Рішення

від 07.02.2011 по справі 53/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/48 07.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Славутич - 2000"

до Акціонерного банку "Київська Русь"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу ак цій № Б/33-1, застосування наслід ків недійсності такого догов ору - двосторонньої реституц ії - 2 699 997,65 грн., визнання недійсн ими Сертифікатів права власн ості та витребування їх чужо го незаконного володіння

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Ободовська В .С. - представник за довірені стю № 175-08/10 від 26.08.10

від відповідача: Домашенко О.О. - представник за довірен істю № 427 від 30.09.10

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про: ви знання недійсним Договору ку півлі-продажу акцій № Б/33-1 від 2 9.08.2007 з моменту його укладання т а застосування наслідків нед ійсності такого договору - д восторонньої реституції, а с аме повернення в попередній стан права власності Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Славутич - 2000" на прості ім енні акції Акціонерного банк у "Київська Русь"; про визнанн я недійсними Сертифікатів пр ава власності Шарп Ерроу Хол дінгс Лімітед на 1011244 акцій Акц іонерного банку "Київська Ру сь" ISIN № UA 1022141006 та витребування та ких сертифікатів з незаконно го володіння; зобов' язання Акціонерного банку "Київськ а Русь" зарахувати на особови й рахунок Товариства з обмеж еною відповідальністю "Славу тич - 2000" продані за Договором п рості іменні акції Акціонерн ого банку "Київська Русь" ISIN № UA 1022141006 та видати нові Сертифікат и права власності на такі акц ії.

Заявлені позовні вимоги по зивач обґрунтовує тим, що Дог овір не відповідає вимогам з акону та є недійсним, а право в ласності на продані прості і менні акції ISIN № UA 1022141006 за Договор ом має бути повернуто в попер едній стан.

Ухвалою Господарського с уду міста Києва від 31.12.2010 поруше но провадження по справі № 53/48, розгляд справи призначено на 31.01.2011.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуальн ого кодексу України в судово му засіданні 31.01.2011 оголошено пе рерву до 07.02.2011.

В судовому засіданні 07.02.2011 по зивач підтримав заявлені поз овні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підляг ають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.2011 проти задоволення позову не запер ечував.

На виконання вимог ст. 81-1 ГП К України складено протоколи судових засідань, які долуче но до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.02.2011 су дом оголошено вступну та рез олютивну частини рішення.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників пози вача та відповідача, всебічн о і повно з' ясувавши фактич ні обставини, на яких ґрунтує ться позов, об' єктивно оцін ивши докази, які мають значен ня для розгляду справи і вирі шення спору по суті, господар ський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2007 року між ОС ОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Славутич-2000», То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Каскад», Шарп Ер роу Холдінгз Лімітед та Акці онерним банком «Київська Рус ь»було укладено договір купі влі-продажу акцій № Б/33-1.

Відповідно до п. 2.1 Договору к ожен продавець (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Славутич-2000», Товариство з обмеженою відповідальніст ю «Каскад») продає, а покупець (Шарп Ерроу Холдінгз Лімітед ) купує Акції, вільні від усіх обтяжень і разом з усіма прав ами будь-якого характеру, які зараз або можуть в будь-який ч ас бути пов' язаними з ними, в ключно з усіма дивідендами а бо виплатами, що оголошені, ви плачені або зроблені стосовн о них до, під або після дати ук ладання Договору.

За вказаним Договором відп овідач виступав в якості Бро кера Продавців (Представника Продавців) відповідно до виз начень Сторін та п. 11.1 Договору та в якості Компанії, цінні па пери якої продавались відпов ідно до п. А. Преамбули Договор у.

Відповідно до Договору поз ивач виступав продавцем прос тих іменних акцій Акціонерно го банку «Київська Русь»ISIN № UA 1022141006, визначення яких надаєтьс я в визначенні Акції цього До говору.

Відповідно до Договору дор учення № Б/33 від 29 серпня 2007 року укладеного між позивачем та Відповідачем, відповідач ук лав Договір № Б/33-1 у якості пові реного.

Як вбачається з п. 2.1.1. та п. 2.1.2. в казаного Договору доручення № Б/33 від 29 серпня 2007 року, відпов ідач зобов'язаний був укласт и договір купівлі-продажу ак цій (Договір Б/33-1) та протягом 5 р обочих днів після отримання коштів від продажу акцій пер ерахувати на поточний рахуно к позивача.

Відповідач здійснив вказ ані дії щодо перерахування к оштів від продажу акцій, що пі дтверджується випискою по ос обовому рахунку № 260340408310 за 31.08.2007 н а суму 534 653,00 дол. США, що еквівале нтно 2 699 997,65 грн. станом на 31.08.2007.

Позивач посилаючись на ч. 2 с т. 203 Цивільного кодексу Украї ни стверджує, що спірний дого вір купівлі-продажу акцій № Б /33-1 від 29.08.2007 підлягає визнанню н едійсним та просить застосув ати наслідки недійсності так ого договору - двосторонню реституцію.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни доказами у справі є буд ь-які фактичні дані, на підста ві яких Господарський суд у в изначеному законом порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких ґрун туються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за св оїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічном у, повному і об' єктивному ро згляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сук упності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задово ленню з наступних підстав.

Як роз'яснив Пленум Верховн ого Суду України в пункті 2 пос танови “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсн ими” від 06.11.2009 р. № 9, судам необхі дно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст право чину не може суперечити ЦК, ін шим законам України, які прий маються відповідно до Консти туції України та ЦК, міжнарод ним договорам, згода на обов'я зковість яких надана Верховн ою Радою України, актам Прези дента України, постановам Ка бінету Міністрів України, ак там інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановл ених Конституцією України та законом, а також моральним за садам суспільства. Зміст пра вочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавс тва, нормативно-правових акт ів, прийнятих відповідно до К онституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відпов ідність чи невідповідність п равочину вимогам законодавс тва має оцінюватися судом ві дповідно до законодавства, я ке діяло на момент вчинення п равочину.

В силу положень ст. 4 Цивільн ого кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені ак тами цивільного законодавст ва, а також із дій осіб, що не пе редбачені цими актами, але за аналогією породжують цивіль ні права та обов'язки. Підстав ами виникнення цивільних пра в та обов'язків, зокрема, є дог овори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільно го кодексу України правочино м є дія особи, спрямована на на буття, зміну або припинення ц ивільних прав та обов'язків. П равочини можуть бути односто ронніми та дво- чи багатостор онніми (договори). Дво- чи бага тостороннім правочином є пог оджена дія двох або більше ст орін.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарсько го кодексу України господарс ьке зобов'язання, що не відпов ідає вимогам закону, або вчин ено з метою, яка завідомо супе речить інтересам держави і с успільства, або укладено уча сниками господарських відно син з порушенням хоча б одним з них господарської компете нції (спеціальної правосуб'є ктності), може бути на вимогу о днієї із сторін, або відповід ного органу державної влади визнано судом недійсним повн істю або в частині.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 202 Госп одарського кодексу України г осподарське зобов'язання при пиняється також у разі його р озірвання або визнання недій сним за рішенням суду. До відн осин щодо припинення господа рських зобов'язань застосову ються відповідні положення Ц ивільного кодексу України з урахуванням особливостей, пе редбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Циві льного кодексу України підст авою недійсності правочину є недодержання в момент вчине ння правочину стороною (стор онами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність пр авочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін аб о інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зако ном, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ос порюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивіль ного кодексу України особа, я ка вчиняє правочин, повинна м ати необхідний обсяг цивільн ої дієздатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 91 Цивіль ного кодексу України юридичн а особа може здійснювати окр емі види діяльності, перелік яких встановлюється законом , після одержання нею спеціал ьного дозволу (ліцензії).

Відповідно до ст. 17 Закону Ук раїни “Про цінні папери та фо ндовий ринок” професійна дія льність з торгівлі цінними п аперами на фондовому ринку п ровадиться торговцями цінни ми паперами-господарськими т овариствами, для яких операц ії з цінними паперами є виклю чним видом діяльності, а тако ж банками.

Відповідно до ст. 4 Закону Ук раїни “Про державне регулюва ння ринку цінних паперів в Ук раїні” професійна діяльніст ь на фондовому ринку підляга є ліцензуванню.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач на момент укладення спірного договору мав Ліцензію (Серія АБ № 113299 на п еріод з 20 жовтня 2004 року до 2009 р. ), виданою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України на з дійснення професійної діяль ності на фондовому ринку.

Ліцензійна діяльність пов инна здійснюватись з дотрима нням “Ліцензійних умов прова дження професійної діяльнос ті на фондовому ринку - діяльн ості з торгівлі цінними папе рами” затверджених Рішенням Державної комісії з цінних п аперів та фондового ринку № 346 від 26.05.2006 р.

Згідно з п. 14 гл. 2 Ліцензійних умов провадження професійно ї діяльності на фондовому ри нку - діяльності з торгівлі ці нними паперами ліцензіат пов инен дотримуватись вимог, зо крема:

Цивільного та Господарськ ого кодексів України;

Закону України "Про цінні па пери та фондовий ринок", а тако ж Законів України "Про акціон ерні товариства" та "Про госпо дарські товариства" у частин і виконання вимог щодо форму вання резервного капіталу (ф онду) товариства.;

нормативно-правових актів Комісії, що регулюють питанн я провадження професійної ді яльності на фондовому ринку за кожним видом діяльності, н а який ліцензіат отримав від повідну ліцензію;

оформлення та умов виконан ня договорів доручення, комі сії, андеррайтингу або догов ору про управління цінними п аперами, що встановлені зако нодавством України.

