Рішення

від 07.02.2008 по справі 3/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/64

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  3/64

07.02.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний

центр «Укрпромвпровадження»

До                    Київської міської ради (відповідач 1)

Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач 2)

Про                    визнання укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача             Нємєш В.М. –по дов. б/н від 15.01.2008

Від відповідача 1          не з'явились

Від відповідача 2          Колодрубський О.О. –по дов. № 06-34/31173 від 01.11.2006

У засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження»про визнання укладеною, з моменту набрання судовим рішенням законної сили, угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 № 72-6-00370, укладену між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження»про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження»на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 № 816/2226, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованим у реєстрі за № 246, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 року за № 72-6-00370 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Позивачем через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог в якій заявник зазначає, що звертаючись до Київської міської ради з пропозицією про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.04.1005 керувався рішенням Київради від 21.12.2000 № 11/1095 «Про плату за землю», яким встановлено, що орендна плата за землі інших промислових підприємств встановлюється у розмірі 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Ставки затверджені цим рішенням були встановлені у межах граничних розмірі річної орендної плати, встановлених ст. 21 Закону України «Про оренду землі». Даним Законом на день звернення позивача до відповідача 1 з пропозицію про внесення змін до договору оренди земельної ділянки було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у комунальній і державній власності не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки. Статтею 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлювалися у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. Тобто, на 05.12.2007 ставки, затверджені рішенням Київради не суперечили мінімальному та максимальному розміру річної орендної ставки, затверджених Законом України «Про плату за землю». 28.12.2007 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Статтею 8-1 цього Закону було внесено зміни у ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній або державній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині. Прикінцевими положеннями даного закону встановлено, що він набуває чинності з 01.01.2008. Згідно зі змінами, що були внесені вказаним Законом, та положеннями ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ставка річної орендної плати на даний час не може бути менше 3 % від нормативної грошової оцінки цієї землі. Ставки, вказані у рішенні Київради від 21.12.2000 № 118/1095 «Про оренду плату у м. Києві»суперечать вимогам вказаного Закону. Оскільки закон має вищу юридичну силу в порівнянні з локальними нормативно-правовими актами, то застосуванню підлягають ставки, передбачені у ст. 7 Закону України «Про плату за землю». Отже, вирішуючи спір по даній справі слід керувати саме Законом України «Про плату за землю»при визначенні річної орендної плати за користування земельною ділянкою розміром 1,0730 га, розташовану на залізничній станції Київ-Волинський у солом'янському районі м. Києва, яка повинна становити 3% від її нормативної грошової оцінки.

Відповідач 1 у письмовому відзиві на позов вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Механізм оформлення прав на землю юридичними особами визначено статтями 82, 92, 116, 123 та 124 Земельного кодексу України. Порядком набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, затвердженим рішенням Київради від 14.03.2002 №313/1747, та Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженим рішенням Київради від 15.07.2004 №457/1867.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України. Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про столицю України місто-герой Київ" місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і  підконтрольні  відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Положеннями статті 9 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради, крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування із земель державної або комунальної власності звертається із відповідним клопотанням до сільської, селищної, міської ради.

Надання земельних ділянок у користування у м. Києві здійснюється у відповідності до рішення Київської міської ради від 26.06.03 №512/672 „Про порядок надання земельних ділянок у користування у м. Києві" (далі Порядок) та Земельного кодексу України.

Згідно із статтею 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін (сі. 16 Закону України «Про оренду землі»). Згідно ч. 4 ст. 202 І Цивільного кодексу України двостороннім право чином є погоджена дія двох сторін.

Відповідно до вимог ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Вимогам ч. З статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочинну в момент його вчинення   є підставою недійсності правочинну.

Відповідно до ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договорі укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та форм досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими з законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони н досягли згоди з усіх істотних умов  господарського договору, такий договір вважається

Крім того, в чинному законодавстві України не визначений обов'язків строк протягом якого Київська міська рада після прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду має укласти договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідченні нотаріально. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню   або   державній   реєстрації,   є   укладеним   з   моменту   його   нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, в разі задоволення судом позовних вимог ТОВ «Укрпромвпровадження»будуть: порушені всі вищезазначені норми чинного законодавства України щодо можливості Київської міської ради вільно, за власним волевиявлення укладати договори оренді земельних ділянок після належного вивчення проекту таких договорів, що призведе до недійсності договору оренди земельної ділянки.

