Рішення

від 08.02.2011 по справі 17/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

08.02.2011                                                             Справа  № 17/65

Розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРЕЙШН ЮКРЕЙН ЛТД", м. Берегово

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРЕЙШН СЛОВАКІЯ"("OPERATION SLOVAKIA" s.r.o), Партизанське, Словацька республіка

Про стягнення заборгованості на суму 68124,00 євро

                                                                                          Суддя Л. С. Журавчак

За участі представників сторін:

від позивача –Олійник Р.Б.,представник за дов. від 02.12.10р.

від відповідача –

Суть спору: стягнення заборгованості на суму 68124,00 євро по договору на переробку давальницької сировини від 01.06.09р.

Присутній  у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві. Зокрема, зазначив, що на виконання укладеного між сторонами у спорі договору, позивачем надавалися послуги по пошиттю спортивного взуття з наданої відповідачем давальницької сировини, які підлягали сплаті відповідачем. Всупереч положенням договору відповідач не оплатив надані йому послуги в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 68124 євро, у зв”язку з чим позивач звернувся в господарський суд Закарпатської області з даним позовом. Підкреслює, що позовні вимоги доказані, зокрема, договором, ВМД, актом звірки розрахунків.

Відповідач у судове засідання не з”явився, однак направив письмове клопотання від 07.02.2011р., яким позовні вимоги визнав в повному обсязі і просить суд розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі його представника.

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2009 року між сторонами у спорі було укладено Договір №2 на переробку давальницької сировини, на виконання якого позивач зобов'язався здійснити комплекс робіт по виготовленню спортивного взуття відповідно до умов, які передбачені вказаним договором та додатками № № 1, 2, 3, 4 від 01.06.09р. та №5 від 15.06.09р. до нього, які є невід”ємною його частиною.

Відповідно до п. 5.2 договору оплату за надані послуги ”Замовник”- відповідач у справі - проводить на протязі 30 днів з моменту відвантаження готової продукції з дотриманням  умов п. п. 4. 2 і 4. 4 даного Договору, а саме: з дотриманням положень, відповідно до яких ціни за послуги визначені згідно з калькуляцією витрат в межах 210000-420000 євро.

На виконання даного договору позивачем надано послуг по пошиттю спортивного взуття на загальну суму 310992 євро (довідка №2 від 09.08.2010р.). Зокрема, в період з 12.02.2010р. по 31.03.2010р. позивачем було відвантажено на адресу відповідача товар в загальній кількості 14827 пар готової продукції, що підтверджується вантажно-митними деклараціями (ВМД) та накладними на товар(CMR)(ВМД № 302000011/2010/200492 та CMR №8892 від 12.02.2010р. на  4408 пар взуття на суму 26448,00 євро; ВМД № 302000011/2010/200824 та CMR №4742 від 09.03.2010р. на  5245 пар взуття на суму 20980 євро та ВМД № 302000011/2010/201222 та CMR №5662 від 31.03.2010р. на  5174 пар взуття на суму 20696,00 євро), всього на суму 68124 євро. Однак всупереч положенням Договору про оплату розрахунок за надані товариством послуги відповідачем не проведено, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у сумі 68124 євро. У відповіді на претензію від 15.06.2010р. та актом звірки станом на 01.07.2010 року відповідач визнав свій борг перед позивачем, однак через відсутність коштів не погасив заборгованість, що і послужило підставою для звернення ТОВ „Оперейшн Юкрейн” в господарський суд Закарпатської  області для стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Відповідно до статті 43 Закону України „Про міжнародне приватне право”, сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Аналогічну норму містить стаття 38 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”: спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.  

Додатком №5 до Договору сторони узгодили, що у випадку порушення однією із сторін умов даного Договору, спір підлягає до розгляду в господарському суді Закарпатської області, в порядку, визначеному національним законодавством України.

Щодо правосуб”єктності відповідача, то Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 07.12.2010р. у даній справі, підтвердив належність та допустимість поданих відповідачем доказів його правосуб”єктності.

Однак, при повторному розгляді справи позивачем суду також подано виписку з торгового реєстру окружного суду м. Тренчін Словацької республіки  з проставленим апостилем.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання    господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України ( ст. 526) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Оскільки позовні вимоги належним чином доказані матеріалами справи, відповідачем визнані, позов підлягає задоволенню в повному обсязі з одночасним віднесенням на відповідача судових витрат у розмірі 681,24 євро на відшкодування державного мита та 236грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

.

На підставі наведеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85, 115 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.               Позов задовольнити  повністю.

          2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Оперейшен Словакія”(словацькою мовою –„OPERATION SLOVAKIA”s.r.o.) (номер платника податків: 36038946, вул. Нітріанська, 70, Партизанське, Словацька республіка 95813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Оперейшн Юкрейн ЛТД” (код ЄДРПОУ 35771345, Закарпатська обл., м. Берегово, вул. Б. Хмельницького, 136) заборгованість у сумі 68124,00євро(шістдесят вісім тисяч сто двадцять чотири євро, а також 681,24 євро (шістсот вісімдесят одне євро 24 євроценти) на відшкодування державного мита.

    3.   Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Оперейшен Словакія”(словацькою мовою –„OPERATION SLOVAKIA”s.r.o.) (номер платника податків: 36038946, вул. Нітріанська, 70, Партизанське, Словацька республіка 95813) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Оперейшн Юкрейн ЛТД” (код ЄДРПОУ 35771345, Закарпатська обл., м. Берегово, вул. Б. Хмельницького, 136)  236грн. (двісті тридцять шість гривень) на відшкодування витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.                                                                           

Видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                         Л. С. Журавчак