Укладаючи спірний договір , відповідач одночасно висту пав і торговцем (брокером) і ем ітентом акцій.

Відповідно до п. и) ч. 10 розділ у ХІІІ “Правил (умов) здійснен ня діяльності з торгівлі цін ними паперами: брокерської д іяльності, дилерської діяльн ості, андеррайтингу, управлі ння цінними паперами” затвер джених Рішенням Державної ко місії з цінних паперів та фон дового ринку № 1449 від 12.12.2006 р. торг овці не мають права здійснюв ати купівлю-продаж цінних па перів, емітентом яких є торго вець (крім первинного розміщ ення та викупу).

Згідно з ч. 3 ст. 358 Господарськ ого кодексу України торговец ь цінними паперами не може зд ійснювати торгівлю цінними п аперами власного випуску.

Таким чином, виходячи з вище зазначеного, відповідач, хоч і був наділений спеціальною правоздатністю в силу отрим аної ліцензії на здійснення професійної діяльності на фо ндовому ринку, не мав необхід ного обсягу цивільної дієзда тності на укладання спірного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивіль ного кодексу України нікчемн ий правочин або правочин, виз наний судом недійсним, є неді йсним з моменту його вчиненн я.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 Цивіл ьного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана поверн ути другій стороні у натурі в се, що вона одержала на викона ння цього правочину, а в разі н еможливості такого повернен ня, зокрема тоді, коли одержан е полягає у користуванні май ном, виконаній роботі, надані й послузі, - відшкодувати варт ість того, що одержано, за ціна ми, які існують на момент відш кодування.

Відповідно до п. 10 Пленуму Ве рховного Суду України постан ови “Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и” від 06.11.2009 р. № 9 реституція як с посіб захисту цивільного пра ва (частина перша статті 216 ЦК) з астосовується лише в разі на явності між сторонами укладе ного договору, який є нікчемн им чи який визнано недійсним .

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довест и ті обставини, на які вона пос илається як на підставу свої х вимог і заперечень. Обстави ни справи, які відповідно до з аконодавства повинні бути пі дтверджені певними засобами доказування, не можуть підтв ерджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України госп одарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім перекона нням, що ґрунтується на всебі чному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сук упності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені об ставини справи та положення чинного законодавства, госпо дарський суд дійшов висновку про задоволення позовних ви мог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Гос подарського процесуального кодексу України судові витр ати покладаються на відповід ача.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК Укр аїни, Господарський суд міст а Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій № Б/33-1 ві д 29.08.2007, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Славутич-2000», Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю «Каскад», Шарп Ерроу Хо лдінгз Лімітед та Акціонерни м банком «Київська Русь».

3. Повернути в попередній ст ан право власності Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Славутич-2000»на прості іме нні акції Акціонерного банку «Київська Русь»ISIN № UА 1022141006.

4. Визнати недійсними сертиф ікати права власності Шарп Е рроу Холдінгз Лімітед на 1011244 а кцій Акціонерного банку «Киї вська Русь»ISIN № UА 1022141006 та витреб увати такі сертифікати з нез аконного володіння.

5. Зобов' язати Акціонерний банк «Київська Русь»зарахув ати на особовий рахунок Това риства з обмеженою відповіда льністю «Славутич-2000»продані за договором купівлі-продаж у акцій № Б/33-1 від 29.08.2007 прості іме нні акції Акціонерного банку «Київська Русь»ISIN № UА 1022141006 та ви дати нові сертифікати права власності на такі акції.

6. Стягнути Акціонерного б анку «Київська Русь»(04071, м. Киї в, вул. Хорива, 11-А; код ЄДРПОУ 24214 088, з будь-якого рахунку, виявле ного державним виконавцем пі д час виконання судового ріш ення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-2000»(03035, м. Київ, пл. Сол ом' янська, 2, прим. 800, код ЄДРПО У 30813060), 25 500 грн. (двадцять п' ять т исяч п' ятсот гривень 00 коп.) - державного мита, 85 (вісімдесят п' ять) грн.. 00 коп. - державног о мита та 236 (двісті тридцять ш ість) грн.. 00 коп. - витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

7. Після набрання рішенням з аконної сили видати наказ.

Суддя О.А. Грєхова

Повне рішення складено 10.02.2011