До того ж. звертаємо увагу суду, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України відсутній такий спосіб захисту порушених прав, як визнання договору укладеним, а отже, підстав для визнання укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки немає. З огляду на вищевикладене, Київська міська рада просить в позові відмовити повністю.

Від відповідача 1 через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Київської міської ради.

Відповідач 2 у письмовому відзиві на позовну заяву позов не визнає, оскільки вважає, що згідно п. 11 договору оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем, всі зміни і доповнення до нього вносяться за згодою сторін, а згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до договору є його рішення, прийняте у встановленому законом порядку. Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі», підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону є відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 1, 17, 19 цього Закону. Позивач не звертався та не подавав на реєстрацію до відповідача 2 угоду про внесення змін до пунктів 3 і 4 договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 72-6-00370, тому відповідач 2 не відмовляв у державній реєстрації такої угоди.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до  ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної  власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Пункт 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 № 816/2226 було вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження»у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 1,08 га для експлуатації та обслуговування промислової бази на залізничній станції Київ-Волинський у Солом'янському районі м. Києва.

На підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 № 816/2226 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження»12.04.2006 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,0730 га, розташованої на залізничній станції Київ-Волинський у Солом'янському районі м. Києва з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування промислової бази, з кадастровим номером 8000000000:72:488:0042.

Договір оренди було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12.04.2006, зареєстровано в реєстрі за № 246 та зареєстровано у Головному управлінні земельних ресурсів 13.04.2006 за № 72-6-00370, про що зроблено запис у книзі державної реєстрації договорів.

Відповідно до п.п 3.1 договору оренди, строк його дії встановлено на 5 років.

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частинами 1 та 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 № 816/2226 земельна ділянка площею 1,0730 га, розташована на залізничній станції Київ-Волинський у Солом'янському районі м. Києва, з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування промислової бази, була передана позивачу у довгострокову оренди терміном на 10 років.

Стаття 73 Закону України «Про місцеве самоврядування»чітко зазначає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, є неправомірним зазначення у договорі оренди вказаної земельної ділянки від 12.04.2006 строку оренди тривалістю у 5 років, в той час, як рішенням Київської міської ради зазначену земельну ділянку передано в орендне користування строком на 10 років.

Крім того, п.п. 4.1 договору оренди встановлено розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 10 % від її нормативної грошової оцінки.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що використання землі в Україні є платним. Частиною 4 цієї ж статті зазначено, що за землі, що надані в оренду справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім внесення орендної плати за земельну ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю».

Як вбачається з матеріалів справи, на день звернення позивача з пропозицією до Київської міської ради про внесення змін у договір оренди земельної ділянки, був чинним Закон України «Про оренду землі»в редакції від 19.12.2006. Стаття 21 цього Закону передбачала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно зі ст. 7 Закону України  «Про плату за землю», ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій ст. 6 цього Закону.

Пунктом 35 ст. 26 Закон України «Про місцеве самоврядування  в Україні», встановлено, що затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відносини з визначення розміру орендної плати  за землю у м. Києві врегульовані рішенням Київської міської Ради від 21.12. 2000 року за № 118/1095 «Про орендну плату за землю», яким  встановлені розміри річної орендної плати за земельні ділянки в м. Києві залежно від виду економічної  діяльності, яка здійснюється на земельної ділянці.

Відповідно до довідки Державного комітету статистики України видом діяльності позивача –є виробництво робочого одягу. З урахуванням вимог п. 21 Додатку до рішення Київської міської ради від 21.12.2000 розмір річної орендної плати за належну позивачу ділянку повинен становити –1,5 %, а не 10 %.

Але, зважаючи на те, що 28.12.2007 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті України»за №107-VI, ст. 8-1 якого у ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»були внесені зміни, у відповідності з якими  річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 % їх нормативної грошової оцінки.

У відповідності з «Прикінцевими положеннями»Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті України»встановлено, що розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»набирає чинності з 1 січня 2008 року.

Ставка річної орендної плати в розмірі –1.5 %, яка у відповідності з рішенням Київської міської ради від 21.12.2000 за № 118/1095 повинна застосовуватися до позивача, суперечить мінімальному розміру орендної ставки встановленої ст. 21 Законом України «Про оренду землі».

