитки, він зобов'язаний відшкодувати їх в повному об'ємі протягом 5 днів з дня пред'явлення претензій довірителем, позивач направив відповідачу претензію № 649 від 14.09.2010 р. з вимогою погасити заборгованість на загальну суму 3770,47 грн. /арк. справи 15-16/.

Про факт отримання вказаної претензії відповідачем свідчить відбиток штампу відповідача із зазначенням вхідного номеру та дати отримання –№ 348 від 14.09.2010 р.

Листом № 1836 від 20.09.2010 р. відповідач повідомив, що не погоджується з вимогами позивача. /арк. справи 17/.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги п.3.3 договору щодо направлення претензії відповідачу.

Виходячи з вищевикладеного, позивачем належними засобами доказування доведені його позовні вимоги про стягнення збитків, об'єктивна та суб'єктивна сторона спричинених збитків.

Посилання відповідача щодо позивачем  пропущення строків позовної давності правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу.

        Згідно ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла б довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

        Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст.257 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом 23.11.2010 р.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у клопотанні № 2463 від 06.12.2010 р. просить суд першої інстанції про застосування до позовних вимог про стягнення збитків в сумі 3770,47 грн. строків позовної давності у зв'язку з тим, що обставини, на які посилається позивач, відбулися у 2005–2006 роках і після цього минуло вже більше 4років, відповідач стверджує, що позивач знав про вказані обставини ще під час проведення досудового слідства та суду.

Судова колегія вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки про факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та  спричинення збитків позивач отримав відомості  в лютому – березні 2010 року, коли  на адресу позивача надійшли заяви громадян Тарасенко В.В. та Кисельової Ю.Ю.

Матеріали справи не містять належних доказів обізнаності позивача про факт заподіяння йому збитків станом на 2005–2006 р.р.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010року у справі №15/255  залишити без змін, апеляційну скаргу Комунального підприємства “Служба єдиного замовника м. Зугрес” м. Зугрес –без задоволення.

Головуючий                                                            Н.В.Акулова

          Судді                                                                      Т.Д.Геза

                                                                                              І.В.Приходько           

Надруковано: 6 прим.

                              1-позивачу

                              2-3відповідачу

                              4-у справу

                              5-ГСДО

                              6-ДАГС