Рішення

від 09.02.2008 по справі 25/223-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.08р.

Справа № 25/223-07

За позовом  Дніпропетровського міжрайонного

природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Новоолександрівської

сільської ради, с. Новоолександрівка Дніпропетровського району

Дніпропетровської області

до  Відповідача-1: Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

Відповідача-2: Приватне

підприємство "ОСОБА_1" м.Дніпропетровськ.

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Управління з контролю за

використанням та охороною земель у Дніпропетровській області, м.

Дніпропетровськ

про

повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача-1: ОСОБА_1,

пасп.НОМЕР_1.

Від відповідача-2: Плахитра М.Я.,

дор. б/н від 03.12.2007р.

Від третьої особи: не з'явився.

Від прокурора: Стасовська Є.А.,

посв. № 153 від 25.09.2003р.

СУТЬ

СПОРУ:

Прокурор  звернувся з позовом до відповідача-1 та з

урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.11.2007р. просить

господарський суд зобов'язати останнього повернути самовільно зайняту земельну

ділянку площею 9900кв.м., за адресою: Дніпропетровський район,

Новоолександрівська сільська рада, с. Старі Кодаки державі в особі

Новоолександрівської сільської ради, а також зобов'язати відповідача-1 привести

земельну ділянку в придатний для використання стан, включаючи знесення

капітальних нежитлових приміщень, господарських будівель, кладовищ у кількості

7 штук, металевих контейнерів у кількості 13 штук за рахунок відповідача-1,

який самовільно займає земельну ділянку.

Ухвалою від 08.11.2007р. судом

залучено до участі у справі іншого відповідача - Приватне підприємство

«ОСОБА_1».

Позовні вимоги прокурора

обґрунтовані тим, що відповідач-1 самовільно займає спірну земельну ділянку,

оскільки не має правовстановлюючих документів на землю, яку використовує під

розміщення рибацької бази, що є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України та

посиланням на ст.ст. 211, 212 Земельного Кодексу України.

Позивач та третя особа підтримують

позовні вимоги прокурора у повному обсягу.

Відповідачі позовні вимоги не

визнають з тих підстав, що спірна земельна ділянка не належить до території

Новоолександрівської сільської ради та була надана у постійне землекористування

колгоспу «Червоний рибак», з яким відповідачем-2 було укладено договір

відповідального зберігання майна колгоспу, що розташоване на спірній земельній

ділянці.

Позивач не забезпечив явку

представника до судового засідання та звернувся до суду з клопотанням про

розгляд справи без участі представника. За таких підстав суд вважає за можливе

розглянути справу за відсутності представника позивача у справі.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників відповідачів та прокурора, господарський

суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з актами перевірки

дотримання вимог земельного законодавства від 25.05.2007р. та 25.10.2007р.

складеним державним інспектором Управління з контролю за використанням і

охороною земель у Дніпропетровській області відповідач-1 - фізична

особа-підприємець ОСОБА_1 займає земельну ділянку орієнтовною площею 9900

кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки на

березі р. Дніпро і використовує її для розміщення рибальської бази, на якій

знаходяться капітальні нежитлові приміщення, господарські будівлі, кладовища у

кількості 7 штук, металеві контейнери у кількості 13 штук.

З наведених матеріалів перевірок

дотримання вимог земельного законодавства, також  вбачається, що перевірки проводилися без

участі відповідача-1, а інспектором зроблено висновок про самовільне зайняття

відповідачем-1 спірної ділянки, оскільки під час перевірки не були надані  документи, що підтверджують право

користування або право власності спірною земельною ділянкою.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про

державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття

земельних ділянок - будь-які  дії  особи, які 

свідчать  про  фактичне 

використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати

земельну ділянку до  встановлення її  меж 

у  натурі  (на 

місцевості),  до одержання

документа,  що посвідчує право на неї, та

до його державної реєстрації.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 83 ЗК

України (2001р.), землі,  які

належать  на  праві 

власності  територіальним громадам

сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У 

комунальній  власності  перебувають 

усі  землі в межах населених

пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також  земельні ділянки за їх межами,  на яких розташовані об'єкти комунальної

власності.

Суб'єктами права власності на землю

є територіальні  громади, які   реалізують  

це   право безпосередньо або

через  органи  місцевого 

самоврядування,  -  на землі комунальної власності (ст. 80 ЗК

України).

В силу п. 1 ст. 116 ЗК України,

громадяни та юридичні особи набувають права 

власності  та права  користування 

земельними  ділянками із земель

державної або комунальної власності за рішенням 

органів  виконавчої  влади 

або органів   місцевого   самоврядування   в  

межах  їх  повноважень, визначених цим Кодексом.

Право   власності 

та  право  постійного 

користування  на земельну  ділянку 

виникає  після  одержання 

її   власником   або користувачем  документа, 

що  посвідчує  право 

власності чи право постійного користування  земельною 

ділянкою,  та  його 

державної реєстрації. Приступати  

до   використання   земельної  

ділянки    до встановлення її меж

у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та

державної реєстрації забороняється (ст. 125 ЗК України). Право  власності 

на  земельну  ділянку і право постійного користування

земельною ділянкою посвідчується 

державними  актами. Право    оренди  

землі   оформляється   договором,  

який реєструється відповідно до закону (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Відповідачами не надано належних

доказів на підтвердження права власності або право користування спірною

земельною ділянкою. Посилання ж відповідачів на надання у

постійне землекористування земельної ділянки колгоспу «Червоний рибак», з яким

відповідачем-2 було укладено договір відповідального зберігання майна колгоспу,

що розташоване на спірній земельній ділянці, суд вважає безпідставним оскільки

відповідачами не надано доказів на підтвердження оформлення

землекористування  колгоспом «Червоний

рибак», а укладення відповідачем-2 з колгоспом «Червоний рибак»у жовтні 2002р.