Суд вважає  правомірними вимоги  позивача, щодо встановлення річної орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою на залізничній станції Київ-Волинський у Солом'янському районі м. Києва, в розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, оскільки Закони України мають вишу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти місцевих органів самоврядування.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частини 2 ст. 188 Господарського кодексу України зазначає, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2007 позивач направив до Київської міської ради пропозицію про внесення змін до договору оренди від 12.04.2006 шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до підпункту 3.1 пункту 3 і підпункту 4.2 пункту 4 договору оренди, а саме, зміни строку оренди земельної ділянки з 5 років на 10 років та зміни ставки річної орендної плати з 10 % на 1,5 %.

Згідно пункту 24 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання регулювання земельних відносин вирішуються Київською міською радою виключно на пленарних засіданнях.

Відповідно до частини третьої названої статті, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Пропозицію з проектом додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 Київська міська рада отримала 10.12.2006, що підтверджується копією повідомлення про вручення наявного у матеріалах справи.

Таким чином, Київська міська рада зобов'язана була розглянути пропозицію про внесення змін до договору оренди, запропоновану позивачем  і повідомити останнього про своє рішення.

Разом з тим, Київська міська рада не повідомила позивача про результати розгляду пропозиції останнього.

Згідно ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

В силу вимог ст.ст. 93, 125 Земельного кодексу України укладення договору оренди земельної ділянки є обов'язковим.

Частини 2 ст. 30 Закону України «Про оренду землі»зазначає, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі такий спір вирішується в судовому порядку.  

Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено, то він вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав вимоги закону, надіслав проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 12.04.2006, пов'язаних із внесенням змін до підпункту 3.1 пункту 3 і підпункту 4.2 пункту 4 договору оренди, але відповідач безпідставно ухиляється від її укладення.

Пункт 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073, визначено, що у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації. Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.

Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Враховуючи наведене та керуючись  ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Вважати укладеною, з моменту набрання судовим рішенням законної сили, угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 № 72-6-00370, укладену між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження»про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження»на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 № 816/2226, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованим у реєстрі за № 246, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 року за № 72-6-00370 у книзі записів державної реєстрації договорів, в наступній редакції:

УГОДА

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 72-6-00370

місто Київ, місяця листопада, числа 30

Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141; м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - «Орендодавець», в особі Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження» (код ЄДРПОУ 30222818; м. Київ, вул. Волинська, 53); зареєстровано Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 17.02.1999 р. за № 1 065 105 0002 000964) - далі у тексті - «Орендар», в особі директора Кенес Лілії Михайлівні (код ДРФО 2462402881; зареєстрована: м. Київ, вул. Поліська, б.1, кв. 41), яка діє на підставі Статуту, - з другої сторони, далі у тексті разом - «Сторони», керуючись статтями 21, 30 Закону України «Про оренду землі», рішенням Київської міської ради від 21.12.2000 №118/1095 та на підставі пункту 1 рішення Київської міської ради від 18.11.2004 №816/2226, домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованим у реєстрі за № 246, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 року за № 72-6-00370 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі у тексті - Договір) та на підставі уклали цю угоду (далі у тексті - Угода) про таке:

1. Внести зміни в підпункт 3.1 пункту 3 Договору, де слова та цифри «на 5 (п'ять) років»замінити словами та цифрами «на 10 (десять) років».

2. Внести зміни в підпункт 4.2 пункту 4 Договору, де слова та цифри «10 (десять) відсотків»замінити словами та цифрами «3 (три) відсотки».

3. Умови Договору залишаються без змін, окрім підпункту 3.1 пункту 3 та  підпункт 4.2 пункту 4 Договору.

4. Дана угода набуває чинності з дня її державної реєстрації.

5. Усі спори, пов'язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї Угоди.

6. Ця Угода є невід'ємною частиною Договору і складена у двох примірниках. Один примірник для Орендодавця, один –для Орендаря.

Орендодавець –

Орендар –

3. Зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а, код 26199097) зареєструвати додаткову угоду, як невід'ємну частину договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006 року, укладеного на підставі рішення Київської міської ради від 18.11.2004 № 816/2226 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.2006 року за № 72-6-00370 у книзі записів державної реєстрації договорів.

4. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження» (м. Київ, вул. Волинська, 53м. Київ, код 30222818) 42 (сорок п'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а, код 26199097) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр «Укрпромвпровадження» (м. Київ, вул. Волинська, 53м. Київ, код 30222818) 42  (сорок п'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В.Сівакова

Рішення підписане 08.02.2008