Постанова

від 21.03.2011 по справі 3/7/5022-60/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/7/5022-60/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.03.11                                                                                           Справа  № 3/7/5022-60/2011

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                 Якімець Г.Г.,

суддів:                                       Зварич О.В.,

                                                  Юрченка Я.О.,

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –Ковч А.В.

від відповідача (скаржник) –не з'явився

Розглядається апеляційна скарга Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль», вих.№24 від 23.02.2011 року

на рішення  господарського суду Тернопільської області від 10.02.2011 року, суддя Турецький І.М.

по справі №3/7/5022-60/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора», с.Миколаївське

до відповідача Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль», м.Тернопіль

про стягнення 14155,32 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.02.2011 року по справі №3/7/5022-60/2011 позов ТзОВ «Сандора»задоволено, стягнено з ПП «Д «Торговий дім Тернопіль»на користь ТзОВ «Сандора»14155,32 грн. –боргу.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.11, 509, 525, 526, 530,629, 712 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України та умови договору №0693 від 15.04.2010 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Д»Торговий дім Тернопіль»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 10.02.2011 року по справі №3/7/5022-60/2011, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилаючись на положення ст.ст.204, 207 ЦК України зазначає, що договір №0693 від 15.04.2010 року зі сторони відповідача підписаний особою, посадове становище якої не встановлено, а відтак, на думку скаржника, вказаний договір є нечинним, оскільки порядок його укладення суперечить чинному законодавству.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на безпідставність доводів апелянта. Зокрема, зазначав, що договір від 14.06.2010 року зі сторони відповідача підписано директором підприємства та скріплений відтиском печатки ПП «Д «Торговий дім Тернопіль», а 14.06.2010 року відповідачем здійснено передоплату по вказаному договору Поряд з цим, звертав увагу суду на те, що позивачем на підтвердження позовних вимог долучено до матеріалів справи довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №277 від 14.06.2010 року, видаткову накладну та податкову накладну.

Колегією суддів в судовому засідання оглянуто оригінали: договору №0693 від 15.04.2010 року, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №277 від 14.06.2010 року, видаткової накладної № СА-КИ\РНв-187781 та податкової накладної №16643616 від 15.06.2010 року на суму 29155,32 грн.

Оскільки явка представника відповідача (скаржника) не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи  вбачається, що 15.04.2010  року між ТзОВ «Сандора»(в тексті договору –постачальник) та ПП «Д «Торговий дім Тернопіль»(в тексті договору –покупець) укладено договір поставки №0693 , відповідно до умов якого, а саме п.п.1.1, 1.2, 1.3, позивач  зобов'язується  протягом  строку  дії цього  договору   передавати   відповідачу у власність , а останній  приймати та оплачувати   продукцію (соки , безалкогольні  та алкогольні  напої та ін.). Найменування, одиниця  обліку, кількість  та асортимент  продукції   вказуються   в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення відповідача. Ціна продукції  встановлюється   постачальником  на момент  відвантаження, відображається в накладній (рахунку-фактурі)  та вважається погодженою між  постачальником і покупцем за наявності печаток та підписів уповноважених  осіб. В  цьому випадку накладні виконують   функцію  специфікації  та є невід'ємною частиною  даного договору . Покупець   підтверджує   повноваження осіб, що завіряють своїм підписом факт прийняття товару на накладних (рахунках-фактурах).

Вказаний договір підписаний зі сторони позивача та відповідача та скріплений відтисками печаток сторін.

Пунктом 6.1 передбачено, що даний договір набирає  чинності в момент підписання повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011 року.

Позивачем на виконання умов договору відпущено відповідачу товар на суму 29155,32 грн. на підставі довіреності №277  від 24.06.2010р.  виданої   відповідачем - Бутрину М.З., на отримання від позивача товару, згідно видаткової накладної №СА-КИ\РНв-187781 від 15.06.2010 року.

Поряд з цим, позивачем до матеріалів справи додано податкову накладну №16643616 від 15.06.2010 року.

Пунктом 3.2 договору поставки встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити продукцію протягом 7 (семи) календарних днів з дати відвантаження, вказаного в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства.

Проте, відповідач оплату за поставлений товар у визначений договором строк в повному обсязі не здійснив, кошти  за отриманий  товар  перерахував  частково -  в розмірі  15000 грн., що підтверджується банківською випискою АТ "ОТП Банк"  від 14.06.2010р., в зв'язку з чим позивачем направлялась на адресу ПП «Д «Торговаий дім Тернопіль»претензія від 263 від 05.11.2010 року з вимогою сплатити суми боргу в розмірі 14155,32 грн.

Однак, відповідачем вказана претензія залишена без задоволення. Таким чином, станом на момент подання позову та розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становила 14 155,32 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В силу статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Стосовно посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що договір №0693 від 15.04.2010 року зі сторони відповідача підписаний особою, посадове становище якої не встановлено, то такі не заслуговують на увагу, враховуючи положення ст.241 ЦК України, оскільки відповідач отримав товар на підставі належно оформленої довіреності, згідно вказаного договору, а також здійснив часткову оплату за такий. Отже, правочин був схвалений, так як був прийнятий до виконання.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.02.2011 року по справі №3/7/5022-60/2011  залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                   Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                          Зварич О.В.

Юрченко Я.О.