Постанова

від 11.02.2011 по справі 5/130-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р.                                                           Справа № 5/130-10  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя  Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

відповідача -  не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №127 С/3)  на рішення господарського суду Сумської області від 23.12.10 у справі № 5/130-10

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Калинівська-2005", смт. Жовтневе Білопільського району Сумської області,

про стягнення 43498,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.12.10 (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42700,00 грн. заборгованості, 797,87 грн. пені, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 434,98 грн. державного мита.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, недоведеність та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи - просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення у справі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи, що оскаржуване рішення постановлене судом правомірно при повному та об’єктивному з’ясуванні всіх обставин справи, правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Також позивачем надано клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без участі ФОП ОСОБА_1 Враховуючи, що позицію позивача викладено у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню і розгляд справи є можливим без участі представника позивача.

Відповідач 09.02.11 надіслав суду телеграму, в якій просить відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю участі в засіданні повноважного представника скаржника, який терміново відбув за межі України за сімейними обставинами.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що в його задоволенні має бути відмовлено –оскільки відповідач не обґрунтував неможливість направлення в судове засідання 09.02.11 іншого представника та не зазначив про наявність у  ТОВ "Агрофірма Калинівська-2005" будь-яких доказів, що мають значення для вирішення спору, але з поважних причин не були додані до апеляційної скарги та не можуть бути надані в судове засідання 09.02.11.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що справу може бути розглянуто в даному судовому засіданні, без участі представників сторін.

Дослідивши зміст апеляційної скарги відповідача та відзиву позивача на дану скаргу, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

 Відповідно до умов укладеного між сторонами договору на виконання робіт  №1/09 від 01.09.10 позивач зобов'язався виконати роботи по збиранню кукурудзи на силос, загальною площею 220 га, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно оплатити виконані роботи.

Як встановлено місцевим господарським судом, акт виконання позивачем робіт відповідно до договору № 1/09 від 01.09.10 підтверджується матеріалами справи, зокрема, підписаним обома сторонами актом прийомки виконаних робіт від 05.10.10 на загальну суму 47840,00 грн.(а. с. 10).

Матеріалами справи також підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 42 700,00 грн. (акт звірки за 01.07.10 –24.11.10, а.с.11).

Відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано вищевказаного факту та не надано заперечень щодо наявності основного боргу перед позивачем у вищевказаному розмірі. Крім того, як вбачається з виписки банку від 21.12.10, копію якої додано позивачем до відзиву на апеляційну скаргу, відповідачем, із посиланням на договір №1/09 від 01.09.10, здійснено часткову оплату за отримані послуги, а саме, сплачено 12700,00 грн. Вказана обставина, на думку колегії суддів, також свідчить про визнання відповідачем основного боргу та про відсутність заперечень проти його стягнення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано, із посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України та умови договору зроблено висновок про те, що заборгованість у розмірі 42 700,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Отже, у вищевказаній частині оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

Щодо обґрунтованості стягнення пені у сумі 797,87 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.4.2. договору, укладеного між сторонами, за несвоєчасне проведення розрахунків, відповідачу нарахована пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення, яка згідно з поданим позивачем розрахунком становить 797,87 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що він був позбавлений можливості надати свої заперечення проти розрахунку пені, оскільки ФОП ОСОБА_1 не додала до копії позовної заяви, направленої на адресу ТОВ "Агрофірма Калинівська-2005",  розрахунку позовних вимог та розрахунку неустойки. Разом з тим, як вбачається з тексту позовної заяви, позивачем наведено розрахунок суми пені безпосередньо в позовній заяві (а.с.3) –отже, твердження відповідача про те, що йому було невідомі аргументи позивача, колегія суддів вважає такими, що не відповідають матеріалам справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений судом першої інстанції про призначення судового засідання на 16.12.10; у вказане засідання представник відповідача не з’явився, але надав клопотання (а.с.22) про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом та відкладено розгляд справи на 23.12.10. Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, у відповідності до вимог статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України,  було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Отже твердження заявника апеляційної скарги про те, що він був позбавлений можливості викласти обставини, які суттєво змінили б результат розгляду справи, на думку колегії суддів, не відповідають обставинам даної справи.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, всупереч вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, в судове засідання 23.12.10 також не з’явився і без поважних причин не виконав вимог ухвал суду  від 29.11.10 та від 16.12.10 щодо надання обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.  

Крім того, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем також не дотримано вищенаведених вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчить нез’явлення представника ТОВ "Агрофірма Калинівська-2005" в судове засідання без обґрунтування поважності причин його відсутності та подання немотивованого клопотання про відкладення розгляду справи, що, на думку колегії суддів, є ознакою недобросовісних дій, спрямованих на затягування відповідачем розгляду справи з метою ухилення від виконання своїх договірних зобов’язань.

Колегія суддів враховує, що відповідач, стверджуючи про відсутність можливості надати суду першої інстанції обґрунтування своєї позиції у справі, в апеляційній скарзі також не наводить мотивованих заперечень проти стягнення суми пені.

Посилання ТОВ "Агрофірма Калинівська-2005" на те, що ним не було прострочено сплату боргу, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з приписами пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України (щодо справедливості, розумності та добросовісності), а також статті 526 зазначеного кодексу (щодо виконання зобов’язань належним чином) - оскільки факт виникнення у відповідача зобов’язання щодо сплати заборгованості підтверджується вищезгаданим актом прийомки виконаних робіт від 05.10.10.

Таким чином, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом правомірно зроблено висновок про те, що відповідачем прострочено сплати заборгованості, а тому стягненню з відповідача підлягає сума пені 797,87 грн. –відповідно до наданого позивачем розрахунку, обґрунтованість якого не спростована відповідачем в апеляційній скарзі. Тому в частині стягнення пені оскаржуване рішення також має бути залишено без змін.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 23.12.10 у справі №5/130-10  - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                    Гончар Т. В.

Суддя                                                                                           Афанасьєв В.В.  

Суддя                                                                                           Слободін М.М.  

Повний текст постанови підписано 11.02.11.