договору відповідального зберігання нерухомого майна колгоспу, що розташоване

на спірній земельній ділянці не є підставою для виникнення в останнього права

користування земельною ділянкою згідно з вимогами земельного законодавства

України.

До того-ж, як вбачається з довідки

головного управління статистики у Дніпропетровській області від 16.08.2007р.

акціонерне сільськогосподарське риболовецьке промислове товариство закритого

типу «Червоний рибак», яка мало той самий ідентифікаційний код -2796799, що і

Риболовецький колгосп «Червоний рибак», вилучено з Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій.

Та обставина, що відповідач-2

звертався до Новоолександрівської сільської ради з заявою про надання в оренду

земельної ділянки у с. Старі Кодаки у розмірі 0,03га., а рішенням останньої від

19.06.2007р. у наданні землі в оренду було відмовлено, також лише свідчить про

відсутність у відповідача-2 правових підстав для її зайняття.

З матеріалів же справи, а саме

договору з Риболовецьким колгоспом «Червоний рибак»від жовтні 2002р., заяви до

позивача від 04.06.2007р. про надання в оренду земельної ділянки, ліцензії

Укрдержрибгоспу № 178307 від 04.05.2005р. на вилов риби вбачається, що саме

відповідач-2 і використовує спірну земельну ділянку для розміщення

риболовецької бази.

За п. 2 ст. 90 Земельного Кодексу

України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в

порядку встановленому законом. Пунктом 2 ст. 152 Земельного Кодексу

встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати

усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо  ці 

порушення  не  пов'язані 

з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування

завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних

осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема 

шляхом відновлення  стану  земельної 

ділянки,  який  існував 

до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або

створюють небезпеку порушення прав (п.п. б. п. 3 ст. 152 ЗК України).

Відповідно до ст. 212 Земельного

Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню

власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за

час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у

придатний для  використанням стан,

включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок

громадян або юридичних  осіб,  які 

самовільно  зайняли земельні

ділянки.

Отже, правом звернення до суду з

приводу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок належить власникам

землі.

Між тим, в актах

перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.05.2007р. та 25.10.2007р.

складеним державним інспектором Управління з контролю за використанням і

охороною земель у Дніпропетровській області, на які посилаються прокурор та

позивач в обґрунтування позовних вимог, відсутня інформація щодо власника

земельної ділянки.

Віднесення ж с. Старі Кодаки до

адміністративної території Новоолександрівської сільської ради, що також не

доведено належними доказами, не підтверджує знаходження спірної земельної

ділянки у комунальній власності останньої.

Відповідно до постанови ВР України

від 11.07.2001р. «Про зміну меж м. Дніпропетровська Дніпропетровської

області»до меж м. Дніпропетровська було включено 427,7га. земель

Новоолександрівської сільради, 107,8га. земель Ювілейної селищної ради

Дніпропетровського району, 2048,1га. земель, що знаходяться у підпорядкуванні

Дніпропетровської районної ради.

На підставі наведеної постанови

Дніпропетровською міською радою 30.11.2005р. було прийнято рішення за № 54/31

«Про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі м.

Дніпропетровська.

Згідно з відповіддю на запит суду

Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району від 08.01.2008р. № 04, земля

водного фонду з прибережною захисною смугою до 100м. від р. Дніпро у районі с.

Старі Кодаки Новоолександрівської сільської ради належить разом із водним

фондом  Ювілейній селищній раді.

Відповідачем-1, також надана

довідка з Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів від

16.01.2008р. № 434, за якою земельна ділянка, яка передбачається для передачі в

оренду для рибогосподарських потреб ОСОБА_1 розміщена за межами населеного

пункту на території Ювілейної селищної ради. З наданого до довідки викопіювання

вбачається, що довідка стосується спірної земельної ділянки.

В той же час, з довідки

Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів від 21.01.2008р. № 560

наданої прокурором вбачається, що земельна ділянка, на якій знаходяться

самовільно збудовані рибаками споруди, знаходиться на території

Новоолександрівської сільської ради в межах населеного пункту. 

Відповідно до ст. 33 ГПК України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. 

Обставини справи, які  відповідно 

до  законодавства  повинні бути 

підтверджені  певними  засобами 

доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Враховуючи надані сторонами докази

у їх сукупності, суд вважає, що прокурором та позивачем не доведено належними

доказами, що саме Новоолександрівська сільська рада реалізує функції власника

спірної земельної ділянки. За таких підстав, слід дійти висновку, що

Новоолександрівська сільська рада є неналежним позивачем у справі, що є

підставою для відмови у позові згідно з ст.ст. 80, 83, 152, 212 ЗК

України.  

Окрім того, позивач є органом місцевого

самоврядування, який реалізує право власності на землі комунальної власності, а

не на землі державної власності та не є органом державної влади, або органом

місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої

влади у спірних правовідносинах, тому у прокурора були відсутні правові

підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі

Новоолександрівської сільської ради відповідно до рішення Конституційного Суду

України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 про представництво прокуратурою інтересів

держави в арбітражному судочинстві. 

З огляду на вищенаведене, суд

вважає позовні вимоги прокурора безпідставними та такими, що не підлягають

задоволенню. 

Керуючись ст.ст. 12, 80, 83, 84,

90, 116, 125, 126, 152, 212 Земельного Кодексу України,  ст.ст. 2, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України,

господарський суд,-            

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано