Постанова

від 19.09.2006 по справі 18/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/260

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "19" вересня 2006 р.                                                  Справа № 18/260

За позовом Державної податкової інспекції в м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Парма”

14037, м. Чернігів, просп. Миру, 194

про   стягнення 20146 грн. 43 коп. за рахунок активів

                                                                                     Суддя   А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Нітченко Ю.В.- держподатінспектор, дов. № 30681/10/10-010 від 30.12.2005р.

Від відповідача: Корнієнко Л.Ю. –в.о. директора, наказ від 08.07.2005р. № 3

СУТЬ СПОРУ:

Державною податковою інспекцією в м. Чернігові (надалі –Позивач) заявлено адміністративний позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Парма” (надалі - Відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкового боргу в сумі 20146,43 грн., з них:

по комунальному податку –15,32 грн.;

по земельному податку –12999,91 грн.;

по орендній платі за землі комунальної власності –7131,20 грн.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі, зробивши усну заяву.

Згідно ст. ст. 51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї –небудь права, свободи або інтереси (ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши вищевказану заяву, суд вважає за можливе прийняти визнання адміністративного позову Відповідачем, оскільки такі дії не суперечать закону та не порушують нічиї права, свободи або інтереси.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Парма” зареєстроване розпорядженням виконкому Чернігівської міської ради від 28.04.1995р.

Відповідача взято на облік ДПІ в м. Чернігові, як платника податків, 11.05.1995р. за № 932.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ (надалі –Закон № 1251), платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Стаття 11 Закону № 1251 встановлює, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 ст. 5 Закону України “Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації,  вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим  органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за   винятком випадків здійснення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу платником податків.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у  поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів,   наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за  підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник  податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник  податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом   граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -  у  розмірі  десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів  відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні. Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ).

У відповідності з п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ).

Вищвказані приписи чинного законодавства відповідачем не виконані.

На момент розгляду справи за відповідачем рахується податкова заборгованість:

по комунальному податку на суму 15,32 грн., що підтверджується копіями податкових розрахунків комунального податку від 30.01.2006р., від 17.04.2006р.;

по земельному податку на суму 12999,91 грн. (в т.ч. пеня –384,80 грн.), що підтверджується копіями податкових розрахунків земельного податку від 28.01.2005р., від 30.01.2006р., від 25.05.2006р., копією податкового повідомлення –рішення від 17.01.2006р. № 0000511530/0;

по орендній платі за землі комунальної власності на суму 7131,20 грн., що підтверджується копією податкової декларації орендної плати від 30.01.2006р., копіями податкових повідомлень –рішень від 17.01.2006р. № 0000581530/0, № 0000571530/0/0.

Вищевказані податкові повідомлення –рішення були отримані Відповідачем, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень. Доказів оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, Відповідачем надано не було.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, 24.05.2006р. Позивачем була направлена перша податкова вимога № 1/20 від 11.01.2005р. на суму 1756,36 грн., яка була отримана Відповідачем 25.05.2006р. (копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 196950).

Друга податкова вимога № 2/472 від 22.02.2006р. на суму 4779,65 грн. була отримана Відповідачем 30.06.2006р. (копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 364802).

На підставі п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 2181-ІІІ заступником начальника ДПІ в м. Чернігові було прийняте рішення № 416 від 10.08.2006р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи, що податковий борг, зазначений у позовній заяві, самостійно відповідачем не погашений, він підлягаює стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 6, 7, 16, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 51, 94, 112, 136, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю „Парма”, м. Чернігів, просп. Миру, 194 (р/р 26005000886001 в Чернігівській філії АТ „Укрінбанк”, МФО 353564, код 22815091) в доход місцевого бюджету (Одержувач: Місцевий бюджет, код 22825965, рахунок 33215828600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 16010200) 15 грн. 32 коп. податкової заборгованості з комунального податку.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю „Парма”, м. Чернігів, просп. Миру, 194 (р/р 26005000886001 в Чернігівській філії АТ „Укрінбанк”, МФО 353564, код 22815091) в доход місцевого бюджету (Одержувач: Місцевий бюджет, код 22825965, рахунок 33211811600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 13050100) 12999 грн. 91 коп. податкової заборгованості з земельного податку.

Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю „Парма”, м. Чернігів, просп. Миру, 194 (р/р 26005000886001 в Чернігівській філії АТ „Укрінбанк”, МФО 353564, код 22815091) в доход місцевого бюджету (Одержувач: Місцевий бюджет, код 22825965, рахунок 33210812600002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 13050200) 7131 грн. 20 коп. податкової заборгованості по орендній платі за землі комунальної власності.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко