Постанова

від 07.02.2011 по справі 3/111-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.                                                           Справа № 3/111-10  

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя  Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.,  

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 за дорученням,

відповідача ОСОБА_3 за дорученням  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу відповідача (вх. №4726С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 25.11.2010 р. у справі №3/111-10

за позовом ФОП ОСОБА_4, м. Суми,

до ФОП ОСОБА_5, м. Суми

про стягнення 91 248, 51 грн.

встановила:

18.08.2010 р. ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ФОП ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в розмірі 91 248, 51 грн., а також  судових витрат, в тому числі витрат на послуги адвоката.

Позов обґрунтований посиланням на неукладеність договору сторін про спільну діяльність б/н від 20.05.2004 р. та відсутність у відповідача правових підстав для звернення на свою користь грошових коштів, перерахованих йому позивачем на виконання договору про спільну діяльність б/н від 20.05.2004 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.11.2010 р. позов задоволений повністю.

Рішення суду обґрунтовано тим, що договір сторін б/н від 20.05.20004 р. є неукладеним, в силу чого правова підстава отримання відповідачем від позивача грошових коштів в розмірі 91 249,51 грн. відсутня.

Місцевий господарський суд зазначив, що оскільки ціна договору, під якою слід розуміти суму коштів, що підлягають перерахуванню відповідачу у конкретно визначений місяць, не відома сторонам завчасно, то умова про ціну договору є неузгодженою. Крім того, місцевий господарський суд вказав, що додаток до договору від 20.05.2004 р., на який є посилання в п. 3.1. цього договору фактично не погоджувався сторонами, а відповідно відсутній, договір про сумісну діяльність від 20.05.2004 р. є безстроковим, тобто умова щодо строку сторонами не узгоджена. Ці обставини суд поклав в обґрунтування висновку про неукладеність договору сторін.

ФОП ОСОБА_5 із зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в який просить рішення господарського суду Сумської області від 25.11.2010 р. по справі № 3/111-10 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує невірним, на його думку, застосуванням норм матеріального права при кваліфікації спірного договору як неукладеного та неповним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи (визнання угоди позивачем, виконання договору на протязі декількох років, тощо), крім того, зазначив, що рішення суду суперечить як встановленим по справі обставинам, так і одноманітній практиці застосування судами положень ст. 181 ГК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 р. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 було прийнято до провадження.

Представники позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважали скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважали законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, тому просили залишити його без змін. Свої заперечення проти апеляційної скарги представники ФОП ОСОБА_4, зокрема, обґрунтовували безпідставністю тверджень позивача про те, що договір б/н від 20.05.2004 р. містить строк та ціну. На думку представників позивача, зібрані по справі докази свідчать про відсутність цих суттєвих умов в договорі б/н від 20.05.2004 р. і, як наслідок, договір є неукладеним.

Перевіривши повноту встановлених господарським судом першої інстанції судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши справу повторно в порядку ч.2 ст. 101 ГПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 25.11.2010 р. по справі № 3/111-10 підлягає скасуванню.

Вирішення спору і кваліфікація правовідносин по справі здійснені колегією суддів з додержанням  принципу змагальності, передбаченим ст. 4-3, 33, ч.2 ст. 82 ГПК України, зокрема, на підставі і в обсязі наданих сторонами доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про спільну діяльність, відповідно до п. 1.1. якого сторони домовляються про спільну діяльність на підставі договору Amway № 6545832 з метою розвитку ліній спонсорської підтримки, які відносяться до Договору Amway № 6545832: ОСОБА_6 - договір Amway № 6545833, ОСОБА_7 - договір Amway № 6545834, ОСОБА_8 - договір Amway № 6545839, ОСОБА_9 - договір Amway № 6556731, ОСОБА_10 - договір Amway № 6549836, ОСОБА_11 - договір Amway № 1123786, ОСОБА_12 - договір Amway № 6545784, ОСОБА_13 - договір Amway № 6545783, ОСОБА_14 - договір Amway № 6555190.

На виконання умов вказаного договору у період з 30.07.2007 по 22.02.2010 позивач перерахував відповідачу 441076,67 грн., що підтверджується довідкою Сумської філії ПАТ «ПриватБанк»№ 1470 від 02.08.2010.

Пунктом 3.1. договору від 20.05.2004 р. передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє на протязі дії договору Amway № 6545832 (додаток до цього договору).

В матеріалах справи наявні копії договору НПА про присвоєння Amway № 6545832 від 17.11.2003 та договору НПА про присвоєння Amway № 6545832 від 20.05.2004.

Аналізуючи вимогу позивача щодо відсутності у договорі сторін суттєвих умов, що свідчить про неукладеність цієї угоди, колегія суддів зазначає наступне.

Сторони угоди досягли згоди щодо її предмету, який визначений п. 1.1. як проведення спільної діяльності на підставі договору Amway з метою розвитку ліній спонсорської підтримки.

Спосіб виконання угоди визначений в п.2.1. угоди і з 2004 р. угода виконувалася позивачем.

Строк дії спірної угоди визначений посиланням на договір Amway № 6545832 і дорівнює строку дії цієї угоди, яка існує в дійсності і залучена до матеріалів справи, не розірвана сторонами, не є нікчемною і не визнана судом недійсною.   

Такі дії сторін відповідають приписам ст. 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, та приписам ч. 3 ст. 6 ЦК України, відповідно до яких сторони в договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Оскільки договір виконувався по суті на протязі декількох років, відсутність в п.1.1. угоді конкретних даних відносно порядку здійснення спільної діяльності сторін, на що посилається позивач, не свідчить про його неукладеність, а означає, що сторони узгодили порядок спільної діяльності в усній формі, що не тягне за собою недійсність угоди у зв’язку з недодержанням її форми.

Цьому висновку колегії суддів кореспондує позиція відповідача щодо відсутності між сторонами будь-якої невизначеності щодо мети та порядку виконання угоди.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про можливість кваліфікації як неукладеного договору, який виконувався сторонами.

Так, відповідно до гіпотези норми ч. 8 статті 181 ГК України, кваліфікація договору як неукладеного, може мати місце виключно на стадії укладання господарського договору, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, внаслідок чого договір не відбувся. В разі, коли договір виконувався сторонами, його не можна визнавати неукладеним.

При цьому колегія суддів виходила з системного тлумачення комплексу норм, що регламентують укладення договору і дійшла до висновку про те, що визначення договору як неукладеного може мати місце тільки під час укладання господарського договору, оскільки неукладеність договору має бути обумовлена відсутністю елементу, необхідного для його існування, тому що саме відсутність такого елементу робить договір нездатним привести сторони до бажаних правових наслідків. Факт виконання договору його сторонами свідчить про те, що сторонами узгоджені ті умови, які вони вважають необхідними для укладення конкретного договору.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду не ґрунтується на законі і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 99, ст. 101, п.3ч.1 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5, м. Суми задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 25.11.2010 р. у справі №3/111-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_2) державне мито, сплачене за подання апеляційної скарги, в розмірі 456,25  грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.  

         Головуючий суддя                                                            В.Я. Погребняк

                              суддя                                                            Т.В. Гончар

                           суддя                                                            М.М. Слободін

Повний текст постанови підписано 07 лютого 2011 р.