Рішення

від 10.02.2011 по справі 3/7/5022-60/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/7/5022-60/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2011 р.Справа № 3/7/5022-60/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Турецького І.М.             

Розглянув справу

за позовом: Товариства  з обмеженою  відповідальністю  "Сандора"   , поштова  адреса:  м. Миколаїв   вул.. Новозаводська , буд.  17  Миколаївської області  , юридична адреса:  с. Миколаївське Жовтневого району   Миколаївської   області (код ЄДРПОУ 22430008)

до відповідача: Приватного підприємства "Д"Торговий  дім  Тернопіль" , м. Тернопіль  вул.. Поліська, 14 ( код ЄДРПОУ 35578237)

про стягнення  заборгованості   на  суму 14 155 грн.  32  коп.

за участю представників сторін:   

від позивача:                     Парфенова   О.М. -  юрисконсульт,  довіреність  №10-05-1797 від 18.10.2010р.

від відповідача:           не з'явився

          Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява за  позовом Товариства  з обмеженою  відповідальністю  "Сандора"  до  відповідача Приватного підприємства "Д"Торговий  дім  Тернопіль" про  стягнення  заборгованості в сумі 14 155 грн. 32 коп.

          Судові витрати покласти на  відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку в судове засідання свого представника  не забезпечив, хоча про   дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином,  про  що  свідчать  повідомлення  про  вручення  поштового  відправлення   від 21.01.2011р.  та  від 01.02.2011р.  , та  в порядку  передбаченому ст.64 ГПК  України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482,  письмового відзиву на позовну заяву  суду не надав.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а тому суд прийшов до висновку,  що справу слід  розглядати без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представнику   позивача ,  роз‘яснено  його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22,   81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу  , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не   здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд  справи відкладався  на 10 лютого 2011 року на  12:30 год.,  що  підтверджується   ухвалою  суду  від 27.01.2011р.  

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

15 квітня 2010  року між Товариством з обмеженою  відповідальністю "Сандора" , як постачальник,  та  Приватним підприємством "Д "Торговий дім Тернопіль" , як покупець,  було  укладено   договір №0693.

У відповідності  до п.1.1, п.1.2., п.1.3. даного Договору ,  постачальник  зобов'язується  протягом  строку  дії цього  Договору   передавати   покупцю  у власність , а покупець -  приймати та оплачувати   продукцію ( соки , безалкогольні  та алкогольні  напої та ін..) . Найменування  , одиниця  обліку   , кількість  та асортимент  продукції   вказуються   в накладній  (рахунку –фактурі) , що складається відповідно  до замовлення покупця.  Ціна продукції  встановлюється   постачальником  на момент  відвантаження , відображається в накладній (рахунку –фактурі)  та вважається погодженою між  постачальником і покупцем   за наявності   печаток та підписів уповноважених  осіб. В  цьому випадку   накладні  виконують   функцію  специфікації  та є невід'ємною частиною   даного договору . Покупець   підтверджує   повноваження   осіб , що завіряють  своїм підписом   факт  прийняття   товару  на накладних  (рахунках –фактурах) .

Пунктом 3.2.. Договору, передбачено , що покупець зобов'язаний  оплатити  продукцію  протягом 7 (семи) календарних   днів  з дати   відвантаження  , вказаного   в накладній (рахунку –фактурі) , шляхом   перерахування   грошових  коштів  на банківський рахунок  постачальника  або   шляхом  внесення  в касу підприємства.

Згідно п.6.1 Договору ,  цей  договір  набирає  чинності  в момент  підписання  повноваженими   представниками  сторін  і діє   до 31.12.2011р.

На  виконання  вказаного договору позивач  здійснив  поставку  товару  , в свою  чергу  відповідач  прийняв    товар   , що  підтверджується     видатковою накладною №СА-КИ\РНв-187781 від 15.06.2010р.   на    загальну  суму 29 155 грн. 32  коп. та  довіреністю  №277  від 24.06.2010р.  видана   Бутрину М.З., належним  чином  підписаними  повноважними   представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб (знаходяться   в матеріалах справи).

Відповідач    свої   договірні зобов‘язання  виконав  лише частково,  кошти  за поставлений  товар  перерахував  не повністю  в розмірі  15000,00 грн. , про що свідчить банківська  виписка АТ "ОТП Банк"  від 14.06.2010р., у зв'язку з чим  станом на  дату  подання  позовної  заяви    виникла  заборгованість   відповідача  перед  позивачем  на суму 14 155 грн. 32  коп. ,  яка  на день розгляду справи позивачу не сплачена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як  вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

 Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки , згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України,   продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

05 листопада 2010 року  позивачем  надіслано  відповідачу  претензію №263 про  неналежне виконання    зобов'язання на суму 14 155 грн. 32  коп. , що підтверджується  фіскальним  чеком  №9260 від 05.11.2010р. та повідомленням  про  вручення поштового  відправлення  рекомендованою  кореспонденцією ( дата  вручення – "08.11.2010р. ).

Вказана  претензія  відповідачем  залишена  без  відповідного   реагування .

Оцінивши представлені документальні докази,  господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача боргу на суму 14 155 грн. 32 коп.  , документально обґрунтовані і підлягають  задоволенню .     

Відповідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.    

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача  .

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193  ГК України ,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити  .

2.          Стягнути  з Приватного підприємства "Д"Торговий  дім  Тернопіль" , м. Тернопіль  вул.. Поліська, 14 ( код ЄДРПОУ 35578237)  в користь Товариства  з обмеженою  відповідальністю  "Сандора"   , поштова  адреса:  м. Миколаїв   вул.. Новозаводська , буд.  17  Миколаївської області  , юридична адреса:  с. Миколаївське Жовтневого району   Миколаївської   області (код ЄДРПОУ 22430008) –14155  грн. 32 коп. боргу , 141 грн. 55 коп.   в повернення  витрат по оплаті  державного мита , 236 грн. 00  коп.  в повернення витрат по  оплаті інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу.  Видати наказ.

3.          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення,  "14"  лютого 2011 року  , через місцевий господарський суд.

4.          Рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                          І.М. Турецький