Постанова

від 03.04.2008 по справі 25/223-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2008                                                                                                  

Справа № 25/223-07 

Дніпропетровський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за

участю представників, які були присутні у судовому засіданні 25.03.2008 року:

прокурора:

Стасовська Є.А.- заступник

прокурора

позивача:

не явився

відповідача-1:ОСОБА_1- приватний підприємець

відповідача-2:

Плахтиря М.Я.-

предст., дов. від 03.12.2007 року

третьої

особи: не явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Дніпропетровського

міжрайонного природоохоронного прокурора (м. Дніпропетровськ) на рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008р. у справі

№25/223-07

         за позовом: Дніпропетровського міжрайонного

природоохоронного прокурора (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі

Новоолександрівської сільської ради (с. Новоолександрівка Дніпропетровської

області)

              до: 1. Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1(м. Дніпропетровськ)

                     2. Приватного

підприємства "ОСОБА_1" (м. Дніпропетровськ)

        третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні позивача: управління з контролю за використанням і охороною земель

у Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

             про: повернення самовільно зайнятої

земельної ділянки і приведення її у придатний для використання стан

ВСТАНОВИВ:

       Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 29 січня 2008 року (підписано 05.02.2008р.) по справі

№25/223-07 (суддя Чередко А.Є.) відмовлено у позовних вимогах

Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора (м.

Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Новоолександрівської сільської

ради (с. Новоолександрівка Дніпропетровської області) до фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1(м. Дніпропетровськ) і приватного підприємства

"ОСОБА_1" (м. Дніпропетровськ), третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління з контролю

за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області (м.

Дніпропетровськ) про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею

9900 кв. м. за адресою: Дніпропетровський район, Новоолександрівська сільська

рада, с. Старі Кодаки і приведення її у придатний для використання стан,

включаючи знесення капітальних нежитлових приміщень, господарських будівель,

комор у кількості 7 штук, металевих контейнерів у кількості 13 штук за рахунок

відповідача-1.

Дніпропетровський

міжрайонний природоохоронний прокурор (м. Дніпропетровськ), не погоджуючись з

рішенням суду вніс апеляційне подання, у якому просить скасувати рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008 року по справі

№25/223-07 і прийняти нове рішення відповідно до чинного законодавства.

Скаржник вважає, що господарським судом при прийняті рішення неповно з'ясовані

обставини, що мають значення для справи і порушені норми матеріального права.

Так, не відповідає дійсності висновок суду, зроблений на підставі рішення VІІ

сесії V скликання Ювілейної селищної ради від 31.05.2007р. та листа Ювілейної

селищної ради №04 від 08.01.2008р. щодо належності Ювілейній селищній раді

землі водного фонду з прибережною захисною смугою до 100 м. від р. Дніпро у

районі Старі Кодаки Новоолександрівської сільської ради разом із водним фондом.

В зазначеному рішенні Ювілейної селищної ради мова йдеться про вирішення

питання щодо перерозподілу земель Ювілейної селищної ради, які знаходяться за

межами населеного пункту на березі річок Оріль, Самара, Дніпро, на території

інших територіальних громад. Прокурор посилається на порушення відповідачем-1

ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, оскільки фізична особа-підприємець

ОСОБА_1 самовільно використовує земельну ділянку за вищевказаною адресою під

розміщення рибацької бази. Рішення про надання земельної ділянки фізичній

особі-підприємцю ОСОБА_1 не приймалося, відповідно договір оренди на земельну

ділянку не укладався.

Позивач

-Новоолександрівська сільська рада (с. Новоолександрівка Дніпропетровської

області)  -відзив на апеляційну скаргу не

надав і направив на адресу суду лист, у якому надав згоду на розгляд справи без

участі представника Новоолександрівської сільської ради, а також погодився на

будь-яке рішення суду по справі.

    Відповідач-1 - фізична особа-підприємець

ОСОБА_1(м. Дніпропетровськ) -відзив на апеляційну скаргу не надала, у судовому

засіданні зазначила, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного

законодавства, а земельну ділянку вона використовує на підставі розпаювання

колгоспу „Червоний рибак”, у зв'язку з чим до неї перейшло право власності на

об'єкт нерухомості, який знаходиться на спірній земельній ділянці.

Відповідач-2

-приватне  підприємство

"ОСОБА_1" (м. Дніпропетровськ) -у відзиву на апеляційну скаргу і у

судовому засіданні пояснило, що спірна земельна ділянка розташована на

прибережній смузі річки Дніпро в с. Старі Кодаки і не відноситься до

Новоолександрівської сільської ради. Відповідно до п. “б” ст. 58 Земельного

кодексу України, прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм,

крім земель, зайнятих лісами належать до земель водного фонду і їх

використання  для рибальства здійснюється

за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами (п.5 ст. 59

Земельного кодексу України). Сторона посилається на довідку Дніпропетровського

районного управління земельних ресурсів від 16.01.2008р. №434, в якій

зазначено, що земельна ділянка для передачі в оренду для рибогосподарських

потребОСОБА_1 розташована за межами населеного пункту і відноситься до

території Ювілейної сільської ради. Відповідач-2 звертає увагу, що прокурором і

позивачем не надано до суду доказів про право власності на вищевказану земельну

ділянку. До того ж  ПП

"ОСОБА_1" укладено договір на оренду нежилого приміщення і будівель з

колгоспом “Червоний рибак” і відповідно з п. 3 ст. 796 ЦК України використовує

земельну ділянку, зайняту під орендуємі і виділені їй в рахунок майнового паю

риболовецькі об'єкти. При цьому прокурором і позивачем проігноровано п. 4 ст.

78 Земельного кодексу України “Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності

земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним

кодексом України), земельні ділянки не повертаються.”  Відповідач-2 також зазначив, що

Дніпропетровська районна державна адміністрація не розглянула заяву ПП „ОСОБА_1”

про надання земельної ділянки в оренду. Крім того, відповідач-2 зазначив, що у

прокурора відсутні правові підстави для пред'явлення позову в інтересах держави

в особи Новоолександрівської сільської ради.

Третя

особа -управління з контрою за використанням та охороною земель у

Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) -відзив на апеляційну скаргу не

надала, представник третьої особи у судове засідання не явився, хоча був

належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання

(повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення

№4993306072971). Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не

перешкоджає перегляду справи по суті, справа переглядалася без участі

представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

У

судовому засіданні була оголошена перерва до 10.30  03 квітня 2008 року.

28.03.2008

року прокурором були надані до суду додаткові документи по справі.

Вислухав

представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський

апеляційний господарський суд встановив, що 25.05.2007 року та у подальшому

25.10.2007 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною

земель у Дніпропетровській області Пузирь О.В. була проведена перевірка

дотримання вимог земельного законодавства приватного підприємцяОСОБА_1, про що

були складені акти від 25.05.2007 року та від 25.10.2007 року.

Перевіркою,

яка була проведена 25.05.2007 року встановлено, що земельна ділянка орієнтовною

площею 9900 кв.м. (за результатами вимірювання мірною стрічкою) за адресою:

Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки на березі р. Дніпро використовується

ППОСОБА_1 під розміщення рибацької бази, на якій знаходяться нежитлові

приміщення, кладові, металеві контейнери, в яких складується рибацьке обладнання

та контейнери з ГЗМ. На березі р. Дніпро знаходяться рибацькі човни в кількості

9 штук (акт від 25.05.2007 року). У зазначеному акті також вказано, що

„встановити, на підставі яких документів використовується земельна ділянка не

виявилось можливим, у зв'язку з тим, що на момент перевірки не було жодної

особи, яка б могла подати документи”.

В

акті перевірки від 25.10.2007 року уточнена кількість контейнерів, які

знаходяться на спірній земельній ділянці, а також зазначено, що документи на

право користування земельною ділянкою відсутні, що суперечить вимогам ст.125

Земельного кодексу України та є порушенням, відповідальність за яке передбачена

ст.211 ЗК України.

До

актів перевірки додані план-схеми земельної ділянки.

На

підставі перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокурором голові

Новоолександрівської сільської ради 28.06.2007 року за №25/45 був направлений

припис про усунення порушень земельного законодавства, у якому прокурор на

підставі ст.22 Закону України „Про прокуратуру” вимагав прийняти заходи до

усунення порушень ст.125 ЗК України та прийняти рішення щодо знесення незаконно

збудованих об'єктів господарських і побутових споруд. У відповіді на припис

сільська рада зазначила, що прийняття рішень про знесення незаконно збудованих

будівель і споруд не входить в повноваження органів місцевого самоврядування.

Згідно

статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та

юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність

або надання їх у користування.

Відповідно

до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного

користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або

користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного

користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до

використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості),

одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації

забороняється.

Право

на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його

державної реєстрації.

У

відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на

земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою

посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором,

який реєструється відповідно до закону.

Відповідно

до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права

власності Українського народу. Від 

імені  Українського  народу права власника здійснюють органи

державної  влади  та 

органи  місцевого самоврядування

в  межах, визначених цією Конституцією,

іншими законодавчими актами України. Статтею 26 Закону України „Про місцеве

самоврядування в Україні” до виключної компетенції міських рад віднесено

вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно

до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або

землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,

навіть якщо ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною

ділянкою.

Статтею

212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно

зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без

відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та

привести земельні ділянки  у придатний

для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за

рахунок громадян або юридичних  осіб,  які 

самовільно  зайняли земельні

ділянки.

Як

вбачається із матеріалів справи відповідачі не мають жодних документів,

передбачених Земельним кодексом України, які надають їм право на користування

спірною земельною ділянкою. Як на підставу правомірності користування земельною

ділянкою і розміщеними на ній спорудами відповідач-2 посилається на ті

обставини, що колгосп „Червоний рибак” був створений у 1936 році, який

складався із 5 бригад, за кожною із яких було закріплене відповідне майно, але

саме майно знаходилося на балансі колгоспу. Земельні ділянки, на яких було

розташоване майно колгоспу надавалися для нього у 1945-1948 роках і ніяких

правовстановлювальних документів на ці ділянки для цього не було потрібно. В

2000 році в результаті розпаювання колгоспуОСОБА_1 отримала частину будівлі

„Приймального пункту” на ділянки селища Старі Кодаки (51,3%), а її чоловік

-ОСОБА_2 частину цієї ж будівлі у розмірі 48,7%, що відповідає майновим паям

відповідно 6046 грн. і 5737 грн. Крім того, у 2000 році було організовано

приватне підприємство „ОСОБА_1”, якому у жовтні 2002 року передані на відповідальне

зберігання майно колгоспу з правом користування, який закінчується 31.12.2007

року. За таких обставин відповідач вважав, що він не самовільно захватив

земельну ділянку. Це також підтверджується, що на протязі 60 років жодна

сільська рада не пред'являла претензій відносно спірної земельної ділянки. 

Стаття

1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”

визначає самовільне зайняття земельних ділянок, як будь-які дії особи, які

свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір

використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на

місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його

державної реєстрації.

Пунктом

34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”

передбачено, що  питання регулювання

земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та

поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному

засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і

фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів

або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

04.06.2007

року ПП „ОСОБА_1” звернулося до голови Новоолександрівської сільської ради з

заявою щодо виділення в оренду землі для ведення промислового рибальства і

працевлаштування місцевих рибалок. Рішенням 11 сесії V скликання

Новоолександрівської сільської ради від 19.06.2007 року „Про відмову ПП

„ОСОБА_1” у виділенні в оренду земельної ділянки в с. Старі Кодаки на березі р.

Дніпро” було відмовлено у задоволенні цієї заяви. Цим же рішенням сесії було

встановлено, що будівлі та споруди збудовані самовільно без дозволу на

будівництво на земельній ділянці, яка є землею загального користування в

межах с. Старі Кодаки. Зазначене рішення відповідачем-2 є чинним і

недійсним у встановленому законом порядку не визнавалося. 

Отже,

оскільки земельна ділянка не була надана відповідачам, а останні фактично

використовують цю земельну ділянку, ці дії підпадають під визначення

„самовільне зайняття земельної ділянки”.

Таким

чином, відповідач не має право використовувати земельну ділянку без відповідних

правовстановлювальних документів. Такі документи у відповідача відсутні.

Доводи

відповідача, що при наданні земельних ділянок у 1945-1948 роках будь-які

правовстановлювальні документи на землю не видавалися і не були потрібні

спростовуються чинним на той період законодавством, відповідно до якого у

підтвердження надання земельної ділянки видавався Державний акт на право

користування земельною ділянкою. З прийняттям у 1970 році Основ земельного

законодавства Союзу РСР і союзних республік і Земельного кодексу Української

РСР всі нормативні акти по землі були уніфіковані у єдиному документі, який

(ст.20) вимагав наявності правовстановлювального документа на землю. Крім того,

Основи вимагали включення реєстрації землекористувачів у земельний кадастр і ці

вказівки були обов'язковими для всіх установ та організацій. При цьому,

керівники підприємств та організацій були повинні щорічно до 1 листопада року

надавати у відповідний виконком звіти про земельні ділянки, які знаходяться у

їх користуванні, а один раз на 5 років -зведений звіт про наявність, оцінку,

фактичне використання земельної ділянки.  

           Відповідач ставить під сумнів право прокурора

в даній справі виступати в інтересах Новоолександрівської сільської ради.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 361 Закону України “Про прокуратуру” від

05.11.1991р. №1789-ХІІ (із змінами і доповненнями), представництво прокуратурою

інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від

імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді

інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою

представництва у суді ...інтересів держави є наявність порушень або загрози

порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок

протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у

відносинах між ними або з державою.

           Статтею 2 ГПК України та рішенням

Конституційного суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 передбачено  порушення господарським судом справи за

позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського

суду в інтересах держави, при цьому прокурор в позовній заяві самостійно

визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує

необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою

здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Пiд поняттям "орган,

уповноважений державою здійснювати вiдповiднi функцiї у спiрних

вiдносинах", зазначеним у частині другій статті 2 АПК України, потрібно

розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом

надано повноваження органу виконавчої влади.

В

силу ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в

Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної

влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно

до ст. 13 Конституції України, земля, її надра..., які знаходяться в межах

території України, ... є об'єктами права власності Українського народу. Від

імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та

органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Місцеве

самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому

законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування:

сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. (ст. 140 Конституції

України).  Наведене співпадає і з п. 1

ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р.

№280/97, міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє

відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах

функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією

України, цим та іншими законами. Саме таким органом місцевого самоврядування і

є позивач -Новоолександрівська сільська рада.

Пунктом

34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що

виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно

до закону питань регулювання земельних відносин.

Як

представницький орган територіальної громади рада у земельних відносинах за

законом набуває повноважень суб'єкта права комунальної власності на землю,

виконуючи надані їй територіальною громадою повноваження і, відповідно, набуває

статусу виконавчого органу влади у системі органів самоврядування на території

населеного пункту.

На

день подання позову не відбулося розмежування землі на державну та комунальну

власність. В силу п.12 Перехідних положень до Земельного кодексу України, в

силу якого до розмежування земель державної і комунальної власності

повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель,

переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому

числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких

державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та

законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а

за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

З

огляду на вищезазначене колегія суддів не погоджується з доводами відповідача

щодо відсутності права прокурора виступати у даній справі та правомірності

визначення міської ради як уповноваженого державного органу у спірних

відносинах. Прокурором в межах наданих законом повноважень щодо представництва

інтересів в суді обґрунтовано подано позов в інтересах держави в особі

Новоолександрівської сільської ради.

Спірна

земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - с. Старі Кодаки, тому

позивачем і було визначено Новоолександрівську сільську раду. При розгляді

справи місцевий господарський суд зазначив, що прокурором не надано доказів

того, що спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності. З такими

доводами суду погодитися не можна, оскільки розмежування земель на державні і

комунальні станом на день розгляду справи не проведено, тобто спірна земельна

ділянки є державною власністю, а п.12 Перехідних положень Земельного кодексу

України визначені тільки особи, які розпоряджаються (управляють) такими

земельними ділянками. Якщо земельна ділянка розташована в межах населеного

пункту, то такою особою є відповідний орган місцевого самоврядування. Факт

знаходження земельної ділянки в межах с. Старі Кодаки підтверджуються всіма

наданими у справу документами, за винятком довідки №434 від 16.01.2008 року,

виданої Дніпропетровським районним відділом земельних ресурсів, але інша

довідка, видана цією ж посадовою особою №560 від 21.01.2008 року свідчить про

те, що спірна земельна ділянка розташована в межах населеного пункту. Оскільки

спірна земельна ділянка розташована між двома земельними ділянками, які знаходяться

в межах населеного пункту, то об'єктивно спірна земельна ділянки не може

знаходитися за межами цього населеного пункту. Зазначені обставини

підтверджуються також іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Щодо

доводів відповідача про те, що спірна земельна ділянка входить до земель

водного фонду, то ці доводи не підтверджуються матеріалами справи, оскільки

відсутнє відповідне рішення про віднесення землі до категорії водного фонду,

яке повинно прийматися у порядку ст.20 Земельного кодексу України, а „автоматично”

ділянка не може відноситися до тієї чи іншої категорії.

Враховуючи

встановлені обставини використання відповідачем спірної земельної ділянки за

відсутності передбачених законом документів на право користування нею, судова

колегія погоджується з доводами прокурора, що ця земельна ділянка підлягає

поверненню Дніпропетровській міській раді з одночасним знесенням споруд і

будівель, які знаходяться на цій земельній ділянці у порядку ст.212 ЗК України.

Колегія

суддів також відзначає, що не може бути підставою відмови у задоволенні позову

і доводи відповідачів про наявність на території спірної земельної ділянки

будівлі, яка їм належить, оскільки зазначене майно не зареєстровано у

встановленому законом порядку, про що свідчать дані бюро технічної інвентаризації.

На

підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України,

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне

подання Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора (м.

Дніпропетровськ) задовольнити.

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2008 року у справі

№25/223-07 скасувати.

Прийняти

нове рішення.

Позовні

вимоги задовольнити.

Зобов'язати

фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 9900 кв.м., яка

розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район,

Новоолександрівська сільська рада, с. Старі Кодаки на березі р. Дніпро державі

в особі Новоолександрівської сільської ради (Дніпропетровська область,

Дніпропетровський район, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 74, код 24237480).

Зобов'язати

фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за

власний рахунок привести земельну ділянку загальною площею 9900 кв.м., яка

розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район,

Новоолександрівська сільська рада, с. Старі Кодаки на березі р. Дніпро у

придатний для використання стан шляхом знесення капітальних нежитлових

приміщень, господарських будівель комор у кількості 7 (семи) штук, металевих

контейнерів у кількості 13 (тринадцяти) штук.

Стягнути

з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на

користь державного бюджету 127 грн. 50 коп. державного мита (у тому числі за

перегляд судового рішення в апеляційному порядку) і 118 грн. на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язати

господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог

ст.ст.117, 118 ГПК України.

Головуючий                                                                                           

О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                       

Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                   Р.М.

Бахмат

З

оригіналом згідно.

Помічник

судді                                                     

М.В. Юрченко

03.04.2008р.