Рішення

від 31.01.2011 по справі 46/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  46/433

31.01.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства  “Кредитпромбанк”

До

Приватного підприємства “Міміно” 

Третя особа

ОСОБА_1

Про

звернення стягнення на предмет іпотеки

                                                                                       Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивача

Кебкал В.Г.–представник за довіреністю від 07.04.2010 р.

Серафіменко В.О.- представник за довіреністю від 02.11.2010 р.

Від відповідача

не з’явився

Від третьої особи

ОСОБА_2 –представник за довіреністю від 11.11.2010 р.

31.01.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Кредипромбанк” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства “Міміно”, відповідно до якого просить суд:

Звернути стягнення на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс № 1, загал. пл. 1034,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який належить Приватному підприємству “Міміно” на підставі Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу магазину № 1, укладеного між Дочірнім підприємством “Прогрессо-Італія Плюс” Спільного Українсько-Італійського підприємства “Прогрессо-Італія” та Приватним підприємством “Міміно”, посвідченого 29.09.2005 року ОСОБА_3 - приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської обл. та земельну ділянку загал. пл. 0,2635 га, на якій розташований вищезазначений майновий комплекс. Земельна ділянка належить Приватному підприємству “Міміно” на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 784636 від 22.10.2007 р. Ірпінського міського відділу земельних ресурсів для задоволення грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк»за Кредитним договором № 37/30/07-СС, укладеним з ОСОБА_1 29.11.2007 р. в сумі 3 318 074,69 грн.;

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - цілісного майнового комплексу № 1, загал. пл. 1034,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який належить ПП «МІМІНО»на підставі Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу магазину № 1, укладеного між Дочірнім підприємством “Прогрессо-Італія Плюс” Спільного Українсько-Італійського підприємства “Прогрессо-Італія” та Приватним підприємством “Міміно”, посвідченого 29.09.2005 року ОСОБА_3 - приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської обл. та земельну ділянку загал. пл. 0,2635 га, на якій розташований вищезазначений майновий комплекс. Земельна ділянка належить Приватному підприємству “Міміно” на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 784636 вид. 22.10.2007 р. Ірпінським міським відділом земельних ресурсів шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, згідно експертного висновку суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 р. № 46/433, розгляд справи було призначено на 27.09.2010 р. У порядку підготовки справи до розгляду залучено як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1.  

У судове засідання, призначене на 27.09.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 08.09.2010 р. не виконав.

Третьою особою у судовому засіданні подано клопотання про залишення позову ПАТ "Кредитпромбанк" без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що з грудня 2009 року Печерським районним судом м. Києва розглядається справа № 2/966/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Міміно" про розірвання кредитного договору № 37/30/07-СС від 29.11.2009 р. та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 37/30/130/07-СС, в якій ухвалою від 09.04.2010 р. позовна заява ВАТ "Кредитпромбанк" була повернута позивачу, однак вказана ухвала була оскаржена ОСОБА_1 і справа на даний час по суті не вирішена. На думку третьої особи зазначені обставини є підставою для залишення позову ПАТ "Кредитпромбанк" без розгляду на підставі п. 2 ст. 81 ГПК України.

Ухвалою суду від 27.09.2010 р. розгляд справи № 46/433 було відкладено на 18.10.2010 р.

18.10.2010 р. в судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог у зв’язку зі збільшенням простроченої заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 37/30/07-СС від 29.11.2007 р. Згідно з вказаною заявою позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки –цілісний майновий комплекс № 1 площею 1 034,4 кв.м., що належить відповідачеві та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку загальною площею 0,2635 га, на якій розташований вищезазначений майновий комплекс для задоволення своїх грошових вимог в сумі 3 420 051,56 грн., а також визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В ході судового засідання судом було розглянуто по суті клопотання третьої особи про залишення позову у справі № 46/433 без розгляду, заявлене 27.09.2010 р. та відмовлено у його задоволенні через відсутність законодавчо передбачених підстав та недоведеність обставин, достатніх для вчинення такої процесуальної дії судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.  

В подальшому, представник третьої особи заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 46/433 відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення по суті справи № 2-3579-1/10 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Кредипромбанк” про визнання кредитного договору недійсним, яка знаходиться в провадженні Солом’янського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 18.10.2010 р. зупинено провадження у справі № 46/433 до вирішення справи № 2-3579-1/1101, що розглядається Солом’янським районним судом міста Києва за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Кредипромбанк” про визнання договору недійсним, та набрання судовим рішення у цій справі законної сили.

