Постанова

від 01.02.2011 по справі 25/234

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/234

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.02.2011 р.           справа №25/234

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача):суддів:при секретарі:                                за участю представників сторін:від позивача:від відповідача:

Москальової  І.В.Алєєвої  І.В. , М'ясищева  А.М. Кислицина О.С.

Келембет М.В., за довір. № б/н від 04.01.2011 р.не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Кремінь", м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від09.12.2010 р.

у справі№ 25/234 (суддя Бойко І.А.)

за позовомЗакритого акціонерного товариства Страхова компанія "Кремінь", м. Донецьк

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт", м. Макіївка Донецька область

простягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого за майнову шкоду, запоіяну страхувальнику внаслідок ДТП, в розмірі 41 656,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство Страхова компанія "Кремінь", м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транзіт", м. Макіївка Донецька область про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого за майнову шкоду, запоіяну страхувальнику внаслідок ДТП, в розмірі 41 656,00 грн.

Рішенням від 09.12.2010р. по справі №25/234 господарський суд Донецької області (суддя: Бойко І.А.) у задоволенні позовних вимог –відмовив.

Не погодившись з рішенням господарського Донецької області від 09.12.2010 р., позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить судове  рішення у справі №25/234 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному  обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що господарський суд не повно з"ясував обставини справи, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи; на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права. Позивач також зазначив, що господарським судом необґрунтовано зроблено висновок, що вину водія відповідача необхідно підтверджувати постановою суду, а лист суду не є таким доказом. Скаржник також посилається на той факт, що за Договором добровільного страхування наземного транспорту №1000320-04-01-07 від 27.07.07 р. передбачено, що відповідача застраховано за програмою «Люкс», відповідно до якою виплата страхового відшкодування здійснюється у разі настанні страхового випадку на підставі рахунку станції технічного обслуговування.  З огляду на таке позивач вважає, що оскаржуване рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції 01.02.2011 року підтримав апеляційній вимоги.

Представник  відповідача не скористався процесуальним правом на участь у розгляді даної справи, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого за майнову шкоду, заподіяну страхувальнику внаслідок ДТП, в розмірі 41 656,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 1188, 1191 Цивільного кодексу України та на те, що через вину водія відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода, за якою позивач відшкодував збитки страхувальнику Бойко А.В. за договором  добровільного страхування наземного транспорту №1000320-04-01-07 від 27.07.07 р.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

За умовами статті 36 ГПК України  письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.      Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Як вбачається до матеріалів справи позивачем наданні докази, які засвідчені представником позивача з відміткою «згідно оригіналу», огляд яких свідчить про наступне:

-           договір добровільного страхування наземного транспорту № 1000320-04-01-07 від 27.07.2007, що укладений між ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь»(страховик) та Бойко Андрій Вікторович (страхувальник) (а.с.12-20) та  додаток № 1 до цього договору (а.с.20 з зворотного боку), не мають в загалі підпису страхувальника – громадянина Бойко А.В.  Надані позивачем в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.02.2011 року оригінали договору та додатку до нього  свідчать про відсутність в них навпаки підпису страховика, про що зазначено в протоколі судового засідання, яке фіксувалось за допомогою технічних засобів;

-          всі витратні накладні № 2265 від 05.11.2007 на суму 29465грн., № 2265 від 05.11.2007 на суму 19416грн., № 2263 від 02.11.2007 на суму 12191грн., № 2263 від 02.11.2007 на суму 22240грн. (а.с. 26-29), що долучені позивачем до матеріалів справи  також  не підписані  громадянином  Бойко А.В. (страхувальником);

- лист Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області (вих. №  13980   від 01.11.2010) (а.с.11), що наданий позивачем в обґрунтування вини водія відповідача, не є  належним та допустимим доказом в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки вина особи, винної у скоєнні адміністративного порушення , може підтверджуватись лише судовим рішенням у адміністративній справі, яке до матеріалів справи не надано в загалі.               

При цьому,  як вбачається в листі  Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області (вих. №  13980   від 01.11.2010) (а.с.11) визначено, що Неронов К.Л. 14.12.2007р. притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, яке мало місце 31.10.2007 року на пр..Ілліча м.Донецьк, але  в довідці відділу з оформлення ДТП  від 31.10.2007р. (а.с.10), яка позивачем надана до справи,  в загалі не визначено місце ДТП. Протоколу  про адміністративне правопорушення, з яких можливо детально дослідити обставини ДТП, позивач до матеріалів справи не надав.

       - матеріали справи не містять доказів, що б свідчили, що Неронов К.Л. під час ДТП знаходився в трудових відносинах  з відповідачем –ТОВ «Транзіт»та на законних підставах керував транспортним засобом;

       -  матеріали справи також не містять,  що СПД Масальська Інна Валеріївна (інд.код 2673500320) має дозвіл від фірми виробника застрахованого транспортного засобу на право здійснення такого ремонту, про що ремонтній організації виданий відповідний сертифікат у відповідності до умов пункту 5.4.2 п.5.4 договору добровільного страхування. При цьому, як вбачається лише дві витратні накладні № 2265 від 05.11.2007 на суму 29465грн. (а.с.26) та № 2263 від 02.11.2007 на суму 12191грн. (а.с.29) мають печатку СПД Масальська Інна Валеріївна (інд.код 2673500320), в той час як підпис гр..Бойка А.В.  на таких витратних накладних відсутній, але на двох інших витратних накладних №2265 від 05.11.2007р. на суму 19416грн. та  № 2263 від 02.11.2007 на суму 22240грн. (а.с. 27,29), які долучені позивачем до справи,  відсутній підпис і печатка як гр.Бойко А.В. так і ремонтної організації, яка їх видала;

        - матеріали справи також не містять доказів вручення відповідачу листа позивача від 19.05.2008р. № 563 (а.с.77) з вимогою відшкодувати матеріальну шкоду в порядку регресу.

Обов»язок доказування покладений  на сторін процесу (ст.33 ГПК України).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За загальними   правилами   судового  процесу  кожна  сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України.

Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, яка завдана взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, в тому числі  зіткненням транспортних засобів,  відшкодовується з урахуванням  принципу  вини.

Враховуючи вищезазначене, матеріали даної справи  не доводять вину відповідача у спричиненні шкоди, пред»явленої до нього в порядку регресу в межах цієї справи, при цьому, надані позивачем до матеріалів справи докази також не підтверджують і належне укладення договору страхування, на підставі якого позивачем сплачені суми, що пред»явлені до стягнення.

Місцевий господарський суд в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, прийняте ним рішення відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Посилання скаржника на порушення і неправильне застосування господарським судом Донецької області при винесенні рішення від 09.12.2010р. у справі №25/234 норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту судова колегія апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись  ст.ст. ст.811, ст.99, ст.101, ст.102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Кремінь", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.12.2010р. по справі №25/234 –залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду Донецької області від 09.12.2010р. по справі №25/234 –залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:          І.В.  Москальова

Судді:          І.В.  Алєєва

                                                                                                                А.М. М'ясищев

Надр.5 прим.

1 позивачу

1 відповідачу

1 до справи

1 ДАГС

1 ГС