У грудні 2010 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення провадження у справі, у зв’язку з тим, що ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 07.12.2010 р. закрито провадження у справі № 2-3579-1/10 з підстав відмови позивача ОСОБА_1 від позову до Публічного акціонерного товариства “Кредипромбанк” про визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 20.12.2010 р. поновлено провадження у справі № 46/433.

13.01.2011 р. представник третьої особи подав через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі № 46/433 до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а саме: до розгляду в Апеляційному суді міста Києва справи № 2-3579-1/10 Солом’янського районного суду міста Києва за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Кредипромбанк”  про визнання договору недійсним.

Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі, з підстав того, що третьою особою не було надано доказів прийняття до розгляду Апеляційним судом міста Києва апеляційної скарги на ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва від 07.12.2010 р. про закриття провадження у справі № 2-3579-1/10.

У судовому засіданні 14.01.2011 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 31.01.2011 р., з’явилися представники позивача, та третьої особи. Представники позивача підтримали позовні вимоги. Представник третьої особи зазначив, що не заперечує про факт заборгованості перед позивачем за кредитним договором № 37/30/07-СС від 29.11.2007 р. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/433  не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.      

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд                                                            

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк”, яке в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство “Кредипромбанк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 37/30/07-СС (далі –кредитний договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати третій особі кредит на споживчі цілі у розмірі 2 525 000 грн. з терміном остаточного погашення 29.11.2027 року під 13,60 % річних., 05.08.2008 року процента ставка була змінена на 19 % річних згідно Додаткової угоди № 1 до кредитного договору, яка була укладена між позивачем та третьою особою. Третя особа, в свою чергу, брала на себе зобов'язання починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, вказаному в кредитному договорі, погашати заборгованість відповідно до обумовленого графіку та сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до 29 числа кожного календарного місяця.

На виконання кредитного договору, у користування ОСОБА_1 були надані кредитні кошти у сумі передбаченій цим договором, підтвердженням чого є виписки з особового рахунку позичальника, які в копіях залучені до матеріалів справи.

Як встановлено судом, строки сплати визначені графіком повернення заборгованості позичальником порушені, відсотки за користування кредитом ОСОБА_1 не сплачуються, згідно здійсненого розрахунку заборгованості за кредитним договором  станом на 22.09.2010 р. заборгованість за кредитом складає 2 500 678,39 грн., заборгованість за відсотками  становить 767 690,67 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту складає 4 546,36 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту складає 147 136,14 грн.

Всього заборгованість згідно приведеного розрахунку станом на 22.09.2010 р., враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, складає 3 420 051,56 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до п. 3.2.8 кредитного договору у разі недотримання позичальником умов цього договору, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави (іпотеки), що виступає забезпеченням виконання цього договору. За наявності обставин, визначених п. 3.2.8. частини 2 цього договору, банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника, зазначену в розділі 8 частини 2 цього договору, письмове повідомлення-вимогу, де зазначає термін для дострокового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування ним. У разі невиконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення суми кредиту та нарахованих процентів, що міститься в письмовому повідомленні-вимозі банку, в термін, визначений таким письмовим повідомленням-вимогою, остаточний термін повернення кредиту, визначений п. 2. частини 1 цього договору, змінюється. Таким терміном буде вважатись термін, визначений банком у письмовому повідомленні - вимозі, при настанні якого позичальник має виконати вимогу банку щодо дострокового повернення кредиту та сплати процентів. При цьому сторони досягли згоди, що така зміна остаточного терміну повернення кредиту, визначеного п.2. частини 1 цього договору, яка є наслідком настання обставин, визначених пунктом 3.2.8 частини 2 цього договору, настає без укладання між сторонами будь-яких додаткових договорів до цього договору.

Право банку вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості за вказаним договором та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на майно, надане в забезпечення повернення кредитних коштів за цим договором в разі недотримання позичальником умов цього договору, також передбачене п. 3.2.4 кредитного договору.   

21.06.2010 р. позивач з огляду на неналежне виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором звернувся до відповідача та третьої особи з листом-вимогою вих. № 14195/49.27-2200-49.27  про вимогу погашення кредитної заборгованості з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи те, що позичальник порушив строки сплати процентів та заборгованості по кредиту, які встановлені кредитним договором, та те, що вимога позивача виконана не була, банк правомірно вимагає дострокового повернення позичальником суми кредиту, що залишилася, та сплати процентів, нарахованих банком згідно з умовами Кредитного договору.

Отже, факт наявності у третьої особи станом на 22.09.2010 р. заборгованості за кредитом у сумі  2 500 678,39 грн., заборгованості за відсотками  у сумі 767 690,67 грн.  банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а третьою особою не заперечується.

Відтак, позовні вимоги в цих частинах є законними та обґрунтованими.

Разом з тим, пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що третя особа зобов'язалась за порушення прийнятих на себе зобов'язань з погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної процентної ставки, встановленої по кредитному договору від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв’язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів зазначеного вище Закону, ст.ст. 253-255 Цивільного кодексу України та складає:

1.          Пеня за несвоєчасну сплату кредиту:

     Сума боргу

        Період прострочення

            Сума пені

11089.43

           22.09.2009-29.09.2009

49,83

11497.49

30.09.2009-29.10.2009

193,72

13207.28

30.10.2009-31.01.2010

697,27

13615.34

01.02.2010-01.03.2010

221,76

14023.40

02.03.2010-29.03.2010

220,53

18336.63

30.04.2010-31.05.2010

319,26

18744.69

30.04.2010-31.05.2010

336,89

20454.48

01.06.2010-29.06.2010

314,66

20862.54

30.06.2010-29.07.2010

300,65

22572.33

30.07.2010-30.08.2010

316,94

22980.39

31.08.2010-22.09.2010

224,45

            Всього

3 195,96

2.          Пеня за несвоєчасну сплату процентів:

     Сума боргу

        Період прострочення

            Сума пені

310656.66

22.09.2009-23.09.2009

348,96

305656.66

24.09.2009-29.09.2009

1030,02

346010.07

30.09.2009-27.10.2009

5441,36

341010.07

28.10.2009-29.10.2009

383,05

380061.75

30.10.2009-24.11.2009

5549,94

375061.75

25.11.2009-30.11.2009

1263,91

418018.61

01.12.2009-11.12.2009

2582,55

411018.61

12.12.2009-29.12.2009

4155,23

447466.85

30.12.2009-31.01.2010

8293,46

487820.26

01.02.2010-01.03.2010

7945,46

528173.67

02.03.2010-29.03.2010

8306,07

564621.91

30.03.2010-29.04.2010

9830,61

604975.32

30.04.2010-31.05.2010

10872,98

644027.00

01.06.2010-29.06.2010

9907,43

684380.41

30.06.2010-29.07.2010

9862,58

723432.09

30.07.2010-30.08.2010

10157,78

763785.50

31.08.2010-22.09.2010

7459,99

           Всього

103 391,38

29 листопада 2007 року в забезпечення виконання грошових зобов'язань третьої особи за кредитним договором між позивачем і Приватним підприємством “Міміно” було укладено іпотечний договір № 37/30/130/07-СС (надалі - Іпотечний договір), за яким відповідач передав, а позивач прийняв в іпотеку цілісний майновий комплекс № 1, загал, пл. 1034,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкту у РПВН: 3877025, який складається з:

магазину, позначеного в плані під літ. «А», цегляний, загал. пл. 520,3 кв.м.,

склад під літ. «Б», цегляний, загал. пл. 268,6 кв.м., підвал під складом,

позначений на плані літ. «Б», бетонні блоки, загал. пл. 245,5 кв.м., «В»- склад

- цегляний, «Г»- вхід в підвал - бетонні блоки, «Д»- навіс, металеві стовпи,

«М» - сарай, шлакоблоки, «З»- склад - цегла, «1-7»- огорожа, І - замощення,

який належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу цілісного

майнового комплексу магазину № 1, посвідченого ОСОБА_3,

приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської

обл., 29.09.2005 р., зареєстрованого в реєстрі за № 2704, зареєстрованого в

Державному реєстрі правочинів за № 863404, про що ОСОБА_3,

приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської

обл. 29.09.2005 р. виданий витяг з ДРП за № 1539587, зареєстрований в

Ірпінському бюро технічної інвентаризації 26.10.2005 р.          № 670 в книзі № 5-10, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Ірпінським бюро технічної інвентаризації 26.10.2005 р. № 8752545;

земельної ділянки загал, пл. 0,2635 га, на якій розташований вищезазначений майновий комплекс, кадастровий номер 3210900000:01:024:0030, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - будівництво житлового комплексу з двох житлових будинків з вбудованими нежилими приміщеннями, яка належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 784636, виданого Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської обл. 22.10.2007 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020734000009 на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Ірпінської міської ради від 14.09.2006 р. № 124-3-V.

 Заявлені позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог банку за кредитним договором № 37/30/07-СС від 29.11.2007 р. у розмірі 3 374 956,40 грн. (заборгованість за кредитом - 2 500 678,39 грн., заборгованість за відсотками  - 767 690,67 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 3 195,96 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту –103 391,38 грн.) за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, визнаються судом обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності із Законом України “Про іпотеку” 29.11.2007 р. згідно іпотечного  договору від 29.11.2007 р. на майно накладено заборону відчуження, та зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі для реєстрації заборони за номерами: № 3925/145, № 3926/146.

В силу положень ст. 3 Закону “Про іпотеку”  у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначений у розділі 4 Іпотечного договору, згідно з п. 4.2 якого у випадку порушення боржником умов кредитного договору, або порушення іпотекодавцем умов цього договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно.

Як зазначалось вище, у вимозі за вих. № 14195/49.27-2200-49.27 від 21.06.2010 р.  позивач наголошував про необхідність погашення боргу, який виник згідно кредитного договору, а також з посиланням на положення п. 3.2.4 кредитного договору повідомив про право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості за вказаним договором та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на майно, надане в забезпечення повернення кредитних коштів за вказаним договором, відповідно до договору іпотеки № 37/30/130/07-СС від 29.11.2007 р., а у разі його недостатності для повного погашення боргу шляхом звернення стягнення й на інше майно боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позичальник не виконує покладені на нього зобов’язання за кредитним договором, а тому позивач отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні зобов’язання за кредитним договором № 37/30/07-СС від 29.11.2007 р. не виконані, суми заборгованості по кредитному договору, а саме суми кредиту, процентів по кредиту, нарахованої пені не сплатив, що свідчить про порушення договірних зобов’язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів, в порядку та на умовах, встановлених кредитним договором.

Відповідно до п. 4.5 Іпотечного договору реалізація майна здійснюється іпотеко- держателем самостійно шляхом укладення від свого імені договорів купівлі-продажу майна з третіми особами, а у разі звернення стягнення на підставі рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса –в порядку, визначеному Законом України “Про іпотеку”.

Статтею 11 Закону України  “Про іпотеку” визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Стаття 590 ЦК України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 39 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України “Про іпотеку” ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України “Про іпотеку” реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”, з дотриманням вимог цього Закону.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в межах заборгованості третьої особи перед позивачем, розмір якої перераховано судом.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перед Публічним акціонерним товариство “Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38,  ідентифікаційний код 21666051) за кредитним договором № 37/30/07-СС, укладеним з ОСОБА_1 29 листопада 2007 року, в сумі 3 374 956 (три мільйони триста сімдесят чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість) грн. 40 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 2 500 678,39 грн., заборгованості за відсотками  - 767 690,67 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 3 195,96 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту –103 391,38 грн.), звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 37/30/130/07-СС від 29 листопада 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством “Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38,  ідентифікаційний код 21666051) та  Приватним підприємством “Міміно” (03035, м. Київ, вул. Урицького, 40,  ідентифікаційний код 24216207), а саме:

2.1          цілісний майновий комплекс № 1, загал. пл. 1034,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який належить Приватному підприємству “Міміно” на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу магазину № 1, укладеного між Дочірнім підприємством “Прогрессо-Італія Плюс” Спільного українсько-італійського підприємства “Прогрессо-Італія” та Приватним підприємством “Міміно”, посвідченого 29 вересня 2005 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3;

2.2          земельну ділянку загал. пл. 0,2635 га, на якій розташований цілісний  майновий  комплекс магазину № 1, яка належить Приватному підприємству “Міміно” на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 784636 від 22 жовтня 2007 року, виданого Ірпінським міським відділом земельних ресурсів, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк”

           шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, згідно експертного висновку суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

3.          Стягнути з Приватного підприємства “Міміно” (03035, м. Київ, вул. Урицького, 40,  ідентифікаційний код 24216207) на користь Публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38,  ідентифікаційний код 21666051) 25 163 (двадцять п’ять тисяч сто шістдесят три) грн. 77 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині позову відмовити.                   

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                          Л.В. Омельченко  

Повне рішення складено:  04.02.2011 р.